Ухвала

від 03.02.2025 по справі 2-24/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

03 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 2-24/11

провадження № 61-520ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати виконавчий лист, виданий 02 червня 2023 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про проведення розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Вказував, що вони з ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку

АДРЕСА_1 .

25 листопада 2022 року рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області проведено розподіл вказаного житлового будинку відповідно до першого варіанту будівельно-технічної експертизи від 03 березня 2011 року, за яким розподіл будинку необхідно провести по вертикалі всього будинку з переобладнанням та перенесенням системи опалення, водопостачання газопостачання та електропостачання, вимурувати стіни по вертикалі між квартирами.

У рішенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року не вказано, хто та за чиї кошти і які саме роботи необхідно виконати. Без узгоджених дій з ОСОБА_2 такі роботи провести неможливо, оскільки необхідно здійснювати втручання у її помешкання. Неможливо самостійно переобладнати газопостачання, а також самостійно перенести газові та електролічильники, а також без відповідного проєкту газової служби та відповідних узгоджень неможливо облаштувати нові точки газопостачання.

ОСОБА_2 не зверталася до заявника про узгоджене та добровільне переоблаштування житлового будинку відповідно до варіанту розподілу, визначеного судовим рішенням.

02 червня 2023 року вона отримала виконавчий лист та подала його на виконання. 29 січня 2024 року відкрито виконавче провадження про розподіл будинку № НОМЕР_1

Вказував, що судом видано виконавчий лист лише щодо проведення розподілу частини будинку, яка належить ОСОБА_2 , однак не вказано, що вона повинна йому передати частину будинку, якою наразі користується. За таких обставин, якщо невідомо хто саме та у який спосіб і які роботи повинен виконати, виконавчий лист не підлягає до виконання.

02 травня 2024 року ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

26 листопада 2024 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2024 року залишено без змін.

Суди мотивували судові рішення тим, що перелік підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є вичерпним. Інші обставини, які не вказані в частині другій статті 432 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Словосполучення «або з інших причин», про які йдеться в частині другій статті 432 ЦПК України, не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України було його процесуальним обов`язком, з урахуванням того, що рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2022 року про реальний розподіл житлового будинку, визначення порядку користування горищем, яке набрало законної сили не є виконаним.

09 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом

випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Пунктом 25 статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та

пункту 25 частини 1 статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції щодо відмови у виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

У Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023) Конституційний Суд України виснував, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року в справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

В ухвалах від 01 жовтня 2024 року № 2-3767/11 (провадження № 61-12970ск24), від 29 листопада 2024 року в справі № 2-4784/11 (провадження

№ 61-14932ск24), від 07 січня 2025 року в справі № 757/7235/14-ц (провадження

№ 61-17599ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі з огляду на те, що судові рішення щодо відмови у виправленні помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України), не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити.

Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389,

пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 26 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська