Ухвала

від 30.01.2025 по справі 367/4985/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

30 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 367/4985/18

Провадження № 61-1062ск25

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою, яку від імені Державної іпотечної установи (далі - скаржник) підписав ОСОБА_1 як представник (далі - підписант),

на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 4 грудня 2024 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та

в с т а н о в и в :

1. 23 січня 2025 року підписант від імені скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 2476/0/220-25 від 23 січня 2025 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів скаржника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

4. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

5. Підписант додав до касаційної скарги, зокрема, такі документи:

- сформований у системі «Електронний суд» 19 вересня 2023 року витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо скаржника. Згідно з цим витягом керівником скаржника на той час був Притула Єгор Михайлович;

- сформовану в системі «Електронний суд» 20 вересня 2023 року «Довіреність у порядку передоручення», яку на підставі витягу з ЄДР від 19 вересня 2023 року видав Притула Є. М. на ім`я підписанта для представництва у судах України інтересів скаржника в порядку передоручення.

6. Підписуючи касаційну скаргу від імені скаржника, підписант діяв не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва скаржника у суду теж немає.

7. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

8. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

9. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

10. Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, немає підстав додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), - оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (пункт 7.19)).

11. За змістом касаційної скарги, витягу з ЄДР, довіреності від 20 вересня 2023 року підписант не є керівником скаржника. Також немає даних, що він входить до переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва. Отже, його повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Однак у суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів.

12. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Крім того, сформовану у системі «Електронний суд» 20 вересня 2023 року «Довіреність у порядку передоручення» на ім`я підписанта на підставі витягу з ЄДР від 19 вересня 2023 року видав від власного імені Притула Є. М. як фізична особа, а не скаржник (див. статтю 246 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)); така «Довіреність у порядку передоручення» не є посвідченою нотаріально всупереч припису частини другої статті 245 ЦК України.

13. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

14. Оскільки касаційну скаргу підписала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю скаргу слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути касаційну скаргу (вх. № 2476/0/220-25 від 23 січня 2025 року), яку від імені Державної іпотечної установи підписав ОСОБА_1 як представник, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 4 грудня 2024 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 й ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима