Рішення

від 26.12.2007 по справі 9/182-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2007 р.                                                                            

Справа № 9/182-07

Господарський суд Київської області

колегіально в складі: головуючий суддя Є.П. Євграфова,

судді: О.О. Рябцева, Ю.В. Подоляк, розглянувши матеріали справи

за позовом   до  

треті особи:  про   за зустрічним позовом  до 

треті особи:     про

Регіонального відділення Фонду

Державного майна України по Київській області, м. Київ 1. Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Чмирівка, Білоцерківський район; 2.

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, с. Чмирівка, Білоцерківський

район 1. ОСОБА_3, с. Сорокотяги, Білоцерківський район,    2. ОСОБА_4, с. Сорокотяги,

Білоцерківський район,    примусове

виселення та повернення незаконно-займаного приміщення державної

власності,   Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, с. Чмирівка, Білоцерківський район; Регіонального

відділення Фонду Державного майна України по Київській області, м. Київ 1.

Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Біла Церква; 2.

Акціонерне товариство відкритого типу „Білоцерківська швейна фабрика”, м.

Біла Церква; 3. ОСОБА_3, с. Сорокотяги, Білоцерківський район, 4. ОСОБА_4, с.

Сорокотяги, Білоцерківський район,   

визнання права власності,

за участю представників

від позивача (відповідача за

зустрічним позовом):

- не з'явились,

від відповідача1 (позивача за

зустрічним позовом):

- ОСОБА_5, довір. № 2917 від

26.06.2007р.,

від відповідача2 (відповідач2 за

первісним позовом):

- не з'явились,

від третьої особи1 за зустрічним

позовом:

- не з'явились,

від третьої особи2 за зустрічним

позовом:

- не з'явились,

від третьої особи3 за зустрічним

позовом:

- не з'явились,

від третьої особи4 за зустрічним

позовом:

- не з'явились,

обставини справи:

До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду Державного майна

України по Київській області (далі - фонд держмайна, позивач, за первісним

позовом) до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1,

відповідач1 за первісним позовом), 2. Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_2 (далі -СПД ОСОБА_2, відповідач2 за первісним позовом) про примусове

виселення та повернення незаконно-займаного приміщення державної власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

25.03.2005 року, відділення фонду держмайна, здавало СПД ОСОБА_2 згідно

договору оренди № 152 індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення

(їдальня), яке знаходиться: в м. Біла Церква, вул. Замкова, 10. На підставі

правовстановлюючих документів відділення фонду держмайна 03.03.2007р., отримало

Свідоцтво на право власності на нежитлове приміщення (їдальня) по вул. Замкова,

10 в м. Біла Церква, загальною площею 117,7 кв.м., за державою в особі

Верховної Ради в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду

Державного майна України по Київській області, яке зареєстроване

Білоцерківським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу № 9

за №18044239 від 6.03.2007 року. За твердженням позивача згідно договору оренди

№ 152, відповідач1 систематично порушував умови п. 5.8 договору оренди

нежитлового приміщення державної власності. Листом № 14-14-287 від

27.02.2006р., відділення фонду держмайна попередило орендаря про те, що договір

оренди діє до своєї кінцевої дати 24.03.2006р. та подовженню не підлягає.

Станом на 31.07.2006р. орендар не звільнив приміщення, чим на думку фонду

держмайна, порушив Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Одночасно позивач зазначає, що дізнався, про те, що 18.08.2006р., згідно

договору купівлі-продажу громадянка ОСОБА_1 (відповідач - 2), яка є дружиною

(відповідача-1) придбала у АТЗТ «Білоцерківська швейна фабрика»металевий

павільйон «П-470», який розташований в м. Біла Церква по вул. Замкова, 10,

загальною площею 117,7 кв.м., який не може відноситися до цегляної будівлі під

назвою (їдальня), яка є державною власністю на підставі Свідоцтва про право

власності від 03.03.2007 року. Вказаний договір від 18.08.2006р. за твердженням

позивача не зареєстрований у МБТІ. З таких підстав, вважає, що відповідачем2

незаконно, неправомірно зайнято приміщення державної власності чим позбавлено

орган уповноважений управляти державним майном в особі РВ ФДМУ у володінні,

користуванні та розпорядженні державним майном, оскільки позбавлення права

власності та обмеження у його здійсненні полягає у тому, що це можливо лише у

порядку передбаченому законом.

Просить виселити відповідачів з

незаконно займаного ними приміщення державної власності, загальною площею 117,7

кв. м. по вул. Замковій, 10 в м. Біла Церква Київська область; повернути

нежитлове приміщення загальною площею 117,7 кв. м. по вул. Замковій, 10 в м.

Біла Церква Київська область, до державної власності в особі регіонального

відділення Фонду державного майна України по Київській області.

В судовому засіданні 26.06.2007

року Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі-позивач за зустрічним

позовом) звернулась до господарського суду Київської області з зустрічним

позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській

області (далі-відповідач за зустрічним позовом), треті особи: 1.   міжміське бюро технічної інвентаризації

(далі-третя особа1 за зустрічним позовом), 2. Акціонерне товариство відкритого

типу «Білоцерківська швейна фабрика»(далі-третя особа2 за зустрічним позовом)

про визнання права власності.

Зустрічний позов мотивовано тим, що

18.08.2006р. СПД ОСОБА_1 уклала з АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»договір

купівлі-продажу відповідно до якого набула у власність металевий павільйон

літера «К»площею 75,0 м2 та металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7

м2, які розташовані за адресою: вул. Замкова, 10, м. Біла Церква, Київська

область. Як зазначає СПД ОСОБА_1, металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею

117,7 м2 був комісійно переданий згідно з актом приймання - передачі основних

засобів від 20.08.2006. Білоцерківське міжміське бюро нічної інвентаризації

виготовило ОСОБА_1 технічний паспорт на придбаний металевий павільйон «П-470».

Вважає, що рішення виконкому Білоцерківської міської ради № 78 від

27.02.2007р., про оформлення  права

власності  на нежитлову будівлю (їдальні)

площею 117 м2 по вул. Замкова, 10 в м. Біла Церква за АТВТ

«Білоцерківська швейна фабрика»прийняте на підставі неправдивих відомостей, що

були надані колишнім директором (довідка за № 147 від 14.08.2003р.) відділення

Фонду держмайна та БТІ. За твердженням СПД ОСОБА_1 відповідно до переліку

основних засобів інвентаризаційної відомості АТВТ «Білоцерківська швейна

фабрика»їдальня значиться за адресою: м. Біла Церква вул. - Замкова, 24, а

приміщення металевого павільйону «П-470»по вул. Замкова, 10 у м. Біла Церква.

Просить визнати недійсним свідоцтво про право власності від 03.03.2007р. сер.

САВ № 414353 на нежитлову будівлю, літера «Ж», площею 117,7 кв.м.; визнати

право власності за ОСОБА_1 на металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7

кв.м., який знаходиться за адресою:  вул.

Замкова, 10, м. Біла Церква Київська область.

Оскільки зустрічний позов взаємно

пов'язаний з первісним позовом, згідно ухвали господарського суду Київської

області від 26.06.2007 року, відповідно до ст. 60 ГПК України, прийнято

зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом у справі №

9/182-07.

Ухвалою голови господарського суду

Київської області від 29.09.2007р. призначено колегіальний розгляд справи у

складі: головуючий суддя -Євграфова Є.П., судді: Рябцева О.О., Подоляк Ю.В.

Ухвалою суду від 11.12.2007р. залучено до участі у справі на стороні позивача

за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Регіональне відділення

Фонду Державного майна України по Київській області, в якості третіх осіб що не

заявляють самостійних вимог на предмет спору 

ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В судове засідання 26.12.2007р.

з'явились представник позивача за первісним позовом та представник позивача за

зустрічним позовом.

Інші учасники судового процесу в

засідання представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи наявні матеріали справи, обмеженість термінів розгляду справи, суд

вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача1

за первісним позовом та третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та

відповідача2 (позивача за зустрічним позовом), дослідивши докази та оцінивши їх

в сукупності, суд встановив:

Спір між сторонами виник з приводу

володіння, користування та розпорядження будівлі, що розташована в м. Біла

Церква по вул. Замкова, 10, площею 117 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач за первісним позовом вважає зазначену будівлю колишньою столовою АТВТ

«Білоцерківська швейна фабрика», яка як об'єкт соціально-побутового призначення

не увійшла під час приватизації в 1994р. до уставного фонду, та залишилась у

державній власності. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що будівля

столової знаходилась за іншою адресою, по вул. Замковій, 24, а будівлю по

Замковій, 10 придбано за відплатним договором з АТВТ «Білоцерківська швейна

фабрика».

Матеріалами справи підтверджується

наступне:

Головою фонду комунального майна

Київської області 30.03.1994р. затверджено план приватизації державного майна,

що передано в оренду організації орендарів Білоцерківської фабрики

«Олександрія». Відповідно до п. 2.2. вартість об'єктів соціально побутового

призначення що передавались трудовому колективу складала 29096 тис. крб. Відповідно

до Акту оцінки вартості майна орендного підприємства станом на 01.03.1994р., із

загальної вартості майна вилучено, в тому числі вартість майна щодо якого

встановлено пільги -29096 тис. крб. (п. 17.2) (т.с. 2, а.с. 19-22).

