Постанова

від 23.01.2025 по справі 754/16533/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/16533/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1348/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Бабко В.В., у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстройстандарт», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, третя особа: Приватне підприємство «Вадім», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57838980 від 23.04.2021 року на нежитлову будівлю під літ. «А», за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів судові витрати (т. 1 а.с. 1-6).

На обґрунтування позовної заяви зазначала, що ПП «Вадім» було побудовано кафе-павільйон з літнім майданчиком, загальною площею 301,5кв.м за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка ОСОБА_1 придбала у ПП «Вадім» групу нежитлових приміщень № 3, загальною площею 125,9кв.м та групу нежитлових приміщень № 3а, загальною площею 23,1кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень № 3 та № 3а складає 149кв.м.

27.04.2021 року невідомі особи проникли у приміщення № 3 та намагались змінити замки. В підтвердження законності перебування у даному приміщенні вони обґрунтували тим, що дане приміщення на праві власності належить ТОВ «Будстройстандарт» і пред`явили копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житлову будівлю під літерою «А», за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, ТОВ «Будстройстандарт» над спірним приміщенням було розпочато будівництво другого поверху з порушенням будівельних норм.

Позивачка ОСОБА_1 , 15.07.2021 уклала з Управління поліції охорони у м. Києві Договір про централізовану охорону приміщень та Договір про спостереження за станом засобів сигналізації за адресою: АДРЕСА_1 . Однак від ТОВ «Будстройстандарт» на адресу Управління поліції охорони у м. Києві, надійшла заява з вимогою розірвати Договори.

Позивачка зверталась до Департаменту містобудування і архітектури КМДА, де отримала витяг з Чергового кадастрового плану з реєстром земельних ділянок станом на 18.08.2021, в якому відсутня інформація про об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . У реєстрі земельних ділянок чергових кадастрових планів станом на 16.04.2010 та 07.04.2014 об`єкт нерухомості з такою адресою відсутній. Крім того вказувала, що технічний паспорт на нежитлову будівлю під літерою «А», за адресою: АДРЕСА_1, виданий ТОВ «БТІ» Альтернатіва». Однак, за результатами пошуку в ЄДРПОУ, господарчого суб`єкта з такою назвою не знайдено.

Позивачка зазначала, що вищенаведене свідчить про порушення ТОВ «Будстройстандарт» її прав у володінні та розпорядженні майном, яке належить їй на правів приватної власності (т. 1 а.с. 1-6).

01 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. на обґрунтування якого остання зазначала, що позивачка, при визначенні суб`єктного складу відповідачів, зазначає приватного нотаріуса, як відповідача. При цьому спір, який описаний в позовній заяві, стосується правовідносин між позивачкою та ТОВ «Будстройстандарт» щодо права власності на нерухоме майно. Позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач зазначає як відповідач. А тому приватний нотаріус, в даному випадку, є неналежним відповідачем.

Вказувала, що ТОВ «Будстройстандарт», для проведення реєстраційної дії були надані підтверджуючі документи щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси від 19.04.2021 видано ТОВ «БТІ» Альтернатива»; технічний паспорт на нежитлову будівлю під літерою «А», за адресою: АДРЕСА_1 ; Інформаційну довідку БТІ. Зазначала, що жоден з перелічених документів не визнаний недійсним.

Крім того, відповідно до відомостей, зазначених в Довідці технічні показники об`єкта та підтвердження адреси, нежитлова будівля під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 побудований господарчим способом в 1991 році. На запит приватного нотаріуса до КП КМР «КМ БТІ» була надана інформаційна довідка, якою підтверджується, що право власності на нежитлову будівлю літ А, за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. Таким чином думка позивачки щодо неіснуючого об`єкту нерухомого майна - належить нежитловій будівлі літ. А, за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходить свого підтвердження.

Що стосується твердження позивачки про те, що в Черговому кадастровому плані з реєстром земельних ділянок станом на 18.08.2021, відсутня інформація про об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , та об`єкт нерухомості з такою адресою відсутній, приватний нотаріус зазначала, що вона здійснювала державну реєстрацію права власності, що стосується нежитлової будівлі, а не земельних ділянок, а тому інформація з чергового кадастрового плану не стосується цього спору.

Вказувала, що право власності на нежитлову будівлю під літерою «А», за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано згідно законодавства. Крім того, даний спір стосується об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за іншою адресою. На підставі викладеного, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т. 1 а.с. 61-63).

11 квітня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заявувід представника ТОВ «Будстройстандарт» - адвоката Кушнір Р.Ю., в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 168-170).

На обґрунтування відзиву вказував, що все вказане позивачем не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 168905308, сформоване приватним нотаріусом КМНО Горбуновою Л.В., станом на 01.06.2019, ПП «Вадім» було власником кафе-павільйона з літнім майданчиком, загальною площею 301,5кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063. В подальшому, КП «Київблагоустрій» було демонтовано капітальну споруду кафе-павільйона з літнім майданчиком, що розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:025:0063, на АДРЕСА_2 , яке належало ПП «Вадім» та який було придбано позивачкою. Таким чином, реєстрація за ТОВ «Будстройстандарт» на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Фролової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57838980 від 23.04.2021, права власності на нежитлову будівлю під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , не порушує права позивачки. У позивачки відсутній об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , так як він був демонтований КП «Київблагоустрій», що встановлено у Висновку судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи та в рішенні Господарського районного суду м. Києва по справі № 910/16226/21 від 25.11.2022 (т. 1 а.с. 168-170).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Будстройстандарт», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, третя особа: Приватне підприємство «Вадім», про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача(т. 2 а.с. 134-150).

Не погодившись з рішенням районного суду, 03 червня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бубенок В.Г. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів судові витрати (т. 2 а.с. 163-172, 187-196).

На обґрунтування скарги зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Посилався на те, що суд помилково прийшов до висновку, що так як об`єктам нежитлових приміщень, на які зареєстровано право власності за позивачем, та об`єкту, на який зареєстровано право власності за відповідачем 1, присвоєні різні реєстраційні номери об`єкта нерухомого майно, це різні приміщення і тому, право позивача не порушено. Такі висновки судом помилково було зроблено внаслідок того, що судом не було досліджено належним чином надані позивачем докази.

Підтвердженням того, що приміщення, яке має адресу: АДРЕСА_3 та приміщення, яке має адресу: АДРЕСА_1 , є одним і тим же приміщенням, а також наступні докази, які знаходяться в матеріалах справи: протокол допиту свідка ОСОБА_3 з додатками, в кримінальному провадженні № 120211000300002216, в якому вона зазначає, що знайшла на «OЛХ», оголошення про здачу в оренду нежитлового за адресою: АДРЕСА_3 , документи були на адресу: АДРЕСА_1 , і договір оренди було укладено 09.01.2023 на цю ж адресу, а про те, що орендодавець дійсно є власником приміщення, їй підтвердили у пункті розливу міцних спиртних напоїв, який знаходиться у цій же будівлі за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол огляду речей від 27.04.2023 року в кримінальному провадженні № 120211000300002216, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , серед яких договір оренди торгівельного приміщення від 09.01.2023 року, між орендодавцем ТОВ «Будстройстандарт» та ФОП ОСОБА_3 , в якому вказана адреса орендованого приміщення АДРЕСА_1 ; договір оренди торгівельного приміщення від 09.01.2023 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Будстройстандарт», в якому вказана адреса приміщення: АДРЕСА_1 ; договір № 2023/1 оренди нежитлового приміщення від 01.05.2023 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 для розміщення м`ясного магазину «M'ясноff», який орендар уклала після того, як дізналась, що справжнім власником є ОСОБА_1 ; фотокартка приміщення, де знаходиться магазин «M'ясноff» з табличкою адреси: АДРЕСА_3 ; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2023 року в кримінальному провадженні № 120211000300002216, де зазначається, що підозрювані вимагали з ОСОБА_4 (чоловіка позивачки) грошові кошти за не перешкоджання останньому у користуванні його приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 , а коли останній відмовився заплатити кошти, незаконно зареєстрували право власності на це приміщення за ТОВ «Будстройстандарт», присвоївши йому поштову адресу: АДРЕСА_1 ; ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2023 року про накладення арешту, в межах кримінального провадження № 120211000300002216.

Вказані докази свідчать про порушення відповідачем-1 прав позивача у володінні, користуванні та розпорядженні майном, яке належить їй на праві приватної власності. Зареєструвавши за собою право власності на неіснуючий об`єкт нерухомості під АДРЕСА_1 , відповідач-1 пред`являє реєстраційні документи за цією адресою на об`єкт нерухомості, який має насправді адресу: АДРЕСА_3 . Відповідач-1, користуючись реєстраційними документами на спірні приміщення, отриманими на підставі підроблених документів, укладає договори та здійснює господарську діяльність і приміщеннях, які належать позивачу, чим порушує права позивача вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Крім того, звертав увагу, що в судовому засіданні 26.06.2023 року, було допитано свідка ОСОБА_5 , який надав свідчення про те, що ПП «Вадим» дійсно були власниками приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка ОСОБА_1 дійсно купила у ПП «Вадим» нежилої приміщення. Про реєстрацію права власності на спірні приміщення за ТОВ «Будстройстандарт» за адресою: АДРЕСА_1 дізнався від слідчого, на момент проникнення до приміщення свідку не було відомо про документи з іншою реєстрацією.

Також, звертала увагу, що в судовому засіданні 20.03.2024 року представник ТОВ «Будстройстандарт» - адвокат Чайковський О.М., визнав позовні вимоги в повному обсязі. Просив позов задовольнити. Тобто, визнаючи позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача-1 визнав, що спір про одне й те ж приміщення, яке належить на праві власності позивачу. При цьому, судом безпідставно проігноровано визнання позову відповідачем-1, не досліджено належним чином надані позивачем докази, внаслідок чого ухвалено незаконне рішення.

Вважав, що приватним нотаріусом КМНО Фроловою О.О. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 244,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з грубим порушенням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву посилався на пункт 42 Порядку № 1127, відповідно до якого для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. На думку позивача, відповідач-2 у подібних правовідносинах мав застосувати виключно п. 41 Порядку.

Звертав увагу, що об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 2345569580000, дивним чином створений за участі приватного нотаріуса КМНО Фролової О.О., не відноситься ні до індивідуальних (садибних) житлових будинків, ні до садових чи дачних будинків, ні до господарських (присадибних) будівель і споруд чи прибудов до них.

Навіть пункт 42 Порядку № 1127, який неправомірно застосував приватний нотаріус КМНО Фролова О.О. при реєстрації виявленого об`єкту нерухомого майна для державної реєстрації права власності вимагає документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Натомість, відповідачем-1 було надано відповідачу-2 підроблену довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси та підроблений технічний паспорт. І цих двох документів для приватного нотаріусу КМНО Фролова О.О. виявилось цілком достатньо для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності. Посилання у цій довідці на Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406 та Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 абсолютно безпідставні та неправомірні, оскільки згадані документи не відносять будь-які нежитлові будівлі чи їх частини, побудовані до 05 серпня 1992 року і після, до об`єктів, які не потребують прийняттю в експлуатацію, як зазначено в довідці.

Позивач вважає, що суд першої інстанції, ознайомившись виключно з документами, на підставі яких приватний нотаріус КМНО Фролова О.О., вже мав всі підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на неіснуючий об`єкт нерухомого майна, виявлений за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, текст рішення містить невірні посилання на нормативно-правові акти (т. 2 а.с. 163-172, 187-196).

30 жовтня 2024 року представник відповідача ТОВ «Будстройстандарт» керівник товариства - Болтнєва М.С. подала відзив в якому заявила про визнання позовних вимог , просила задовольнити апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 232-233)

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бубенок В.Г. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник третьої особи ПП «Вадім» - адвокат Гаврилюк М.Д. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі досуду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені на зазначені ними адреси, тобто належним чином, про що у справі є докази. Поштове повідомлення відповідача ТОВ «Будстройстандарт» про розгляд справи апеляційним судом 31 жовтня 2024 року повернулось із відміткою працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця знаходження від вказаної особи не надходили. Проте, відповідач ТОВ «Будстройстандарт» про розгляд справи апеляційним судом 23 січня 2025 року був повідомлений 28 листопада 2024 року до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Повідомлення позивачки ОСОБА_1 повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адерсата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Поряд з цим, ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника - адвоката Бубенок В.Г. до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 її представник - адвокат Бубенок В.Г. підтвердив в суді про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 210-218, 241-244, 247-250 т. 3 а.с. 1-3, 13).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01жовтня 2020 рокуміж ПП «Вадім» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме групу нежитлових приміщень № 3А, загальною площею 23,1кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відчужуване приміщення належить продавцю (ПП «Вадім») на праві приватної власності та зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В., номер запису про право власності 38421858. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180844980000.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - група нежитлових приміщень № 3а, загальною площею 23,1кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180844980000, на праві приватної власності належить ОСОБА_1

29березня 2021 рокуміж ПП «Вадім» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме групу нежитлових приміщень № 3, загальною площею 125,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Об`єкт нерухомого майна, належить продавцю на праві власності, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В., номер запису про право власності 38421396, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180815880000.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - група нежитлових приміщень № 3, загальною площею 125,9кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2180815880000, на праві приватної власності належить ОСОБА_1

23 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57838980,відповідно до якого ТОВ «Будстройстандарт» є власником нежитлової будівлі, під літ.«А», загальною площею 244,1кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2345569580000.

Як убачається з копії документів до реєстраційної справи №323455695800 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі яких 23.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. було прийнято рішення, індексний номер 57838980, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлову будівлю під літ.«А», за адресою: АДРЕСА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Будстройстандарт» разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення реєстраційної дії були надані підтверджуючі документи щодо об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , а саме: Довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси № 1863 від 19.04.2021 видано ТОВ «БТІ «Альтернатива»; Технічний паспорт № 2199 на нежитлову будівлю під літерою «А», за адресою АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ «БТІ «Альтернатива»; Інформаційну довідку Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризацію».

Згідно листа ТОВ «БТІ «Альтернатива» від 01.03.2023 року, адресованого на ім`я адвоката Бубенка Віктора, зазначено, що технічний паспорт на будівлю по АДРЕСА_1 , ТОВ «Бюро технічної інвентаризації «Альтернатива», ЄДРПОУ 40923590 - не виготовляло. У зв`язку з цим, будь-яка документація щодо вищевказаного нерухомого майна у справах ТОВ БТІ «Альтернатива» - відсутня. Зазначено, що ТОВ БТІ «Альтернатива» на території м. Києва та Київської області не здійснювала та не здійснює свою господарську діяльність.

Як убачається з протоколу допиту свідка, в рамках кримінального провадження ЄРДР №12021100030002216 ОСОБА_6 , зазначав, що у період з 1996 року по 2015 рік він працював розробником технічної документації. Весь час своєї роботи він працював у смт. Макарів. По місту Києві з об`єктами нерухомості не працював. Повідомляв, що технічний паспорт на нежитлову будівлю під літ. «А» по АДРЕСА_1 , а також Довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси - він не виготовляв.

27 квітня 2021 року до Деснянського УП ГУ НП у м. Києві звернувся ОСОБА_5 з повідомленнями, що невідомі особи проникли до об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , та вчиняють протиправні дії.

Як убачається з довідки про проведення перевірки по ЄО № 23480, ЄО 23533, ЄО 23536 від 27.04.2021 та ЄО 23639 від 28.04.2021, за зверненнями ОСОБА_5 , працівниками поліції було здійснено огляд місця події. За результатами перевірки, працівниками поліції встановлено, що достатніх даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення отримано не було, та те що між ОСОБА_5 , та представником ТОВ «Будстройстандарт» вбачаються цивільно-правові відносини.

За висновком судового експерта Комашко Р.В. від 05 січня 2021 року № 16/21 проведення будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_5 , встановлено, що конструкції перекриття групи нежитлових приміщень № 3 загальною площею 149кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , мають дефекти та недоліки.

25 листопада 2022 року Господарським судом м. Києва було ухвалено рішення по справі №910/16226/21 за позовом ПП «Вадім» до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України, яким позов було задоволено частково.

Представник ПП «Вадім» свою позовну заяву у справі № 910/16226/21 обґрунтовував тим, що в результаті незаконного доручення відповідача 1, було спричинено шкоду, завданої майну юридичної особи, у результаті демонтажу КП «Київблагоустрій» капітальної споруди, - кафе-павільйону з літнім майданчиком, що розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 8 000 000 000:62:025:0063 на АДРЕСА_3 . Відповідно до Висновку судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №19/24/1-87-СЕ/19 від 09.04.2020 було завдано пошкодження конструктивних елементів, опоряджувальних покриттів, заповнень прорізів та інженерних мереж кафе - павільйону з літнім майданчиком розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які виникли внаслідок механічного впливу у зв`язку з його демонтажем, описані в дослідницькій частині висновку експерта та наведені на зображеннях № 5-32 .

За Договором оренди нежитлового приміщення № 2023/1 від 01 травня 2023 року позивачка ОСОБА_1 передала в оренду ОСОБА_3 , у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70кв.м.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 202/7377/16-ц (провадження № 61-20139св19) зазначено, що «задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та скасування записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суди не урахували, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а саме ефективним способом захисту, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, оскільки вирішення вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою».

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17 (провадження № 61-268св21) зазначено, що «визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом».

Звертаючись до суду із зазначеним позовом про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57838980 від 23.04.2021 року на нежитлову будівлю під літ. «А», за адресою: АДРЕСА_1 позивачка ОСОБА_1 зазначала, що придбала у ПП «Вадім» групу нежитлових приміщень № 3, загальною площею 125,9кв.м та групу нежитлових приміщень № 3а, загальною площею 23,1кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень № 3 та № 3а складає 149кв.м.

27.04.2021 року невідомі особи проникли у приміщення № 3 та намагались змінити замки, зазначивши, що дане приміщення на праві власності належить ТОВ «Будстройстандарт» і пред`явили копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житлову будівлю під літерою «А», за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, ТОВ «Будстройстандарт» над спірним приміщенням було розпочато будівництво другого поверху з порушенням будівельних норм (самочинне будівництво).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор приватний нотаріус КМНО Фролова О.О. не є належним відповідачем, а позивачка не довела порушення її права відповідачем ТОВ «Будстройстандарт», представник якого в суді першої інстанції не заперечував проти заявленного позову.

З таким висновком суд апеляційної інстанції погодився, оскільки він є законним і обгрунтованим та підтверджується доказами по справі, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи сторін щодо реєстрації права власності на нерухоме майно витребуванням та долученням Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності станом на час розгляду справи апеляційним судом (т. 3 а.с. 7-12).

При цьому, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами (товарознавча, будівельно-технічна оцінка/експертиза), що належне їй на праві власностіза Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме група нежитлових приміщень № 3А, загальною площею 23,1кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за відповідачем ТОВ «Будстройстандарт» нежитлова будівля під літ. «А», загальною площею 244,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2345569580000з оспорюваною позивачкою державною реєстрацією індексний номер 57838980 від 23.04.2021 року, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна, а право позивачки такою державною реєстрацією є порушеним.

Тотожність двох окремо зареєстрованих у Державному реєстрі об`єктів нерухомого майна з різною площею кожного з об`єктів та з різними адресами державної реєстрації не можуть підтверджуватись показаннями свідків, протоколом огляду речей вилучених під час обшуку у т.ч. отриманих в рамках кримінального провадження, договорами оренди, безадресними аматорськими фотокартками, з огляду на неналежність таких доказів, а тому колегія суддів відхилила відповідні доводи апелянта.

Відсутні такі докази тотожності цих обєктів і в матеріалах справи, клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи позивачка ОСОБА_1 та її представник в суді першої інстанції та в апеляційному суді не заявляли про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання.

Крім того, колегія суддів звернула увагу на суперечливість правової позиції відповідача ТОВ «Будстройстандарт» у цій справі. Так, 11 квітня 2023 року представник ТОВ «Будстройстандарт» - адвокат Кушнір Р.Ю. подав письмові заперечення, в яких заперечував проти позову з посиланням те, що реєстрація за ТОВ «Будстройстандарт» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського МНО Фролової О.О. про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер 57838980 від 23.04.2021, права власності на нежитлову будівлю під літ. «А», за адресою: АДРЕСА_1 , не порушує прав позивача (т. 1 а.с. 167-173).

При цьому, представник ТОВ «Будстройстандарт» - адвокат Кушнір Р.Ю. в суді першої інстанції заявляв клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі на підтвердження заперечень проти позову, проте, представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Бубенко В.Г. подані письмові заперечення проти призначення вказаної судової експертизи (т. 1 а.с. 167, 183).

В подальшому ТОВ «Будстройстандарт» було змінено представника та в судовому засіданні 20 березня 2024 року представник ТОВ «Будстройстандарт» - адвокат Чайковський О.М. визнав заявлені позовні вимоги та клопотання про призначення експертизи не підтримував.

Надавши оцінку суперечливим доводам відповідача ТОВ «Будстройстандарт», колегія суддів дійшла висновку, що само по собі визнання позову відповідачем, за відсутності у справі інших об`єктивних доказів на підтвердження доводів позивачки, не може бути визнано підставою для задоволення позовних вимог.

При цьому, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд з власної ініціативи не вправі з власної ініціативи збирати доказ по справі, призначати судову експертизу тощо.

Щодо суб`єктного складу

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52)), постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 522/4905/19 (провадження № 61-17183св23) .

У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора при реалізації ним відповідних функцій, якщо позовні вимоги спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на нормах цивільного законодавства, реєстратор має залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Отже, державний реєстратор приватний нотаріус КМНО Фролова О.О. не може бути відповідачем у справі.

Таким чином слід відмовити у позові до неналежного відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд дійшов обгрунтованого висновку, що державний реєстратор не є належним відповідачем у справі.

З огляду на наведене правильним є висновок районного суду про відмову у задоволенні позову.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Доводи апеллянта зведені до обгрунтування правової позиції щодо порушення процедури та недотримання законодавства при вчиненні державної реєстрації права державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. із зазначенням підстав, які не були заявлені в суді першої інстанції, колегія суддів відхилила з огляду на положення ст. 367 ЦПК України.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, а тому судом відхилені.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 24 січня 2025 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова