Ухвала

від 15.01.2025 по справі 480/9252/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р.Справа № 480/9252/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" щодо ухвалення додаткового рішення по справі № 480/9252/23

за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі № 480/9252/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці про коригування (збільшення) митної вартості товарів від 04.08.2023 № UА805000/2023/000058/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці про коригування (збільшення) митної вартості товарів від 04.08.2023 № UА805000/2023/000058/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805200/2023/000039.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 5368 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Сумська митниця, не погоджуючись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 апеляційну скаргу Сумської митниці залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі № 480/9252/23 залишено без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи у розмірі 65000,00 грн.

Сумська митниця надала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зазначивши, що до суду апеляційної інстанції ні позивачем, ні адвокатом не надіслано жодних документів, у судовому засіданні представник позивача на брав участь, не надано детального акту виконаних робіт, у зв`язку з чим неможливо встановити які саме послуги були надані.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 07.05.2024 не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідачем надало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому, крім іншого, зазначено про безпідставність обґрунтувань представника позивача поважності причин подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, із порушенням строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Стосовно зазначених доводів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, із матеріалів справи встановлено, що із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 65000 грн. із доданими доказами на підтвердження понесених витрат представник позивача завернувся 04.06.2024 (№ 29311 від 10.06.2024).

Також, матеріали справи містять заяву представника позивача від 02.04.2024, у якій останній повідомляв, що керуючись ч. 7 ст. 139 КАС України, у зв`язку з розглядом справи № 480/9252/23 в суді апеляційної інстанції сторона позивача має сплатити судові витрати на професійну правничу допомогу (консультації, складання адвокатом процесуальних документів по справі, тощо), докази чого будуть подані після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Розгляд даної справи Другим апеляційним адміністративним судом завершено винесенням постанови від 07.05.2024, якою рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі № 480/9252/23 залишено без змін.

В подальшому, 04.06.2024 (№ 29311 від 10.06.2024) представником позивача подано до суду заяву про розподіл судових витрат із доданими до неї доказами понесених витрат.

Одночасно, зазначена заява містить обґрунтування поважності причин пропуску, передбаченого ч. 7 ст. 139 КАС України строку подання доказів понесених судових витрат, зокрема зазначено, що перешкодою для вчасного звернення до суду слугували обставини, пов`язані із систематичними масованими ракетними ураженнями російською федерацією об`єктів критичної та цивільної інфраструктури, що призводило до відсутності електрозабезпечення, у тому числі м. Конотоп Сумської області.

Також заявник зазначав, що наведені обставини призвели до призупинення роботи ТОВ «НВО «Червоний металіст», починаючи з 01.05.2024 по 03.06.2024 включно, на підтвердження чого надано копію наказу № 04-25 к. за підписом директора ТОВ «НВО «Червоний металіст» Спицького О.П.

Так, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також слід зауважити, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із тим, що наведені представником позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку подання заяви обставини могли унеможливити дотримання такого строку з огляду на наведення конкретних фактів, як саме введення воєнного стану та означені обставини об`єктивно могли вплинути на пропуск такого строку.

Таким чином колегія суддів зазначає на наявність підстав для прийняття до розгляду заяви представника позивача про ухвалення у справі додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Розглядаючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу по суті порушеного питання колегія суддів, виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Тукманом Є.Г. на підставі договору про надання правових послуг від 01.05.2023.

Відповідно до п. 4.2 Договору вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах даного договору становить 10000 грн. за кожну годину роботи адвоката. Остаточна вартість наданої за даним договором правової допомоги визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами даного договору і є невід`ємною його частиною.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2023 адвокатом Тукманом Є.Г. позивачу надані наступні послуги:

- здійснення особистого прийому уповноваженої особи клієнта щодо надання правових консультацій з приводу оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 25.01.2024 по справі № 480/9252/23, в тому числі здійснення правової оцінки доводів апеляційної скарги відповідача, а також надання клієнту роз`яснень, зі спірних правовідносин по справі № 480/9252/23 в суді апеляційної інстанції в аспекті правозастосовної практики в аналогічних справах, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 5 годин;

- розроблення структуризація та складання процесуальних документів до справі № 480/9252/23: заяви з процесуальних питань від 04.06.2024 року, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1,5 години;

Всього витрачено часу 6,5 год.

Загальна вартість наданих послуг по даній справі в суді апеляційної інстанції складає 65000 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, їх необхідності та дійсності із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.

Так, у акті приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2023 зазначено, що представником позивача витрачено у загальній кількості 5 год. на надання послуг, які полягали у наданні консультацій з приводу оскарження відповідачем судового рішення, зокрема здійснення правової оцінки доводам апеляційної скарги відповідача, надання роз`яснень стосовно правозастосовної практики в аналогічних справах.

Втім, матеріали справи не містять складених адвокатом процесуальних документів із викладенням позиції щодо доводів апеляційної скарги відповідача, зокрема, відзиву на апеляційну скаргу Сумської митниці, інших документів із запереченнями щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Крім того, згідно з актом приймання-передачі адвокатом витрачено 1,5 год. на складання процесуального документа - заяви з процесуальних питань від 04.06.2024.

Отже, судовим розглядом встановлено, що єдиним результатом перелічених послуг фактично стало складення заяви з процесуальних питань від 04.06.2024 (№ 29311 від 10.06.2024), що стосується розподілу судових витрат на правничу допомогу та поновлення строку на подання відшкодування витрат на правничу допомогу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що така заява фактично стосувалась питань ухвалення додаткового рішення щодо відшкодуванням витрат на правничу допомогу, не вплинула на результат розгляду апеляційної скарги та на рішення суду, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Інших процесуальних документів, складених адвокатом та наданих суду апеляційної інстанції в рамках здійснення представництва інтересів позивача, матеріали справи не містять, представник позивача на них не посилається.

Також не вказано які інші дії в інтересах позивача вчинялися представником, що пов`язані з розглядом справи.

Таким чином, дослідивши заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, докази, надані на підтвердження понесених витрат, колегія суддів зазначає, що вимоги про відшкодування 65000 грн., як витрат на правничу допомогу, є необґрунтованими, оскільки судовим розглядом не встановлено факту надання адвокатом під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції послуг, пов`язаних із розглядом справи, та таких, що мали реальний результат для позивача.

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 248, 252, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткового рішення по справі № 480/9252/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 20.01.2025 року