ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34282/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТРУД" до Головного управління ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТРУД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 16.07.2021 № 15008/10-36-07-16, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3131139,00 грн, у тому числі на 2846490,00 грн за податковими зобов`язаннями та 284649,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення № 15009/10-36-07-16, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 1724424,00 грн, у тому числі за квітень 2019 року на 504131,00 грн, за травень 2020 року на 189946,00 грн та за лютий 2021 на 1030347,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 05.11.2021 № 25088/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та стверджує, що дотримання позивачем податкової дисципліни підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, що були надані позивачем під час проведення перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 15008/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року та № 15009/10-36-07-16 від 16 липня 2021 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2024, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасовано, а справу № 640/34282/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16 липня 2021 року № 15008/10-36-07-16 та від 16 липня 2021 року № 15009/10-36-07-16.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій наголошено на порушенні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, з огляду на що, апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.01.2025.
25.12.2024, під № 51563 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Представник апелянта у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТРУД" (ідентифікаційний код 39865269, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари(з), вул.Шевченка, буд.10А) 30.06.2015 зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.
У період з 11.06.2021 по 17.06.2021, посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АМСТРУД" з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами - постачальниками ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ» (податковий номер 43156980) за період діяльності з 01.12.2019 по 31.12.2019, ТОВ «ПРОФІ-ЮГА» (податковий номер 43155484) за період діяльності з 01.05.2020 по 31.05.2020, ТОВ «ДІНЕКС ТОРГ» (податковий номер 43134768) за період діяльності з 01.12.2019 по 31.12.2019, ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ» (податковий номер 43591540) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.12.2020, ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (податковий номер 42206747) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.12.2020, ТОВ «БАУПРОД» (податковий номер 43494707) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.01.2021, ТОВ «ДГ «БОГУСЛАВ» (податковий номер 43883184) за період діяльності з 01.01.2021 по 28.02.2021, ТОВ «АКТА ПРОМ» (податковий номер 42274141) за період діяльності з 01.04.2019 по 30.04.2019, ТОВ «КАРАТ ЮНІОН» (податковий номер 42482114) за період діяльності з 01.03.2019 по 31.03.2019, ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» (податковий номер 42553305) за період діяльності з 01.04.2019 по 30.04.2019, за результатами якої складено акт від 25.06.2021 №10033/10-36-07-16/39865269.
У акті контролюючий орган зазначив, що ТОВ "АМСТРУД" неправомірно відображено в податковому обліку суми по взаємовідносинам з ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ» (податковий номер 43156980) за період діяльності з 01.12.2019 по 31.12.2019, ТОВ «ПРОФІ-ЮГА» (податковий номер 43155484) за період діяльності з 01.05.2020 по 31.05.2020, ТОВ «ДІНЕКС ТОРГ» (податковий номер 43134768) за період діяльності з 01.12.2019 по 31.12.2019, ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ» (податковий номер 43591540) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.12.2020, ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» (податковий номер 42206747) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.12.2020, ТОВ «БАУПРОД» (податковий номер 43494707) за період діяльності з 01.12.2020 по 31.01.2021, ТОВ «ДГ «БОГУСЛАВ» (податковий номер 43883184) за період діяльності з 01.01.2021 по 28.02.2021, ТОВ «АКТА ПРОМ» (податковий номер 42274141) за період діяльності з 01.04.2019 по 30.04.2019, ТОВ «КАРАТ ЮНІОН» (податковий номер 42482114) за період діяльності з 01.03.2019 по 31.03.2019, ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» (податковий номер 42553305) за період діяльності з 01.04.2019 по 30.04.2019 (далі разом - Контрагенти), що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 2846490,00 грн. та завищення від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 1724424,00 грн., оскільки реальність фінансово-господарських операцій з цими контрагентами контролюючим органом не визнана.
Вказані порушення, на думку ГУ ДПС у Київській області, підтверджуються тим, що:
- подана контрагентами податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку i сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ), свідчить про відсутність виплат самозайнятим особам та/або трудових ресурсів (ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ», ТОВ «ПРОФІ-ЮГА», ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ», ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ»);
- відомості, зазначені контрагентами у поданих повідомленнях про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (Форма №20-ОПП), не підтверджуються даними з ЄРПН (ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ», ТОВ «ПРОФІ-ЮГА»);
- контрагенти не звітують до органів ДПС (ТОВ «ДІНЕКС ТОРГ», ТОВ «БАУПРОД», ТОВ «ДГ «БОГУСЛАВ», ТОВ «АКТА ПРОМ», ТОВ «КАРАТ ЮНІОН»);
- відносно окремих контрагентів органами ДПС прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків (ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ», ТОВ «ДІНЕКС ТОРГ», ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ», ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «ДГ «БОГУСЛАВ», ТОВ «АКТА ПРОМ», ТОВ «КАРАТ ЮНІОН», ТОВ «ФРЕНТТЕРОН»);
- при аналізі ЄРПН не встановлено придбання контрагентами тих послуг та товарів, які постачалися позивачу, що свідчить про відсутність реального джерела походження товарів/послуг (ТОВ «СТРОЙЛОГІСТ», ТОВ «ПРОФІ-ЮГА», ТОВ «ДІНЕКС ТОРГ», ТОВ «ЖИТОМИРСЬКИЙ НПЗ», ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БАУПРОД», ТОВ «ДГ «БОГУСЛАВ», ТОВ «АКТА ПРОМ», ТОВ «КАРАТ ЮНІОН», ТОВ «ФРЕНТТЕРОН»);
- аналіз податкової звітності та даних ЄРПП відносно постачальників Контрагентів свідчить, що такі постачальники не придбавали товарів, які були в подальшому реалізовані Контрагентам (ТОВ «ПРОФІ-ЮГА»);
- надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами не містять всіх необхідних даних, зокрема, товарно-транспортні накладні щодо поставки товарів від ТОВ «ПРОФІ-ЮГА» не містять даних щодо автомобільного перевізника;
- контрагент (ТОВ «ФРЕНТТЕРОН») фігурує в кримінальному провадженні №1-кс/5552/747/2 по справі №552/1569/20, відповідно до якої встановлено, що РКП СУ ФР Головного управління ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201917101000192 від 14.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.367, ч.3 ст.212, ч.3 ст.191 КК України.
У акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України , в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 2846490,00 грн, у тому числі за грудень 2019 року на суму 548429,00 грн., за травень 2020 року на суму 130721,00 грн. та за грудень 2020 року на суму 2167340,00 грн., та завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1724424,00 грн., у тому числі за квітень 2019 року на суму 504131,00 грн., за травень 2020 року на суму 189946,00 грн. та за лютий 2021 року на суму 1030347,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 16.07.2021 № 15008/10-36-07-16, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3131139,00 грн, в тому числі податкове зобов`язання - 2846490,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 284649,00 грн;
- від 16.07.2021 № 15009/10-36-07-16, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1724424,00 грн, в тому числі за квітень 2019 року на 504131,00 грн, за травень 2020 року на 189 946,00 грн та за лютий 2021 на 1 030 347,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України від 05.11.2021 № 25088/6/99-00-06-01-03-06 від 05.11.2021, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, а також рішення ДПС, прийнятого за результатом адміністративного оскарження, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перш за все, слід звернути увагу на те, що скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд, наголосив наступне:
- суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях описали зміст спірних господарських операцій, навели перелік документів, наданих позивачем на підтвердження їх здійснення, та, в кінцевому результаті, дійшли висновку, що такі документи свідчать про реальність господарських відносин з контрагентами позивача. Оцінюючи питання достатності та достовірності таких документів, суди, із посиланням на правові позиції Верховного Суду у подібних справах, зазначили, що наведені податковим органом претензії до таких носіїв інформації є неприйнятними і такими, що не можуть самі по собі свідчити про нереальність зафіксованих ними господарських операцій;
- суди попередніх інстанцій фактично самоусунулись від, власне, змістовного дослідження та аналізу наданих позивачем доказів безпосередньо в їх сукупному взаємозв`язку. Не провели комплексного аналізу спірних господарських операцій та їх окремих складових елементів (дій, подій, явищ об`єктивної дійсності та їх сукупності, - як об`єктів, що справляють юридичний вплив на фактичні обставини тієї чи іншої події) через призму аргументів контролюючого органу;
- відповідач наголошував на ряд обставин, які свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами, а саме: перевіркою не підтверджено реальність проведення операцій в зв`язку з відсутністю у контрагентів необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності необхідної кількості трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності (що підтверджується формами №1ДФ, звітами ЄСВ); відсутність основних засобів для здійснення поставок (автомобільні засоби для перевезення товару тощо), що підтверджується формами 20-ОПП; не подання декларації з ПДВ за період взаємовідносин з позивачем; неможливістю встановлення законного джерела походження товару по ланцюгу постачання; при проведенні перевірки також встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед контрагентами або взагалі відсутній факт оплати за отриманий товар; наявність очевидних недоліків первинної документації; деякі контрагенти позивача, зокрема, ПП «Захід Госпторг» - перебуває на податковому обліку у Львівській області, в той час, як замовник ТОВ «АМСТРУД» - у Київській області, а перевезення техніки на значну відстань вказує на недоцільність та нереальність наданих позивачу послуг; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг тощо;
- з огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів;
- дані доводи відповідача, як в сукупності, так і окремо можуть свідчити про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами. Крім того, судам необхідно дослідити, чи був обачним позивач при укладенні договорів та чим керувався при виборі контрагентів, які, як доводить відповідач, не мають необхідних умов для виконання спірних правочинів;
- відхиляючи доводи відповідача щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, а також, щодо недоліків у їх оформленні, суди вказали, що вказані документи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини щодо придбання товару (послуг), а тому не можуть бути доказами цих обставин. Також послалися на те, що відсутність вказаного документу ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції у цілому. Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів;
- сама по собі наявність вироку суду щодо посадової особи контрагента платника податків не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідний довід контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягає перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі. Однак, судами попередніх інстанцій вказаного зроблено не було, зокрема, не надали належної оцінки по кожному із кримінальних проваджень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги на новому розгляді спору, виходив з того, що:
- спірні господарські операції підтверджуються належним чином оформленими видатковими накладними, а господарські операції з перевезення товару - товарно-транспортними накладними, які долучені до матеріалів справи та були надані позивачем контролюючому органу під час перевірки;
- у акті перевірки контролюючий орган зазначає про відсутність у вищевказаних контрагентів позивача достатніх матеріальних, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, неподання фінансової та податкової звітності тощо. Проте, відсутність у контрагентів позивача достатніх матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу;
- доводи відповідача про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності не прийняті судом першої інстанції до уваги, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи;
- матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру);
- правовідносини позивача з вищевказаними контрагентами документально підтвердженими первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, спростовує наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо вчинення позивачем відповідних порушень, а тому, наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо допущення позивачем відповідних порушень, є необґрунтованими та невмотивованими;
- документи щодо господарських операцій з поставки товару та послуг транспортного перевезення не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статей 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості;
- судом першої інстанції відхилено посилання контролюючого органу на те, що контрагент позивача, ТОВ "ФРЕНТТЕРОН" фігурує в кримінальному провадженні №1-кс/552/747/20 по справі №552/1569/20, як на підставу для здійснення донарахувань податкових зобов`язань, оскільки наявність кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагент можливо і має наміри щодо порушення податкового законодавства;
- щодо посилання ГУ ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву на те, що ТОВ "Профі-Юга" фігурує в кримінальному провадженні №32021100000000097 від 26.01.2021, ТОВ "Дінекс Торг" - в кримінальному провадженні №1-кс/755/3573/2 по справі №755/382/20, ТОВ "Житомирский НПЗ" - в кримінальному провадженні №42020120000000147 від 03.09.2020, ТОВ "Карат Юніон" - в кримінальному провадженні 1-кс/642/7/22 по справі №642/8947/21, судом зауважено, що вказані обставини не були зазначені контролюючим органом в акті перевірки в якості підстави для висновку про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з вказаними контрагентами;
- присутній у судовому засіданні 10.09.2024 представник позивача звернув увагу на допущені контролюючим органом процедурні порушення, зокрема, запроваджений станом на дату проведення перевірки мораторій на проведення перевірок на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. За висновком суду першої інстанції, Кабінетом Міністрів України, як на момент винесення Головним управлінням ДПС у Київській області від 11.06.2021 № 1034-п про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п. п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, так і на момент проведення відповідачем цієї перевірки, результати якої були оформлені актом від 25.06.2021 №10033/10-36-07-16/39865269, не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків на підставі п. п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України;
- тож, контролюючий орган, не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки на підставі п. п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України з дотриманням вимог статті 77 ПК України. Враховуючи допущені контролюючим органом порушення у вигляді відсутності повноважень (компетенції) на проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст178 ПК України, а також приймаючи до уваги безпідставність та необґрунтованість викладених відповідачем в акті перевірки тверджень про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, що було покладено в основу для визначення за наслідками перевірки грошових зобов`язань, суд першої інсатнції дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідач у апеляційній скарзі наголошує на тому, що:
- судом першої інстанції не враховано положення пункту 4 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Зважаючи на те, що Постанова № 89 на час прийняття наказу від 17.08.2021 № 1743-п залишалася чинною та не була скасована, відповідач, як орган державної влади, зобов`язаний дотримуватися за виконувати положення цієї постанови та в межах компетенції прийняти рішення про проведення перевірки із дотриманням норм ПК України;
- у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації послуг, що унеможливлює реалізацію послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам. Відтак, надані до перевірки та матеріалів справи, на переконання апелянта, первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарської діяльності та, відповідно, не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для формування ТОВ «АМСТРУД» податковою кредиту по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами;
- наведені апелянтом ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у товариства позивача наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та відбувається здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV, кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).
Відтак, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV, є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції. При цьому, ПК України та Закон № 996-ХIV, не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV, підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності, не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам. Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.
Водночас, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України, обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.
При цьому, важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку.
Натомість, саме контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Усталеною є правова позиція Верховного Суду, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що висновки контролюючого органу, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стройлогіст», ТОВ «Профі-Юга», ТОВ «Дінекс Торг», ТОВ «Житомирський НПЗ», ПП «Захід Госпторг», ТОВ «Баупрод», ТОВ «ДГ «Богуслав», ТОВ «Акта Пром», ТОВ «Карат Юніон», ТОВ «Френттерон».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача за КВЕД є: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Карат Юніон» (Постачальник) укладено договір поставки від 04.03.2019 № 0403-19Т, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію (суміш піщано-гравійна фр. 0-40мм), найменування, кількість та ціни якої узгоджені у відповідних специфікаціях.
Належним чином оформлена специфікація з моменту її підписання повноважними представниками Сторін вважається невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки від 04 березня 2019 року № 0403-19Т сторони дійшли згоди про постачання 1600 т суміші піщано-гравійної фр. 0-40.
Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 22 березня 2019 року № 151 на постачання 840 т суміші піщано-гравійної, від 29 березня 2019 року № 152 на постачання 760 т суміші піщано-гравійної.
Перевезення товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 22 березня 2019 року № 12 (маса вантажу - 106 тон), від 22 березня 2019 року №13 (маса вантажу - 104 тони), від 22 березня 2019 року № 14 (маса вантажу - 103 тони), від 22 березня 2019 року № 15 (маса вантажу - 107 тон), від 22 березня 2019 року № 16 (маса вантажу - 106 тон), від 22 березня 2019 року № 17 (маса вантажу - 105 тон), від 22 березня 2019 року № 18 (маса вантажу - 105 тон), від 22 березня 2019 року № 19 (маса вантажу - 104 тони), від 29 березня 2019 року № 22 (маса вантажу - 87 тони), від 29 березня 2019 року № 23 (маса вантажу - 93 тони), від 29 березня 2019 року № 24 (маса вантажу - 96 тони), від 29 березня 2019 року № 25 (маса вантажу - 95 тон), від 29 березня 2019 року №26 (маса вантажу - 97 тон), від 29 березня 2019 року № 27 (маса вантажу - 90 тон), від 29 березня 2019 року № 28 (маса вантажу - 92 тони) та від 29 березня 2019 року № 29 (маса вантажу - 110 тон). Загальна маса вантажу - 1600 тони.
З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення товару позивач здійснював самостійно.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 22 березня 2019 року № 151, від 29 березня 2019 року № 152.
Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 04 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року до договору від 04 березня 2019 року № 0403-19Т.
Рух (використання) сировини (піщано-гравійної суміші) в межах господарської діяльності підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за березень і квітень 2019 року, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 15 квітня 2019 року № БОБО-000011, від 09 квітня 2019 року № БОБО-000009.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2019 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №26/04/2019, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти і оплатити наступні матеріали: асфальтобетон (всіх марок), щебенева продукція (всіх марок), битум (всіх марок), бітумну емульсію (дорожню).
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» поставило, а позивач прийняв товар (суміш піщано-гравійна фр. 0-40 мм - 2000 тон та асфальтобетон Б10 - 200 тон), про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 26 квітня 2019 року №60, від 30 квітня 2019 року №61.
Перевезення товару від ТОВ «ФРЕНТТЕРОН» до позивача було здійснено шляхом залучення іншого контрагента, ТОВ «Акта Пром», на підставі товарно-транспортних накладних від 26 квітня 2019 №139 (маса вантажу - 64 тони), від 30 квітня 2019 №142 (маса вантажу - 68 тон), від 26 квітня 2019 року №137 (маса вантажу - 130 тони), від 26 квітня 2019 №138 (маса вантажу - 130 тони), від 26 квітня 2019 №135 (маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №136 (маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №133 (маса вантажу - 64 тони), від 26 квітня 2019 №134 (маса вантажу - 133 тони), від 26 квітня 2019 №131 (маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №132 (маса вантажу - 130 тон), від 30 квітня 2019 №143 (маса вантажу - 67 тон), від 30 квітня 2019 року №144 (маса вантажу - 65 тони), від 26 квітня 2019 №127 (маса вантажу - 129 тон), від 26 квітня 2019 №128 (маса вантажу - 131 тона), від 26 квітня 2019 року №125 (маса вантажу - 127 тон), від 26 квітня 2019 року №126 (маса вантажу - 130 тон), від 26 квітня 2019 №124 (маса вантажу - 125 тон), від 26 квітня 2019 №130 (маса вантажу - 129 тон), від 26 квітня 2019 року №129 (маса вантажу - 126 тон). Загальна вага вантажу - 2200 тони.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 30 квітня 2019 року №61 на суму 460000,80 грн (у т.ч. ПДВ - 76666,80 грн), від 26 квітня 2019 року на суму 936000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 156000,00 грн).
З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахувався перед контрагентом за отриманий товар, про що свідчать платіжні доручення від 21 червня 2019 року №144, від 26 червня 2019 року №147, від 05 липня 2019 року №170, від 19 липня 2019 року №181, від 31 липня 2019 року №216, від 07 серпня 2019 року №220 та акт звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю.
Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «АМСТРУД» (Замовник) та ТОВ «Акта Пром» (Виконавець) було укладено договір про виконання транспортних послуг від 26 квітня 2019 року № 26/04-2019, за умовами якого виконавець зобов`язується за заявкою замовника надавати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Акта Пром» надано, а позивачем прийнято транспорті послуги щодо перевезення вантажу (загальна маса вантажу 2200 тон), про що між сторонами були складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26 квітня 2019 року № 142, від 30 квітня 2019 року № 144, рахунками-фактури від 26 квітня 2019 року № 042610, від 30 квітня 2019 року № 043041.
Також, між сторонами були складені товарно-транспортні накладні від 26 квітня 2019 №139 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 64 тони), від 30 квітня 2019 №142 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 68 тон), від 26 квітня 2019 року №137 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 130 тони), від 26 квітня 2019 №138 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 130 тони), від 26 квітня 2019 №135 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №136 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №133 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 64 тони), від 26 квітня 2019 №134 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 133 тони), від 26 квітня 2019 №131 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 128 тон), від 26 квітня 2019 №132 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 130 тон), від 30 квітня 2019 №143 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 67 тон), від 30 квітня 2019 року №144 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 65 тони), від 26 квітня 2019 №127 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 129 тон), від 26 квітня 2019 №128 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 131 тона), від 26 квітня 2019 року №125 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 127 тон), від 26 квітня 2019 року №126 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 130 тон), від 26 квітня 2019 №124 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 125 тон), від 26 квітня 2019 №130 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 129 тон), від 26 квітня 2019 року №129 (вантажовідправник - ТОВ "Френттерон", вантажоодержувач - ТОВ "АМСТРУД"; маса вантажу - 126 тон). Загальна вага вантажу - 2020 тони.
Оплата та проведення розрахунків підтверджується платіжним дорученням від 26 липня 2019 року №190 на суму 500000,00 грн. та актом звірки взаємних розрахунків на період: січень 2019 року - грудень 2020 року.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 26 лютого 2019 року №142 на суму 799992,00 грн (у т.ч. ПДВ - 133332,00 грн), від 30 квітня 2019 року №144 на суму 79999,20 грн (у т.ч. ПДВ - 13333,20 грн).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість позивача перед ТОВ «АКТА ПРОМ» в сумі 379991,20 грн. за вищевказаним договором була передана ТОВ «БІГТРЕЙДІНГ» на підставі договору про відступлення права вимоги № 0901-20 від 09 січня 2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач на підставі платіжної інструкції від 03.07.2020 №664 здійснив сплату ТОВ «БІГТРЕЙДІНГ» заборгованості у розмірі 379991,20 грн.
16 грудня 2019 між ТОВ «Дінекс Торг» (Виконавець) та позивачем (Замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг №16/12-2019ТР, за умовами якого виконавець зобов`язався за заявкою замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором.
З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ «Дінекс Торг», а позивачем прийнято транспортні послуги, про що між сторонами були складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2019 року №101 (перевезення вантажу вагою 811 тон), від 16 грудня 2019 року №102 (перевезення вантажу вагою 649 тон) , від 16 грудня 2019 року №103 (перевезення вантажу вагою 1234 тони), від 17 грудня 2019 року № 108 (перевезення вантажу вагою 752 тони).
Також, між сторонами були складені товарно-транспортні накладні від 14 грудня 2019 №1780 (маса вантажу - 642 тони), від 16 грудня 2019 №1795 (маса вантажу - 811 тон) та від 13 грудня 2019 №1769 (маса вантажу - 592 тони). Загальна вага вантажу 2045 тон.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 17 грудня 2019 року №108 на суму 285577,61 грн (у т.ч. ПДВ - 47596,27 грн), від 16 грудня 2019 року №102 на суму 325567,38 грн (у т.ч. ПДВ - 54261,23 грн), від 16 грудня 2019 року на суму 581302,85 грн (у т.ч. ПДВ - 96883,81 грн), від 16 грудня 2019 року на суму 375000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 62500,00 грн), від 16 грудня 2019 року №101 на суму 209500,76 грн (у т.ч. ПДВ - 34916,79 грн), від 15 грудня 2019 року №105 на суму 405000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 67500,00 грн).
Проведення розрахунків між сторонами зафіксовано в Акті звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - грудень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю.
Заборгованість позивача перед ТОВ «Дінекс Торг» в сумі 673667,19 грн згідно договору про відступлення права вимоги № 3103-20 від 31 березня 2020 року та в сумі 1 508281,41 грн згідно з договором про відступлення права вимоги від 09 червня 2020 року № 0906-20 первісним кредитором передано ТОВ «Бігтрейдінг».
У письмових поясненнях по справі щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Дінекс Торг" позивач зазначив, що розбіжності щодо дати відображення господарських операцій в актах здачі-приймання робіт (16 та 17 грудня 2019 року) та в товарно-транспортних накладних (13, 14 та 16 грудня 2019 року) зумовлені тим, що акти здачі-приймання робіт є кінцевим документом, документом, який відображає саме фактичне надання послуг.
18 грудня 2019 між ТОВ «АМСТРУД» (Замовник) та ТОВ «Стройлогіст» (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг №18/12/19, за умовами якого виконавець зобов`язуються за заявкою замовника надати транспортні послуги в порядку та на умовах визначених цим договором.
З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ «Стройлогіст» надано, а позивачем прийнято транспортні послуги, про що між сторонами були складені та підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2019 року №10 (перевезення вантажу вагою 1389 тон) та від 18 грудня 2019 року №11 (перевезення вантажу вагою 1400 тон). Загальна вага вантажу - 2789 тон.
Також, між сторонами були складені товарно-транспортні накладні від 12 грудня 2019 №289 (маса вантажу - 390 тони), від 13 грудня 2019 №290 (маса вантажу - 513 тон), від 18 грудня 2019 №330 (маса вантажу - 80 тон), від 11 грудня 2019 №292 (маса вантажу - 512 тон). від 16 грудня 2019 №319 (маса вантажу - 278 тон), від 17 грудня 2019 №327 (маса вантажу - 520 тон) та від 16 грудня 2018 №316 (маса вантажу - 496 тон). Загальна вага вантажу - 2789 тон.
Судом встановлено, що вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 18 грудня 2019 року №11 на суму 556500,00 грн (у т.ч. ПДВ - 92750,00 грн), від 18 грудня 2019 року №10 на суму 552127,50 грн (у т.ч. ПДВ - 92021,25 грн).
Оплата за договором підтверджується платіжним дорученням від 22 травня 2020 року № 592, актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 року - липень 2020 року, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Стройлогіст» в сумі 746427,50 грн первісним кредитором передано ТОВ «Бігтрейдінг» згідно з договором про відступлення права вимоги №0707-20 від 07 липня 2020 року.
01 травня 2020 між позивачем (покупець) та ТОВ «Профі-Юга» (Постачальник) укладено договір поставки від 01 травня 2020 року № 0105-20, за умовами якого постачальник зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених договором, поставити покупцю суміш дрібнозернисту цільну асфальтобетонну тип А загальною кількістю 750 тон, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Профі-Юга» поставило, а позивач прийняв товар, про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 18 травня 2020 року № 168 (кількість - 122 тони), від 19 травня 2020 року № 169 (кількість - 125 тон), від 20 травня 2020 року № 170 (кількість - 123 тони), від 21 травня 2020 року № 171 (кількість - 127 тон), від 22 травня 2020 року № 172 (кількість - 122 тони) та від 23 травня 2020 року № 173 (кількість - 121 тона). Загальна кількість поставки - 615 тон.
Як вбачається з матеріалів справи, перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 18 травня 2020 року № 320 (маса вантажу - 12,7 тони), № 321 (маса вантажу - 13 тон), № 322 (маса вантажу -13,1 тони), №323 (маса вантажу - 13,2 тони), № 324 (маса вантажу - 12,7 тони), №325 (маса вантажу - 13,5 тони), №326 (маса вантажу - 32 тони), №327 (маса вантажу - 12,8 тони), від 19 травня 2020 року № 328 (маса вантажу - 13,7 тони), № 329 (маса вантажу -13,2 тони), №330 (маса вантажу - 13,1 тони), № 331 (маса вантажу - 13,2 тони), № 332 (маса вантажу - 12,7 тони), № 333 (маса вантажу -13,5 тони), № 334 (маса вантажу - 32 тони), № 335 (маса вантажу - 13,6 тони), від 20 травня 2020 року №336 (маса вантажу - 13,2 тони), № 337 (маса вантажу - 13,2 тони), № 338 (маса вантажу - 13,1 тони), № 339 (маса вантажу -13,2 тони), № 340 (маса вантажу - 12,7 тони), №341 (маса вантажу - 13,5 тони), № 342 (маса вантажу - 32 тони), № 343 (маса вантажу - 13,6 тони), від 21 травня 2020 року №344 (маса вантажу - 13,2 тони), № 345 (маса вантажу - 13,7 тони), № 346 (маса вантажу - 13,1 тони), № 347 (маса вантажу - 13,2 тони), № 348 (маса вантажу - 12,7 тони), № 349 (маса вантажу -13,5 тони), № 350 (маса вантажу - 32 тони), № 351 (маса вантажу - 13,6 тони), від 22 травня 2020 року № 352 (маса вантажу - 13,2 тони), № 353 (маса вантажу - 13,7 тони), № 354 (маса вантажу - 13 тони), № 355 (маса вантажу - 13,1 тони), № 356 (маса вантажу - 12,6 тони), № 358 (маса вантажу - 32 тони), № 359 (маса вантажу - 13,6 тони), від 23 травня 2020 року №360 (маса вантажу - 13,2 тони), № 361 (маса вантажу - 13,7 тони), № 362 (маса вантажу - 13,1 тони), № 363 (маса вантажу - 13,2 тони), № 364 (маса вантажу - 12,5 тони), № 365 (маса вантажу - 13,5 тони), № 366 (маса вантажу -31,9 тони) та № 367 (маса вантажу - 13,6 тони).
