Постанова

від 21.01.2025 по справі 911/783/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/783/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

за участю представників:

позивача - Колінько Н. О.,

відповідача - Боровик Б. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарство "Агрофірма "Віктор" (далі - скаржник, позивач, ФГ "Агрофірма "Віктор")

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 (суддя Ейвазова А. Р.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (колегія суддів: головуючого судді Коробенка Г. П. суддів: Кравчука Г. А., Скрипки І. М.)

у справі № 911/783/24

за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (далі - відповідач, ТОВ "Фірма Ерідон" )

про стягнення 5 032 888,52 грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді вартості втраченого майна.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ФГ "Агрофірма "Віктор" звернулося з позовом до ТОВ "Фірма Ерідон" про стягнення 5 032 888,52 грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді вартості втраченого майна.

1.2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на втрату матеріальних цінностей, переданих відповідачу на зберігання відповідно до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей № 105/23/850-ЗБ від 30.11.2023. Договір на відповідальне зберігання укладений під час дії воєнного стану в Україні, а тому відповідач зобов`язаний був врахувати цю обставину та бути готовим до можливих негативних наслідків повномасштабного вторгнення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Київської області рішенням від 10.06.2024 у цій справі повністю відмовив у задоволенні позову.

2.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2024 рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у цій справі залишив без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі позивач просить Суд рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 911/783/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Фірма Ерідон" на користь ФГ "Агрофірма "Віктор" 5 032 888,52 грн в рахунок відшкодування зберігачем збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що необхідна єдина правозастосовча практика застосування ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), чч. 2,3 ст.950 ЦК України та ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у правовідносинах, що виникли в період дії воєнного стану у сфері професійного зберігання, в частині відповідальності професійного зберігача з метою збереження балансу майнових інтересів сторін договору зберігання у період дії воєнного стану та захисту майнових прав поклажодавця.

4.2. Ця справа є унікальною та не має подібних (тотожних, аналогічних, схожих) справ, які розглядав Верховний Суд та у яких є висновки.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення у цій справі залишити без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суди попередніх судових інстанцій встановили, що 30.11.2023 між ТОВ "Фірма Ерідон" (далі - зберігач) та ФГ "Агрофірма "Віктор" (далі - клієнт) укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей №105/23/850-ЗБ (далі - Договір).

6.2. За змістом пп.1.1- 1.5 Договору передбачено, що: за умовами цього договору клієнт передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності клієнта; зберігання матеріальних цінностей здійснюється зберігачем у складських приміщеннях, що знаходяться за адресами, які зазначаються в актах приймання на зберігання; асортимент та кількість матеріальних цінностей, які приймаються на зберігання, вказується в актах приймання на зберігання; строк зберігання матеріальних цінностей - на вимогу клієнта, але не довше строку, зазначеного в актах приймання на зберігання; право власності на матеріальні цінності до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам.

6.3. За умовами пп.2.1- 2.3 Договору до основних обов`язків зберігача віднесено: прийняти на відповідальне зберігання матеріальних цінностей клієнта; вжити заходів для належного зберігання в складських приміщеннях матеріальних цінностей, визначених п.1.3 договору, у тому числі зберігач має право без отримання згоди клієнта передати матеріальні цінності на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах клієнта; у разі передання зберігачем матеріальних цінностей на зберігання іншій особі умови цього договору є чинними і зберігач відповідає за дії особи, якій він передав матеріальні цінності на зберігання; відшкодувати втрати, нестачу цінностей та їх пошкодження, які виникли з вини зберігача, в 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження з документальним підтвердженням розміру шкоди від нестачі або пошкодження.

6.4. До основного обов`язку клієнта, який закріплений сторонами у п. 3.1 Договору, віднесено здійснення оплати послуг зберігання прийнятих на зберігання матеріальних цінностей відповідно до розділу 5 цього Договору.

6.5. Згідно п. 4.1 Договору приймання матеріальних цінностей на зберігання проводиться матеріально-відповідальним працівником зберігача від представника клієнта і оформляється актами приймання на зберігання, які оформляються в день приймання; такі акти приймання на зберігання є невід`ємною частиною цього договору.

6.6. Зберігання матеріальних цінностей понад строк, установлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладання додаткової угоди (п. 4.6 Договору).

6.7. Як визначено п. 5.1 Договору, вартість послуг зі зберігання прийнятих зберігачем матеріальних цінностей зазначається сторонами в актах приймання на зберігання.

6.8. Відповідно до п.9.1 Договору сторона, яка порушила свої зобов`язання або не може виконати такі зобов`язання належним чином за цим договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору внаслідок подій надзвичайного та невідворотного характеру, та які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, якими за домовленістю сторін є: а) надзвичайні обставини громадського життя (війни, суспільні безладдя, у тому числі терористичні акти й воєнні дії, навіть без офіційного оголошення війни чи військового стану, закриття сухопутних чи водних шляхів, заборона (обмеження) експорту імпорту, експропріація, конфіскації, примусове відчуження (реквізиція) або вилучення та інше); б) аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту імпорту тощо; в) заборонні й обмежувальні акти державних органів, зміна законодавства.

6.9. У пунктах 9.2- 9.3 Договору передбачено: сторона, яка зазнала дії форс-мажору та внаслідок цього не в змозі виконати зобов`язання за договором, повинна негайно звернутися до компетентних органів для фіксації таких обставин, а також не пізніше 5 робочих днів з моменту настання та припинення таких обставин письмово та обґрунтовано сповістити про це іншу сторону; несвоєчасне повідомлення про форс-мажор та/або ненадання підтвердження форс-мажору позбавляє сторону права посилатися на нього як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за договором; сторони домовилися, що підтвердженням форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору або інший документ, виданий (оформлений) компетентним органом за існуючих обставин, що засвідчує настання або дію непередбачуваних та непереборних обставин, що унеможливлюють або впливають на виконання сторонами умов договору.

6.10. За пунктом 11.2 Договору договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

6.11. Відповідач прийняв, а позивач передав на зберігання на умовах договору зберігання майно за такими актами:

- № 41087 від 30.11.2023 (т.1 арк.спр.19): пріаксор 22,5 %, к.е. (5 л), партія товару № 0026792155 у кількості 455,677 л; пріаксор 22,5 %, к.е. (5 л), партія товару № 0026694577 у кількості 420 л; пріаксор 22,5 %, к.е. (5 л), партія товару № 0026297262 у кількості 30 л; пріаксор 22,5 %, к.е. (5 л), партія товару № 0026506547 у кількості 5 л; рекс дуо 50 %, к.е. (10 л), партія товару № 0025229238 у кількості 860 л; рекс дуо 50 %, к. е. (10 л), партія товару № 0025374299 у кількості 100 л; рекс дуо 50 %, к. е. (10 л), партія товару № 0025854511 у кількості 170 л; рекс дуо 50 %, к. е. (10 л), партія товару № 0026400717 у кількості 40 л;

- № 41081 від 30.11.2023 (т.1 арк.спр.19, зворот): геліантекс 68,5 %, к. с. (1 л), партія товару № 23В2444511 у кількості 65 л; піктор 40 % к. с. (5 л), партія товару № 0026792578 у кількості 325 л; пріаксор 22,5 %, к. е. (5 л), партія товару № 0026297262 у кількості 55 л; віволт, ПАР (прилипач) (5 л), партія товару № 23С2754030 у кількості 100 л; віволт, ПАР (прилипач) (5 л), партія товару № 23В2754020 у кількості 70 л; віволт, ПАР (прилипач) (5 л), партія товару № AUG22СЕ029 у кількості 0,589 л;

- № 41085 від 30.11.2023 (т.1 арк.спр. 20): пріаксор 22,5 %, к. е. (5 л), партія товару № 0026792155 у кількості 4,282 л;

- № 41084 від 30.11.2023 (т.1 арк.спр. 20, зворот): віволт, ПАР (прилипач) (5 л), партія товару № AUG22CE029 у кількості 159,411 л; пріаксор 22,5 %, к. е. (5 л), партія товару № 0026792155 у кількості 10,041 л.

6.12. В силу пп. 2- 4 вказаних актів сторони узгодили, що: відповідач зобов`язаний зберігати передане йому майно у складських приміщеннях, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29; строк зберігання матеріальних цінностей - на вимогу клієнта, але не довше 30.04.2024; вартість послуг зі зберігання прийнятих зберігачем матеріальних цінностей складає 120 грн в т. ч. ПДВ за 1 палету впродовж одного місяця зберігання.

6.14. Складські приміщення, у яких мали зберігатися матеріалі цінності позивача, перебували у відповідача в оренді, що підтверджується договором оренди № 01/07/23/37 від 30.06.2023.

6.15. Так, відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець (Мале приватне підприємство Фірма "ЕРІДОН") передає, а орендар (ТОВ "Фірма Ерідон") приймає в строкове платне користування: нерухоме майно (склад / офісне приміщення), разом з підключеними інженерними та комунікаційними системами (водо- газо- та електропостачання, системою кондиціонування, системою охорони та сигналізації), вказане в додатку 1 до цього договору; обладнання та устаткування, вказане в додатку 2 та додатку 3 до цього договору.

6.16. Як вбачається з акта приймання-передачі об`єкта оренди, Мале приватне підприємство Фірма "ЕРІДОН" передало, а ТОВ "Фірма Ерідон" прийняло в строкове платне користування нерухоме майно, визначене в додатку № 1 до договору оренди, а саме:

- офісне приміщення загальною площею 260 кв. м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;

- складське приміщення загальною площею 1 024,70 кв. м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;

- складське приміщення загальною площею 722,50 кв. м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;

6.17. На підтвердження виконання зобов`язань за Договором в частині надання послуг зберігання майна, до матеріалів справи долучено акти надання послуг, які підписані сторонами, на загальну суму 372 грн, а саме: № 91405 від 30.11.2023 на суму 12 грн; № 94759 від 31.12.2023 на суму 360 грн.

6.18. 08.01.2024 комісія у складі провідного інспектора ВЗНС Новомосковського РУ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області Фуги Р.Г., довіреної особи Храмова О. М., слідчого Новомосковського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шутя М. М. склала акт про пожежу, у якому зафіксовано, що 08.01.2024 приблизно о 07:00 на складі сировини (за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова 115/29) виникла пожежа, внаслідок якої знищено: склад (реконстр.) Х; прибудови (тамбур) х6, х7; естакада х8: навіси х9, х10; сходи х11; будівля охорони з ґанком х4; склад (реконстр.) А; огорожі № 1, 2; ворота з хвірткою № 3; мостіння І; рухоме майно (товари, ТМЦ, основні засоби, товари, передані на відповідальне зберігання, МШП), що знаходилися у зазначених об`єктах згідно із довідкою від МПП Фірма "Ерідон" вих. № 9 від 08.01.2024 та довідкою від ТОВ "Фірма Ерідон" вих. № 54/1 від 08.01.2024. Також у вказаному акті зафіксовано, що пожежа пошкодила таке майно: будівлю офісу х3 (площею 278,2 кв. м); ґанок х3; навіс х3; ґанком х5; мостіння ІІ; транспортні засоби Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_1 ; Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 ; причіп. Ймовірною причиною пожежі, як визначено в цьому акті, є обстріл.

6.19. 10.01.2024 відповідач направив позивачу повідомлення про дію обставин непереборної сили (форс-мажор), яким довів до відома, що майно позивача, яке передано на зберігання та знаходилося у складському приміщенні за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29, знищено через злочинні дії третіх осіб. Для підтвердження факту направлення 10.01.2024 вказаного повідомлення позивачу, відповідач надав фіскальні чеки, поштові накладні № 0319108897640, 0319108897658 та описи вкладення у цінні листи.

6.20. Вказані листи, як вбачається з інформації з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта", вручено позивачу 12.01.2024. У поданій позовній заяві позивач також посилається на отримання відповідного повідомлення.

6.21. 11.01.2024 комісія у складі: першого заступника міського голови Здреника Т., заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Зайцева А., головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Кондратенка М., заступника начальника управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Карпуся А., начальника відділу містобудування, архітектури та реклами - головного архітектора управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Марченко Ю., завідувача сектору управління житлом, майном та комунальною власністю управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Лапченка Є.; начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Полушко У, склала акт № 4/ю-24 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у якому вказані результати проведення обстеження. Так, відповідно до вказаного акта комісія встановила, що ймовірно внаслідок прямого влучання ракетного озброєння та уламків після вибуху зруйнований об`єкт - склад (реконстр.) А комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2755021612100) за адресою: Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок 115/29.

6.22. За результатами обстеження комісія дійшла висновків про неможливість відновлення зруйнованого об`єкта та необхідність подальшого демонтажу його конструктивних елементів, проведення основного (детального) обстеження будівлі.

6.23. 11.01.2024 комісія у складі першого заступника міського голови Здреника Т., заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Зайцева А., головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Кондратенка М., заступника начальника управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Карпуся А., начальника відділу містобудування, архітектури та реклами - головного архітектора управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Марченко Ю., завідувача сектору управління житлом, майном та комунальною власністю управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Лапченка Є., начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Полушко У, склала акт № 5/ю-24 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, яким зафіксовано, що ймовірно внаслідок прямого влучання ракетного озброєння та уламків після вибуху зруйновані об`єкти: склад (реконстр.) Х; прибудови (тамбур) х6, х7; естакада х8; навіси х9, х10; сходи х11; мостіння І комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2755021612100; адреса: Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок 115/29).

6.24. За результатами обстеження комісія дійшла висновків про неможливість відновлення зруйнованого об`єкта та про необхідність подальшого демонтажу його конструктивних елементів, проведення основного (детального) обстеження будівлі.

6.25. За фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області, за усним повідомлення про кримінальне правопорушення, 08.01.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024040000000029.

6.26. Згідно з постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 ТОВ "Фірма Ерідон" залучено до кримінального провадження № 22024040000000029 від 08.01.2024 як потерпілу юридичну особу.

6.27. 08.01.2024 ТОВ "Фірма Ерідон" видало наказ № 08-01/П/П "Про проведення дій з виявлення та інвентаризації вцілілих активів товариства", яким доручило провести дії з виявлення та інвентаризації вцілілих активів ТОВ "Фірма Ерідон", що знаходяться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, 115/29. Згідно з наказом створено робочу комісію з виявлення та інвентаризації.

6.28. Як визначено у п. 5 вказаного наказу, після завершення всіх робіт та дій з виявлення та інвентаризації всіх вцілілих активів товариства робоча комісія зобов`язана скласти узагальнюючий протокол інвентаризації, погодити його з комісією Центрального офісу та надати на затвердження генеральному директору зведений протокол інвентаризації.

6.29. 31.01.2024 за результатами проведення інвентаризації складено інвентаризаційний опис товарів на складі № 178, згідно з яким за результатами підрахунку фактичних залишків товарів встановлено факти знищення товарів, що перебували у власності позивача, а також тих що знаходилися на відповідальному зберіганні у відповідача.

6.30. За результатами проведеної інвентаризації 31.01.2024 відповідач склав протокол інвентаризаційної комісії, яка зробила такі висновки та висловила пропозиції: списати знищені товарно-матеріальні цінності, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 201 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товарно-матеріальні цінності, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 207 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товари, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 281 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товарно-матеріальних цінності, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 281 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 104 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 105 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 106 рахунку бухгалтерського обліку; знищення обладнання та устаткування, яке перебувало у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон"; зруйнування об`єктів нерухомого майна, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди із Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон"; списання знищених товарів, які прийняті ТОВ "Фірма Ерідон" на відповідальне зберігання та обліковувалися на позабалансовому 0241 рахунку бухгалтерського обліку; списання знищених малоцінних швидкозношуваних предметів, що перебували у власності ТОВ "Фірма Ерідон" та передані в експлуатацію, які обліковувалися на позабалансі; пошкодження основних засобів, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та які обліковуються на 104 рахунку бухгалтерського обліку; пошкодження основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договорів фінансового лізингу, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВІОР" та які обліковуються на 105 рахунку бухгалтерського обліку та потребують відновлювального ремонту; пошкодження об`єктів нерухомого майна, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон"; пошкодження обладнань та устаткувань, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон"; знищення основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон"; знищення основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ "Фірма Ерідон" на підставі договору оренди укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНАЛТРАНС"; пошкодження основних засобів, які є власністю ТОВ "Фірма Ерідон" та обліковуються на 106 рахунку бухгалтерського обліку; пошкодження малоцінних швидкозношуваних предметів, які перебували у власності ТОВ "Фірма Ерідон" та передані в експлуатацію, які обліковувалися на позабалансі.

6.31. Як вбачається із вказаного протоколу інвентаризаційної комісії, а саме розділу 9 "Списати знищенні товари, які прийняті ТОВ "Фірма Ерідон" на відповідальне зберігання, які обліковуються на позабалансовому 0241 рахунку бухгалтерського обліку", до зазначеного списку товарів, що вирішено списати, увійшли товари (пп.8- 10, 12, 27, 30- 33, 38- 41), які за назвою, характеристикою, об`ємом, номером партії відповідають переданим позивачем відповідачу на зберігання за актами від 30.11.2023 №41087, 41081, 41085, 41084.

6.32. Також відповідач до матеріалів справи долучив експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 05.04.2024 № 41-ПМ/24 "Щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнного (бойових) дій", з якого вбачається, що майно, яке знаходилося на відповідальному зберіганні, що наведено в інвентаризаційному описі № 178 від 31.01.2024, знищено. При цьому зроблений висновок про те, що знищення та пошкодження майна і активів відбулося через удари ракетами невстановленого типу по цивільній інфраструктурі м. Новомосковська Дніпропетровської області, влучання у складські приміщення відповідача (м. Новомосковськ, вул Сучкова 115/29), пожежі, що виникла 08.01,2024 і пов`язана з проведенням бойових (воєнних) дій відповідно до акта про пожежу ВЗНС Новомосковського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

6.33. 12.04.2024 відповідачу Торгово-промислова палата України видала сертифікат № 3100-24-0765 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким є військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, знищення майна, що знаходилося на відповідальному зберіганні відповідача, в результаті ударів ракетами невстановленого типу по цивільній інфраструктурі м. Новомосковська, зокрема влучення у складські приміщення за вказаною адресою. Відповідні форс-мажорні обставини визнані такими, що існують з 08.01.2024 щодо зобов`язання зберігання матеріальних цінностей та повернення матеріальних цінностей із зберігання у вказаному складському приміщення, у т. ч. тих, що виникли перед позивачем за Договором, вимоги на підставі якого заявлені у справі.

6.34. 15.04.2024 відповідач направив на адресу позивача повідомлення за вих. № 502 від 15.04.2024, до якого долучив копію вказаного сертифіката. Для підтвердження факту направлення вказаного повідомлення позивачу відповідач надав фіскальні чеки, поштові накладні № 0319108976019, 0319108976000 та описи вкладення у відповідні цінні листи.

6.35. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач порушив строки повідомлення про форс-мажорні обставини, у зв`язку із чим позбавлений права посилатися на таку обставину як на підставу для звільнення від відповідальності за завданні збитки. Також відповідач не надав доказів настання обставин непереборної сили раніше 11.03.2024.

6.36. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом у справі № 911/783/24.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд заяв / клопотань

7.1. Ухвалою від 16.12.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 911/783/24 за касаційною скаргою ФГ "Агрофірма "Віктор" на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, згідно з якими позивачу відмовлено в задоволенні позову.

8.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

8.4. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.5. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

8.6. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

8.7. Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем доведено, що невиконання ним зобов`язань за договором зберігання спричинено форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), а не діями чи бездіяльністю відповідача, який не несе в такому випадку ризик втрати майна, переданого на зберігання.

8.8. З матеріалів справи вбачається, що місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про те, що втрата переданого на відповідне зберігання відповідачу майна сталася внаслідок пожежі, спричиненої ракетним обстрілом та влучанням ракети. У цій справі не встановлено, що причиною втрати майна, переданого на зберігання відповідачу, є порушення ним зобов`язання в частині зберігання такого майна та повернення його поклажодавцю. Оскільки відповідач виступає у спірних правовідносинах як професійний зберігач, саме на нього покладається тягар доведення того, що втрата майна сталася внаслідок дії непереборної сили. Відповідач відповідно до пунктів 9.2-9.3 Договору щодо виконання зобов`язань перед позивачем за цим договором здійснив звернення до компетентних органів про фіксування відповідної обставини (наявність форс-мажорних обставин), повідомив позивача протягом 5 робочих днів про їх настання та отримав сертифікат щодо наявності форс-мажорних обставин. Відтак відповідачем засвідчені в установленому порядку форс-мажорні обставини щодо виконання зобов`язання зі зберігання відповідного майна позивача. Судом оцінено у сукупності з іншими зібраними у справі доказами матеріали технічної інвентаризації, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

8.9. Враховуючи встановлені судами обставини, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила й про безпідставність тверджень позивача про те, що відповідач міг запобігти знищенню товару, так як мав можливість відмовитися від зберігання товару або визначити більш безпечне місце для такого зберігання, оскільки за взаємною згодою сторін визначено місце зберігання майна і жодна із сторін договору зберігання не висловлювала пропозицій, у тому числі позивач, щодо його зміни.

8.9.1. Верховний Суд виходить з того, що:

- ч. 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;

- чч. 2, 3 ст. 950 ЦК України передбачено, що професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

- ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

8.9.2. Суди встановили, що правовідносини виникли на підставі умов договору, якими сторони, серед іншого, передбачили: (1) умови звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання; (2) обставини, належать до обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору внаслідок подій надзвичайного та невідворотного характеру, та які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору; (3) умови і порядок повідомлення про їх настання, (4) місце зберігання.

8.9.3. Верховний Суд виходить з того, що наразі існують сталі правові висновки щодо застосування форс-мажорних обставин і цим висновкам відповідно до встановлених обставин справи вказане судове рішення відповідає.

8.10. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник зазначає про відсутність висновку щодо питання застосування норм права у спірних правовідносинах. Втім, аналізуючи зміст касаційної скарги, вбачається, що фактично ФГ "Агрофірма "Віктор" звертається не з проханням надати правовий висновок щодо застосування норм права, а з вимогою роз`яснити правову позицію, сформульовану ним у справі, з урахуванням обставин конкретного спору. Однак, такі вимоги не узгоджуються з визначенням підстави касаційного перегляду, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

8.11. Верховний Суд здійснює тлумачення норм права, а не індивідуальних особливостей конкретної справи або фактів, встановлених судами попередніх інстанцій. Водночас поставлені скаржником перед Судом питання лежать виключно у площині суб`єктивної оцінки доказів, а також положень чинного законодавства без урахування фактичних встановлених обставин у цій справі.

8.12. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен обґрунтувати в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

8.13. Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку з питань, порушених скаржником, з огляду на те, що останній не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права.

8.14. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій досліджували та оцінювали доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, що входять до такої категорії справ.

8.15. Отже, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у подібних правовідносинах.

8.16. Як вже зазначено вище, доводи скаржника в цій частині, фактично зводяться до необхідності та наявності правових підстав для формування такого висновку Верховного Суду через призму вільного бачення скаржником змісту спірних правовідносин та заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, і зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України.

8.17. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень.

8.18. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.19. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій надали оцінку доказам наданим сторонами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

8.20. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

8.21. Доводи, викладені у відзиві відповідача, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

8.22. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.23. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 у справі № 911/783/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова