Рішення

від 27.01.2025 по справі 138/926/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/926/24

Провадження №:2/138/43/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2025 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

представника відповідача Нечипорук Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової служби України, Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на автомобіль та скасування арешту автомобіля,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із позовом про визнання права власності на транспортний засіб, скасування арешту та розшуку транспортного засобу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 11650 від 21.12.2022 позивач набула право власності на автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєструвала його в ТСЦ МВС 0543 (м. Могилів-Подільський) та отримала Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Однак, через деякий час позивач дізналась, що придбаний нею автомобіль перебуває під арештом згідно даних аналітичної системи «Гарпун» і по цій причині її автомобіль зупиняють працівники поліції на кожному блок-посту. Звернувшись за правовою допомогою до адвокатів, позивач дізналась, що належний їй автомобіль оголошений в розшук по двом виконавчим провадженням № 59557551 від 02.08.2019 та № 62773240 від 11.08.2020, які відкриті Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Позивач звернулась до вказаного відділу ДВС з клопотанням про зняття арешту, однак отримала відповідь, що вона не є стороною виконавчого провадження, а відтак не має права звертатись з вказаним клопотанням. Разом з тим, вказане обтяження чинить позивачу перешкоди в розпорядженні своєю власністю, а тому позивач відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» звернулась до суду з даним позовом та просить визнати за нею право власності на автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , скасувати арешти та розшуки вказаного автомобіля, накладені виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті, надано відповідачу строк для подання відзиву та витребувано докази.

Ухвалою суду від 06.08.2024 замінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належних відповідачів Головне управління ДФС у Харківській області та Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та витребувано додаткові докази.

04.10.2024 до суду від представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» адвоката Роя В.Л. надійшли письмові пояснення щодо позову, які суд розцінив як відзив на позовну заяву та ухвалою суд від 04.10.2024 залишив без розгляду.

24.10.2024 до суду від представника відповідача Головного управління ДФС у Харківській області надійшли пояснення щодо позову, в який представник зазначив, що на теперішній час Головне управління ДФС у Харківській області перебуває в стані припинення, а його права та обов`язки перейшли до Головного управління ДПС у Харківській області, створеного на правах відокремленого підрозділу ДПС, як правонаступника.

Ухвалою суду від 29.11.2024 до участі у справі залучено співвідповідача Державну податкову службу України.

19.12.2024 до суду від представника відповідача Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що 02.08.2019 відкрито виконавче провадження № 59558551, по якому боржником є ОСОБА_3 , а відповідач є стягувачем. З моменту виникнення заборгованості по теперішній час, борг не переривався. Згідно даними ІКС «Податковий блок» станом на 12.12.2024 у ФОП ОСОБА_4 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 48633,56 грн. Разом з тим, щодо ОСОБА_1 податковий борг відсутній. Вказані обставини, на думку представника відповідача, є підставою для відмови в задоволенні позову.

21.01.2025 в судове засідання позивач та її представник адвокат Зубань О.О., належним чином повідомлені, не з`явились. Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Судові витрати просить лишити за позивачем.

21.05.2025 в судовому засіданні, представник відповідача Державної податкової служби України Нечипорук Я.А. позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, без повідомлення причин неявки.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 21.12.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі продажу транспортного засобу № 11650, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , власником якого був ОСОБА_6 (а.с. 16, 17, Том 1).

На підставі вказаного договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 здійснила реєстрацію транспортного засобу в ТСЦ 0543 та 23.12.2022 отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 15, Том 1).

Разом з тим, відповідно до повідомлення управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у Вінницькій області вих. № 8-3/27/01-2024 від 08.03.2024, згідно обліків інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», транспортний засіб DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 оголошений в розшук міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.06.2020 по виконавчому провадженню № 59557551 від 02.08.2019 та 24.01.2021 по виконавчому провадженню № 62773240 від 11.08.2020 (а.с. 24, Том 1).

З матеріалів виконавчого провадження № 59557551 вбачається, що вказане виконавче провадження відкрито 02.08.2019 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, на виконання Вимоги № Ф-2650-23 У від 20.06.2019, виданої ГУ ДФС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 29151,54 грн. (а.с. 94, Том 1).

В межах даного виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_4 , на який з метою реального, повного та своєчасного виконання рішення оголошено розшук на підставі постанови державного виконавця від 23.06.2022 (а.с. 98, Том 1). Крім того, державним виконавцем в межах виконавчого провадження, 19.11.2021 винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 101, Том 1).

Згідно постанови від 19.11.2021 державним виконавцем в ході примусового виконання рішення згідно виконавчого документа Вимоги № Ф-2650-23 У від 20.06.2019, виданої ГУ ДФС у Харківській області встановлено, шо за боржником ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб, на який було оголошено розшук, який здійснювався поліцією, однак транспортного засобу не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, а відтак виконавчий документ був повернутий стягувачу (а.с. 102, Том 1).

При цьому, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не був знятий арешт з майна боржника.

Крім того, державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 11.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62773240 на підставі наказу № 922/2673/17, виданого 18.10.2017 Господарським судом Харківської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 28848,28 грн. (а.с. 106, Том 1).

В межах даного виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що за боржником ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_4 , на який з метою реального, повного та своєчасного виконання рішення оголошено розшук на підставі постанови державного виконавця від 24.06.2021 (а.с. 114, Том 1).

Згідно постанови від 22.12.2022 державним виконавцем в ході примусового виконання рішення, а саме наказу № 922/2673/17, виданого 18.10.2017 Господарським судом Харківської області встановлено, що майно, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення не виявлено, та заходи щодо розшуку такого майна здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виявились безрезультативними, а відтак виконавчий документ було повернуто стягувачу (а.с. 121, Том 1).

Проте, накладений арешт на автомобіль DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_4 , знятий не був та розшук його не припинено.

Крім того, судом встановлено, що спірний автомобіль був придбаний позивачем на підставі договору купівлі продажу укладеного 21.12.2022 між нею та ОСОБА_5 .

В своючергу ОСОБА_5 був продавцемвказаного автомобілюна підставідоговору комісії№ 11648від 20.12.2022,укладеного міжМогилів-Подільськоюфілією ТОВ«Автоплюс К»в особіКотоноса В.І.з одногобоку та ОСОБА_6 ,якому вказанийавтомобіль маркиDAEWOO LANOS, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , належав на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (а.с. 17, Том 1).

В свою чергу, ОСОБА_6 зазначений вище транспортний засіб належав на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02.04.2021 між ОСОБА_7 (покупцем) та ОСОБА_8 (продавцем), якому належав транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_7 , зареєстрований за продавцем 04.09.2020 підрозділом ТСЦ 6350 (а.с. 169, Том 1).

При цьому, відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях вих. № 31-32/6341-6991-2024 від 12.09.2024, згідно інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів 04.09.2020 на ім`я громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 було зареєстровано легковий автомобіль DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, кузов НОМЕР_1 , зеленого кольору. На транспортний засіб було оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 та закріплено номерні знаки НОМЕР_5 . Реєстраційні дії здійснено за технологічною операцією 331 «Перереєстрація на нового власника ТЗ придбаного на аукціоні, електронних торгах, товарній біржі». Документ що виданий організаторам аукціону № 43796012 від 06.04.2015 Харківська філія Державного підприємства «Інформаційний центр». Копії документів, на підставі яких здійснювалась перереєстрація права власності на теперішній час знищені, у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання (а.с. 182-183, Том 1).

З інформації, наданої Територіальним сервісним центром № 0543 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області вих. № 31/2/0543-5-З від 17.05.2023 вбачається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, за громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , станом на 17.05.2023 зареєстрований автомобіль DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, дата реєстрації 23.12.2022 згідно договору купівлі-продажу складеного в СГ, даний транспортний засіб станом на 17.05.2023 під арештом не перебуває (а.с. 19, Том 1).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна, є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самі визначити (у договорі) момент виникнення права власності на рухому річ. Правила ч. 4 ст. 334 ЦК України (щодо державної реєстрації права) застосовуються до нерухомих речей.

У постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 також вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388, передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів

Таким чином, право власності на транспортний засіб виникло у позивача 21.12.2022, а 23.12.2022 проведена його державна реєстрація.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 придбала автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , та 23.12.2022 зареєструвала його за собою в ТСЦ 0543, а отже з 23.12.2022 року є законним власником даного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України та положеннями ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. ст. 321 Цивільного кодексу Українигарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст.ст. 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Право власності охороняється законом та його порушення з боку будь-якого державного органу, установи, особи не припустимо.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на день звернення позивача з позовом до суду) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Згідно частини 5 вказаної статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 16 ЦК Українипередбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, власник майна, який протиправно обмежений у здійсненні права власності накладенням арешту на його майно, має право вимагати усунення порушення шляхом зняття арешту з цього майна за умови доведення, що воно належить саме йому, а не боржникові.

При цьому, відповідачам не надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 на даний час є боржником у будь-якому виконавчому провадженні, а також доказів на підтвердження того, що належний позивачу автомобіль на даний час є предметом будь-якого відкритого виконавчого провадження. Разом з тим, арешт з даного транспортного засобу на даний час не знятий та розшук його не припинений, що порушує право позивача вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, а тому таке право підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна та припинення його розшуку.

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги про скасування арешту та розшуку з належного позивачу транспортного засобу є обґрунтованими, доведеними, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрат представник позивача просив залишити за позивачем.

Керуючись ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», ст. 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.59Закону України«Про виконавчепровадження»,ст.ст. 15, 16, 316, 328, 334, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141 ч. 1, 259 ч. 1, 2, 263-265 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової служби України, Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання права власності на автомобіль та скасування арешту автомобіля задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, накладений державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в межах виконавчих проваджень № 59557551 відкритого 02.08.2019 та № 62773240 відкритого 11.08.2020 на транспортний засіб марки DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , припинивши його розшук.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Представник позивача: адвокат Зубань Олександр Олександрович, адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідач: Головне управління ДФС у Харківській області, зареєстроване місце проживання: вул. 8-го Березня, 14 кв. 78, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39599198.

Відповідач: Державна податкова служба України, місце знаходження: площа Львівська, 8. м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач: Акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк», місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .

Третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місце знаходження: вул. Москалівська, 58, м. Харків, код ЄДРПОУ 41430678.

Суддя: Т.Ю. Холодова

Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року.