Ухвала

від 21.03.2025 по справі 460/11729/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 березня 2025 року

м. Київ

справа №460/11729/24

адміністративне провадження № К/990/11498/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації (Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації перейменована на Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації) (далі - третя особа) в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність відповідача при забезпеченні примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21 та зобов`язати відповідача вчинити дії по забезпеченню примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 в справі №460/1301/21.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою від 28.01.2025 Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 в адміністративній справі № 460/11729/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що полягають в неповному та неефективному примусовому виконанню виконавчого документа в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1. Зобов`язано Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вжити заходів для забезпечення належного примусового виконання в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 виконавчого документа - виконавчого листа № 460/1301/21, виданого судом 23.09.2021, із урахуванням висновків ухвалених (постановлених) Рівненським окружним адміністративним судом рішення від 06.08.2021 та окремої ухвали від 22.11.2023 в справі № 460/1301/21. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації звернулося до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

На підставі викладеного, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, тоді як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судові рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 287, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціальної та ветеранської політики Рівненської районної державної адміністрації на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 28 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, спонукання до вчинення певних дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов