Постанова

від 22.01.2025 по справі 175/5057/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 175/5057/21

провадження № 61-433св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» (відповідач за зустрічним позовом),

відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевкова Каріна Ігорівна, на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Озерянської Ж. М., від 25 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Максюти Ж. І., від 20 грудня

2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» (далі - ТОВ «СВ Фінанс», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Новоолександрівська СР), про виселення та зняття з реєстраційного обліку.

2. В обґрунтування позовних вимог товариство зазначало, що 11 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк», банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/147353/3101/74, за яким останній отримав у кредит грошові кошти у розмірі 395 000 доларів США.

3. Того ж для на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між його сторонами було укладено договір іпотеки

№ 014/3101/147353, предметом якого було нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 1 986 кв. м, кадастровий номер 1221486200:05:010:0039, та житловий будинок, загальною площею 546,9 кв. м, із господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

4. 28 жовтня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк» та публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» (далі - ПАТ «Вектор Банк») укладено договори відступлення права вимоги, відповідно до яких АТ «Райффайзен Банк» відступило ПАТ «Вектор Банк» право вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.

5. Також у цей день, 28 жовтня 2016 року, між ПАТ «Вектор Банк» та

ТОВ «СВ Фінанс» було укладено договори відступлення права вимоги, за якими ПАТ «Вектор Банк» відступило товариству право вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.

6. Позичальник не виконував узяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, тому товариство вирішило задовольнити свої вимоги в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» й 07 липня 2021 року набуло право власності на іпотечне майно.

7. ТОВ «СВ Фінанс», як новий власник житлового будинку, вважало, що члени сім`ї попереднього власника не можуть користуватися спірним жилим приміщенням, оскільки право власності попереднього власника припинено.

8. У жовтні 2021 року ТОВ «СВ Фінанс» направило на адресу відповідачів вимогу про виселення, в якій просило їх у тридцятиденний строк добровільно звільнити житловий будинок, який був предметом іпотеки та право власності на який зареєстровано за товариством. Проте, вказана вимога не була виконана.

9. Посилаючись на викладене, ТОВ «СВ Фінанс» просило суд усунути йому перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - житловим будинком

АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстрації та виселення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

10. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «СВ Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Шрамова В. М., ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Новоолександрівська СР, про визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності на нерухоме майно.

11. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначала, що на підставі постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 21 березня 2019 року та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 21 березня 2019 року вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:05:010:0039, та 1/2 частини житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що у березні 2019 року внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

12. Крім того, вона є власником іншої 1/2 частини вказаного житлового будинку на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року у справі

№ 175/3250/16-ц за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

13. Тобто вона на законних підставах набула право власності на вказане нерухоме майно.

14. Водночас, у липні 2021 року ТОВ «СВ Фінанс» зареєструвало за собою право власності на це нерухоме майно на підставі відповідних договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами

від 28 жовтня 2016 року, укладеними з ПАТ «Вектор Банк». Проте, під час реєстрації за нею права власності на спірне майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна були відсутні записи про те, що товариство є іпотекодержателем майна.

15. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року у справі № 175/4901/15-ц за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним договору іпотеки, разом із іншим, позовні вимоги банка задоволено, йому надано право на продаж предмета іпотеки. У жовтні 2016 року

АТ «Райффайзен Банк» відступив своє право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ПАТ «Вектор Банк». Водночас, АТ «Райффайзен Банк» не реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, тому до ПАТ «Вектор Банк» не перейшло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами й воно, не могло відступити це право на користь ТОВ «СВ Фінанс».

16. Вважає, що основне зобов`язання за кредитним договором припинено, оскільки АТ «Райффайзен Банк» змінило строки виконання основного зобов`язання, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Більше того, ТОВ «СВ Фінанс» отримало грошові кошти у рахунок погашення заборгованості, відступивши право вимоги за кредитним та іпотечним договорами новому кредитору - ОСОБА_9 , уклавши відповідні договори 28 жовтня 2016 року. Проте, вказані договори у подальшому визнано недійсними у судовому порядку (справа № 175/1785/17), а товариство не довело, що грошові кошти за відповідними договорами були повернуті ОСОБА_9 .

17. Вважала, що наявні правові підстави для визнання за нею права власності на спірне майно і припинення цього права за товариством.

18. Оскільки ТОВ «СВ Фінанс» не набуло право вимоги за іпотечним договором, тому підлягають скасуванню записи про іпотеку та обтяження, що здійсненні в інтересах товариства.

19. Звертає увагу, що боржник ( ОСОБА_2 ) і власник майна

( ОСОБА_1 ) не отримували від кредитора повідомлень про порушення основного зобов`язання. Товариство не надало приватному нотаріусу всіх необхідних документів під час реєстрації за собою права власності на спірне нерухоме майно, а тому відповідні реєстраційні дії підлягають скасуванню.

20. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати за собою право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- припинити ТОВ «СВ Фінанс» право власності на вказане нерухоме майно;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер № 59250013 від 13 липня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу

Шрамової В. М., на спірні житловий будинок та земельну ділянку.

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний житловий будинок, індексний номер 58284352 від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про іпотеку 42080876);

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, індексний номер 58284263

від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про обтяження 42080787);

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку, індексний номер 33047203 від 20 грудня 2016 року, Василенко Б. В. , комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (номер запису про іпотеку 18162078);

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, індексний номер 58283943

від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про обтяження 42080692).

21. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2022 року прийнято зустрічну позовну заяву

ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «СВ Фінанс».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

22. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року позовні вимоги ТОВ «СВ Фінанс» задоволено частково.

Визнано такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , що є підставою для зняття їх з реєстрації за вищевказаною адресою. Виселено ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 із указаного житлового будинку. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

23. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «СВ Фінанс» правомірно набуло право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між банком та ОСОБА_2 . Товариство направило відповідачам вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання, на підтвердження чого надало відповідні докази. Тому у спірних правовідносинах наявні правові підстави для усунення товариству перешкод у користуванні та розпорядженні спірним майном.

24. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд виходив із того, що вона не довела добросовісності набуття права власності на спірне майно. При цьому ОСОБА_1 у листопаді

2016 року зверталася до суду з вимогами про визнання недійсним договору іпотеки від 11 квітня 2008 року № 014/3101/147353, укладеного між банком та ОСОБА_2 , у задоволенні яких постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у справі № 175/4442/16-ц було відмовлено. Указане свідчить про її обізнаність щодо існування обтяження спірного нерухомого майна.

Інформація про рух справи в судах

25. Постановою Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «СВ Фінанс» відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Припинено за ТОВ «СВ Фінанс» право власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку.

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 59250013 від 13 липня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу

Шрамової В. М., на житловий будинок (номер запису про право власності/довірчої власності 42957140) та на земельну ділянку (номер запису про право власності/довірчої власності: 42956914).

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, індексний номер 58284352 від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про іпотеку 42080876).

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, індексний номер 58284263 від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про обтяження 42080787).

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на земельну ділянку, індексний номер 33047203 від 20 грудня 2016 року, Василенко Б. В. , комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (номер запису про іпотеку 18162078).

Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, індексний номер 58283943 від 21 травня 2021 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. (номер запису про обтяження 42080692).

У задоволенні інших зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судового збору.

26. Апеляційний суд виходив з того, що на час реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_9 , договір відступлення прав вимоги, укладений 28 жовтня 2016 року між нею та ТОВ «СВ Фінанс», був виконаний, товариство отримало від останньої грошові кошти в сумі вартості предмета договору, а в подальшому зареєструвало за собою право власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку. Разом із цим, товариство не надало доказів повернення ОСОБА_9 отриманих від неї грошових коштів.

27. Отже, ТОВ «СВ Фінанс», отримавши задоволення своїх кредиторських вимог шляхом зарахування коштів на рахунок, безпідставно здійснило реєстрацію права власності на спірне іпотечне майно, тому доводи

ОСОБА_1 у цій частині апеляційний суд вважав обґрунтованими. На відміну від її зустрічних вимог про визнання за нею права власності на спірне майно, які суд апеляційної інстанції визнав безпідставними.

28. Постановою Верховного Суду від 05 липня 2023 рокукасаційну скаргу ТОВ «СВ Фінанс» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

29. Колегія суддів вказала на те, що апеляційний суд помилково виходив виключно із оцінки договорів відступлення прав вимоги, укладених 28 жовтня 2016 року між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_9 , які в судовому порядку визнано недійсними (справа № 175/1785/17), а також факту не надання товариством доказів повернення отриманих від ОСОБА_9 грошових коштів за договором відступлення прав вимоги.

30. У справі, яка переглядається, спір не стосується правочинів, які було укладено між товариством і ОСОБА_9 , які, при цьому, визнано недійсними у судовому порядку, як і наслідків, які з цього випливають.

31. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд повинен був встановити фактичні обставини спору, у тому числі, перевірити, за які кошти придбано іпотечне майно, а саме за рахунок, чи не за рахунок кредитних коштів. Натомість апеляційний суд, не з`ясувавши вказаних обставин, скасував рішення районного суду і відмовив у задоволенні позову товариства з підстав оцінки наслідків недійсного правочину, що не стосується даного спору.

32. Крім того, апеляційний суд не з`ясував, чи відповідачі зареєстровані у спірному житловому будинку, який є предметом іпотеки, чи проживають у ньому, чи мають вони інше житло, чи зареєстровані/проживають у спірному об`єкті нерухомості діти та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

33. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 25 серпня 2022 року в частині позовних вимог ТОВ «СВ Фінанс» про виселення та зняття з реєстраційного обліку - скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині

рішення - залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

34. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «СВ Фінанс», виходив з того, що виселення відповідачів неможливе без надання іншого постійного житла, оскільки матеріали справи не містять доказів придбання спірного нерухомого майна за рахунок кредитних коштів, отриманих позичальником, а також ТОВ «СВ Фінанс» не спростовано того факту, що відповідачі використовують спірне житло, яке є іпотечним майном, як місце постійного проживання, та не доведено, що відповідачі мають будь-яке інше майно у власності.

35. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаного позову. Водночас судом враховано, що ОСОБА_1 , набуваючи право власності на спірне нерухоме майно, була обізнана про існування обтяження щодо такого майна, а отже в силу положень статті 23 Закону України «Про іпотеку», вона набула статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

36. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шевкова К. І. просить постанову рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про їх задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

37. У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевкова К. І. подала касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у цивільній справі № 175/5057/21.

38. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

39. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

40. Підставою касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Шевкова К. І. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 15 червня 2021 року у справі

№ 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі

№ 303/4230/18, від 03 травня 2022 року у справі № 362/4524/20, від 18 травня 2022 року у справі № 357/4329/19, від 11 жовтня 2023 року у справі

№ 345/709/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

41. Вказує, що ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на спірне нерухоме майно, відносно якого не існувала обтяжень чи заборони, у тому числі за відсутності у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ТОВ «СВ Фінанс», як іпотекодержателя.

42. При цьому спірний житловий будинок, який передано в іпотеку у

2008 році та на який звернуто стягнення, припинив існування ще у 2012 році. Замість нього побудовано новий об`єкт нерухомого майна з іншими характеристиками, тобто замість об`єкта з житловою площею 148,1 кв. м, створено об`єкт з житловою площею 255,4 кв. м., на який і набула право власності ОСОБА_1 .

43. Вказує, що ТОВ «СВ Фінанс» не доведено факту обізнаності

ОСОБА_1 про відступлення права кредитора та іпотекодержавтеля до ТОВ «СВ Фінанс». ТОВ «СВ Фінанс» тривалий час не поновлювало запис про себе як про іпотекодержателя та не зверталось до суду з позовом про визнання права іпотекодержателя.

44. Зауважує, що відповідно до Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки, правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку був договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а ТОВ «СВ Фінанс» не могло набути право власності на спірне домоволодіння на підставі іпотечного застереження.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

45. У березні 2024 року ТОВ «СВ Фінанс» подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії ОСОБА_4 , 2005року народження, та ОСОБА_3 , 2003 року народження, які на момент подання цього відзиву є повнолітніми (див. ухвалу Верховного Суду від 24 січня

2024 року у цій же справі).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

46. 11 квітня 2008 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/147353/3101/74, за яким останній отримав у кредит грошові кошти у розмірі 395 000 доларів США на строк 240 місяців із сплатою 13% річних за користування кредитом.

47. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 11 квітня 2008 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 014/3101/147353, предметом якого було наступне нерухоме майно: земельна ділянка, площею 1 986 кв. м, кадастровий номер 1221486200:05:010:0039; житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

48. Відповідно до пункту 5.4 договору іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

49. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року у справі № 175/4901/15-ц у задоволенні позовних вимог АТ «Райффайзен Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки

від 11 квітня 2008 року № 014/3101/147353, укладений між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 , у частині передачі в іпотеку будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Знято заборону на відчуження нерухомого майна № 7002640, а саме вказаного будинку. Виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку вказаного будинку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня

2016 року у справі № 175/4901/15-ц рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 квітня 2008 року

№ 014/147353/3101/74 у розмірі 367 677,24 доларів США, еквівалент - 7 830 679,18 грн, яка утворилася станом на 19 жовтня 2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки, належний на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку, площею 1 986 кв. м, кадастровий номер 1221486200:05:010:0039; житловий будинок, загальною

площею 546,9 кв. м. Надано АТ «Райффайзен банк» право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, включаючи право на проведення усіх дій пов`язаних із його реалізацією, у тому числі на виготовлення, оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів та технічної документації, на умовах та в порядку, викладеному у статті 38 Закону України «Про іпотеку», з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не нижче 3 033 094,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року у справі № 175/4901/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року у частині позову АТ «Райффайзен Банк» скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; у решті рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2016 року залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 листопада

2017 року у справі № 175/4901/15-ц рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року у частині позовних вимог АТ «Райффайзен Банк» змінено у частині обґрунтування відмови у задоволенні позову.

50. 30 листопада 2016 року, тобто вже під час розгляду справи

№ 175/4901/15-ц, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 175/3250/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 із

2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Визнано нерухоме майно, набуте в період проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з

ОСОБА_2 із 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

51. На підставі цього судового рішення 19 вересня 2018 року державним реєстратором внесено відповідні записи про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

52. Постановою Дніпровського апеляційного суду 21 травня 2019 року у справі № 175/4442/16-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки.

53. 28 жовтня 2016 року між АТ «Райффайзен Банк» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого

АТ «Райффайзен Банк» відступило ПАТ «Вектор Банк» право вимоги за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 014/147353/3101/74, та договір відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ПАТ «Вектор Банк» право вимоги за договором іпотеки

від 11 квітня 2008 року № 014/3101/147353.

54. 28 жовтня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «СВ Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» відступило TOB «СВ Фінанс» право вимоги за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 014/147353/3101/74, та договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» відступило право вимоги TOB «СВ Фінанс» за договором іпотеки від 11 квітня 2008 року № 014/3101/147353.

55. 28 жовтня 2016 року між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_9 укладено договір відступлення права вимоги, за яким товариство відступило

ОСОБА_9 право вимоги за кредитним договором від 11 квітня 2008 року

№ 014/147353/3101/74 та за договором іпотеки від 11 квітня 2008 року

№ 014/3101/147353.

56. Рішеннями державного реєстратора комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області (далі - державний реєстратор) від 20 грудня

2016 року (індексний номер 33047203) про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 1 986 кв. м, за кадастровим номером 1221486200:05:010:0039 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1125133312214), що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , та

від 20 грудня 2016 року (індексний номер 53047445) про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_9 .

57. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року у справі № 175/1281/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , державного реєстратора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконними дій та скасування реєстрації права власності задоволено. Визнано незаконним та скасовано вищевказані рішення державного реєстратора від 20 грудня 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок за ОСОБА_9 . Визнано незаконними дії державного реєстратора, вчинені 19 грудня 2016 року, за індексним номером 33047203, за номером запису про право власності 18162044, щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та вчинені 19 грудня 2016 року, за індексним номером 33047445, за номером запису про право власності 18162259, щодо реєстрації права власності на спірний житловий будинок. Скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_9 за номерами записів про право власності 18162044, 18162259 на спірні земельну ділянку та житловий будинок.

Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі

№ 175/1281/17 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року змінено шляхом доповнення їхніх мотивувальних частин мотивами задоволення позову, викладеними у мотивувальній частині цієї постанови. В іншій частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня

2020 року залишено без змін.

58. Судами також вирішувалася справа № 175/1785/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , ТОВ «СВ Фінанс» про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги.

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 175/1785/17 скасовано постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 10 квітня 2018 року й залишено в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 28 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_9 , відповідно до якого товариство відступило останній право вимоги за кредитним договором від 11 квітня 2008 року

№ 014/147353/3101/74. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 28 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_9 , відповідно до якого товариство відступило останній право вимоги за договором іпотеки від 11 квітня 2008 року

№ 014/3101/147353.

59. 11 лютого 2021 року TOB «СВ Фінанс» направило на адресу

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання за кредитним договором від 11 квітня 2008 року № 014/147353/3101/74.

60. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 07 липня 2021 року право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 , було зареєстроване за TOB «СВ Фінанс» на підставі поданих документів (договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 1660, виданий 28 жовтня 2016 року; договір іпотеки від 11 квітня 2008 року № 014/3101/147353.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

61. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

62. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

63. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

64. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

65. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

66. Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

67. Застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи є іпотекою (стаття 575 ЦК України).

68. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

69. За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

70. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

71. Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

72. За змістом статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

73. З наявних матеріалів справи вбачається, що власником спірних земельної ділянки та житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , був

ОСОБА_2 , який вказане майно передав в іпотеку АТ «Райффайзен Банк» на підставі договору іпотеки № 014/3101/147353 від 11 квітня 2008 року.

74. Відомості про іпотеку були зареєстровані у Державному реєстрі іпотек 11 квітня 2008 року.

75. У жовтні 2016 року на підставі договорів відступлення прав вимоги неодноразово вносились відомості щодо зміни іпотекодержателя з

АТ «Райффайзен Банк» на ПАТ «Вектор Банк», ТОВ «СФ Фінанс», ОСОБА_9

76. 09 листопада 2018 року були внесені відомості про припинення іпотеки на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 175/4442/16-ц, яким визнано недійсним договір іпотеки № 014/3101/147353 від 11 квітня 2008 року та зобов`язано приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек відомості щодо обтяження спірного майна.

77. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2019 року, з врахуванням ухвали цього ж суду

від 09 серпня 2019 року про виправлення описки, у справі № 175/4442/16-ц

у зв`язку з скасуванням рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2018 року допущено поворот його виконання та зобов`язано державного реєстратора поновити (накласти) всі обтяження, що були накладені на підставі договору іпотеки.

78. У серпні 2019 року державним реєстратором прийнято рішення про скасування відповідної реєстраційної дії.

79. Водночас у іншій справі № 175/1785/17 постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року скасовано постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року й залишено в силі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року, яким визнано недійсними договори відступлення права вимоги

від 28 жовтня 2016 року, укладені між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_9 .

80. Під час розгляду судових справ з приводу іпотечного майна,

за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірне майно на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року у справі № 175/3250/16-ц про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та на підставі акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 21 березня

2019 року.

81. У лютому 2021 році до державних реєстрів було внесено відомості про ТОВ «СВ Фінанс» як іпотекодержателя спірного майна та 11 лютого 2021 року TOB «СВ Фінанс» направило на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимоги про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання за кредитним договором, а 07 липня 2021 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно у порядку, встановленому статтею 37 Закону України.

82. Судами попередніх інстанцій не встановлено порушень під час реєстрації права власності на спірне майно за TOB «СВ Фінанс».

83. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «СВ Фінанс» не могло набути право власності на спірне домоволодіння на підставі іпотечного застереження.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати зокрема передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

84. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки).

85. Укладаючи договір іпотеки № 014/3101/147353 від 11 квітня 2008 року, сторони правочину у пункті 5.4. передбачили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

86. Відповідно до пункту 5.5.1. договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги задовольняються за рахунок предмета іпотеки. В такому випадку цей договір згідно зі статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі цього договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.

87. Свобода договору належить до загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

88. Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

89. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

90. Визначенні сторонами умови договору іпотеки є проявом принципу свободи договору, не суперечать Закону України «Про іпотеку», а наслідки їх виконання є передбачуваними, зокрема і для іпотекодавця.

91. Враховуючи наведене та те, що рішення державного реєстратора про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято у відповідності до умов договору іпотеки у зв`язку із наявною у позичальника заборгованістю, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

92. Посилання ОСОБА_1 на те, що спірний житловий будинок, який передано в іпотеку у 2008 році і на який звернуто стягнення, припинив існування ще у 2012 році та замість нього створено новий об`єкт нерухомості, є безпідставними, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції Закону України № 2478-VIII

від 03 липня 2018 року) у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво

(у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

93. Закон України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону).

94. Більш того надане рішення виконавчого комітету Новоолександрівської СР № 79/5 від 24 жовтня 2012 року «Про оформлення права власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_2 » саме по собі не свідчить, що вказане нерухоме майно є новоствореним об`єктом нерухомого майна, створеним без прив`язки до уже існуючої заставленої нерухомості чи без використання її функціональних елементів. Загальна площа будинку на час передачі його в іпотеку у 2008 році становила 546,9 кв. м, а станом на жовтень 2012 року - 546,6 кв. м, таким чином фактично змінилась лише житлова площа будинку зі 148,1 кв. м на 255,4 кв. м.

95. Судами попередніх інстанцій також обґрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 , набувши спірне майно у власність, набула статусу іпотекодавця, а тому мала всі його права і обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

96. Верховний Суд вважає безпідставними посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 не була обізнана про наявність іпотеки та набула спірне майно вільним від зареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, оскільки станом на 2016 рік (зокрема ухвалення рішення у справі № 175/3250/16-ц) іпотека була чинною, про що були наявні відповідні відомості у державних реєстрах.

97. У подальшому ОСОБА_1 була ініціатором судового спору щодо визнання договору іпотеки недійсним у справі № 175/4442/16-ц та станом на момент складення приватним виконавцем акта про передачу майна (2019 рік) очевидно була обізнана як про передачу майна в іпотеку, так і про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

98. Враховуючи наведене, висновки суддів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 не суперечать висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 12 грудня 2018 року у справі № 199/1276/17, від 23 жовтня 2019 року

у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18,

від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року

у справі № 925/1351/19, у постановах Верховного Суду від 13 листопада

2020 року у справі № 303/4230/18, від 03 травня 2022 року у справі

№ 362/4524/20, від 18 травня 2022 року у справі № 357/4329/19, від 11 жовтня 2023 року у справі № 345/709/20, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

99. Інші доводи касаційної скарги висновків суддів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень в часині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 не впливають та за своїм змістом переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

100. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року

у справі № 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

101. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

102. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija

v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

103. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

104. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

105. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

106. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 20 грудня 2023 року в частині вирішення позову ТОВ «СФ Фінанс» не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевкова Каріна Ігорівна, залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 20 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович