Ухвала

від 05.02.2025 по справі 756/189/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.02.2025 Справа № 756/189/22

Унікальний номер 756/189/22

Номер провадження 2-др/756/18/24

УХВАЛА

про відмову у відводі судді

04 лютого 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участю представника позивача - Браташа Ю.П.

представників відповідачів - Братікової О.П., Коковіна Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Браташа Юрія Павловича про відвід головуючому судді Шролик І.С. з розгляду заяв представників сторін про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання правочину недійсним, скасування рішень та поділ майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 04 лютого 2025 року під час розгляду заяв представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Браташа Ю.П., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Братікової О.П. та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія» - адвоката Коковіна Д.І. про ухвалення додаткового рішення представник позивача адвокат Браташ Ю.П., заявив відвід головуючому судді Шролик І.С.

В обґрунтування заяви про відвід зазначив, що суддя відмовила в задоволені його клопотання про відкладення розгляд заяв, чим перешкоджає позивачу та йому, як представнику надати обгрутовані заперечення на заяви представників відповідачів, які вони до цього часу не отримували. А також заявляє, що заява представника ТОВ «Латанія» подана в підсистемі «Електроний суд» відсутня в його кабінеті Електронного суду.

Суд, вислухавши позицію заявника про відвід судді, мотиви наведені в її обґрунтування, інших учасників, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява н передається на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода сторони позивача з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Дослідивши обставини, на які представник позивача посилався при оголошенні заяви про відвід, а саме не отримання представником позивача та позивачем заяв представників відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з додатків поданих до заяв про ухвалення додаткового рішення, представниками відповідача надсилались відповідні заяви на поштову адресу відповідача ОСОБА_1 . Судом під час судового розгляду перевірено, що згідно треків відправки з 30 січня 2025 року по 04 лютого 2025 року зазначені відправлення перебували на поштовому відділенні в пункті видачі та не отримані стороною 04 лютого 2025 року. Окрім того, за інформацією працівника канцелярії, заява про ухвалення додаткового рішення, подана представником ТОВ «Латанія» шляхом формування документа в системі «Електроний суд» 29 січня 2025 року, приєднана до матеріалів справи 756/189/22 та міститься в електронному суді, що спростовує твердження представника позивача Браташа Ю.П. про відсутність доступу до ознайомлення із нею. Окрім того, як встановлено з тексту поданих представником позивача письмових пояснень 03 лютого 2025року , на четвертій сторінці він зазначає, що ознайомився з текстом заперечені представників відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, а також зі заявою ТОВ «Латанія» про ухвалення додаткового рішення. Що в свою чергу доводить факт, обізнаності представника позивача із текстом заяви, тому його твердження в судовому засіданні про не ознайомлення із текстом заяв представників відповідачів про ухвалення додаткового рішення, спростовуються дослідженими матеріалами справи. Також сід звернути увагу, що за заявою представника позивача 31 січня 2025 року розляд заяв про ухвалення додаткового рішення був відкладений до 04 лютого 2025року.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, що суд ухвалює додаткове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

З урахуванням часу надходження заяв про ухвалення додаткового рішення 29 січня 2025 року, перебування заяв на поштовому відділенні з 30 січня 2025 року та зволікання позивача з їх отримання, а також перебування представника позивача поза межами України, що унеможливлює ознайомлення його із матеріалами справи, поданими у паперовому вигляді не є підставою для відводу судді, зазначених у ст. 36 ЦПК України.

Припущення представника позивача щодо упередженості головуючого по справі зводиться до незгоди сторони з відмовою відкласти судовий розгляд за клопотанням, поданим вдруге, а тому не може бути підставою для відводу. Варто зауважити, що судом здіюснюються усі процесуальні дії щодо забезпечення прав учасників процессу, з метою розгляду справи та поданих заяв у передбачений процесуальним законодавством строки, що вказує на відсутність упереджненості при розгляді даної справи. Таким чином викладені підставі у заяві Браташа Ю.П. відповідно до вимог процесуального законодавства не можуть бути підставою для відводу судді.

З огляду на викладене, вважаю, що заявником не зазначені та не доведені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості судді Шролик І.С. при розгляді заяв представників сторін про ухвалення додаткового рішення , у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Браташа Юрія Павловича, про відвід головуючому судді Шролик І.С. з розгляду заяв представників сторін про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Латанія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання правочину недійсним, скасування рішень та поділ майна подружжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05 лютого 2025 року.

Суддя І.С. Шролик