Ухвала

від 10.02.2025 по справі 357/10242/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10242/19

1-кс/357/256/25

У Х В А Л А

10.02.2025 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду клопотання ОСОБА_3 від 02.02.2025 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018110030000588, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28ч.3 ст.190, ч.1 ст.191, ч.2 ст.28ч.2 ст.366 КК України,

У С Т А Н О В И В :

У провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями, надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від участі у судовій справі №357/10242/19 по розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12018110030000588, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від 19.03.2021 № 357/10242/19.

Заявник просить відвести слідчого суддю від розгляду його клопотання про скасування арешту майна, оскільки згідно ч. 3 ст. 35 КПК слідчий суддя ОСОБА_4 не може проводити розгляд клопотання та здійснювати перевірку власної ухвали від 19.03.2021 №357/10242/19, враховуючи, що визначення слідчого судді відбувалося не за принципом випадковості, що порушує вимоги ч.3 ст. 35 КПК і є прямою підставою для відводу слідчого судді.

Крім того, слідчий суддя ОСОБА_4 вже неодноразово брала участь у розгляді його клопотань про скасування арешту майна накладеного на підставі її ж ухвали від 19.03.2021, що свідчить про систематичне порушення порядку визначення складу суду.

Також вважає, що користуючись тим, що ухвала про відмову у скасуванні арешту майна не підлягає апеляційному перегляду, слідчий суддя ОСОБА_4 формально підходить до вирішення питання про скасування арешту майна, виносить ухвали однакового змісту постійно ігноруючи його аргументи, що арешт майна боржника ОСОБА_6 жодного разу не сприяв ефективності, дієвості та швидкому завершенню досудового розслідування, не враховувалися суттєві зміни обставин які передували накладенню арешту, не бралося до уваги надмірна тривалість арешту, не встановлено необхідність продовження арешту в контексті просування розслідування.

З огляду на викладене вважає, що позиція слідчого судді ОСОБА_4 свідчить про її упередженість та особисту зацікавленість в ухваленні рішень виключно на користь боржника ОСОБА_6 . Тому слідчий суддя ОСОБА_4 викликає глибоку недовіру у ОСОБА_3 . Враховуючи, що слідчий суддя ОСОБА_4 вже неодноразово брала участь у розгляді клопотань ОСОБА_3 про скасування арешту майна, відтак вже має наперед упереджену сформовану думку з приводу цього питання, що викликає сумніви в об`єктивності судді при прийнятті рішення.

В судове засідання фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 , прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області та представник власника майна ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки за змістом частини третьоїстатті 81 КПК Українипри розгляді заяви про відвід участь учасників судового провадження, не є обов`язковою, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід за відсутності учасників судового провадження.

Згідно з ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування під час судового провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюта Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідност. 75 КПК Українислідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, серед іншого, 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст.80 КПК Україниза наявності підстав, передбаченихстаттею 75 КПК України, слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадження. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.

ВимогиКПК Українищодо законності складу суду спрямовані на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного вст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Такі порушення, зокрема, констатовані в рішеннях «Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року, тощо.

Частиною 2ст. 35 КПК Українипередбачено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

До Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) в обов`язковому порядку вносяться: 1) дата надходження матеріалів, скарги, клопотання, заяви або іншого процесуального документа та їх суть; 2) прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої подані документи; 3) прізвище, ім`я та по батькові (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи; 4) прізвище, ім`я та по батькові працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; 5)інформація прорух судовихдокументів; 6)дані просуддю,який здійснювавсудове провадження; 7) інші дані, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 3ст.35КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 12 ст. 35 КПК України).

Відповідно до п. 130 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядокфункціонування окремихпідсистем (модулів)Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми,затвердженого рішеннямВищої радиправосуддя 17.08.2021№ 1845/0/15-21,до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС: визначення судді, судді-доповідача та присяжних для розгляду справи здійснюється відповідно до вимогрозділу IVцього Положення засобами автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно доп.2.3.45розділу «Розподіл судовихсправ шляхомпередачі судовоїсправи ранішевизначеному усудовій справісудді» ПоложенняПро автоматизованусистему документообігусуду,затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протоколпередачі судової справи раніше визначеному складу суду(додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. (п.2.3.48 Положення).

Таким чином, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду врегульоване питання визначення складу суду у разі надходження на розгляд клопотання/скарги по одному кримінальному провадженню.

Аналогічні положеннямістяться у Засадах використання автоматизованої системи документообігу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, затвердженні рішенням зборів суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2018 № 3 (зі змінами та доповненнями, затвердженими рішеннями зборів суддів).

Із матеріалів клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна (судова справа № 357/10242/19, провадження 1-кс/357/237/25) вбачається, що головуючий суддя у судовій справі ЄУН 357/10242/19, номер провадження №1-кс/357/237/25, був визначений 03.02.2025 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу.

У даному випадку судова справа визначена головуючому судді ОСОБА_4 як слідчому судді у кримінальному провадженні 12018110030000588, тому доводи заявника щодо недотримання заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали про перевірку яких порушується питання, не заслуговують на увагу суду.

Таким чином, склад суду у даному провадженні сформований згідно порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя ОСОБА_4 є складом суду визначеним законом.

Заявляючи відвід слідчому судді ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 висловлює незгоду із процесуальними рішеннями, прийнятими нею у межах даного кримінального провадження.

Суд зазначає, що незгода сторони з діями та рішеннями слідчого судді не є тією обставиною, яка виключає участь слідчого судді в кримінальному провадженні, а суд, який розглядає заяву про відвід судді, не є органом, уповноваженим на оцінювання процесуальних дій слідчого судді та на надання відповідей щодо певних процесуальних питань, а діє виключно в межах ст.ст. 75-81 КПК України.

Згідно з роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п. 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 . Твердження заявника щодо упередженості та особистої зацікавленості в ухваленні рішень виключно на користь боржника ОСОБА_6 слідчим суддею ОСОБА_4 мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується ЄСПЛ.

Те, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді кримінального провадження, прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 та, як наслідок, не тягне за собою усунення її від розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Отже, жодних обставин, переконливих фактів, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість слідчого судді не наведено, тобто не надано доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, визначених п. 4 ст.75 КПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і як наслідок, про відмову у задоволенні заяви про відвід слідчого судді.

Керуючись ст.ст.35, 75,76,81,309,369-372,376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду клопотання ОСОБА_3 від 02.02.2025 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018110030000588, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28ч.3 ст.190, ч.1 ст.191, ч.2 ст.28ч.2 ст.366 КК України.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8