Ухвала

від 03.02.2025 по справі 361/7185/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/7185/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2621/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ст. 348, ч. 2 ст. 345 КК України.

Прокурором до суду першої інстанції подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів без визначення розміру застави, яке мотивоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, визначені у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки останньому інкриміновано низку злочинів, в тому числі особливо тяжкий злочин, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни або відмови їх від наданих показань, що підтверджується тим, що обвинувачений при вчиненні хуліганських дій та заподіяння тілесних ушкоджень, а саме після затримання, здійснював погрози у застосуванні до працівників поліції та інших учасників події фізичного насильства та погроз застосування вогнепальної зброї. Крім того, існує ймовірність продовження чи повторення ОСОБА_7 протиправної поведінки.

На думку прокурора, на даний час заявлені ризики не зменшились і є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_7 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 24 січня 2025 року включно без визначення розміру застави.

Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченогопід вартою, зазначив, що жодних підстав для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який на даний час не має, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому в тому числі особливо тяжкого злочину, впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, як і вдатися до вчинення нових злочинів. Також судом зауважено, що питання доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд при розгляді питання щодо продовження строку тримання під вартою не вирішує, оскільки ці питання підлягають дослідженню під час розгляду кримінального провадження по суті.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді або цілодобового домашнього арешту, або заставу у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або особисту поруку будь-кого із заявлених 05.08.2024 поручителів окремо чи всіх разом.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та суперечать обставинам справи та юридичним фактам встановленим у судових рішеннях.

Посилається на хибність висновків суду щодо обґрунтованості підозри як підстави для застосування запобіжного заходу, оскільки вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.296 та ст.348 КК України є помилковою, не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення та формулюванню обвинувачення. Зазначає, що в діях обвинуваченого відсутні кваліфікуючі ознаки за ч.4 ст. 296 КК України, оскільки в його діях був відсутній опір, дії обвинуваченого зі зброєю були направлені не на порушення громадського порядку, а на конкретного працівника поліції. Також вважає невірною кваліфікацію дій за ст. 348 КК України, а саме в частині наявності у діях ОСОБА_7 суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

Вважає суперечливими висновки суду щодо неможливості надання оцінки правильності правової кваліфікації ОСОБА_9 на даному етапі через призму неможливості дослідження доказів.

Також вважає, що значимість заявлених ризиків нівельована доказами сторони захисту, а саме зазначає, що ризик переховування від суду не підтверджений відповідними доказами, натомість наявність такого ризику спростовується міцністю соціальних зв`язків, відсутністю судимостей, наявністю сім`ї, позитивної репутації, обвинувачений є військовослужбовцем та має високо позитивні характеристики від військового командування, також вказує на відсутність майнової шкоди та думку потерпілого про доцільність зміни запобіжного заходу на особисту поруку. Також просить врахувати незадовільний стан здоров'я та ненадання будь-якого роду медичної допомоги в умовах СІЗО.

Також вважає ризик впливу на свідків таким, що не підтверджений відповідними доказами, при цьому анкетні дані потерпілих та свідків були відомі обвинуваченому. Разом з тим, ніхто зі скаргами про незаконний вплив (прямий чи опосередкований) до правоохоронних органів/суду не звертався. Також вважає, що безпідставно судом не було враховано думку потерпілого ОСОБА_10 , який не заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому на особисту поруку будь-кого з поручителів, як доречний та ефективний засіб, оскільки обвинувачений є військовим і має нести службу в умовах війни.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також вважає таким, що не відповідає обставинам кримінального провадження та не підтверджений доказами.

Також зазначає, що судом не наведено мотивів неможливості застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу та відсутні мотивування висновку про наявність суспільного інтересу, який виправдовує подальше перебування обвинуваченого під вартою.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для подальшого його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_7 на час судового розгляду.

Як випливає із змісту ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України, та ухвалив судове рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, направлених проти громадського порядку та моральності та проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів, приймаючи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, які відповідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що висновки суду про продовження існування зазначених прокурором ризиків є такими, що ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, тому відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують продовження дії обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи захисника на відсутність аргументів, які б свідчили про наявність суспільного інтересу у даній справі, є безпідставними, оскільки в інкримінованих ОСОБА_7 діях наявні ознаки суспільного інтересу, що пов`язаний з конфліктом військовослужбовця з представником правоохоронного органу, порушенням ним громадського порядку із застосуванням зброї під час оголошеного у країні воєнного стану.

Посилання захисника на помилковість кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 296, ст. 348 КК України не можуть свідчити про необхідність обрання ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою , оскільки такі відомості не можуть бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції при перегляді на предмет законності ухвали суду першої інстанції про доцільність перебування під вартою обвинуваченого під час судового розгляду, а вирішення питання доведеності висунутого обвинувачення віднесено до компетенції суду першої інстанції, яке має бути вирішено кінцевим судовим рішенням.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Посилання захисника обвинуваченого на недоведеність заявлених ризиків не знайшло свого підтвердження, оскільки клопотання прокурора містить достатньо відомостей щодо існування заявлених ризиків з посиланням на відповідні докази та обставини, судом було перевірено наявність ризиків та доводам прокурора надано належну оцінку.

Посилання захисника на міцні соціальні зв`язки, наявність сім'ї, його статус військовослужбовця та позитивні характеристики у обвинуваченого не може слугувати безумовною підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Також судом першої інстанції прийнято до уваги стан здоров`я обвинуваченого та зобов`язано начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області вжити заходів надання медичної допомоги ОСОБА_7 шляхом забезпечення його доставки до КНП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги» (м. Київ, вул. Братиславська, 3) для проведення лікування.

Даних про те, що ОСОБА_7 має такий стан здоров`я, який перешкоджає йому перебувати під вартою в умовах СІЗО, провадження за апеляційною скаргою не містить.

Відтак, колегія суддів вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин ухвала суду є законною.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419,422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2024 року про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_7 - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Суддя: Суддя: