Ухвала

від 20.01.2025 по справі 240/22946/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2025 року м. Житомир

справа № 240/22946/21

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 02.04.2021, а саме:

- №0005923305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 419439,49 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 104859,88 грн, всього на суму 524299,37 грн;

- №0005913305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з військового збору в сумі 34953,30 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 8738,33грн, всього на суму 43691,63грн;

- №0005903305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 230734,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 57683,0грн, всього на суму 288417,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.

Відповідно до ухвали суду від 15.09.2021 (головуючий суддя Токарева М.С.) відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

27 вересня 2021 року відповідачем було подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, однак згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду повернуто позивачу без розгляду.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року суд першої інстанції (вже після відкриття провадження у даній адміністративній справі (ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року)) позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк - 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

У вказаній ухвалі судом, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, встановлено та зазначено, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2020 №0005923305, №0005913305 та №0005903305 (які отримав 01.06.2020) лише 10.09.2021, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

В ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року судом зазначено, що позивачем було подано до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, яку суд вважає за необхідне вирішити у судовому засіданні.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №240/22946/21, яке залишене без змін згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023, позов ФОП ОСОБА_1 , задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02.04.2020 №0005923305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 524299,37 грн в т.ч. 419439,49 грн - донараховане податкове зобов`язання та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 104859,88грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02.04.2020 №0005913305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з військового збору на суму 43691,63грн в т.ч. 34953,30 грн - донараховане податкове зобов`язання та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 8738,33грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02.04.2020 №0005903305, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 288417,00 грн в т.ч. 230734,00 грн - донараховане податкове зобов`язання та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 57683,00 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.10.2024 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 240/22946/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Житомирського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №240/22946/21 надійшли 06 листопада 2024 року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею у справі визначено суддю Нагірняка М.Ф.

Відповідно до ухвали суду від 13.11.2024 (головуючий суддя Нагірняк М.Ф.) заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід задоволено, ухвалено адміністративну справу №240/22946/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею у справі визначено суддю Горовенко А.В.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №240/22946/21 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.12.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2024 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав викладених у ньому та просила його задовольнити. Додатково зазначила, що чинним законодавством встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також зазначала, що позивач вже звертався до адміністративного суду із оскарженням податкового повідомлення-рішення №0005903305 від 02.04.2020 в межах справи №240/13175/21.

Представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Вказувала, що позивач не позбавлений права повторного звернення до суду.

У ході судового розгляду справи судом заслухано клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та пояснення представника позивача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду клопотання про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення ухвали у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючої судді у відпустці 30.12.2024 по 13.01.2025 та у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді в період з 14.01.2025 по 17.01.2025.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 380/7418/22.

Суд зазначає, що у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27 січня 2022 року) в продовження зазначених висновків, сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, у вказаній постанові наголошено, що новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року (у справі № 500/2486/19), однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень від 02.04.2020 лише 10.09.2021, про що свідчить відбиток штемпелю печатки суду, на першій сторінці позовної заяви (т.1 а.с. 1).

Водночас, Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги відповідача у даній справі зазначено, що питання направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за його податковою адресою та належного їх отримання ФОП ОСОБА_1 не є спірним, оскільки як вже зазначалося, (ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року), що позивачем податкові повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0005923305, №0005913305 та №0005903305 були отримані 01.06.2020, що ним не заперечувалося та не спростовувалося.

При цьому, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом 02.04.2020, з позовом до суду про визнання таких протиправними та їх скасування позивач звернувся лише 10.09.2021, тобто з пропуском передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду. При цьому, суд першої інстанції, вказуючи на зазначені обставини не вказав у рішенні (та/або ухвалі) жодної оцінки доводів контролюючого органу щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та/або доводів позивача викладених ним у заяві про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, або наявності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, не зазначив жодної поважної причини, яка б зумовила пропущення строку, а також не зазначив висновків цього суду щодо наявності підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

Представник позивача (під час первинного розгляду справи по суті) надіслала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у зв"язку з чим ухвалою суду від 11.01.2022 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання (т.9 а.с.157-160, 178).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, представник позивача вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення позивач отримав лише 01.06.2020. Однак з врахуванням наявної на той час судової практики, до 26.11.2020 позивач був обізнаний у тому, що строк, протягом якого він мав право оскаржити рішення від 02.04.2020, спливав лише у квітні 2023 року.

Відступлення 26.11.2020 Верховним Судом від раніше сформованої правової пропозиції щодо зміни правового підходу у питаннях строків, протягом яких може відбуватися оскарження рішень податкового органу, представник позивача вважає підставою для поновлення ФОП ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Житомирській області від 02.04.2020, з 02.12.2020 (момент спливу шестимісячного строку звернення, який обчислений з моменту отримання рішення - 01.06.2020).

Також, як на поважну підставу для поновлення ФОП ОСОБА_1 строку на звернення до суду вказує про його хворобу, а саме операційне втручання на серці - грудень 2013 року, у зв"язку з чим 27.09.2016 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, що призвело до припинення, за станом здоров`я, його підприємницької діяльності.

Тяжкий перебіг захворювання позивача та перебування його на постійному амбулаторному лікуванні під контролем лікаря-кардіолога підтверджується медичними висновками лікарів з його медичної карти зокрема з 24.08.2020 по 23.07.2021.

Саме тому, з урахуванням вказаних вище підстав, представник позивача просить поновити строк звернення до суду.

Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У постанові від 19.01.2021 у справі №300/1411/19 Верховний Суд зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 Верховний Суд висловив правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зауважив, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Матеріали справи свідчать, що предметом оскарження у справі, що розглядається є податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС 02.04.2020 №0005923305, №0005913305 та №0005903305.

При цьому, під час первинного розгляду справи судами встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 - 01.06.2020, що ні позивачем, ні його представником не заперечувалося та не спростовувалося.

До Державної податкової служби України з оскарженням вказаних податкових повідомлень-рішень позивач не звертався.

У постановах від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 та від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд наголосив на тому, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Саме тому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 10.09.2021, тобто як поза межами шестимісячного строку, який обчислюється з моменту отримання - 01.06.2020, так і поза межами шестимісячного строку з моменту зміни правової позиції щодо обчислення строку звернення до суду (26.11.2020 - прийняття Верховним Судом постанови у справі №500/2486/19), на яку посилається позивач.

Однак, щодо наданих позивачем доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме виписок з медичної карти позивача про звернення до лікаря, зокрема: за 24.08.2020, 03.09.2020, 16.09.2020, 07.10.2020, 03.11.2020, 30.12.2020, 11.01.2021, 02.02.2021, 09.03.2021, 07.05.2021, 16.06.2021, 06.08.2021, суд вказує, що за наданими доказами не підтверджується безперервний хворобливий стан позивача.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 560/3070/19 зазначив, що амбулаторне лікування розуміє під собою лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома.

Хвороба, перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежать виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 листопада 2019 року у справі № 120/4137/18-а, відповідно до якої перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника.

Отже суд враховує, що періоди перебування на стаціонарному лікування є поважними причинами пропуску строку, але на вказаний період строк звернення до суду лише зупиняється та продовжується на ступний день, після того, як такі підстави відпали.

Тобто, з урахуванням періоду перебування на стаціонарному лікуванні в період з моменту зміни правової позиції щодо обчислення строку звернення до суду (26.11.2020 - прийняття Верховним Судом постанови у справі №500/2486/19), а саме 10.03.2021 по 26.03.2021 (16 днів), та з 12.07.2021 по 23.07.2021 (11 днів), пропуск строку звернення до суду обґрунтовано з поважних причин лише за 27 днів.

Період перебування на лікуванні з 21.09.2021 по 06.10.2021 не враховується судом, оскільки мав місце після звернення до суду.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача, вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду, що саме весь період з 24.08.2020 по 23.07.2021 є пропущений з поважних причин.

В свою чергу, з урахування обчислення строку звернення до суду з моменту зміни правової позиції щодо обчислення строку звернення до суду (26.11.2020 - прийняття Верховним Судом постанови у справі №500/2486/19) та з урахуванням продовження такого строку на строк 27 днів, що обґрунтовано, як поважний, закінчення строку звернення (27.05.2021 + 27 днів = 22.06.2021) до суду не входить в межах фактичного строку звернення до суду з цим позовом - 10.09.2021.

Водночас, суд враховує, що в межах розгляду справи №240/13175/21 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вже у червні 2021 року звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0005903305, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі розміром 230734 грн та штрафними санкціями - 57683грн.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 відкрито провадження у адміністративній справі №240/13175/21 та ухвалою суду від 11.08.2021 заявуфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, а адміністративний позов залишено без розгляду.

Відповідно до відомостей із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 11.08.2021 про залишення позовної заяви без розгляду направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв"язку 02.09.2021.

Суд наголошує, що до Житомирського окружного адміністративного суду позивач з даним позовом звернувся 10.09.2021.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, Верховний суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є доводи позивача щодо того, що з урахуванням зміни (26.11.2020) сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, вказана підстава розглядається судом як поважна причина. При цьому враховуючи підтверджені періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні, строк звернення до суду закінчується 22.06.2021 (27.05.2021 (шестимісячний строк з 26.11.2020) + 27 днів (період лікування) = 22.06.2021).

Водночас підлягає врахуванню судом період первинного звернення до суду в межах розгляду справи №240/13175/21 (у червні 2021 року), тому звернення до суду 10.09.2021 із позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень в межах розгляду даної справи, тобто відразу (в тижневий строк після направлення ухвали про залишення без розгляду позову у справі №240/13175/21), у своїй сукупності свідчить про відсутність зволікань зі сторони позивача щодо вчасного звернення до суду за захистом про порушення своїх прав та інтересів та є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладені обставини, враховуючи наявність поважних причин порушення позивачем строку звернення до суду із цим позовом, з метою недопущення порушення процесуальних прав позивача та створення перешкод для доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку для подання позовної заяви та його поновлення.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 121, 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

2. Визнати поважними, вказані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

3. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

4. Призначити справу до судового розгляду у підготовчому засіданні на 06 лютого 2025 року о 14:00 год. в приміщенні Житомирського окружного адміністративного суду, який розташований за адресою: м.Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, про що повідомити учасників справи.

5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя А.В. Горовенко