Ухвала

від 24.01.2025 по справі 300/315/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"24" січня 2025 р. справа № 300/315/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду скарг за №№ 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 за 2024 рік та № 13 за 2025 рік і без номера ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а саме: передачі скарг членам КДКА для перевірки обставин;

- зобов`язати відповідача здійснити дії, а саме прийняти і передати членам КДКА для перевірки скарги позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

23.01.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Главача І.А. із викладом обставин, які у позивача викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, яка обґрунтована неможливістю надати документ про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік (передчасністю формування такого за 4 квартал 2024 року) та нерозумінням належного засвідчення долучених ним письмових доказів до позовної заяви.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Виключні підстави коли суддя не може брати участь в розгляді справи та підлягає відводу визначені статтею 36 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві про відвід судді, позивачем не зазначені обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено доказів особистої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а відтак на позивача покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість позивачем жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у неї аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.

Так, підставою, яка викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді позивач зазначає про незгоду із прийнятим процесуальним рішенням.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як слідує із поданої заяви про відвід судді, жодних інших обставин, які в змісті положень статті 36 КАС України є підставами для відводу судді, позивачем, крім незгоди з процесуальними рішеннями головуючого не наведено.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики визначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу, і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді.

На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Передати адміністративну справу № 300/315/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.

Суддя Главач І.А.