Ухвала

від 18.02.2025 по справі 300/315/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" лютого 2025 р. справа № 300/315/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 № 10 від 12.02.2025 в частині відвіду судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/315/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 16.01.2025 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області по розгляду скарг за №№180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 за 2024 рік та №13 за 2025 рік і без номера ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а саме: передачі скарг членам КДКА для перевірки обставин; зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області здійснити дії, а саме: прийняти і передати членам КДКА для перевірки скарги позивача за 2024 рік №180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік №13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1211,20 грн, або документа про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік, або документа, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору; належним чином засвідчених копій письмових доказів долучених до позовної заяви; всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема: докази щодо направлення і вручення (реєстрації) Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Івано-Франківської області скарг позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_3; уточнюючої позовної заяви, викладену у письмовій формі (написану від руки розбірливим чи машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, що визначені у статтях 160 і 161 КАС України.

ОСОБА_1 23.01.2025 звернувся в суд із заявами № 4 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 (а.с. 17-20) та № 2 про роз`яснення рішення від 21.01.2025 (а.с. 21-22).

Також позивачем 23.01.2025 подано заяву про відвід судді Глава І.А. (а.с. 23).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 задоволено частково заяви ОСОБА_1 за № 4 та № 2 від 23.01.2025: роз`яснено позивачу, що судом визначено вимогу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21.05.2025 для надання документа про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік, з підстав визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір". В разі неможливості надання відповідного доказу, судом запропоновано надати документ, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема, письмова відмова податкового органу про неможливість оформлення такого документу у січні 2025 року. Роз`яснено позивачу, що вимоги до оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлено статтею 94 КАС України. Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Порядок засвідчення копій документів визначений ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Суд продовжив ОСОБА_1 строк на десять днів для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 21.01.2025 у справі № 300/315/25 (а.с. 24-29).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 передано адміністративну справу № 300/315/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 31-33).

Згідно з ухвалою суду від 27.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Главача І.А. у адміністративній справі № 300/315/25 (а.с. 35-36).

ОСОБА_1 27.01.2025 звернувся в суд із заявами № 5 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки (а.с. 40-41), № 6 про відвід судді Главача І.А. (а.с. 42), № 7 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 (а.с. 43).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 передано адміністративну справу № 300/315/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 44-46).

Згідно з ухвалою суду від 31.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 за № 6 про відвід судді Главача І.А. в адміністративній справі № 300/315/25 (а.с. 48-50).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 відмовлено в задоволенні заяви № 5 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки та заяви № 7 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025.

ОСОБА_1 04.02.2025 звернувся в суд із заявою № 8 про виконання вимог ухвали, до якої долучено копію запиту на довідку, адресованого Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Івано-Франківської області, від 27.01.2025 (а.с. 62-63).

12.02.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява № 10 про роз`яснення ухвал від 04.02.2025 та від 21.01.2025, в якій позивач одночасно заявив відвід судді Главачу І.А. від розгляду справи № 300/315/25 (а.с. 65-69). Вказана заява мотивована непогодженням ОСОБА_1 із змістом ухвали від 04.02.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви № 5 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки та заяви № 7 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025. На думку позивача, ухвала від 04.02.2025 викладена «у спосіб нарізок не пов`язаних логікою, постійні системні суперечності викладу обставин, а тому висновки судді суперечать один одному». Позивач вважає, що суддя Главач І.А. ухвалою від 04.02.2025 змінив резолютивну частину ухвали від 21.01.2025, оскільки добавив новий недолік позовної заяви. Також позивач не погоджується з формулюванням, які застосовані в ухвалі від 04.02.2025 про вияв неповаги до суду, надмірну фамільярність та зухвалий цинізм.

Ухвалою від 13.02.2025 відмовлено в задоволенні заяви № 10 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 та ухвали від 04.02.2025 (а.с. 70-74).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 передано адміністративну справу № 300/315/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 76-78).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025 для розгляду заяви № 10 від 12.02.2025 в частині відводу судді Главача І.А. визначено суддю Боршовського Т.І.

У зв`язку з перебуванням судді Боршовського Т.І. 17.02.2025 у відрядженні, ухвала суду за результатами розгляду заяви про відвід від 12.02.2025 постановлена та підписана в розумний строк після вказаної обставини - 18.02.2025.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 № 10 від 12.02.2025 в частині відводу судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/315/25, суд вказує на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 КАС України. Так, згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою вказаної ж Статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. В даному випадку стаття 37 КАС України визначає умови недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьою статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01), рішення від 05 вересня 2005 року, Європейський суд з прав людини зазначив:

80. Суд повторює, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до статті 6 параграф 1, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (див. Findlay v.theUnitedKingdom, рішення від 25 лютого 1997р., Reports 1997-I, с.281, параграф 73).

81. Суд далі нагадує, що "неупередженість", в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та Thomannv.Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.815, параграф 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа "Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 50). Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (справа "Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 52).

З огляду на зміст заяви № 10 від 12.02.2025 в частині відводу судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/315/25, позивач як на підставу для відводу судді вказав на незрозумілість змісту ухвали від 04.02.2025, якою відмовлено в задоволенні заяви № 5 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки та заяви № 7 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025. Окрім цього, на думку ОСОБА_1 , суддя Главач І.А. ухвалою від 04.02.2025 змінив резолютивну частину ухвали від 21.01.2025, оскільки добавив новий недолік позовної заяви.

Таким чином, доводи позивача щодо зауважень до змісту ухвали від 04.02.2025, фактично є по суті незгодою з процесуальним рішенням суду. Однак вказані обставини згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України не можуть бути підставою для відводу судді.

Щодо посилання позивача на застосування в ухвалі від 04.02.2025 таких формулювань як «вияв неповаги до суду, надмірна фамільярність та зухвалий цинізм», то частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Вказані доводи позивача, за відсутності доказів протилежного, самі по собі не можуть свідчати про обґрунтованість сумнівів позивача в неупередженості судді Главача І.А.

Водночас позивачем не вказано інших обставин щодо підстав для відводу судді, передбачених статтями 36 та 37 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 № 10 від 12.02.2025 в частині відводу судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/315/25.

Керуючись статями 36, 39, 40, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 № 10 від 12.02.2025 в частині відводу судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/315/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення, постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.