Ухвала

від 20.01.2025 по справі 906/1521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"20" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1521/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Толстокарової І.С.,

розглянувши заяву боржника про вжиття заходів забезпечення позову від 20.01.2025 у справі

за позовом: Акціонерного товариства "ОТП Банк" (м.Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" (с.Латаші Коростенського району Житомирської області);

2. ОСОБА_1 (с.Новий Дорогинь Коростенського району Житомирської області)

про стягнення 16 746 743,84грн солідарно,

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника-1: Андрієвська Г.В., ордер серії АМ №1114031 від 20.01.2025;

від боржника-2: не з`явився;

приватний виконавець Дідківський А.С., посвідчення №0763 від 13.10.2021;

вільний слухач ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.03.2024 у справі №906/1521/23 (суддя Соловей Л.А.) позов задоволено повністю: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 15000000,00грн заборгованості по кредиту; 1 746 743,84грн заборгованості по відсоткам; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 125600,58грн судового збору; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 125600,58грн судового збору.

23.04.2024 Господарським судом Житомирської області видано накази №906/1521/23.

03.01.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла скарга на дії приватного виконавця під час виконання судового рішення від 02.01.2025, у якій заявник просить суд за результатом розгляду скарги визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича щодо використання під час здійснення виконавчого провадження НОМЕР_1 звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008, складеного 11.12.2024 суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича не використовувати під час здійснення виконавчого провадження НОМЕР_1 вищевказаний звіт.

Також заявник просив суд за результатом прийняття скарги до розгляду зупинити передачу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008 на реалізацію у виконавчому провадженні НОМЕР_1; витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008, складений 11.12.2024 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Багровим Д.О.

Скаргу ТОВ "Екоагроферма" мотивовано тим, що під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, для проведення оцінки арештованого майна приватний виконавець залучив ФОП Багрового Д.О., якого не включеного до переліку суб`єктів оціночної діяльності, визначеного Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Водночас заявник посилається на допущення ФОП Багровим Д.О. порушень та заниження ним ринкової вартості права оренди земельної ділянки під час складання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11.12.2024.

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", справа №906/1521/23 перебувала у провадженні судді Соловей Л.А., яка згідно табеля обліку робочого часу з 25.12.24 по 09.01.25 перебуває у відпустці.

На підставі викладеного, згідно розпорядження керівника апарату суду від 03.01.2025 №8/2025, здійснено повторний автоматизований розподіл скарги на дії приватного виконавця у справі №906/1521/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025, скаргу ТОВ "Екоагроферма" передано для розгляду судді Прядко О.В.

Ухвалою суду від 08.01.2025 вищевказану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 20.01.2025, а також витребувано у приватного виконавця матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008, складений 11.12.2024 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Багровим Д.О., відмовлено у задоволенні клопотання боржника про зупинення передачі права оренди земельної ділянки на реалізацію у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з огляду на відсутність обґрунтованих підстав, передбачених чинним законодавством.

20.01.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від боржника надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення передачі права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008 на реалізацію у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Дану заяву мотивовано тим, що приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. вчиняє активні дії у виконавчому провадженні, спрямовані на передачу на реалізацію арештованого майна, отож існує вірогідність того, що за час розгляду скарги судом вищевказане право оренди земельної ділянки буде реалізоване на публічних торгах, що фактично унеможливить виконання судового рішення у справі №906/1521/23 у разі задоволення в подальшому вимог скаржника, і останній змушений буде повторно звертатись до суду з різного роду заявами щодо оскарження вибуття права оренди.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала заяву про забезпечення позову.

Приватний виконавець проти вказаної заяви не заперечив, вказавши на неможливість реалізації майна, оскільки не працює Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Суд долучив до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1823787800:06:005:0008, отриману за запитом суду.

Розглянувши заяву боржника про вжиття заходів забезпечення позову від 20.01.2025, суд не знайшов правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.2 ст.129 Конституції України).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст.18 ГПК України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Інститут забезпечення позову, у свою чергу, регламентовано вимогами ст.ст.136-146 ГПК України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 138 ГПК України унормовано порядок подання заяви про забезпечення позову. Зокрема, згідно з ч.1 цієї статті, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Види забезпечення позову визначені у ст.137 ГПК України.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що заходи забезпечення позову, передбачені процесуальним законодавством, застосовуються на стадії розгляду справи, коли є потреба в забезпеченні майбутнього виконання рішення або попередженні можливих дій, які можуть ускладнити його виконання.

Суд зауважує, що справа №906/1521/23 розглянута господарським судом по суті, рішення у даній справі від 25.03.2024 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Вимогами ГПК України не передбачено можливість забезпечення позову шляхом зупинення передачі речового права на реалізацію за заявою боржника під час розгляду скарги на дії приватного виконавця на стадії судового контролю за виконанням судового рішення, яке набрало законної сили і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». На стадії виконання судового рішення застосовуються механізми, спрямовані на забезпечення виконання рішення суду.

Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову») (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №908/309/21, від 04.11.2021 у справі №907/416/21, від 24.06.2021 у справі №310/9167/20).

Також слід зауважити, що зупинення вчинення виконавчих дій є виключним повноваженням державного або приватного виконавця, неналежне виконання якого може бути оскаржено до суду. У ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Тому суд не може підміняти повноваження виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VI ГПК України.

Зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом (абз.5 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

У рамках поданої заяви у суду відсутні підстави здійснювати оцінку розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову без самого позову або без оцінки предмета майбутнього позову.

Враховуючи вищевикладене у сукупності та проаналізувавши подані суду матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви боржника про вжиття заходів забезпечення позову від 20.01.2025.

Керуючись статтями 140, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "Екоагроферма" про вжиття заходів забезпечення позову від 20.01.2025 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

- сторонам (до ел.каб.);

- приватному виконавцю Дідківському Андрію Савелійовичу (до ел.каб.).