8/294
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел.698-166
проспект Миру , 20 тел.678-853
=================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
25 грудня 2007 року Справа № 8/294
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк”, вул.Комсомольська 28, м.Чернігів, 14000
До відповідача: Фермерського господарства „Альянс”, вул.Кооперативна 38/1, м.Бахмач, 16500
про стягнення 571250грн. за рахунок заставленого майна
Суддя Т.Г. Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Карпусь С.В. – юрисконсульт 1 категорії, довіреність №01/20-64 від 03.04.2007
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 571250грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору №95 від 17.02.2006р., укладеного між позивачем та Фермерським господарством “Аграрник”, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке передано у заставу відповідачем на підставі договору застави №95/3 від 28.02.2006р.
Після порушення провадження у справі позивач надав письмові уточнення позовних вимог, в яких уточнив, що борг у сумі 571250грн. становить заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.12.2006р. по 27.11.2007р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2006 року між позивачем та ФГ „Аграрник” укладений кредитний договір №95, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати позичальнику кредит з 21 лютого 2006 року у розмірі 3142000грн. строком по 05 квітня 2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних.
Договором №2 про внесення змін до кредитного договору від 05.04.2007р. строк користування кредитом продовжений сторонами до 29 серпня 2007 року та збільшений розмір відсотків за користування кредитом до 25%.
В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 28 лютого 2006 року між ВАТ „Банк „Демарк” (позивач по справі) та ФГ „Альянс” (відповідач по справі) укладений договір застави №95/3.
За умовами договору предметом застави є майно, а саме: молодняк ВРХ в кількості 170 голів загальною вагою 59500 кг балансовою вартістю 446250грн. та молодняк ВРХ в кількості 100 голів загальною вагою 25000кг балансовою вартістю 125000грн., що знаходиться за адресою: с.Гайворон, Бахмацький район, Чернігівська область.
За домовленістю сторін загальна вартість предмету застави на момент підписання договору становила 571250грн.
Вищезазначена застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.04.2006 за № 3115028, про що свідчить наданий позивачем витяг від 30.11.2007р. №15753803 (Запис 2).
Кредитні правовідносини, що виникли між сторонами договору, регулюються § 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
В силу ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт надання банком кредиту позичальнику підтверджується копією платіжного доручення №3 від 21.02.2006р., по якому за рахунок позичкових коштів придбані основні засоби сільськогосподарського призначення, що не суперечить п.3.2. кредитного договору.
За умовами до п.3.1. кредитного договору ( в редакції договору №2 про внесення змін до кредитного договору від 05.04.2007р.) позичальник зобов'язався погасити кредит у строк по 29 серпня 2007 року, але прийняті на себе зобов'язання не виконав.
Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України проценти, які підлягають сплаті за позикою, виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не передбачено договором.
За змістом п.3.5.1. кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних, які нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У разі несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.
Позичальник належним чином виконував зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитом до 30.11.2006р.
За період з 01.12.2006р. по 27.11.2007р. позичальнику за користування кредитом банком нараховані відсотки у розмірі 631891грн.10коп., які частково погашені в сумі 13817грн.11коп.
Враховуючи, що відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховані відсотки за користування кредитом після настання строку його повернення (29.08.2007р.), оскільки як вбачається з виписки з позичкового рахунку (а.с.38) 3142000грн. кредитних коштів перенесено 30.08.2007р. на прострочку основного боргу і на день звернення позивача до суду з позовною заявою погашення кредиту не відбулося.
Таким чином, на момент прийняття рішення заборгованість позичальника по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 01.12.2006р. по 27.11.2007р., становить 618073грн.99коп., з яких за рахунок заставленого майна позивач просить стягнути 571250грн.
За приписами ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини щодо застави майна, яке передається в забезпечення виконання зобов'язань, регулюються Законом України “Про заставу” та ст.ст.572-593 Цивільного кодексу України.
В силу ч.2 ст.590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналіз укладеного між сторонами у даній справі договору застави №95/3 від 28.02.2006р. свідчить, що в ньому містяться умови щодо права заставодержателя (позивача) у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень кредитного договору отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (п.1.5. договору застави).
Виходячи із змісту ст.19 Закону України “Про заставу” та ч.2 ст.589 Цивільного кодексу України за рахунок заставленого майна можуть бути задоволені вимоги заставодержателя в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, в тому числі нараховані відсотки, пеня, інші платежі, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не зазначено в договорі застави. За змістом п.п.1.1., 1.1.1. (в редакції договору №1 про внесення змін до договору застави від 05.04.2007р.) та 1.1.2., 1.1.3. заставою забезпечується вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №95 від 17.02.2006р., укладеного між ФГ „Аграрник” (боржник) та ВАТ „Банк „Демарк” (заставодержатель), за умовами якого боржник зобов'язався повернути заставодержателю кредитні кошти в розмірі 3142000грн. з терміном погашення по 29 серпня 2007 року та сплатити винагороду за користування кредитом у розмірі 20% річних та комісій, визначених кредитним договором, а також можливі штрафні санкції, визначені кредитним договором у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Враховуючи, що на момент вирішення спору суду не надано доказів погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає стягнути наявну заборгованість за рахунок заставленого майна. Таким чином, за рахунок заставленого майна має бути погашено 571250грн. боргу по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 01.12.2006р. по 27.11.2007р. включно, 5712грн.50коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині визначення розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу, суд виходив з норм ст.49 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,589,590,1054 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України “Про заставу”, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства „Альянс”, вул.Кооперативна 38/1, м.Бахмач (ідентифікаційний код 32889105, рах. №26001301835904 в філії „Відділення Промінвестбанк” в м.Ніжин, МФО 353434) на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк”, вул.Комсомольська 28, м.Чернігів (ідентифікаційний код 19357516, відомості про номери рахунків відсутні) 571250грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5712грн.50коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставлене майно: молодняк ВРХ в кількості 170 голів загальною вагою 59500 кг та молодняк ВРХ в кількості 100 голів загальною вагою 25000кг, що знаходиться за адресою: с.Гайворон, Бахмацький район, Чернігівська область та є предметом застави по договору застави №95/3 від 28 лютого 2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк” та Фермерським господарством „Альянс”.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1248363 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні