Ухвала

від 22.01.2025 по справі 357/10242/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 357/10242/19

провадження №51-434 ск20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

установив:

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня

2021 року у кримінальному провадженню № 12018110030000588.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся

з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, який ухвалою

від 13 січня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів (далі - Суд), вивчивши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, дійшла висновку про таке.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову

у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як слідує зі змісту ухвали апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався положеннями ст. 309 КПК, якою не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, постановленої в порядку ст. 174 КПК.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства

є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами частини 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 та 2 ст. 309 цього Кодексу наведено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть

бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку

ст. 173 КПК.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку

ст. 174 КПК, зокрема про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 20 травня

2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51 - 3208 кмо 23) зробила висновок про те, що ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна чи відмову в такому скасуванні, постановлена за правилами

ст. 174 КПК апеляційному оскарженню не підлягає.

Отже, суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження дотримуючись вимог ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК правильно дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді про залишення без задоволення клопотання заявника про скасування арешту на майно не підлягає перегляду

в апеляційному порядку, з огляду на що відмовив у відкритті апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження через відсутність підстав для

її задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3