Ухвала

від 22.01.2025 по справі 922/510/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2025 року

м. Київ

cправа №922/510/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024

у складі колегії суддів: Тихий П.В. - головуючий, Плахов О.В., Терещенко О.І.

та на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024

суддя: Калініченко Н.В.

у справі № 922/510/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Інжинірінг"

про стягнення 75 697,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/510/24.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у цій справі подано у 2024 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 75 697,45 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа №922/510/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення та стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, актуальність даної касаційної скарги пов`язана із тим, що суд апеляційної інстанції фактично не розібравшись із правовідносинами між позивачем та відповідачем надав помилкову оцінку природі Договору та встановлює хибну практику для вирішення подібних спорів, позбавляючи права Замовника підрядних робіт застосовувати штрафні санкції за порушення строків виконання робіт за окремими етапами, нівелюючи природу Договору. На думку скаржника, вказані рішення судів попередніх інстанцій стимулюють інших учасників господарських відносин не виконувати зобов`язання своєчасно та не дотримуватись обов`язкових умов, передбачених Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що справа №922/510/24 має виняткове значення для нього, оскільки кількість аналогічних та подібних спорів, які перебувають на розгляді у судах України є дуже значною. Це пов`язано із тим, що скаржник здійснює реалізацію програми модернізації та розвитку газотранспортної системи, яка у тому числі пов`язана із здійсненням ремонтів об`єктів ГТС, що безумовно негативно вплине на функціонування газотранспортної системи, оскільки завадить реалізації плану модернізації та розвитку газотранспортної системи України, в частині строків виконання ремонтних робіт та відповідальності підрядників.

Разом з тим, як зазначає скаржник, в тексті касаційної скарги, чітко зазначено, що дані правовідносини мають виняткове значення для нього, як Оператора газотранспортної системи України, адже стосуються безпосередньо виконанню покладених на нього обов`язків регулятором та ліцензіатом його діяльності - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що воно є підприємством критичної інфраструктури та підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. При цьому, має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. Тому, порушення строків виконання робіт підрядниками може негативно вплинути на діяльність ТОВ «Оператор ГТС України» та має ризик зупинки транспортування природного газу, що є життєво необхідним в умовах опалювального сезону та воєнного стану.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Посилання скаржника на те, що справа № 922/510/24 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі №922/510/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/510/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець