Ухвала

від 29.01.2025 по справі 916/4912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4912/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про відвід судді за вх.№2-94/25 від 27.01.2025

у справі № 916/4912/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ВІКТОРІЯ"

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Спільне підприємство "ВІТМАРК-УКРАЇНА" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 38775051,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області у складі судді Литвинової В.В. розглядається справа № 916/4912/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства "ВІКТОРІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Спільне підприємство "ВІТМАРК-УКРАЇНА" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 38775051,78 грн.

27.01.2025 за вх.32-94/25 Господарським судом Одеської області одержано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" заяву про відвід судді, в якій відповідач просить суд відвести суддю Литвинову В.В. від розгляду справи №916/4912/24 та передати справу на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід поданої представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО».

Вказану заяву обґрунтовано наступним.

В судовому засіданні 22.01.2024 було встановлено обставину, що позивачем було порушено норми п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, тобто звертаючись з позовом СФГ «ВІКТОРІЯ» не надіслало всіх додатків сторонам у справі, що були подані з позовом до суду.

Перевіряючи позовну заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» суд повинен був встановити недоліки позивної заяви та залишити позовну заяву без руху, але відповідні вимоги ГПК України були проігноровані судом та відкрито провадження, чим порушено право на справедливий розгляд та доступ до належного правосуддя відповідачу.

22.01.2025 в судовому засіданні представником Відповідача було заявлено клопотання в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України з вимогами залишити позов без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, адже в даному випадку позивачем подано позов без дотримання п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, тобто надіслано не всі додатки з позовною заявою сторонам у справі, ніж ті, що додані до позову поданого до суду.

В судовому засіданні 22.01.2025 суддя Литвинова В.В. продемонструвала, що не вивчала взагалі матеріали справи та не перевіряла позовну заяву та додатки до неї на відповідність вимогам ГПК України, адже суддя Литвинова В.В. при всіх учасниках справи почала питати у представників Позивача які докази міститься на електронному носій FLASH DRIVE USB DEVICE 32, чим самостійно продемонструвала, що не перевіряла та не досліджувала матеріали подані позивачем. На заперечення представника відповідача, що електронні докази які містяться на електронному носії можуть містити інформацію необхідну для побудови захисту відповідачем у даному спорі, а тому дуже важливим є той факт, що відповідні докази додані в додатки до позовної заяви повинні перевірятись судом при прийнятті, адже порядок дослідження їх є відмінним від дослідження звичайних доказів, а отже пропрієтарне програмне забезпечення суду може навіть не дозволяти здійснити їх дослідження під час розгляду справи по суті. Але, судом було проігноровано доводи відповідача та повірено на слово представникам позивача про зміст електронного носія. Відповідні дії явно свідчать про прихильність судді Литвинової В.В. до представників позивача.

Норми ч. 11 ст. 176 ГПК України чітко говорять про встановлення обставини саме суддею після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу. Представник Відповідача заявив лише доводи про подання позову з недоліками, а суддя перевірила та встановила 22.01.2024 відповідний факт, а отже в порядку прямої норми суддя повинна була постановити ухвалу про залишення заяви без руху.

Але, по змісту спілкування та поведінці судді з представниками Позивача (зафіксовано записом судового засідання), суддя Литвинова В.В. діяла не як «суд встановлений законом», порушила вимоги ГПК України, принцип безсторонності суду та рівності сторін що може свідчити про прояв прихильності в сторону позивача Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Також судом проігноровано вимогу відповідача та не встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Суддя Литвинова В.В. без врахування правових вказівок Верховного Суду, Європейського Суду відкрито демонструвала ігнорування доводів представників відповідача, чим ще раз порушила права Відповідача право на захист, підготувати правову позицію у справі з урахуванням всіх наявних доказів у справі.

При цьому, суддею явно було неодноразово ігноровано недоведеність представниками позивача зазначеного в судовому засіданні, наприклад, крім іншого, на доводи представника позивача про зазначення норм статті на які він посилається та запевняє суд, що в ГПК України є пряма норма яка чітко говорить, що електронний доказ не надсилається сторонам у справі. На відповідне представником відповідача було вказано, що не існує такої норми, та було перепитано частину та статтю. В цей же час суддя Литвинова В.В. шукаючи відповідну вигадану норму представником відповідача в ГПК України, також перепитала за її існування. За наслідком відповідного, було встановлення введення суду в оману, але суддя проігнорувала відповідну поведінку представника позивача, та врахувала ці доводи, чим знов проявила прихильність до сторони позивача.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суддя Литвинова В.В. не виконала завдання підготовчого засідання, проігнорувала недоліки позовної заяви, не перевіряла подані документи позивачем на відповідність нормам ГПК, проявляла систематично до сторони відповідача надмірний формалізм при розгляді поданих останнім клопотань, систематично в судовому засіданні своєю поведінкою, спілкуванням проявляла прихильність до сторони позивача, чим грубо порушила норми процесуального права, які шкодять відповідачу, порушують принцип рівності сторін, Бангалорські принципи поведінки судді, що відповідно є обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Литвинової В.В. при розгляді справи №916/4912/24.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Литвинової В.В. від 27.01.2025 передано заяву про відвід судді у справі №916/4912/24 на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу судді Литвиновій В.В.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 27.01.2025 №10 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви" проведено повторний автоматичний розподіл та згідно з витягом з проколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 заяву про відвід судді за вх.№2-94/25 від 27.01.2025

у справі №916/4912/24 передано судді Смелянець Г.Є.

Відповідно до ч.ч.1,7,8,11 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому саме на положення п.5 ч.1 ст.35 ГПК України посилається відповідач у заяві про відвід.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п.5 ч. 1, ч. 4 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши детально доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО", викладені у заяві про відвід судді, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Литвинової В.В. від 07.11.2024 у справі №916/4912/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено 04.12.2024.

Як зазначено у протоколі судового засідання від 22.01.2025 у підготовчому засіданні 22.01.2025 представником відповідача заявлене клопотання про залишення позовної заяви без руху, у задоволенні якого судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Між тим, доводи заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО", які викладені у відповідній заяві про відвід судді, зводяться до переоцінки процесуального рішення судді Литвинової В.В. у даній справі щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, а також інших процесуальних рішень, ухвалених судом у підготовчому провадженні.

Тобто, відповідачем висловлюється незгода саме з процесуальними рішеннями судді, що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.

При цьому господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Занд проти Австрії", зазначає, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)", звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006р. зауважено наступне: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" про відвід судді Литвинової В.В. від розгляду справи №916/4912/24

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК АГРО" у задоволенні заяви про відвід судді за вх.№2-94/25 від 27.01.2025 у справі №916/4912/24.

Ухвала набирає чинності 29.01.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Є. Смелянець