Постанова

від 15.01.2025 по справі 758/7131/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/7131/21 Головуючий у 1 інстанції: Войтенко Т.В.

Провадження №22-ц/824/2981/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Євграфової Є.П., Приходька К.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Прайм» про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року адвокат Петренко Ірина Леонідівна представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі» (далі - ТОВ «Гуд-Енерджі») звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих:

- ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у справі №758/7139/21;

- ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у справі №758/7140/21;

- постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у справі №758/7131/21;

- постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у справі №758/7137/21;

- постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у справі №758/6949/21 (апеляційне провадження №22-ц/824/4772/2022).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року справи : за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ґуд-Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта Прайм» (далі - ТОВ «Санта Прайм»), ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна (справа №758/7131/21);

- за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гуд-Енерджі», ТОВ «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна (справа №758/7137/21);

- за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до ТОВ «Гуд-Енерджі», ТОВ «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання недійсним договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна (справа №758/7139/21);

- за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гуд-Енерджі», ТОВ «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна (справа №758/6949/21);

- за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гуд-Енерджі», ТОВ «Санта Прайм», ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про витребування майна, про скасування рішень про державну реєстрацію прав (справа №758/7140/21), були об`єднані в одне провадження у справі під загальним номером №758/7131/21.

В обґрунтування заяви заявниця зазначила, що вирішення питання про скасування усіх вжитих заходів забезпечення позову повинно вирішуватися в межах однієї справи №758/7131/21.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті до провадження заяви в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановами Київського апеляційного суду.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що заходи забезпечення позову вживалися п`ятьма судовими рішеннями. При цьому, щодо двох об`єктів (квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 ) заходи вживалися Подільським районним судом м. Києва, щодо трьох об`єктів (квартири АДРЕСА_3 , квартири АДРЕСА_4 та нежитлового приміщення) - постановами Київського апеляційного суду.

Отже, заходи забезпечення позову щодо 3 об`єктів, вжиті апеляційним судом в ході апеляційного провадження у даній справі.

Таким чином, враховуючи, що заходи забезпечення позову щодо трьох об`єктів (квартири АДРЕСА_3 , квартири АДРЕСА_4 та нежитлового приміщення) не застосувались Подільським районним судом м. Києва, то заява про скасування таких заходів не може розглядатись районним судом, оскільки питання про те, чи відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову має вирішуватись апеляційним судом як судом, який застосував такі заходи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 26 вересня 2024 року ТОВ «Гуд-Енерджі» подало апеляційну скаргу. Просило поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ухвалу отримало лише 11.09.2024.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 158, 264 ЦПК України.

Посилаючись на положення ч. 9 ст. 158 ЦПК України, зазначило що при ухвалені Подільським районним судом м. Києва 27.02.2023 судового рішення про відмову позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову, скасування заходів забезпечення позову не вирішувалося.

Вважає висновки суду першої інстанції такими, що суперечать суті інституту забезпечення позову та нормам процесуального законодавства.

Зазначає, що питання щодо скасування заходів забезпечення позову має вирішуватись саме Подільським районним судом м. Києва, як судом першої інстанції, який відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.

В судовому засіданні представник апелянта Петренко І.Л. , підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просила її задовольнити. Ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відмовляючи у прийнятті заяви про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції до висновку, що заходи забезпечення позову щодо трьох об`єктів (квартири АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення) не застосувались Подільським районним судом м. Києва, то заява про скасування таких заходів не може розглядатись районним судом, оскільки питання про те, чи відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову має вирішуватись апеляційним судом як судом, який застосував такі заходи.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», №19164/04, § 47).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «VOLOVIK v. UKRAINE», 15123/03, § 53, 55).

Відповідно до ч. 2 ст.158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Згідно положень ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було допущено процесуальне порушення. Оскаржувана ухвала не містить посилання на норму процесуального права, яка б передбачала можливість відмови в прийнятті заяви про скасування заходів забезпечення позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, постановлена судом першої інстанції ухвала колегія суддів вважає безпідставною, а доводи апеляційної скарги - обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд-Енерджі» задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 січня 2025 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Є.П. Євграфова

К.П. Приходько