Постанова

від 28.01.2025 по справі 460/11729/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/11729/24 пров. № А/857/390/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Нор У.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 55 хв. 04.12.2024р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 04.12.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

03.10.2024р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень /УЗПВР/ в Рівненській області Західного міжрегіонального управління /ЗМУ/ Міністерства юстиції /МЮ/ (м.Львів) при забезпеченні примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в справі № 460/1301/21; зобов`язати відповідача УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) вчинити дії по забезпеченню примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в справі № 460/1301/21 (а.с.1-4).

Згідно ухвали суду від 28.10.2024р. залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог Управління соціального захисту населення /УСЗН/ Рівненської районної державної адміністрації /РДА/ (боржник у виконавчому провадженні ВП № 67453257) (а.с.34-35).

Ухвалою суду від 04.12.2024р. залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід суду (а.с.125 і на звороті).

Відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.126-129).

Не погодившись із винесеним рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить, зокрема, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.144-151).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач не провів примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. у справі № 460/1301/21, оскільки не забезпечив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 09.11.2020р. про призначення житлової субсидії із додаванням складеного третьою особою акту обстеження домогосподарства.

Також суд під час вирішення спору необґрунтовано не врахував окрему ухвалу від 22.11.2023р. в справі № 460/1301/21, не надав правової оцінки постанові державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 67453257, а також поза увагою суду залишилися факти неповідомлення позивача про хід виконавчого провадження та неотримання ним будь-яких документів державного виконавця.

Наголошує на неможливості оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки про наявність такої апелянт дізнався лише під час розгляду справи судом.

Окрім цього, в рішенні суду не зазначено заперечення відповідача щодо заявленого позову, не висвітлені заяви позивача про недопустимість поданих відповідачем доказів, про повідомлення суду завідомо неправдивих фактів, про відвід судді, про письмові зауваження на журнал судового засідання.

Окремо апелянт висловив заперечення стосовно ухвали суду від 04.12.2024р. про залишення без розгляду заяви про відвід, при цьому суддя безпідставно оцінила як неврегульовану законом ситуацію із заявленим відводом.

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність УСЗН Рівненської РДА, яка полягає у непризначені ОСОБА_1 субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний сезон 2020-2021 років; зобов`язано УСЗН Рівненської РДА повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09.11.2020р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому судовому рішенні (а.с.63-68).

На виконання рішення суду видано 23.09.2021р. виконавчий лист № 460/1301/21, який пред`явлено 05.10.2021р. до виконання до УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) (а.с.50, 51).

10.11.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень /ВПВР/ УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67453257 (а.с.53-54).

Згідно листів УСЗН Рівненської РДА № 2017/01-21/21 від 13.10.2021р. та № 2176101-21/21 від 09.11.2021р. заява ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії на опалювальний період 2020-2021 років розглянута повторно; згідно п.15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затв. постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 848 від 21.10.1995р. «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» за наявності умов, зазначених у п.14 житлову субсидію може бути призначено лише за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися. Рішенням про призначення житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Оскільки до звернення від 09.11.2020р. не було долучено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання районною комісією з питань, пов`язаних з надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, житлових субсидій пільг пільговій категорії населення за адресою фактичного місця проживання, прийнято рішення про відмову в призначенні житлової субсидії на домогосподарства (протокол засідання комісії № 18 від 13.11.2020р.).

Відповідно до постанови КМ України № 420 від 14.04.2021р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» до вищенаведеної постанови КМ України № 848 від 21.10.1995р. внесено зміни, відповідно до яких п.15 Положення виключено, внаслідок чого діяльність районної комісії припинено.

За таких обставин повторно розглянути звернення та винести рішення про призначення житлової субсидії на опалювальний період 2020-2021 років через засідання районної комісії немає можливості (а.с.58-59, 70-71).

Також боржник у виконавчому провадженні третя особа УСЗН Рівненської РДА звернувся згідно листа № 2277/01-21/21 від 25.11.2021р. до відповідача УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) з проханням закінчити виконавче провадження по причині добровільного виконання рішення суду від 06.08.2021р. у справі № 460/1301/21 (а.с.72), до якого долучив повідомлення про відмову в призначенні субсидії від 13.10.2021р. через несплату ЄСВ протягом трьох місяців (а.с.73).

23.02.2022р. державним виконавцем ВПВР УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67453257 на підставі вимог п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) (а.с.75-76).

В подальшому 22.11.2023р. судом винесено в справі № 460/1301/21 окрему ухвалу, відповідно до якої заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду в справі № 460/1301/21 задоволено; визнано протиправними дії УСЗН Рівненської РДА, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в адміністративній справі № 460/1301/21, щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09.11.2020р., без врахуванням правової оцінки, наданої судом; зобов`язано УСЗН Рівненської РДА вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення; встановлено УСЗН Рівненської РДА тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення (а.с.155-157).

Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, позивач ОСОБА_1 наголошував на тому, що орган державної виконавчої влади не виконав рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в справі № 460/1301/21 в повному обсязі, через що допустив протиправну бездіяльність.

Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржником у виконавчому провадженні УСЗН Рівненської РДА рішення суду виконано, по причині чого державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

Зазначена постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною та в судовому порядку не оскаржувалася. У випадку незгоди з діями державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження позивач мав можливість подати скаргу на такі дії або звернутися до суду із позовом про скасування такої постанови.

Після закінчення виконавчого провадження державний виконавець відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» не може вчиняти дій щодо примусового виконання рішення суду.

Також державному виконавцю не властиві функції з тлумачення змісту та визначення правомірності тих чи інших рішень, а незгода позивача зі змістом рішення, прийнятого боржником за результатами повторного розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.11.2020р. про призначення житлової субсидії, не свідчить про невиконання останнім рішення суду. Звідси, позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових та хибних висновків, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, розглядувані правовідносини фактично стосуються оскарження дій державного виконавця щодо виконання Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в справі № 460/1301/21 не у повному обсязі: заява ОСОБА_1 зі сторони боржника формально розглянута, при цьому розгляд такої здійснений без урахування висновків суду. Окрім цього, від такого виконання рішення суду позивач не отримав будь-якого позитивного ефекту, оскільки право на отримання житлової субсидії на опалювальний сезон 2020-2021 років ним не було реалізовано.

Отже, ключовим моментом під час вирішення розглядуваного спору є з`ясування питання належного виконання рішення суду, зокрема, чи державний виконавець вжив заходів щодо примусового виконання рішення суду неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст.129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п.1, 16 ч.3 ст.18 згаданого Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч.4 ст.19 згаданого Закону).

Під час судового розгляду встановлено, що в рамках виконавчого провадження ВП № 67453257 боржник УСЗН Рівненської РДА здійснив повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 09.11.2020р. про призначення житлової субсидії на опалювальний період 2020-2021 років, при цьому в одному випадку боржник вказував на неможливість повторного розгляду звернення через зміну законодавства (листи УСЗН Рівненської РДА № 2017/01-21/21 від 13.10.2021р. та № 2176101-21/21 від 09.11.2021р.), а в іншому випадку надав повідомлення про відмову в призначенні субсидії від 13.10.2021р. через несплату ЄСВ протягом трьох місяців (лист УСЗН Рівненської РДА № 2277/01-21/21 від 25.11.2021р.).

Водночас, такий розгляд заяви ОСОБА_1 проведений без урахування висновків рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. в справі № 460/1301/21, який зобов`язав повторно розглянути заяву про призначення житлової субсидії із урахуванням результатів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства позивача.

Докази проведення обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства позивача та їх врахування під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2020р. про призначення житлової субсидії є відсутніми.

Таким чином, примусове виконання рішення суду проведено державним виконавцем поверхнево та поспішно, вжиті відповідачем заходи були формальними і нескоординованими, при цьому такі заходи не були єдино можливими для виконання рішення суду, що свідчить неефективність та неповноту вжитих заходів з його сторони.

Підтвердженням викладеного колегія суддів вважає ту обставину, що окремою ухвалою суду від 22.11.2023р. в справі № 460/1301/21 визнано протиправними дії УСЗН Рівненської РДА, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. у адміністративній справі № 460/1301/21, щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення житлової субсидії від 09.11.2020р., без врахуванням правової оцінки, наданої судом; зобов`язано УСЗН Рівненської РДА вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення; встановлено УСЗН Рівненської РДА тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Під час судового розгляду достовірно встановлено, що на час звернення позивача до суду із позовом виконавче провадження ВП № 67453257 є закінченим; докази своєчасного скерування на адресу позивача копії постанови від 23.02.2022р. про закінчення виконавчого провадження та отримання такої адресатом є відсутніми в матеріалах справи.

Водночас, на теперішній час права позивача не відновлені відповідачем і третьою особою, а факт наявності неоскарженої постанови про закінчення виконавчого провадження не може слугувати перешкодою для належного захисту прав позивача як стягувача.

Також за розглядуваних обставин позивач був позбавлений можливості її своєчасного оскарження в судовому порядку, оскільки про наявність такої довідався лише під час розгляду цієї справи.

Згідно зі ст.6 КАС України та ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції», п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії», заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Так, у п.53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005р., і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009р.).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Таким чином, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип «res judicata» (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

У силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Таким чином, відповідач УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) не вжив залежних від нього заходів для виконання рішення суду в повному обсязі, тобто, не проявив достатньої розумності та обачності для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Стосовно решти доводів апеляційної скарги, які фактично зводяться до порушення судом норм процесуального права, колегія суддів враховує, що факт неналежного виконання відповідачем рішення суду є достатньою підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови апеляційного суду, що зумовлює відсутність необхідності додаткової перевірки доводів апелянта про порушення судом норм процесуального права (в тому числі при розгляді заяви про відвід суду).

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (ч.1 цієї статті).

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 цієї статті).

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є частково підставним та обґрунтованим, через що останній підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправними дії УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів), що полягають в неповному та неефективному примусовому виконанню виконавчого документа в рамках виконавчого провадження ВП № 67453257; зобов`язати УЗПВР в Рівненській області ЗМУ МЮ (м.Львів) вжити заходів для забезпечення належного примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП № 67453257 виконавчого документа - виконавчого листа № 460/1301/21, виданого судом 23.09.2021р., із урахуванням висновків ухвалених (постановлених) Рівненським окружним адміністративним судом рішення від 06.08.2021р. та окремої ухвали від 22.11.2023р. в справі № 460/1301/21; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

При цьому, часткове задоволення заявлених позовних вимог зумовлене лише необхідністю часткової корекції (шляхом уточнення) обраного позивачем способу захисту порушених прав.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на результат апеляційного розгляду, враховуючи звільнення судами позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, підстави для розподілу судових витрат є відсутніми.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.310, ч.2 ст.313, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. в адміністративній справі № 460/11729/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що полягають в неповному та неефективному примусовому виконанню виконавчого документа в рамках виконавчого провадження ВП № 67453257.

Зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вжити заходів для забезпечення належного примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП № 67453257 виконавчого документа - виконавчого листа № 460/1301/21, виданого судом 23.09.2021р., із урахуванням висновків ухвалених (постановлених) Рівненським окружним адміністративним судом рішення від 06.08.2021р. та окремої ухвали від 22.11.2023р. в справі № 460/1301/21.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 31.01.2025р.