Рішення

від 07.02.2025 по справі 160/21369/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 рокуСправа №160/21369/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: 07.08.2024 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області, в якій позивач просить суд:

- визнати порушення відповідачем права позивача на звернення, а саме: невиконання законного зобов`язання згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» щодо зобов`язання запрошення позивача на розгляд його заяви від 09.04.2024; протиправне обмеження його законних прав згідно ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його заяви від 09.04.2024, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву; не проведенні всебічної та об`єктивної перевірки звернення від 09.04.2024 та порушення процедури розгляду шляхом недопущення до розгляду заявника; ненаданні необґрунтованої відповіді на звернення позивача від 09.04.2024; порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів;

- зобов`язати відповідача повторно провести розгляд мого звернення від 09.04.2024, реалізувати мої заявлені права передбачені ст.18 Закону України «Про звернення громадян» - бути присутнім при розгляді заяви взяти участь в перевірці заяви, особисто викласти аргументи. Надати обґрунтовану відповідь;

- здійснити казуальне тлумачення норм ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» в аспекті цієї судової справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виявив незаконне сміттєзвалище біля с. Сороки-Львівські Львівської області та відповідно до вимог чинного законодавства подав про це заяву відповідачу, вказавши місцезнаходження сміттєзвалища та додавши фотознімки. За участі ДЕІ у Львівській області 11.08.2020 було проведено захід держ.контролю та обстеження території, що підтверджується документом №03-3548 від 13.08.2020. Цей же документ було надіслано відповідачу для вжиття заходів.

30.08.2023 позивач направив запит відповідачу щодо цього сміттєзвалища, проте відповідач не надав відповіді на запит про стан довкілля. Зазначене порушення визнано Львівським окружним адміністративним судом у справі №380/24356/23, а саме ненадання відповіді на запит.

На виконання рішення суду відповідач надав відповідь, але приховав частину інформації про стан довкілля. Вказане порушення визнано судом у справі №380/40/24 - надання неповної інформації.

З листа №308 від 01.04.2024 щодо стану ліквідації звалища на виконання рішення суду позивач дізнався, що станом на 01.04.2024 сміттєзвалище не ліквідоване і відповідач не забезпечив його ліквідацію; екологічна інформація створена не була, хоча такий обов`язок передбачений ст. 12 Закону України «Про відходи».

Вважаючи таку бездіяльність протиправною та недобросовісною позивач 09.04.2024 подав відповідачу відповідну заяву з додатками. Проте під час перевірки та розгляду зазначеного звернення відповідачем було порушено та протиправно обмежено заявлені законні права позивача щодо участі в розгляді поданої заяви (бути присутнім при розгляді) та можливості особистого викладення аргументів.

На електронну адресу позивача надійшла відповідь від 21.06.2024 №561.

Позивач зазначає, що доводи його заяви щодо тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб відповідачем взагалі не було розглянуто, його протиправно відсторонили від участі в розгляді заяви, позбавили можливості особисто викласти аргументи. Доводи про відсутність повноважень комісії прямо суперечать принципу верховенства права і є маніпулятивною спробою виправдати багаторічну бездіяльність, а відповідач це питання взагалі не розглянув.

У зв`язку з цим позивач вважає, що його звернення не було розглянуте відповідно до вимог чинного законодавства, грубо порушено процедуру розгляду, відсторонено його від участі в розгляді. Доводи, викладені у відповіді, суперечать вимогам законодавства України.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21369/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 12.08.2024 зазначену позовну заяву залишено без руху з підстав, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме для: надання за подачу позову в електронній формі з однією вимогою немайнового характеру документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн; доказу надсилання матеріалів іншим учасникам справи.

23.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи позовної заяви з доданими матеріалами та квитанцією про надіслання зазначених матеріалів відповідачу.

Разом з цим, в ухвалі суду від 12.08.2024 було зазначено про те, що позивач має надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подачу позову в електронній формі з однією вимогою немайнового характеру.

Проте, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2024 частково усунуто недоліки позовної заяви та не сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 повернуто позовну заяву позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 вказану ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

18.12.2024 справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.2024 справу передано судді Кучугурній Н.В.

У період з 23.12.2024 по 25.12.2024 та з 28.12.2024 по 05.01.2025 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №160/21369/24 за наведеним позовом; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

09.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області із заявою щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища біля села Сороки-Львівські Львівського району Львівської області.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем не проконтрольовано ліквідацію виявлених позивачем звалищ, не створено екологічну інформацію. У зв`язку з цим позивач просив провести перевірку та розгляд його заяви згідно вимог чинного законодавства про звернення громадян, надати можливість бути присутнім при розгляді заяви та подати аргументи особі, яка буде перевіряти та розглядати заяву. Також позивач просив пояснити відсутність належного контролю з боку відповідача за ліквідацією сміттєзвалищ на протязі більш ніж 3 років, нестворення екологічної інформації про кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини сміттєзвалищ, виявлених позивачем, про які відповідачу було повідомлено ДЕІ у Львівській області листом №03-3548 від 13.08.2020, незабезпечення ліквідації звалищ.

Як зазначено у позовній заяві, позивач отримав від відповідача на електронну адресу відповідь від 21.06.2024 №561, у якій доводи його заяви щодо тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб відповідачем взагалі не було розглянуто, його протиправно відсторонили від участі в розгляді заяви, позбавили можливості особисто викласти аргументи.

Позивач вважає, що його права на звернення були порушені відповідачем в частині невиконання законного зобов`язання згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» щодо зобов`язання запрошення позивача на розгляд його заяви від 09.04.2024; протиправне обмеження його законних прав згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його заяви від 09.04.2024, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву; не проведенні всебічної та об`єктивної перевірки звернення від 09.04.2024 та порушення процедури розгляду шляхом недопущення до розгляду заявника; ненаданні необґрунтованої відповіді на звернення позивача від 09.04.2024; порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів.

Вказане стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Статтею 7 указаного Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Частинами 1, 3, 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Частиною 1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Наведені норми Закону України «Про звернення громадян» вказують на те, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду. При цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Як зазначено вище, 09.04.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області із заявою щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища біля села Сороки-Львівські Львівського району Львівської області.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем не проконтрольовано ліквідацію виявлених позивачем звалищ, не створено екологічну інформацію.

Позивач у зверненні просив провести перевірку та розгляд його заяви згідно з вимогами законодавства про звернення громадян, надати можливість бути присутнім при розгляді заяви та подати аргументи особі, яка буде перевіряти та розглядати заяву, взяти участь в перевірці заяви.

Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що особа, яка звернулася із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

У статті 19 Закону України «Про звернення громадян» також визначений обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

З аналізу вказаних норм Закону України «Про звернення громадян» суд робить висновок про те, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо). У свою чергу стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року №К/9901/17415/18 (справа №826/12287/16).

Окрім того, Верховний суд у постанові від 02.07.2020 у справі №361/4237/17 зазначив, що з аналізу статті 18 Закону України «Про звернення громадян» слідує, що праву громадянина, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб бути присутнім при розгляді поданої заяви чи скарги кореспондує прямий та неухильний обов`язок вказаних органів чи посадових осіб запросити громадянина - заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Оскільки позивач у заяві від 09.04.2024 просив провести перевірку та розгляд його заяви згідно з вимогами законодавства про звернення громадян, надати можливість бути присутнім при розгляді заяви та подати аргументи особі, яка буде перевіряти та розглядати заяву, проте відповідач не запросив заявника на розгляд заяви, суд дійшов висновку, що Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області була допущена протиправна бездіяльність щодо запрошення ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його заяви, чим порушено право позивача особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, а також право бути запрошеним на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу.

Отже, розглянувши заяву позивача від 09.04.2024 відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягала в невиконанні законного зобов`язання згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», на прохання ОСОБА_1 запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження законних прав позивача згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу.

Щодо вимог позивача в частині визнання порушення його права на звернення Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області, а саме: не проведення об`єктивної та всебічної перевірки звернення від 09.04.2024 та наданні необґрунтованої відповіді на його звернення від 09.04.2024, суд вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано в чому саме полягає не об`єктивність, необґрунтованість та не всебічність такої перевірки.

У цьому випадку відповідач розглянув звернення позивача та надіслав йому відповідь за наслідком такого звернення, що не заперечується позивачем.

При цьому, суд зазначає, що лист Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області від 21.06.2024 №561 позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовної заяви у наведеній частині позовних вимог.

Щодо вимоги позивача визнати порушення відповідачем права позивача на звернення, а саме порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян`шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Зі змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян» видно, що питання щодо строків розгляду звернення (п`ятнадцять днів, один місяць чи сорок п`ять днів) в залежності від висловлених в ньому вимог, вирішується відповідним органом, підприємством, установою, організацією, до яких таке звернення було подано, але в будь-якому випадку термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як установлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою 09.04.2024. Проте відповідь на його заяву надійшла на його електронну адресу 21.06.2024. Вказані обставини відповідачем спростовані не були.

Таким чином, право позивача на звернення, а саме порушення вимог ст.20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів, було порушене відповідачем.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області, в якій просить:

визнати порушення відповідачем його права на звернення, а саме:

- невиконання законного зобов`язання згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» - щодо зобов`язання запрошення його на розгляд заяви від 09.04.2024;

- протиправне обмеження його законних прав згідно зі ст.18 Закону України «Про звернення громадян» - бути присутнім під час розгляду заяви від 09.04.2024, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву;

- не проведенні всебічної та об`єктивної перевірки звернення від 09.04.2024 та порушення процедури розгляду шляхом недопущення до розгляду заявника;

- наданні необґрунтованої відповіді на його звернення від 09.04.2024;

- порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів;

зобов`язати відповідача повторно провести розгляд звернення позивача від 09.04.2024, реалізувати його заявлені права передбачені ст.18 Закону України «Про звернення громадян» - бути присутнім при розгляді заяви взяти участь в перевірці заяви, особисто викласти аргументи. Надати обґрунтовану відповідь;

здійснити казуальне тлумачення норм ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» в аспекті цієї судової справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний суд у постанові від 25.06.2020 у справі № 752/18396/16-а зазначив, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Окрім того, у постанові Верховного суду від 31.01.2019 у справі №825/2845/15-а зазначено, що наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Європейський Суд з прав людини у своїй усталеній практиці пов`язує визначення ефективного судового захисту саме з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на викладене, суд уважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Мурованської сільської ради Львівського району Львівської області, яка полягала порушенні відповідачем права ОСОБА_1 на звернення, а саме: невиконання законного зобов`язання згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» щодо зобов`язання запрошення його на розгляд його заяви від 09.04.2024; протиправне обмеження законних прав позивача згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його заяви від 09.04.2024, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву; порушення процедури розгляду шляхом недопущення до розгляду заявника; порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів.

При цьому, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача виникає необхідність зобов`язати Мурованську сільську раду повторно провести розгляд звернення ОСОБА_1 від 09.04.2024, реалізувавши права заявника, передбачені ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», бути присутнім при розгляді заяви, брати участь в перевірці заяви, особисто викласти аргументи, та надати відповідь у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Щодо позовних вимог про здійснення судом казуального тлумачення норм ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» в аспекті цієї судової справи, суд зазначає, що у постанові від 10 січня 2024 року у справі №240/4894/23 Верховний Суд указав, що у контексті цієї справи Суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 06.01.2025 позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, а сторонами у справі не понесено судових витрат, розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мурованської сільської ради територіальної громади Львівського району Львівської області (вул. Польова, 65, с. Сороки-Львівські, Львівський район, Львівська область, 81120, код ЄДРПОУ 04369707) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати порушення Мурованською сільською радою територіальної громади Львівського району Львівської області права ОСОБА_1 на звернення, а саме: невиконання законного зобов`язання згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» щодо зобов`язання запрошення ОСОБА_1 на розгляд його заяви від 09.04.2024; протиправне обмеження законних прав згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його заяви від 09.04.2024, особисто викласти аргументи особі що перевіряла заяву; порушення процедури розгляду шляхом недопущення до розгляду заявника; порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» шляхом необґрунтованого продовження розгляду заяви від 09.04.2024 до 70 днів.

Зобов`язати Мурованську сільську раду територіальної громади Львівського району Львівської області (вул. Польова, 65, с. Сороки-Львівські, Львівський район, Львівська область, 81120, код ЄДРПОУ 04369707) повторно провести розгляд звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.04.2024, реалізувавши права заявника, передбачені ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», бути присутнім при розгляді заяви, брати участь в перевірці заяви, особисто викласти аргументи, та надати відповідь у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Мурованська сільська рада територіальної громади Львівського району Львівської області (вул. Польова, 65, с. Сороки-Львівські, Львівський район, Львівська область, 81120, код ЄДРПОУ 04369707).

Суддя Н.В. Кучугурна