Ухвала

від 10.02.2025 по справі 948/1669/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 948/1669/23

провадження № 61-1370ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Анаско» про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ «Анаско» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати відмовлено.

Додатковим рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Анаско» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 200,00 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишено без задоволення апеляційні скарги адвоката Сенкевича В. І. в інтересах ОСОБА_1 . Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 травня 2024 року та додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2024 року залишено без змін.

13 грудня 2024 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява адвоката Сенкевича В. І. в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2025 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, ухваленого Полтавським апеляційним судом 05 листопада 2024 року. Просив роз`яснити мотивувальну частину постанови Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, а саме: як суд розрахував суму орендної плати (за всі 49 років, чи щорічно окремо по кожному року, та чим обґрунтовує свій вибір, якщо відповідач зазначав про одноразову виплату?) Як суд врахував момент набрання чинності договору оренди землі, моменти виплати встановлених сум у встановлені дати. Момент вступу у власність позивачем? Як суд розрахував суму оренди на момент подання позову, з врахуванням умов договору в частині індексу інфляції та пені (вказати яким платежем та в якій частині стався повний розрахунок станом на 31 грудня 2022 року)?

У постанові Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року викладені обставини справи, докази, які містяться в матеріалах справи та їх дослідження, мотиви прийняття судового рішення, наведено висновок з посиланням на відповідні норми права, які застосував суд. При цьому, вказана постанова є мотивованою, чіткою та зрозумілою, не допускає кілька варіантів тлумачення, а тому підстави для її роз`яснення відсутні.Разом з тим, з аналізу заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови вбачається, що вона стосується роз`яснення мотивів ухваленого судового рішення та зводиться до незгоди з судовим рішенням. Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року не було ухвалено власне рішення, а залишено без змін судові рішення, якими позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, отже дане судове рішення не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 271 ЦПК України.

29 січня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказану ухвалу апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, як і місцевий суд, всупереч підстав позовних вимог, не дав мотивованої оцінки кожного аргументу щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, які мають суттєве значення для розуміння договірних відносин між сторонами спору та для вирішення справи. Суд апеляційної інстанції не навів та не застосував норми права, на які посилався позивач в апеляційній скарзі, та не навів мотиви їх незастосування.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частини перша, друга статті 271 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2023 року в справі № 522/11079/21 вказано, що «незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення».

Оскільки постановою Полтавського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишено без змін судове рішення, якими позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, це судове рішення не є тим рішенням, яке підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови апеляційного суду.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норми права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвал (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі № 948/1669/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко