Ухвала

від 30.01.2025 по справі 2-7772/10

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-7772/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши заяву представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Мамася Максима Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі № 2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного перебуває цивільна справа № 2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.04.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

30.01.2025 від представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Мамася Максима Олександровича на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що Шахтарський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 06 жовтня 2010 року заяву ТОВ «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» у справі № 08/11/01 недійсним залишив без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі. Визнав ОСОБА_1 добросовісним набувачем майна, придбаного за біржовим договором від 01 жовтня 2008 року № 2-Б, а саме об`єкт нерухомості: житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно, а саме на об`єкт нерухомості: житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнав дійсним біржовий договір від 01 жовтня 2008 року № 2-Б, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Вера», яке діяло на підставі доручення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з приводу продажу об`єкта нерухомості - житлового будинку АДРЕСА_2 .

У 2021 році (через 11 років) ОСОБА_4 звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на вищевказане судове рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-7772/10 повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду від 28 червня 2023 року ухвалу Донецького апеляційного суду від 31 травня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Суд виходив з того, що повернення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що втрачене судове провадження відновлено лише частково, суперечить нормам процесуального права та позбавляє заявницю права на перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що вказує на порушення права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року цивільну справу №2-7772/10 прийнято до провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року та відкрито провадження за її апеляційною скаргою.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено; рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року скасовано; зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 24 січня 2024 року скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року, поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року; відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково; справу направлено на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.

Постановою Верховного Суду від 24 липня 2024 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року залишено без змін.

Таким чином, наразі у провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа №2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа - ОСОБА_7 про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що з моменту постановлення судового рішення у справі минуло вже близько 14 років, ситуація із майном та правами на нього зазнавала суттєвих змін.

У зв`язку із вказаним, до Подільського районного суду звернувся ОСОБА_8 із заявою про вступ у справу №2-7772/10. Подача заяви зумовлена тим, що вказана особа наразі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень значиться власником спірної нерухомості і він має намір відстоювати свої права в рамках нашої цивільної справи.

Станом на сьогодні, як вказує адвокат Мамась М.О., існує значний ризик того, що ОСОБА_8 може відчужити спірне нерухоме майно, що унеможливить виконання рішення суду в майбутньому та й ефективний захист порушених прав Позивача, адже тривалий час на будівлі АДРЕСА_2 містилося оголошення про її продаж (фототаблиця міститься в матеріалах справи).

Стосовно факту незаконного заволодіння майном Позивача за зустрічним позовом існують кримінальні провадження. В рамках таких кримінальних проваджень за клопотаннями слідчих було накладено арешти на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, 03 листопада 2021 року на підставі заяви представника ОСОБА_8 ОСОБА_9 в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з`явився запис про скасування державної реєстрації обтяження (арешту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 ), накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2017 року у справі №757/29105/17-к (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься в матеріалах справи).

Також 28 жовтня 2021 року представником ОСОБА_8 адвокатом Чумаковою Т.К. подано до Печерського районного суду міста Києва клопотання про скасування іншого арешту спірного майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року у справі №757/65868/17 (копія міститься в матеріалах справи).

З вказаного випливає, що ОСОБА_8 ймовірно вирішив розпорядитися спірним майном шляхом реалізації ним документу про скасування одного арешту спірного майна, а також подання клопотання про скасування другого арешту щодо цього ж майна.

Зняття обтяжень з нерухомого майна є необхідним виключно для можливості продати або іншим чином відчужити нерухомість.

Зважаючи на те, що наразі немає жодного чинного документу про перехід права власності від ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , який нібито і перепродав майно ОСОБА_8 , враховуючи наявність судового спору, в межах якого вирішується питання про визнання права власності за Позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_8 свідомо намагається перешкодити правосуддю та ймовірно чинить дії, спрямовані на продаж майна та унеможливлення захисту позивачем за зустрічним позовом його порушених прав.

Якщо учаснику нашого судового процесу це вдасться, то складеться ситуація, при якій чинними будуть документи про право власності одночасно двох осіб: ОСОБА_1 (у випадку задоволення його позовних вимог) та нового покупця (у випадку відчуження ОСОБА_8 неправомірно набутих прав на майно) і це може ускладнити виконання судового рішення по справі.

В такій ситуації під ризик взагалі можливості захисту прав ОСОБА_1 як власника майна, адже немає жодних гарантій інформування «нового покупця або обдаровуваного» про спірність об`єкта нерухомості і, за таких обставин, доведення Заявником недобросовісності набуття правна майно та/чи витребування його у нового власника буде ускладненим.

Також сам по собі факт переходу права власності в процесі розгляду справи про визнання права власності зумовить необхідність залучення до розгляду справи нових осіб, затягне і ускладнить судовий розгляд, і, відповідно призведе до неможливості виконання судового рішення про визнання права власності без додаткового судового процесу, в якому необхідно буде з`ясувати правомірність набуття третьою особою прав на майно, щодо якого вівся спір.

В заяві на адресу суду адвокат Мамась М.О. просив у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розглянути заяву у його відсутність. До заяви долучив витяг з Єдиного реєстру речових прав та нерухоме майно.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги, що згідно наданого витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2025 право власності на спірний об`єкт нерухомості вже було перереєстровано, що свідчить про те, що, дії, спрямовані на продаж майна та унеможливлення захисту позивачем за зустрічним позовом його порушених прав, про ризик існування яких вказував заявник, вже мають місце.

Враховуючи характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, суд, враховуючи наявність ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на будинок АДРЕСА_2 , та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні Системи») вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно будинку АДРЕСА_2 .

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Мамася Максима Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі № 2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на будинок АДРЕСА_2 .

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно (в тому числі Міністерству юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні Системи») вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно будинку АДРЕСА_2 .

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Копію ухвали для відома надіслати представнику заявника: Мамасю Максиму Олександровичу , після її виконання - боржнику.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