Судом встановлено, що вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 18 травня 2020 року № 102, від 19 травня 2020 року № 105, від 20 травня 2020 року № 104, від 21 травня 2020 року № 106, від 22 травня 2020 року № 103 та від 23 травня 2020 року № 101.
Оплата за договором підтверджується платіжним дорученням від 01 липня 2020 року №658, актом звірки взаємних розрахунків за 2020 рік, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Профі-Юга» в сумі 1635402,52 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3012-20 від 30 грудня 2020 року.
Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Житомирський НПЗ» (Постачальник) укладено договір поставки від 01 грудня 2020 року № 0112-20А, за умовами якого постачальник зобов`язується оплатити і прийняти продукцію, найменування, кількість і ціни якої узгоджені у відповідних специфікаціях.
Згідно специфікації від 01 грудня 2020 року № 1 сторони узгодили поставку асфальтобетону дрібнозернистого тип А ІІ в кількості 1717 т, до 25 грудня 2020 року.
Фактичне постачання товару підтверджується видатковими накладними від 24 грудня 2020 року № 412 (кількість - 200 тон), від 24 грудня 2020 року №413 (кількість - 180 тон), від 24 грудня 2020 року №414 (кількість - 210 тон), від 24 грудня 2020 року №417 (кількість - 190 тон), від 24 грудня 2020 року № 418 (кількість - 215 тон), від 24 грудня 2020 року № 419 (кількість - 220 тон), від 24 грудня 2020 року № 440 (кількість - 83 тони), від 24 грудня 2020 року №515 (кількість - 208 тон), від 24 грудня 2020 року №516 (кількість - 211 тон). Загальна кількість поставленого товару - 1717 тон.
Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 24 грудня 2020 року № 563 (маса вантажу - 176,6 тони), від 24 грудня 2020 року № 564 (маса вантажу - 445 тон), від 24 грудня 2020 року №565 (маса вантажу - 156,3 тони), від 24 грудня 2020 року № 566 (маса вантажу - 166,3 тони), від 24 грудня 2020 року № 898 (маса вантажу - 144,1 тони), від 24 грудня 2020 року № 899 (маса вантажу - 143,1 тони), від 24 грудня 2020 року № 900 (маса вантажу - 142,6 тони), від 24 грудня 2020 року № 901 (маса вантажу - 142,1 тони), від 24 грудня 2020 року № 902 (маса вантажу - 113,2 тони) та від 24 грудня 2020 року №903 (маса вантажу - 84,7 тони). Загальна вага вантажу - 1717 тон.
Зі змісту вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що позивач самостійно здійснював перевезення товару.
Судом встановлено, що вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 24 грудня 2020 року №145 на суму 572000,88 грн (у т.ч. ПДВ - 95333,48 грн), від 24 грудня 2020 року №142 на суму 548600,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 91433,47 грн), від 24 грудня 2020 року №140 на суму 533000,82 грн (у т.ч. ПДВ - 88833,47 грн), від 19 травня 2020 року №105 на суму 325000,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 51466,75 грн), від 24 грудня 2020 року №143 на суму 559000,86 грн (у т.ч. ПДВ - 93166,81 грн), від 23 травня 2020 року №101 на суму 134600,48 грн (у т.ч. ПДВ - 52433,41 грн), від 24.12.2020 №138 на суму 468000,72 грн (у т.ч. ПДВ - 78000,00 грн), від 24 грудня 2020 №144 на суму 494000,76 грн (у т.ч. ПДВ - 82333,46 грн).
Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями від 15 січня 2021 року № 974, від 19 січня 2021 року № 984, від 19 січня 2021 року № 985, від 19 січня 2021 року № 986, актом звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Житомирський НПЗ» первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 10 лютого 2021 року від 10 лютого 2021 року.
01 грудня 2020 року між ТОВ «АМСТРУД» (Замовник) та ПП «Захід Госпторг» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг будівельної техніки №0112-20, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг будівельною технікою на об`єктах замовника.
В додатку № 1 до договору сторони обумовили вартість послуг в залежності від виду будівельної техніки, яка буде задіяна.
Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16 грудня 2020 року № 20, № 21, № 029, № 29 на суму 39 003,30 грн, від 16 грудня 2020 року № 29 на суму 56 315,10 грн, від 16 грудня 2020 року № 29 на суму 130 190,40 грн, від 21 грудня 2020 року № 30, № 87, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93, № 94, від 24 грудня 2020 року № 118, № 119, № 120, № 122, № 125, від 28 грудня 2020 року № 130, № 132, № 133, № 145.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 24 грудня 2020 року №26 на суму 941967,52 грн (у т.ч. ПДВ - 156994,59 грн), від 24 грудня 2020 року №23 на суму 928620,00 грн (у т.ч. ПДВ - 154770,00 грн), від 21 грудня 2020 року №28 на суму 47920,90 грн (у т.ч. ПДВ - 7986,82 грн), від 21 грудня 2020 року №27 на суму 26880,00 грн (у т.ч. ПДВ - 4480,00 грн), від 21 грудня 2020 року на суму 105996,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17666,00 грн), від 24 грудня 2020 року №146 на суму 215800,33 грн (у т.ч. ПДВ - 35966,72 грн), від 16 грудня 2020 року №27 на суму 39003,30 грн (у т.ч. ПДВ - 6500,55 грн), від 24 грудня 2020 №141 на суму 540800,83 грн (у т.ч. ПДВ - 90133,47 грн), від 16 грудня 2020 №19 на суму 216569,48 грн (у т.ч. ПДВ - 36094,91 грн), від 16 грудня 2020 на суму 242611,20 грн (у т.ч. ПДВ - 40435,20 грн), від 24 грудня 2020 №137 на суму 520000,00 грн (у т.ч. ПДВ -86666,80 грн), від 21 грудня 2020 №29 на суму 8319,18 грн (у т.ч. ПДВ - 1386,53 грн), від 31 грудня 2020 №25 на суму 27078,91 грн (у т.ч. ПДВ - 4513,15 грн), від 24 грудня 2020 №24 на суму 224220,00 грн (у т.ч. ПДВ - 37370,00 грн), від 31 грудня 2020 №24 на суму 290304,00 грн (у т.ч. ПДВ - 48384,00 грн).
Оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями від 29 грудня 2020 року № 948, від 29 січня 2021 року № 1030, від 29 січня 2021 року № 1031 та актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2020-січень 2021 року, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ПП «Захід Госпторг» первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3012-20 від 30 грудня 2020 року та погашена позивачем на підставі платіжних доручень від 19 січня 2021 №987, №988 та від 20 січня №996.
Щодо господарських операції з ПП «Захід Госпторг» позивач зазначив, що зі змісту укладеного договору вбачається, що під наданням послуг будівельною технікою на об`єкті розуміється використання такої техніки, перевезення матеріалу та робота техніки на об`єкті.
Оплата послуг була розрахована через врахування одиниці "машино-години" та "тони перевезення".
Позивач зауважив, що для зручності врахування вказаних критеріїв, сторонами в актах приймання-передачі послуг було вказано формулювання "перевезення" та тони та матеріал, який був перевезений, для правильного розрахунку вартості послуг.
У зв`язку з цим, позивач звернув увагу, що за вказаним договором було надано комплекс послуг будівельною технікою, і перевезення матеріали цією технікою.
У зв`язку з цим, товарно-транспортні накладні між контрагентами не були складені.
07 грудня 2020 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Баупрод» (Постачальник) укладено договір поставки № 0712-20Б, за умовами якого з урахуванням додатку № 1 до договору постачальник зобов`язується передати у власність замовнику матеріали, а саме: бітум нафтовий дорожній в`язкий БДН 70/100 в кількості 382,5 тон.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «Баупрод» здійснило поставку, а позивач прийняв товар, про що між сторонами були складені та підписані видаткові накладні від 22 грудня 2020 року № 8 (кількість - 70 тон), від 24 грудня 2020 року № 5 (кількість - 30 тон), від 06 січня 2021 року № 7 (кількість - 78,5 тон), від 11 січня 2021 року № 9 (кількість - 73,6 тони), від 13 січня 2021 року № 10 (кількість - 72,9 тони) та від 15 січня 2021 року № 11 (кількість - 57,5 тони). Загальна кількість товару - 382,50 тони.
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 06 січня 2021 року № 105 (маса вантажу - 78,5 тони), від 11 січня 2021 року № 109 (маса вантажу - 73,6 тони), від 13 січня 2021 року № 110 (маса вантажу - 72,90 тони) та від 15 січня 2021 року № 114 (маса вантажу - 57,50 тони). Загальна вага вантажу - 382,50 тони.
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 22 грудня 2020 року №3 на суму 945000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 157500,00 грн), від 11 січня 2021 року №1 на суму 993600,00 грн (у т.ч. ПДВ - 165600,00 грн), від 16 грудня 2020 року №25 на суму 56315,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 9385,85 грн), від 21 грудня 2020 року №23 на суму 1094400,00 грн (у т.ч. ПДВ - 182400,00 грн), від 24 грудня 2020 року №22 на суму 118800,00 грн (у т.ч. ПДВ - 19800,00 грн), від 21 грудня 2020 року №22 на суму 169344,00 грн (у т.ч. ПДВ - 28224,00 грн), від 24.12.2020 №25 на суму 87162,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14602,00 грн), від 13 січня 2021 року №1 на суму 984150,00 грн (у т.ч. ПДВ - 164025,00 грн).
Оплата позивачем за договором підтверджується платіжними дорученнями від 15 січня 2021 року № 977, від 22 січня 2021 року № 1008, від 29 січня 2021 року № 1033, актом звірки взаємних розрахунків за період: грудень 2020 року - лютий 2021 року, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ТОВ «Баупрод» в сумі 3116298,79 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 3001-21 від 30 січня 2021 року, яка була погашена позивачем на підставі платіжних доручень від 19.02.2021 №1078 та від 26.02.2021 №1086.
Також, між ТОВ «АМСТРУД» (Замовник) та ТОВ «Демонтажна група «Богуслав» (Постачальник) було укладено договір поставки від 20 січня 2021 року № 2001-21, за умовами якого з урахуванням додатку № 1 до Договору (Додаток) постачальник зобов`язується передати у власність замовнику матеріали, а саме: сіль в кількості 1173 т та надати послуги перевезення вантажів в кількості 1173 т дорожнім транспортними засобами.
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Демонтажна група «Богуслав» було передано, а позивачем прийнято товар (сіль), про що свідчать видаткові накладні від 25 січня 2021 року № 26 (кількість - 125 тон), від 26 січня 2021 року № 27 (кількість - 132 тони), від 27 січня 2021 року № 28 (кількість - 123 тони), від 28 січня 2021 року № 29 (кількість - 130 тон), від 29 січня 2021 року № 30 (кількість -125 тон), від 30 січня 2021 року № 31 (кількість - 122 тони), від 02 лютого 2021 року № 32 (кількість - 136 тон), від 03 лютого 2021 року № 33 (кількість - 140 тон) та від 03 лютого 2021 року №34 (кількість - 140 тон). Загальна кількість - 1033 тони.
Також, вказаним контрагентом були надані позивачу послуги з перевезення вказаного товару, про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25 січня 2021 року № 14, від 26 січня 2021 року № 15, від 27 січня 2021 року № 16, від 28 січня 2021 року № 17, від 29 січня 2021 року №18, від 30 січня 2021 року № 19, від 02 лютого 2021 року № 20 та від 03 лютого 2021 року № 21 та товарно-транспортні накладні від 25 січня 2021 року (маса брутто - 41,0 т), від 25 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 25 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 44,0 т), від 26 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 27 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 28 січня 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 29 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 40,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 42,0 т), від 30 січня 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 43,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 45,0 т), від 02 лютого 2021 року (маса брутто - 48,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 46,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 46,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т), від 03 лютого 2021 року (маса брутто - 47,0 т).
Вказаним контрагентом були виписані позивачу податкові накладні від 03 лютого 2021 року №6 на суму 87704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14784,00 грн.), від 02 лютого 2021 року №5 на суму 213955,20 грн (у т.ч. ПДВ - 35659,20 грн), від 29 січня 2021 року №45 на суму 196650,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 32775,00 грн), від 29 січня 2021 року №39 на суму 79200,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13200,00 грн), від 06 грудня 2021 року №1 на суму 1059750,00 грн (у т.ч. ПДВ - 176625,00 грн), від 02 лютого 2021 на суму 86169,60 грн (у т.ч. ПДВ - 14361,60 грн), від 30 січня 2021 року №40 на суму 77299,20 грн (у т.ч. ПДВ - 12883,20 грн), від 27 січня 2021 року №37 на суму 77932,80 грн (у т.ч. ПДВ - 12988,80 грн), від 26 січня 2021 року №36 на суму 83635,20 грн (у т.ч. ПДВ - 13939,20 грн), від 15 січня 2021 року №1 на суму 776250,00 грн (у т.ч. ПДВ - 129375,00 грн), від 28 січня 2021 року №38 на суму 82368,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13728,00 грн), від 25 січня 2021 року №41 на суму 196650,00 грн (у т.ч. ПДВ - 32775,00 грн), від 24 грудня 2020 року №2 на суму 405000,00 грн (у т.ч. ПДВ - 67500,00 грн), від 03 лютого 2021 року №3 на суму 88704,00 грн (у т.ч. ПДВ - 14784,00 грн), від 28 січня 2021 року №44 на суму 204516,00 грн (у т.ч. ПДВ - 34086,00 грн), від 25 січня 2021 року №35 на суму 79200,00 грн (у т.ч. ПДВ - 13200,00 грн), від 30 січня 2021 року №46 на суму 191930,40 грн (у т.ч. ПДВ - 31988,40 грн), від 03 лютого 2021 року №4 на суму 220248,00 грн (у т.ч. ПДВ - 36708,00 грн), від 26 січня 2021 року №42 на суму 207662,40 грн (у т.ч. ПДВ - 34610,40 грн), від 27 січня 2021 №43 на суму 193503,60 грн (у т.ч. ПДВ - 32250,60 грн).
Оплата позивачем за договором підтверджується платіжними дорученнями від 16 лютого 2021 року № 1064, № 1065, від 19 лютого 2021 року № 1080, № 1081, актом звірки взаємних розрахунків за період, оборотно-сальдовою відомістю.
Частково заборгованість позивача перед ТОВ «ДГ «Богуслав» в сумі 2024920,79 грн первісним кредитором передано ТОВ «Благодорбуд» згідно з договором про відступлення права вимоги № 2602-21 від 26 лютого 2021 року.
У позовній заяві позивач зазначив, що укладення ТОВ "АМСТРУД" вищевказаних договорів зумовлено необхідністю виконання позивачем своїх договірних зобов`язань підрядника перед іншими суб`єктами господарювання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "АМСТРУД" були укладені договори з Рогозівською сільською радою Бориспільського району Київської області, а саме:
- від 14.03.2019 №1, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується виконати роботи (ДК 021-2015 (СРV) 452300000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) на об`єкті капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Вітчизняна (на ділянці від буд 39 до буд.69) в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи.
Відповідно до п.1.2. Договору, найменування робіт: виправлення профілю основ з піщано-гравійних сумішей та улаштування покриттів асфальтобетонних сумішей.
Фактичне виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 09.04.2019 за квітень 2019 року, від 19.03.2019 за березень 2019 року, актами приймання виконаних будівельних робіт від 19.03.2019 №1 за березень 2019, від 09.04.2019 №2 за квітень 2019 року, накладними-вимогами на відпуск матеріалів;
- від 21.03.2019 №2, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується виконати роботи (ДК 021-2015 (СРV) 452300000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) на об`єкті капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Комарова в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи. Відповідно до п.1.2. Договору найменування робіт - виправлення профілю основ з піщано-гравійних сумішей та улаштування покриттів асфальтобетонних сумішей.
Фактичне виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 за березень 2019 року, від 09.04.2019 за квітень 2019 року, актами приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 №7 за березень 2019 року, від 09.04.2019 №2 за квітень 2019 року, накладними-вимогами на відпуск матеріалів.
Крім того, позивачем було укладено договори з Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, а саме:
- від 20.11.2019 №260-19, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами та на власний ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділ ІІІ договору, виконати роботи з Капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Чкалова в с. Велика вільшанка Васильківського району Київської області за завданням Замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.
Фактичне виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 21.12.2019 за грудень 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2019 №1 за грудень 2019 року;
- від 30.09.2019 №102-19, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами та на власний ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділ ІІІ договору, виконати роботи з Капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Петлюри в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.
Фактичне виконання робіт підтверджується довідкою від 22.12.2019 за грудень 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 22.12.2019 №1 за грудень 2019 року (Додатки 73-74);
- від 20.11.2019 №263-19, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами та на власний ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділ ІІІ договору, виконати роботи з Капітального ремонту дорожнього покриття по вул.Центральна в с.Велика вільшанка Васильківського району Київської області за завданням Замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх. Фактичне виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 19.12.2019 року за грудень 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 19.12.2019 №1 за грудень 2019 року (Додатки 79-80).
Також, ТОВ "АМСТРУД" укладено договір з КП «АГРОЗНАМ`ЯНКА» від 13.12.2019 №1, за умовами якого ТОВ "АМСТРУД" (підрядник) зобов`язується виконати роботи на «Капітальний ремонт дороги вулиці Загородня с. Велика Знам`янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи. Найменування робіт: улаштування основ та покриттів. Фактичне виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 13.12.2019 за грудень 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2019 за грудень 2019 року.
Крім того, ТОВ "АМСТРУД" укладено наступні договори з ДП «Місцеві дороги Запорізької області»:
- від 11.01.2020 №11/01-ЕУБіл, за умовами якого генпідрядник ТОВ "АМСТРУД" зобов`язується своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій у строки, обумовлені п.5.1 Договору надати Замовникові послуги, зазначені у пункті 1.2, а Замовник - прийняти надані послуги. Найменування послуг: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Запорізької області та штучних споруд на них (Більмацький район). Фактичне виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт від 26.03.2021 за березень 2021 року, від 28.04.2021 за квітень 2021 року, актами приймання виконаних будівельних робіт від 26.03.2021 №12-ЕУБіл за березень 2021 року, від 28.04.2021 №14-ЕУБіл за квітень 2021 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.12.2020 №БОБО-000078, товаротранспортними накладними;
- від 11.01.2020 №11/01-ЕУРоз, за умовами якого підрядник ТОВ "АМСТРУД" зобов`язується своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій у строки, обумовлені п.5.1 Договору надати Замовникові послуги, зазначені у пункті 1.2, а Замовник - прийняти надані послуги. Найменування послуг: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Запорізької області та штучних споруд на них (Розівський район). Фактичне виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.12.2020 за грудень 2020 року, від 09.04.2021 за квітень 2021 року, від 28.04.2021 за квітень 2021 року, акти приймання виконаних будівельних робіт від 23.12.2020 за грудень 2020 року, від 09.04.2021 №6 ЕУРоз за квітень 2021 року, від 28.04.2021 №7-ЕУРоз за квітень 2021 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.12.2020 №БОБО-000053, товаро-транспортними накладними.
Також, ТОВ "АМСТРУД" укладено наступні договори з ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ»:
- від 27.04.2020 №ЗП-15-27/04/20, за умовами якого субпідрядник ТОВ "АМСТРУД" зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором та договором №601-20 від 16.03.2020 укладеним Генпідрядником із Замовником - Службою автомобільних доріг в Запорізькій області своїми силами і на власний ризик у 2020 році надати Генпідряднику послуги, а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: послуги 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них). Фактичне виконання робіт та проведені розрахунки підтверджуються довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.07.2020 за липень 2020 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 16.07.2020 №4 за липень 2020 року, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 19.05.2020 №БОБО-000027, від 22.05.2020 №БОБО-000029, від 23.05.2020 №БОБО-000031, податковою накладною від 16.07.2020 №14, оборотно-сальдовими відомостями за березень 2019 по рахунку 201, за квітень 2019 по рахунку 201;
- від 11.12.2020 №ЗП-118-11/12/20, за умовами якого субпідрядник ТОВ "АМСТРУД" зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором та договором №602-20 від 11.12.2020 укладеним Генпідрядником із Замовником - Службою автомобільних доріг в Запорізькій області своїми силами і на власний ризик у 2020-2021 роках надати Генпідряднику послуги, а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: послуги 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Запорізькій області та штучних споруд на них). Фактичне виконання робіт підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 26.12.2020 за грудень 2020, від 05.02.2021 за лютий 2021 року на суму 971 079,96 грн., від 05.02.2021 за лютий 2021 на суму 2 072 408,81 грн., від 16.03.2021 за березень 2021, актами приймання виконаних будівельних робіт від 26.12.2020 за грудень 2020 року, від 05.02.2021 № Кб2 за лютий 2021 року, від 05.02.2021 № Кб1 за лютий 2021 року, від 16.03.2021 № 3 за березень 2021 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 24.12.2020 №БОБО-000079.
ТОВ "АМСТРУД" укладено договір з ТОВ «БЛАГОДОРБУД» від 03.08.2020 №84/20. Фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.12.2020 №101, від 18.12.2020 №87, від 21.12.2020 №86, від 21.12.2020 №100, від 23.12.2020 №112.
Також, ТОВ "АМСТРУД" укладено договір з ТОВ «ДОРСТРОЙ» від 01.12.2020 №0112-20, за умовами якого постачальник ТОВ "АМСТРУД" зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставляти покупцю бітум дорожній марки 70/100. Постачання товару підтверджується видатковою накладною від 24.12.2020 №13.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи свідчать про те, що придбана ТОВ "АМСТРУД у вищевказаних контрагентів сировина, була ним використана для виконання підрядних робіт за вказаними договорами, а перевезення товару від постачальників до ТОВ "АМСТРУД" було здійснено позивачем, як самостійно, так із залученням інших контрагентів, ТОВ "Акта Пром", ТОВ "Дінекс Торг" та ТОВ «Стройлогіст».
Такі господарські операції з поставки товару підтверджуються належним чином оформленими видатковими накладними, а господарські операції з перевезення товару - товарно-транспортними накладними, які долучені до матеріалів справи та були надані позивачем контролюючому органу під час перевірки.
В акті перевірки контролюючий орган зазначає про відсутність у вищевказаних контрагентів позивача достатніх матеріальних, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, неподання фінансової та податкової звітності тощо, водночас, відсутність у контрагента-постачальника матеріально-технічних, достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність товарів по ланцюгу постачання, відсутність окремих документів чи дефекти в них саме по собі не є безумовною підставою для висновку, що господарської операції не було. Первинні документи, на підставі яких сформовано дані податкового обліку, підлягають оцінці з урахуванням всіх обставин, в тому числі, й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь або проти висновку щодо фактичного проведення господарських операцій.
На переконання колегії суддів, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Правовідносини позивача з вищевказаними контрагентами документально підтвердженими первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, спростовує наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо вчинення позивачем відповідних порушень, а тому суд вважає, що наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо допущення позивачем відповідних порушень є необґрунтованими та невмотивованими.
Слід констатувати, що документи щодо господарських операцій з поставки товару та послуг транспортного перевезення не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статей 198, 201 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Контролюючий орган, на порушення вимог статті 77 КАС України, не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними, що встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер.
Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що наведене стороною відповідача інформація є загальною та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.
Відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.
Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, щодо посилання ГУ ДПС у Київській області на те, що ТОВ "Профі-Юга" фігурує в кримінальному провадженні №32021100000000097 від 26.01.2021, ТОВ "Дінекс Торг" - в кримінальному провадженні №1-кс/755/3573/2 по справі №755/382/20, ТОВ "Житомирский НПЗ" - в кримінальному провадженні №42020120000000147 від 03.09.2020, ТОВ "Карат Юніон" - в кримінальному провадженні 1-кс/642/7/22 по справі №642/8947/21, слід наголосити на тому, що вказані обставини не були зазначені контролюючим органом в акті перевірки в якості підстави для висновку про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.
Також, на запитання головуючого, у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представник апелянта зазначив, що про наявність вироків щодо контрагентів позивача, які були досліджені перевіркою йому не відомо.
Тож, підсумовуючи, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Київській області не заперечується наявність у позивача необхідних ресурсів для здійснення реальної господарської діяльності. Зокрема, ТОВ «АМСТРУД» орендує виробничі та адміністративні приміщення, які розташовані за адресою Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, пров. Поштовий 25/Ж, що підтверджується Договором оренди з Селянським (фермерським) господарством «АРКОС» від 01.01.2019 №130-ОАВП, актом приймання- передачі адміністративних та виробничих приміщень від 01.01.2019, актом надання послуг від 31.03.2019 №1; Договором оренди з Селянським (фермерським) господарством «АРКОС» від 01.01.2020 №132-ОАВП, актом приймання-передачі адміністративних та виробничих приміщень від 01.01.2020. Матеріали справи підтверджують рух коштів та матеріальних цінностей, зміну майнового стану сторін укладених правочинів, відповідність господарських операцій вимогам законодавства та наявність ділової мети таких господарських взаємовідносин, а тому, висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій, є безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. З огляду на викладені обставини, господарські операції між позивачем та контрагентами за наданими документами до справи фактично відбулись, спричинили підстави для відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а тому позивач правомірно сформував по вказаним господарським операціям показники бухгалтерської та податкової звітності, внаслідок чого, висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства є безпідставними, а доводи щодо контрагентів позивача є несистематизованими та недоведеними.
Також, під час розгляду даного спору та прийняття рішення, суд врахував, що у судовому засіданні представник позивача звернув увагу на допущені контролюючим органом процедурні порушення, зокрема, запроваджений, станом на дату проведення перевірки, мораторій на проведення перевірок, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Зі змісту акта від 25.06.2021 №10033/10-36-07-16/39865269 вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АМСТРУД" у період з 11.06.2021 по 17.06.2021 була проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 11.06.2021 №1034-п відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.".
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України такого змісту: в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці восьмому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінено словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці десятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно з Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків"; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8"; в абзаці п`ятому слова "зберігання та транспортування" замінено словами "зберігання, транспортування та обігу".
Отже, як доречно звернув увагу суд першої інстанції, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На виконання вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 3 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - постанова №89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX).
Таким чином, виникла суперечність між нормами ПК України та постановою №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
За змістом статті 2 ПК України зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, а отже, зміна положень ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію щодо проведення податкових перевірок може бути здійснено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України (постанова об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 0940/2301/18).
У даному ж випадку, Законом №909-IX не вносились зміни безпосередньо до ПК України, яким встановлено мораторій, а делеговано таке право Кабінету Міністрів України. При цьому, темпоральні і галузеві межі такого делегування не визначені.
Разом з тим, сам Закон України "Про Державний бюджет України", як тимчасовий акт законодавства, вичерпує свою дію закінченням календарного періоду, на який його прийнято.
За вказаних обставин, постанова № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим, не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням, з огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Кабінетом Міністрів України, як на момент винесення Головним управлінням ДПС у Київській області від 11.06.2021 №1034-п про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, так і на момент проведення відповідачем цієї перевірки, результати якої були оформлені актом від 25.06.2021 №10033/10-36-07-16/39865269, не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак, діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
Встановлена судом протиправність наслідків перевірки, внаслідок порушення процедури її проведення, на переконання колегії суддів, є достатньою та самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень.
Ураховуючи допущені контролюючим органом порушення у вигляді відсутності повноважень (компетенції) на проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст178 ПК України, а також приймаючи до уваги безпідставність та необґрунтованість викладених відповідачем в акті перевірки тверджень про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, що було покладено в основу для визначення за наслідками перевірки грошових зобов`язань, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правильного висновку наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 05.11.2021 №25088/6/99-00-06-01-03-06 про результат розгляду скарги, в задоволенні якої було відмовлено судом першої інстанції, колегія суддів оскаржуване рішення не переглядає, з урахуванням норм ч. 1 ст. 308 КАС України.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Висновки суду першої інстанції в мотивуванні рішення та по суті спору є цілком обґрунтованими та правильними.
Доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 27.01.2025.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124704072 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні