Постанова

від 21.01.2025 по справі 191/2798/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1102/25 Справа № 191/2798/24 Суддя у 1-й інстанції - Костеленко Я. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпрі апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалуСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 02 жовтня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби, мотивуючи її тим, що розпорядженням голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Старобільського районного суду Луганської області на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

У справі №755/978/20 в першому варіанті виконавчого листа від 11.01.2024 року, який був надісланий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської власті за її заявою, була відсутня інформація, яка ідентифікує боржника ОСОБА_1 . У другому (останньому) варіанті виконавчого листа №755/978/20 від 11.01.2024 року, надісланому на адресу її зареєстрованого місця проживання в графі «адреса ( постійне або останнє місце проживання боржника))» Синельниківський міськрайонний суд вказав наступну адресу боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яка з 2014 року є тимчасово окупованою територією.

У своїй заяві на ім`я начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про прийняття до виконання виконавчого листа № 755/978/20 від 11.01.2024року, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», вона зазначила відомості, що ідентифікують боржника, зокрема те, що боржник ОСОБА_1 здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва. Ця адреса була вказана особисто ОСОБА_1 у договорі про надання їй правової допомоги та у його касаційній скарзі.

27.03.2024 року заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кенюк Л. В. винесено постанову про відкриття ВП №74552946 з примусового виконання виконавчого листа №755/978/20 від 11.01.2024 року, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на її користь суму у розмірі 23400 грн.

Сума 23400 грн. (насправді це були 900 доларів США), які були передані нею ОСОБА_1 в якості авансу за обіцянку надати правову допомогу і до цього часу ним не повернуті.

12.04.2024 року боржник ОСОБА_1 особисто звернувся до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві з письмовою заявою, у якій вказав, що «стягувачем не додано доказів, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана стягувачем адреса відмінна тій, яка вказана в виконавчому документі. За вказаною адресою ніколи не проживав та не проживає. За даною за адресою - Сосюри,5, знаходиться банк «Приватбанк» та Київська нотаріальна контора. Просив прийняти рішення щодо законності відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 тривалий час приховує адресу свого дійсного у м.Києві місця проживання/перебування та протиправно намагається змусити виконавця вжиття заходи, передбачені п.5 ч.ст.37 Закону (повернення виконавчого документа стягувачу), коли неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання, перебування боржника фізичної особи.

16.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Коваля В. В. з двома письмовими заявами: перша просив прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Старобільським районними судом Луганської області 17.06.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 21836,50 грн.; друга - просив прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Верховним Судом 17.06.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на відшкодування судового збору у сумі 1981,60 грн.

У цих заявах ОСОБА_1 вказав свою адресу, а саме: АДРЕСА_4 . 17.04.2024 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Луценко А. С. винесено постанову про відкриття ВП № 74772968 з примусового виконання виконавчого листа №755/978/20 від 21.12.2023, виданого, як вказано у постанові, Старобільським районним судом Луганської області. При вчиненні виконавчих дій за цією постановою державний виконавець Луценко А. С. на кошти в сумі 613,31 доларів США її карткового рахунку в AT «Ощадбанк» спочатку наклала арешт, а потім ці кошти були направлені на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві для погашення арештованої суми.

18.04.2024року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савченко Ю.Й. винесено постанову про відкриття ВП №74772990 з примусового виконання виконавчого листа №755/978/20 від 21.12.2023, виданого, як вказано у постанові, Верховним Судом, про стягнення судового збору з неї на користь ОСОБА_1 у розмірі 1681,00 грн. При вчиненні виконавчих дій за цією постановою державний виконавець Савченко Ю. Й. на кошти в сумі 53,56 долара США її карткового рахунку в AT «Ощадбанк» спочатку наклала арешт, а потім ці кошти направлені на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві на для погашення арештованої суми.

24.04.2024 року в приміщенні Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві в присутності виконавця її представник ознайомився з матеріалами ВП №74772990, а 26.04.2024року в присутності виконавця ознайомився з матеріалами ВП №74772968.

Після дослідження копій з документів ВП № 74772968 та ВП № 74772990 наявні ознаки порушення Закону та п.3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме органом державної виконавчої служби у цій скарзі є Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві. Свої заяви у письмовій формі разом із оригіналами вищевказаних виконавчих листів ОСОБА_1 , як стягувач, подавав на ім`я начальника відділу Коваля В.В., до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушення її певних прав і свобод, як сторони виконавчого провадження.

У постанові про відкриття ВП № 74772968 ОСОБА_3 вказала, що було розглянуто заяву стягувача ОСОБА_1 , але державний виконавець дивним чином пропустила поза своєю увагою те, що заява ОСОБА_1 від 16.04.2024 не відповідала вимогам Закону та Інструкції: не вказаний день народження (вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 ); не вказана адреса зареєстрованого місця проживання чи перебування стягувача (вказана якась адреса для листування; закон не визначає «адресу для листування» як зареєстроване місце проживання фізичної особи); ОСОБА_1 просив прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Старобільським районним судом Луганської області 17.06.2020, тобто за вказаною датою виконавчий лист взагалі не міг бути поданим та відповідно прийнятий до виконання.

Державний виконавець Луценко А. С. у своїй постанові вказала, що виконавчий лист, виданий Старобільським районним судом Луганської 21.12.2023, що не відповідає даті, вказаній ОСОБА_1 у заяві від 16.04.2024 та тому, що виконавчий лист, виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

У постанові про відкриття ВП №74772990 ОСОБА_4 вказала, що було розглянуто заяву стягувача ОСОБА_1 , але головний державний виконавець дивним чином

пропустила поза своєю увагою те, що заява ОСОБА_1 від 16.04.2024 року не відповідала вимогам Закону та Інструкції: не вказаний день народження (вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 ); не вказана адреса зареєстрованого місця проживання чи перебування стягувача (вказана якась адреса для листування); вказана заява взагалі не була підписана ОСОБА_1 , але на цю заяву була накладена дозволяюча резолюція начальника відділу Коваля В. Головний державний виконавець Савченко Ю. Й. у своїй постанові вказала, що виконавчий лист був виданий Верховним Судом 21.12.2023, що не відповідає даті, вказаній ОСОБА_1 у заяві від 16.04.2024. ОСОБА_1 просив прийняти до виконання виконавчий лист, який був виданий 17.06.2020, тобто за вказаною датою виконавчий лист взагалі не може бути поданим та відповідно прийнятим до виконання.

Верховний Суд на її запит надав відповідь, згідно якої виконавчий лист у справі №755/978/20 ОСОБА_1 не видавався. Тобто ОСОБА_1 надав до виконання виконавчий лист, який містить ознаки підробки, а саме перша сторінка виконавчого листа вказує, що виконавчий лист видав Верховний Суд, а зворотна вказує, що виконавчий лист видав Синельниківським міськрайонним суд Дніпропетровської області.

Оскаржувані постанови винесені з грубим порушенням вищевказаних норм.

За наявності таких порушень Закону та Інструкції вказані заяви разом з виконавчими листами повинні були бути повернуті стягувачу ОСОБА_1 органом державної виконавчої служби (й начальником) без прийняття до виконання.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Підпис під друкованою заявою ОСОБА_1 від 16.04.2024 про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Старобільським районним судом Луганської області, істотно відрізняється від його підпису під його заявою від 12.04.2024 на начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві та підписом за ознайомлення з матеріалами ВП №74552946, що вказує на можливу його підробку іншою особою.

Для досудового врегулювання спору вона 27.04.2024 направила на ім`я начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Віталія Васильовича Коваля заяву з наведенням здійснених порушень та проханням скласти акти про порушення, прийняти постанову, якою скасувати постанови ВП №74772990 та ВП №74772968 та звернутись до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

30.05.2024 вона від начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваля В.В. отримала відповідь на свою заяву від 27.04.2024.

Під час проведення виконавчих дій посадовими особами Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві могли бути встановлені дані, які ідентифікують стягувача ОСОБА_1 , зокрема встановити адресу його зареєстрованого місця проживання/перебування (у наявності є інформація, що ОСОБА_1 з 2014 року працює і проживає у м. Києві).

ОСОБА_5 , як начальник, спочатку своїми підписами під заявами ОСОБА_1 (під однією заявою стоїть сумнівний підпис, друга заява взагалі не підписана) дозволив прийняти їх до виконання (здійснив протиправні дії), а потім відмовився здійснити дії, передбачені абз.2 ч.3 ст.74 Закону (неправомірне бездіяльність) під час виконання судового рішення.

Такі дії та подальша бездіяльність посадової особи призвели до порушення її певних прав і свобод, а саме: передчасного (протиправного) направлення на рахунок Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві для погашення арештованих сум з її карткового рахунку; витрачати свої кошти та час на пошук відомостей, що ідентифікують боржника ОСОБА_1 , з виконання виконавчого листа №755/978/20 від 11.01.2024, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у ВП№74552946 від 27.04.2024.

ОСОБА_6 , як посадова особа державної виконавчої служби, відмовив ОСОБА_1 , як стягувачу, у прийнятті його заяв від 16.04.2024 та повернув до усунення недоліків, зокрема вказати у заявах адресу його зареєстрованого місця проживання/перебування, тобто виконав свій службовий обов`язок, це сприяло б здійсненню ВП №74552946, ВП № 74772968 та ВП №74772990 з дотриманням засад виконавчого провадження, визначених Законом та позбавило її необхідності звертатися до суду із скаргою.

Просила визнати неправомірними дії начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Коваля В.В. відносно прийняття від стягувача ОСОБА_1 заяв від 16.04.2024 року про примусове виконання; визнати неправомірною бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Коваля В.В. щодо невиконання абз.2 ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Коваля В.В. виконати вимоги ч.3 ст.74 Закону «Про виконавче провадження».

Ухвалою Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савченко Ю.Й. щодо прийняття до примусового виконання виконавчого листа, виданого Верховним Судом 08.06.2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Визнано неправомірною бездіяльність начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №74772990 щодо невиконання вимог абз. 2 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов`язано начальника Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виконати вимоги абз. 2 частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасуватиухвалу судупершої інстанціїта відмовитиу задоволенніскарги. Вважає,що дана справа стосувалась особисто його права на компенсацію судових витрат, також він є стороною виконавчого провадження, але суд не залучив його до участі в справі, не повідомив про час та дату розгляду справи, не надіслав копію скарги та додатків.

Судвказав щоначебто відсутнійпідпис,але вінподававши документина виконанняпідписував всізаяви особисто,та йогодані перевірялизгідно наданогоним паспортугромадянина України.Також судне звернувуваги нате,що рішеннята діївиконавця,посадових осіборганів державноївиконавчої службищодо виконаннясудового рішенняможуть бутиоскаржені протягом10робочих днівз дня,коли особадізналася абоповинна буладізнатися пропорушення їїправ,свобод чизаконних інтересів.На часподачі апеляційноїскарги копіюрішень судуабо додатківне отримував,про рішеннядізнався зреєстру судовихсправ

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення її скарги залишити без змін.

В судове засідання, проведене в режимі відеоконференцїії, з`явився ОСОБА_1 ..

Інші учасники про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки в електронному суді.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно дочастин 1,2статті 367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 447 ЦПК України (в редакції чинній на момент розгляду скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що

рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ст. 448 ЦПК України).

У ч.1,2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , як боржник у виконавчому провадженні звернулась зі скаргою на дії посадової особи Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 21.12.2023 року Старобільським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 21836,5 грн.

Таким чином сторонами у справі є стягувач - ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 .

Однак, при зверненні до суду першої інстанції зі скаргою на дії ДВС ОСОБА_2 в порушення ст. 448 ЦПК України не зазначила ОСОБА_1 як сторону у справі, на що не звернув увагу суд першої інстанції та в подальшому не залучив та не повідомив стягувача про розгляд справи, чим порушив його права та позбавив можливості надати пояснення стосовно поданих боржником доказів, порушивши принцип змагальності сторін, що могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина третя статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 не було залучено як сторону у справі, а судове рішення може вплинути на його права, а отже не було належним чином повідомлено про розгляд вказаної справи, ухвала суду підлягає скасуванню.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу від 02 жовтня 2024 року скасувати, повернувши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року скасувати,справу повернути для подовження розгляду до того ж суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.

Судді: