Рішення

від 23.01.2025 по справі 914/2654/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 Справа № 914/2654/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ», с.Давидів, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД», м.Львів

про стягнення 115 926,80 грн

за участю представників:

від позивача: Задорожний Ю.В. - адвокат;

від відповідача: Федорович Н.А. - адвокат

Обставини розгляду справи.

28.10.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ», с. Давидів, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД», м. Львів про стягнення 115 926,80 грн.

Ухвалою від 01.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.11.2024.

19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №27900/24 від 19.11.2024).

Ухвалою від 25.11.2024 суд відклав судове засідання на 05.12.2024.

26.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ» надійшла відповідь на відзив (вх. №28575/24 від 26.11.2024).

03.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД» надійшли заперечення (вх. №29220/24 від 03.12.2024).

Ухвалою від 05.12.2024 суд відклав судове засідання на 23.12.2024.

Ухвалою від 23.12.2024 суд відклав судове засідання на 09.01.2025.

Ухвалою від 09.01.2025 суд відклав судове засідання на 23.01.2025.

22.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №1706/25 від 22.01.2025).

23.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ» надійшли додаткові пояснення (вх. №1883/25 від 23.01.2025).

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В судовому засіданні 23.01.2025 суд, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, дійшов висновку визнати поважними причини пропуску сторонами строку для подання доказів, поновив сторонам пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняв докази, що долучені ними до клопотання про долучення доказів (вх. №1706/25 від 22.01.2025) та додаткових пояснень (вх. №1883/25 від 23.01.2025).

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 15.12.2022 було укладено договір оренди №0003, на виконання умов якого відповідачу надано в оренду частину нежитлового приміщення площею 75,6 кв.м.

30.04.2024 сторонами було підписано акт прийому-передачі (повернення) приміщення з оренди. Вказаний акт підписано позивачем із зауваженнями з огляду на те, що приміщення не було приведено до стану, в якому воно було одержано відповідачем. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивачу було заподіяно шкоду. Згідно комерційних пропозицій ПП «ЕЛЕКТРОБУД» та ТзОВ «Ренопласт», вартість відновлювального ремонту становить 115 926,80 грн. Відповідачу була надіслана претензія про відшкодування збитків, яка залишена ним без розгляду та задоволення. У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 115 926,80 грн.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях. Зокрема, відповідач зазначив, що позивач в односторонньому порядку зазначив в акті про необхідні ремонтні роботи, однак в акті згідно умов договору зазначається технічний стан приміщення, характеристика об`єкта оренди на момент повернення майна орендодавцю. Водночас, проведення ремонтних робіт (які не були погоджені відповідачем, оскільки акт в цій частині не був підписаний відповідачем), не випливають із технічного стану приміщення, бо пошкодження не зафіксовані жодним чином. Позивачем надумано проведення робіт, оскільки жодного причинового зв`язку між діями орендаря і необхідністю проведення вказаних робіт не наведено.

Відповідач також зазначив, що невідомо, який саме був першочерговий стан приміщення, та чи були такі предмети, які вказані у комерційній пропозиції у приміщенні, яке було передано в оренду відповідачу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження першочергового стану приміщення. Крім того, комерційні пропозиції не можуть бути допустимими доказами, оскільки зазначають приблизну вартість товару або послуг. Також позивачем не доведено всіх елементів складу правопорушення, а вина відповідача спростовується наведеними вище обставинами.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ» є власником торгового закладу літ. «А-1» загальною площею 993,4 кв.м за адресою Львівська область, Львівський район, с. Давидів, вул. Промислова, 50, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2678202846060, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №319550532 від 04.01.2023.

15.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОТАЛ ІНВЕСТ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КРАМАР ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди №0003.

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення з окремим входом, з метою розміщення в ньому спеціалізованого торгового закладу риби.

Об`єкт оренди знаходиться на першому поверсі торгового закладу за адресою Львівська область, с. Давидів, вул. Промислова, 50 (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.5. договору загальна площа об`єкта оренди становить 75,6 кв.м.

Пунктом 1.8. договору встановлено, що об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2678202846060.

Відповідно до п. 2.1. договору передача об`єкта оренди у користування орендаря оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. В акті приймання-передачі вказується технічний стан приміщення, характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна орендарю.

Право користування об`єктом оренди виникає у орендаря в момент підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення (п. 2.2. договору).

На виконання договору, позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 15.12.2022. Згідно п. 3 акту загальний стан приміщення «відмінний». Сторони при огляді встановили, що вищезгадане приміщення знаходиться в технічно справному і придатному до експлуатації санітарному стані, повністю відповідає умовам договору, відповідає санітарним, пожежним і технічним вимогам.

Згідно п. 2.4. договору повернення об`єкта оренди орендодавцю здійснюється протягом двох робочих днів з дня припинення дії цього договору (в інших випадках, передбачених цим договором) та оформлюється актом приймання-передачі (повернення), який є невід`ємною частиною цього договору. В акті приймання-передачі (повернення) зазначається технічний стан приміщення, характеристика об`єкта оренди на момент повернення майна орендодавцю.

Відповідно до п. 7.2. договору приміщення повертається орендодавцю з приведенням його у першочерговий стан, в якому він був до передання його орендарю, з урахуванням його нормального (природнього) зносу. За згодою орендодавця повернення орендарем об`єкта оренди без приведення його у той же стан, у якому він був переданий в оренду, можливий лише за умови домовленості між сторонами, та компенсації вартості ремонту необхідного для відновлення об`єкта оренди в першочерговий стан за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 9.2. договору термін оренди об`єкта становить з 15.11.2022 по 15.10.2025.

Додатковою угодою від 19.02.2024 сторони вирішили достроково розірвати договір оренди №0003 від 15.12.2022 за взаємною згодою сторін на підставі п. 10.1.3. вказаного договору. Договір оренди є розірваним з моменту підписання акта передачі-прийому приміщення, але не пізніше 30.04.2024. Сторони не мають жодних претензій щодо дострокового розірвання договору та передачі об`єкта оренди 30.04.2024.

30.04.2024 згідно акту прийому-передачі (повернення) об`єкт оренди було передано (повернуто) позивачу.

Як ствердив позивач, вказаний акт було підписано із зауваженнями, оскільки відповідач передав об`єкт оренди без приведення його у стан, у якому він був до передання його відповідачу. Позивач звернувся до Приватного підприємства «ЕЛЕКТРОБУД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренопласт», які, відповідно, здійснювали будівельні роботи та здійснювали монтаж вікон у приміщенні, для визначення вартості відновлювального ремонту.

09.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренопласт» надало позивачу комерційну пропозицію від 09.05.2024, згідно якої заміна профілів ригеля у віконних та дверних конструкція приміщення становить 15 276,00 грн.

10.05.2024 Приватне підприємство «ЕЛЕКТРОБУД» надало позивачу комерційну пропозицію від 10.05.2024, згідно якої вартість відновлювального ремонту в приміщенні становить 100 650,80 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію за вих. №1 від 15.05.2024 про відшкодування шкоди у розмірі 115 926,80 грн.

У відповіді за вих. №18 від 10.06.2024 на претензію відповідач зазначив про невідповідність претензії вимогам, які ставляться до оформлення такої, просив надіслати претензію, яка відповідає вимогам ст. 222 ГК України.

Листом за вих. №6 від 17.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренопласт» повідомило позивача, що комерційна пропозиція від 09.05.2024 була підготовлена щодо проведення ремонтних робіт у приміщенні за адресою: Львівська область, с. Давидів, вул. Промислова, 50 та в якому розміщувався магазин з продажу риби.

Листом за вих. №6 від 22.01.2025 Приватне підприємство «ЕЛЕКТРОБУД» повідомило позивача, що комерційна пропозиція від 09.05.2024 була підготовлена щодо виконання ремонтних робіт у частині приміщення за адресою: Львівська область, с. Давидів, вул. Промислова, 50, після його звільнення магазином «KRAMAR-SHOP».

У зв`язку з тим, що позивачу не була відшкодована сума збитків в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 115 926,80 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Статтею 779 ЦК України передбачено, що наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Отже, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом підлягають доведенню позивачем перед судом.

Що стосується вини боржника у порушенні зобов`язання, то вона презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Позивач на підтвердження заподіяння відповідачем збитків у розмірі 115 926,80 грн долучив до позовної заяви акт прийому-передачі (повернення) від 30.04.2024, комерційну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренопласт» від 09.05.2024, згідно якої заміна профілів ригеля у віконних та дверних конструкція приміщення становить 15 276,00 грн, комерційну пропозицію Приватного підприємства «ЕЛЕКТРОБУД» від 10.05.2024, згідно якої вартість відновлювального ремонту в приміщенні становить 100 650,80 грн.

Сторонами підтверджено, що передача (повернення) приміщення відбулася 30.04.2024, що підтверджується актом прийому-передачі (повернення) від 30.04.2024, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Як вбачається акту прийому-передачі (повернення) від 30.04.2024, інформація у ньому викладена машинописним та рукописним текстами.

Машинописним текстом викладено інформацію про дату складання акту 30.04.2024, осіб, які склали такий акт, інформацію про об`єкт оренди, який повертається орендодавцю, інформацію про повернення об`єкта оренди в належному, придатному для користування стані та про відсутність претензій сторін щодо стану приміщення. Машинописний текст підписано керівником відповідача, підпис скріплено печаткою. Нижче машинописного тексту внесено рукописний текст про фіксацію пошкоджень, що залишились не відновлені, підпис керівника позивача, скріплений печаткою та зазначено дату 29.04.2024.

Водночас, позивачем не надано пояснень, яким чином у складеному 30.04.2024 (дата повернення приміщення, яка підтверджується сторонами та не оспорюється ними), з`явився запис керівника позивача про виявлені пошкодження, який датований 29.04.2024, тобто на один день раніше, ніж складено такий акт. Слід також зазначити, що такий запис зроблено в акті після підпису уповноваженого представника відповідача та печатки відповідача та після рукописного тексту керівника відповідача відсутні підпис уповноваженого представника відповідача та печатки відповідача, що вказує на одностороннє внесення такого запису керівником позивача.

Таким чином, рукописний запис уповноваженого представника з огляду на його одностороннє внесення позивачем в акт від 30.04.2024 за відсутності відповідного погодження та підтвердження уповноваженим представником відповідача, не є належним доказом на підтвердження факту заподіяння відповідачем пошкоджень орендованого майна.

Позивачем, з огляду на заперечення відповідача щодо факту пошкодження орендованого майна, не долучено інших належних та допустимих доказів, зокрема складеного у належний спосіб за участю уповноваженого представника відповідача акту виявлених пошкоджень орендованого майна, доказів звернення до відповідача для надіслання уповноваженого представника для складення такого акту, тощо.

На підтвердження своїх доводів сторонами долучено фототаблиці та відеофайли, на яких, згідно пояснень представників сторін, відображено стан об`єкта оренди на момент його повернення з оренди позивачу. Однак, на фототаблицях, які долучені позивачем, та у відеофайлах, які долучені відповідачем, відсутня будь-яка вказівка на дату їх створення, а тому неможливо встановити, що вони відображають стан об`єкта оренди на момент його повернення позивачу. На фототаблицях, які долучені відповідачем, також є цифрові позначення « 29.04.2024». Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення дат на фототехніці, які в подальшому відображаються на фотографіях, здійснюється довільним способом з можливістю зазначення будь-якої необхідної дати та часу. Таким чином, наявність певної дати на фотографії не може однозначно свідчити, що фотографування було виконано саме цієї дати. Слід також зазначити, з даних зображень неможливо встановити, чи зафіксовані на ньому об`єкти розташовані саме за адресою, зазначеною у договорі, тобто у приміщенні за адресою: Львівський район, с. Давидів, вул. Промислова, 50 та є приналежними саме позивачу, оскільки на вказаних фототаблицях та у відеофайлах відсутні будь-які зображення назв вулиць, номеру будинку, найменування сторін тощо. Зважаючи на наведене, долучені сторонами фототаблиці та відеофайли не є належними доказами відображення стану об`єкта оренди на момент його повернення позивачу.

В обґрунтування розміру заподіяних збитків позивачем долучено комерційні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренопласт» та Приватного підприємства «ЕЛЕКТРОБУД».

Водночас, комерційна пропозиція за своєю суттю є одностороннім документом, в якому сформульовані умови потенційного співробітництва, його переваги та очікуваний результат.

Таким чином, викладена в долучених позивачем комерційних пропозиціях інформація щодо предметів, їх кількості та вартості не носить очевидного та обов`язкового характеру, а тому такі документи не підтверджують достовірно, що позивач поніс чи ним буде понесено витрати (у разі доведення ним факту заподіяння збитків) на відновлення саме у тому розмірі, які відображені у пропозиціях. Оскільки такі документи є лише пропозиціями, позивач може як погодитися із вказаними пропозиціями, так і відмовитись від них та звернутися до інших постачальників матеріалів та виконавців робіт, у яких вартість робіт та матеріалів буде іншою. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачем було акцептовано вищевказані комерційні пропозиції та такі роботи було виконано, а матеріали придбано та оплачено.

Слід також зазначити, що остаточна вартість робіт та матеріалів може бути встановлена лише після виконання таких робіт та використаних в процесі виконання таких робіт матеріалів. Крім того, вартість робіт та матеріалів може визначатись висновком експерта, однак ні висновку експерта, ні актів виконаних робіт, довідок про вартість робіт тощо позивачем до матеріалів справи не долучено.

Як судом зазначалося вище, згідно ст. 785 ЦК України та п. 7.2. договору майно повертається з урахуванням нормального зносу. Судом встановлено, що відповідач використовував об`єкт оренди як заклад торгівлі понад 16 місяців. Водночас, із комерційних пропозицій не вбачається, що запропонованими роботами буде відновлено приміщення саме до стану з урахуванням нормального зносу за період його використання відповідачем.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем не представлено доказів, які б доводили факт протиправної поведінки відповідача та розмір заподіяних збитків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1 статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Представник позивача в судових засіданнях зазначив, що позивачем подано усі докази, якими обґрунтовуються його вимоги. Протягом розгляду справи судом клопотання про витребування доказів позивач не заявляв.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, понесені останнім судові витрати на підставі статті 129 ГПК України компенсації позивачу не підлягають та залишаються за позивачем.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 20.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.01.2025.

СуддяМазовіта А.Б.