Постанова

від 21.01.2025 по справі 911/2192/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 911/2192/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від стягувача: Мкртічян А.А.;

від боржника: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 (повний текст складено 30.08.2024) про відмову ухвалити додаткове рішення

у справі №911/2192/22 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект"

до Гірської сільської ради (процесуальним правонаступником якого є Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області)

про стягнення 4 411,81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Гірської сільської ради про стягнення 2 802, 00 грн основної заборгованості, 309, 24 грн пені, 1 058, 98 грн інфляційних збитків, 241, 59 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.03.2023 у справі № 911/2192/22 за позовом задоволено частково, присуджено до стягнення з Гірської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» 2 802,00 грн основної заборгованості, 1 058,98 грн інфляційних збитків, 241,59 грн 3 % річних та судові витрати 2 307,09 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2023 у справі № 911/2192/22 заяву ТОВ «Армукрземпроект» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2192/22 задоволено частково, присуджено до стягнення Гірської сільської ради на користь ТОВ «Армукрземпроект» 284,50 грн поштових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 у справі № 911/2192/22 скасовано в частині відмови у покладенні на відповідача витрат правничої допомоги, постановлено викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 в наступній редакції: стягнути з Гірської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» 2 802,00 грн основної заборгованості, 1 058, 98 грн інфляційних збитків, 241,59 грн 3 % річних, 2 307, 09 грн судового збору та 1 859, 80 грн витрат правничої допомоги, а також присуджено до стягнення з Гірської сільської ради на користь ТОВ «Армукрземпроект» 2 000,01 грн витрат правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та 8,67 грн поштових витрат.

29.12.2023 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 22.03.2023 р. та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 р. судом було видано відповідні накази.

27.02.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2023 судом було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2024 клопотання ТОВ «Армукрземпроект» щодо заміни сторони виконавчого провадження задоволено, допущено заміну боржника Гірську сільську раду (ідентифікаційний код 04363647) на його процесуального правонаступника Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (ідентифікаційний код 44101089).

07.03.2024 до від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь ТОВ «Армукрземпроект» 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 193,00 грн поштових витрат, понесених у зв`язку із звернення в суд із клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/2192/22 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача (боржника) витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект", суд першої інстанції зазначив, що чинними положеннями Господарського кодексу України не встановлено та не передбачено порядок розподілу та покладення, у тому числі на іншу сторону, витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат у разі і при заміні судом сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/2192/22 та ухвалити нове рішення, яким клопотання про стягнення витрат на професійну правну допомогу задовольнити та стягнути з Гірської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8 000,00 грн. та 193 грн. на поштові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- під час дослідження документів доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд допустив надмірну гнучкість, чим створив перешкоди позивачу у компенсації витрат на правничу допомогу;

- відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу;

- суд першої інстанції не правомірно відмовив у стягненні поштових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи;

- у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі ''додаткового рішення'' або ''додаткової постанови'' з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.

Рух апеляційної скарги та дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2192/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 11.10.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2192/22.

23.10.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/2192/22 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі №911/2192/22 та призначено до розгляду на 21.01.2025.

Явка представників сторін та порядок розгляду апеляційної скарги

Представник боржника у судове засідання 21.01.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 21.01.2025 за відсутності представника боржника.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частина 1 ст.244 ГПК передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.244).

Із аналізу змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.

Тобто додаткове рішення є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті.

Зазначена правова позиція узгоджується, із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 (п.9), Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19.

Як було зазначено, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка, згідно ч.1 ст.244 ГПК, полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21).

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3).

Частинами 1 - 3 ст.126 цього Кодексу встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення статті 129 ГПК України визначають порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4 ст.129 ГПК).

Частиною 3 ст.233 ГПК передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 гл.6 розд.ІІІ ГПК, зокрема у ст.194 цього Кодексу передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Отже, положеннями статті 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15 та в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).

Також зміст статей 221 і 244 ГПК свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про судові витрати, саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1 ст.244 ГПК).

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №905/1260/23, від 17.04.2024 у справі № 915/436/23, в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/9714/22, в ухвалах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20), від 12.04.2023 у справі №876/30/22.

Як вже зазначалося, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" просило здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених за результатами постановлення ухвали Господарського суду Київської області від 28.02.2024 про заміну боржника у виконавчому проваджені.

З аналізу статей 52, 234, 237, 238, 334 ГПК вбачається, що ухвала суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому провадженні не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті.

Оскільки у даному випадку суд першої інстанції не вирішував спір по суті із ухваленням відповідного рішення, а лише розглянув подане клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу за подане позивачем та розглянуте судом клопотання щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.03.2023 у справі № 910/25118/25.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» про ухвалення додаткового рішення.

Доводи апелянта, що у даному випадку суд мав ухвалити рішення у формі ''додаткового рішення'' з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення, а не у формі ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки постановлення такої ухвали прямо передбачено приписами ч. 5 ст. 244 ГПК України, яка передбачає можливість апеляційного оскарження додаткового рішення або ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення.

Посилання апелянта у цьому аспекті на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 500/2632/19 є некоректним, оскільки таких висновків у даній справі Великою Палатою Верховного Суду не викладено.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 500/2632/19 аналізувала приписи КАС України, а не норми ГПК України, щодо ухвалення додаткового рішення.

Більше того, за результатами розгляду заяви щодо розподілу судових витрат Велика Палата Верховного Суду у справі № 500/2632/19 винесла саме ухвалу від 19.01.2022 про відмову в прийнятті додаткового рішення.

Крім того, розглядаючи схожу заяву про ухвалення додаткового рішення об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/9714/22 за результатами її розгляду постановила саме ухвалу від 21.02.2024 про відмову в прийнятті додаткового рішення, а не додаткову постанову.

А тому доводи апелянта в частині невірної назви судового рішення колегія судів відхиляє.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/2192/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на заявників.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/2192/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/2192/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/2192/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.01.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко