Ухвала

від 17.01.2025 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

17 січня 2025 року Р і в н е№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід судді О.В.Поліщук від розгляду адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.01.2025 адміністративну справу № 460/27538/23 прийнято до провадження судді Поліщук О.В. та ухвалено продовжити її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою призначено адміністративну справу № 460/27538/23 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 06.02.2025.

16.01.2025 через підсистему Електронний суд представник відповідача Сурікова Світлана Іванівна подала заяву про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни від розгляду адміністративної справи №460/27538/23. Вказану заяву представник обґрунтовує тим, що між суддею Поліщук О.В. та головою КДКА Рівненською області Суріковою С.І. існують особисті неприязні стосунки, які виникли в процесі розгляду цивільної справи № 569/1502/16-ц за позовом Поліщук О.В. до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в межах якої Сурікова С.І., як адвокат, представляла інтереси відповідача Поліщука Д.В. в судах першої та апеляційної інстанції. Також представник відповідача звертає увагу на те, що суддя Поліщук О.В. є адвокатом, який обліковується у Раді адвокатів Рівненської області, оскільки суддя має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.10.2018 № 1497, зупинене на підставі заяви адвоката з 06.10.2021. Крім того, у заяві про відвід судді представник відповідача зазначає про те, що попередньо ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відведено головуючу суддю Дорошенко Н.О. від розгляду цієї адміністративної справи, а ухвалами суду від 06.01.2025 та від 07.01.2025 задоволені заяви про самовідвід головуючої судді Друзенко Н.В. та головуючої судді Недашківської К.М., відповідно. Мотивами постановлення Рівненським окружним адміністративним судом таких ухвал, як слідує з їхнього змісту, було, зокрема, те, що судді Дорошенко Н.О., Друзенко Н.В. та Недашківська К.М. мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і до суду надійшов інформаційний запит від "Інформаційного агентства Актуальна правда" щодо можливої пов`язаності вказаних суддів зі спільнотою адвокатів. Вказані обставини викликають у відповідача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Поліщук О.В. при розгляді цієї справи, з огляду на що представник відповідача просить суд задовольнити заяву про відвід судді Поліщук О.В. від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23.

Ухвалою від 17.01.2025 суддею О.В.Поліщук визнано заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області Сурікової Світлани Іванівни про відвід головуючої судді Поліщук Ольги Василівни необґрунтованою та передано справу № 460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу справи №460/27538/23 для вирішення питання про відвід визначено головуючим суддею С.М.Дуляницьку.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді О.В.Поліщук в порядку письмового провадження.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи заяву про відвід судді О.В.Поліщук, суд зазначає таке.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції неупередженість (безсторонність) судді, а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зауважує, що в обґрунтування заяви про відвід головуючої судді О.В.Поліщук відповідач вказує на такі обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді:

1) У судді Поліщук Ольги Василівни та голови КДКА Рівненської області Сурікової Світлани Іванівни існують особисті неприязні стосунки, які виникли в процесі розгляду цивільної справи №569/1502/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій адвокат Сурікова Світлана Іванівна (голова КДКА Рівненської області) в суді першої та апеляційної інстанції представляла інтереси відповідача Поліщука Д.В.

2) Суддя Поліщук О.В. є адвокатом, який обліковується у Раді адвокатів Рівненської області, свідоцтво № 1497 видане 26.10.2018 р., право на заняття адвокатською діяльністю, зупинене на підставі заяви адвоката з 06.10.2021 р.)

Щодо першої обставини, то суд зазначає, що наявність особистих неприязних стосунків між головою КДКА Рівненської області Суріковою Світланою Іванівною та суддею О.В.Поліщук - жодними фактами не підтверджені. Відповідачем не надано доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, не зазначено, в чому проявляються неприязні стосунки між суддею Поліщук О.В. та головою КДКА Рівненської області Суріковою С.І.

З цього приводу варто зазначити, що суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Суд зазначає, що існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої неприязні, чи навпаки - заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Тому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що покликання представника відповідача на те, що Сурікова С.І. була представником сторони в цивільній справі № 569/1502/16-ц, не може свідчити про існування сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді О.В.Поліщук та не впливає на здійснення професійної діяльності Поліщук О.В. на посаді судді під час розгляду даної адміністративної справи.

Щодо другої обставини, то суд також вважає її безпідставною, оскільки така фактично зводиться до того, що отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особи, які є суддями, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підпадають під дію Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак суд не погоджується з такими доводами, оскільки це є недопустимим та ставить під сумнів незалежність цих двох інститутів один від одного.

На переконання суду, наявність у судді О.В.Поліщук права на заняття адвокатською діяльністю, яке з 2021 року є зупиненим, не може свідчити про обставини, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, оскільки не підтверджує той факт, що між КДКА Рівненської області та суддею Поліщук О.В. наявні будь-які правовідносини.

Суд звертає увагу на те, що право на заняття адвокатською діяльністю Поліщук О.В. зупинено згідно пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 06.10.2021 на підставі заяви Поліщук О.В. від 06.10.2021, про що вказує і сам представник відповідача у заяві про відвід.

В контексті зазначеного вище, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 02.05.2024 у справі № 460/49246/22 щодо наявності підстав для відводу судді Поліщук О.В. у зв`язку з наявністю у неї свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, згідно з якою посилання заявника на сам факт наявності у судді статусу адвоката та її членство Національної асоціації адвокатів України не є достатньою, самостійною і об`єктивною обставиною, яка у розумінні статті 36 КАС України може зумовлювати процесуальний наслідок у вигляді відводу судді.

Суд констатує, що відповідачем доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Побоювання, що суддя є упередженою не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована упередженість та необ`єктивність судді під час розгляду справи.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на суб`єктивний критерій, так і з погляду на об`єктивний критерій, сформульовані Європейським судом з прав людини.

Суд не встановив наявність обставин, вказаних пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, що могли б стати підставою для відводу судді О.В.Поліщук.

Крім того, суд зазначає, що заявником не надано доказів упередженості або необ`єктивності судді у вирішенні даної справи для цілей відводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про відвід судді належить відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді О.В.Поліщук у адміністративній справі №460/27538/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.М. Дуляницька