Ухвала

від 04.02.2025 по справі 554/8723/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.02.2025Справа № 554/8723/22 Провадження № 6/554/46/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді-Материнко М.О.,

секретаря судового засідання - Кашуби В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марини Ткаченко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника,-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марина Ткаченко звернулася до суду з поданням, в якому просила встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього, як на керівника виконавчих документів.

В судове засідання представник Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) не з`явився, надав суду заяву про розгляд подання без участі державного виконавця.

Суд, дослідивши подані докази у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні Київського відділу ДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження №74813021 про стягнення заборгованості з ТОВ «Полтава-Капітал" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в сумі 58930,97 грн., яке відкрито постановою від 01.02.2024 року.

Державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець, як на підставу для його задоволення, вказує, що незважаючи на обізнаність боржника про наявність вищенаведеного виконавчого провадження, ухиляється від виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон Українивід 21.01.1994 «Про порядок виїзд у з України і виїзду України громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно дост. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 19 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзд за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченомуст.18Закону України "Про виконавче провадження"таст.441ЦПК Українизокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутись і бути об`єктивно наявним та вбачатись з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України.

Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон, державний виконавець має навести суду підтверджуючі обставини, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов`язання.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Тому твердження державного виконавця стосовно ухиляння боржника від виконання рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, оскільки державним виконавцем не надано необхідних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, а обмеження у праві виїзду за кордон дасть можливість стягнути суму боргових зобов`язань, що в даному випадку не дає суду достатніх підстав для задоволення подання.

Крім того,статтею 441 ЦПК Українипередбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржникомза невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже, в силу норм ст. 441 ЦПК Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване виключено як захід забезпечення виконання судового рішення до фізичної особи, яка є боржником за виконавчим провадженням.

На час звернення державного виконавця до суду з даним поданням та на час розгляду подання чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, яка є боржником у виконавчому провадженні.

Оскільки державний виконавець просить обмежити у праві виїзду не боржника-фізичну особу, а керівника боржника - юридичної особи, що на даний час не передбачено чинним цивільним процесуальним законом, в задоволенні подання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.247,441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Марини Ткаченко про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України божника - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя М.О.Материнко