Ухвала

від 21.01.2025 по справі 758/7078/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7078/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Білоус А.О.,

прокурора Воробйова В.В.,

представника позивача Шумінської Ю.Ю.,

представника відповідача 4 ОСОБА_4,

представника відповідача 5 Ярошенка Д.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецтрансп», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконними та скасування акту та постанови приватного виконавця, витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження.

В ході проведення підготовчого засідання у справі, 09.08.2024 до суду надійшла заява від адвоката Турка А.Г. в інтересах ТОВ Компанії «LEDERWELT» про залучення вказаної Компанії до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача.

Крім того, 06.11.2024 до суду надійшла позовна заява ТОВ Компанії «LEDERWELT» (як третьої особи із самостійними вимогами) до першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецтрансп», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання права власності на нежитлове приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння.

У підготовчому судовому засіданні вказані заяви судом поставлено на обговорення учасників справи.

Прокурор заперечив щодо залучення до участі у справі третьої особи, вказуючи на безпідставність поданої заяви.

Представник Київської міської ради заперечила щодо прийняття позовної заяви ТОВ Компанії «LEDERWELT», вказуючи на невідповідність її вимогам ЦПК України, зокрема, на неповноту сплати позивачем суми судового збору.

Представник відповідача 4 заперечив щодо прийняття позову третьої особи, вказуючи на те, що ТОВ Компанією «LEDERWELT» обрано неефективний спосіб захисту.

Представник відповідача 5 зазначив, що питання прийняття позовної заяви третьої особи можливо вирішувати лише у випадку відповідності поданої заяви вимогам ЦПК України.

Заслухавши представників сторін, вивчивши подану ТОВ Компанією «LEDERWELT» позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Статтею 195 ЦПК України визначено, що до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ Компанії «LEDERWELT» (як третьої особи із самостійними вимогами), у ній заявлено позовні вимоги про:

1) визнання за ТОВ Компанією «LEDERWELT» права власності на нежитлове приміщення (окремо стояча будівля) площею 3 592,2 кв.м, що складається з двох поверхів та підвалу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) витребування вказаного нежитлового приміщення із протиправного володіння ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ Компанія «LEDERWELT» вказує на те, що вона є власником спірного нежитлового приміщення, яке було придбане нею у ВАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-1» на підставі договору купівлі продажу та акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.11.1995. Однак ні позивач, ні відповідачі, в тому числі своїми діями по розпорядженню спірним приміщенням, не визнають права власності ТОВ Компанії «LEDERWELT» на спірне майно, а відповідач ОСОБА_3 безпідставно зареєструвала за собою право власності на таке майно.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до змісту поданої позовної заяви ТОВ Компанією «LEDERWELT» заявлено позовні вимоги до усіх сторін даної справи та визначено їх усіх в якості відповідачів.

Разом із цим, в чому саме полягає порушення прав ТОВ Компанії «LEDERWELT» з боку кожного із зазначених відповідачів, зі змісту позовної заяви є незрозумілим.

Позивачем у позовній заяві не конкретизовано зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не викладено обставини, якими він обґрунтовує такі вимоги, а також не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім того, позивачем належним чином не обґрунтовано зазначену у позовній заяві ціну позову.

Наведене позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати позивачем суми судового збору за вказаним позовом.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

У позовній заяві позивачем зазначено ціну позову, яка обрахована від вартості спірного нежитлового приміщення, зазначеної у договорі купівлі-продажу від 29.11.1995.

Однак така ціна позову не відповідає дійсній вартості нерухомого майна.

Із урахуванням наведеного, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак вказана вище вимога позивачем також не виконана.

Крім того, як з`ясовано судом, в якості додатків до позовної заяви ТОВ Компанією «LEDERWELT» додано копію договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.11.1995, які складені російською мовою.

Переклад таких документів на українську мову в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади державної мовної політики» державною мовою України є українська мова.

Частина 3 ст.14 вказаного Закону передбачає, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06.07.2016 у справі №823/1324/15.

Таким чином, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачу необхідно долучити переклад вказаних документів на державну мову України.

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, в порядку, передбаченому статтею 79 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду належні докази, що стосуються предмету спору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що позовна заява ТОВ Компанії «LEDERWELT» до першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Укрінспецтрансп», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. про визнання права власності на нежитлове приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає залишенню без руху.

Разом із цим, з аналізу положень статті 52 ЦПК України слідує, що право на звернення з позовом до будь-якої із сторін - учасників спору, має право особа, яка вже має статус третьої особи, тобто перед поданням позову до однієї із сторін першочерговим є вирішення питання щодо вступу відповідної особи у справу саме в якості третьої особи.

У заяві про вступ у справу в якості третьої особи представник Компанії «LEDERWELT» вказує на те, що рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов`язки Компанії щодо однієї із сторін, оскільки вона з 29.11.1995 є власником спірного приміщення.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що наявні підстави для залучення ТОВ Компанії «LEDERWELT» до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 9, 12, 13, 52, 175-177, 185, 193-195, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецтрансп», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконними та скасування акту та постанови приватного виконавця, витребування майна в якості третьої особи на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Компанію «LEDERWELT» (вул. Фрезеров, 3, Люблін, Республіка Польща, поштове відділення Люблін, індекс 20-209, номер REGON у загальнодержавному реєстрі суб`єктів народного господарства 510562944, ІПН 7410005549).

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «LEDERWELT» до першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінспецтрансп», ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича про визнання права власності на нежитлове приміщення, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 21.01.2025.

СуддяО. О. Ковбасюк