В подальшому між фондом комунального

майна Київської області (продавець) та організацією орендарів підприємства

білоцерківська фабрика «Олександрія»(покупець) 08.04.1994р. було укладено

договір купівлі продажу державного майна орендного підприємства Білоцерківської

фабрики «Олександрія», відповідно до якого покупець придбав державне майно

цілісного майнового комплексу орендного підприємства Білоцерківська фабрика

«Олександрія»вартістю 10122200 тис. крб., акт оцінки затверджений наказом фонду

комунального майна Київської області від 30.03.1994р. №47-П є невід'ємною

частиною договору. Передача майна загальною вартістю 10412296 тис. крб.

оформлена актом приймання передачі від 01.09.1994р. (т.с. 2, а.с. 14).  

Балансова вартість об'єктів

соціально побутового призначення становила 144 382 тис. крб. (довідка станом на

01.03.1994р., т.с. 2, а.с. 23). В тому числі, до об'єктів соціально побутового

призначення, що не підлягали приватизації увійшла столова (їдальня) фабрики

1988 р. вводу в експлуатацію та залишковою вартістю 28772 тис. крб. (перелік

вилученого майна, для якого встановлено пільги (т.с. 1, а.с. 30).

Відповідно до матеріалів

приватизаційної справи, що оглядались в судових засіданнях, а копії залучені до

матеріалів справи, інвентаризація столової зафіксована в інвентаризаційних

відомостях за №22, №18, №16, №3, №19 (т.с. 2, а.с. 67-81). Відповідно до

наведених у відомостях даних на час інвентаризації по бухгалтерському обліку

обліковувалось та перебувало в наявності приміщення столової, цегляний

павільйон, 1988р. будівництва, вартістю 34 030 068 крб.

Проте, в матеріалах приватизаційної

справи, що подані відділенням фонду державного майна по Київській області,

відсутні будь-які посилання, щодо місцезнаходження будівлі столової та її

адреси.

Адреса приміщення столової, як

свідчать матеріали справи, та підтверджено позивачем за первісним позовом в

ході розгляду справи, була встановлена на підставі довідки АТВТ «Білоцерківська

швейна фабрика»№135 від 26.06.2003р. за підписом директора С.І.Тимченко та

головного бухгалтера З.М.Михайлова, відповідно до якої, будівля їдальні

вартістю 28716538 крб., знаходиться в м. Біла Церква по вул. Замкова, 10.

Проте, наведене в повному обсязі

спростовується отриманими в ході розгляду справи доказами.

Відповідно до рішення №450 від

30.08.1983р. виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (архівний витяг)

(т.с. 2, а.с. 117) Білоцерківському виробничо швейно-галантерейному об'єднанню

виділено земельну ділянку площею 1200 кв.м. для будівництва столової та

приміщень побутового обслуговування по вул. Замкова, 24 за рахунок земель

міськземфонду. Відповідно до рішення №52 від 23.02.1993р. (архівний витяг)

земельна ділянка по вул. Замкова 10 площею 0,63 га обліковувалась під швейним

цехом №1 фабрики.

Згідно матеріалів, що подані АТВТ

«Білоцерківська швейна фабрика»на вимогу суду (т.с. 1, а.с. 130-144),  правлінням АТВТ «Білоцерківська швейна

фабрика»25.12.2000р. вирішено продати приміщення столової по вул. Замкова, 24 у

зв'язку із з необхідністю погашення заборгованості перед бюджетом. Державною

податковою інспекцією у м. Біла Церква 29.12.2000р. за №28099/7/24-24-25/3

надана згода (в порядку погодження відчудження майна, що перебуває в податковій

заставі) на відчудження будівлі-їдальні по вул. Замкові, 24.

Відповідно до постанови від

27.01.2001р. державного виконавця Оніщенко О.П. відділу державної виконавчої

служби Білоцерківського міського управління юстицію знято арешт з приміщення

їдальні, що розташована у м. Біла Церква, по вул. Замкова, 24; копію постанови

направлено до МБТІ м. Біла Церква.

За матеріалами інвентаризаційної

справи (№8621622) на їдальню по вул. Замкова №24, оригінали якої були надані на

огляд Прокуратурою  м. Біла Церква (копії

залучені до матеріалів справи т.с. 2, а.с. 49-61), справа розпочата

10.01.2001р. В матеріалах інвентаризаційної справи, містяться зокрема, лист

АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»від 03.01.2001р. з проханням видати довідку

характеристику з обміром для продажу нежитлового приміщення «столової»за

адресою: м. Біла Церква, вул.. Замкова, 24 (при цьому, в листі зазначено, що будівля

є власністю АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика») а також довідка про балансову

вартість будинку «Їдальні»по вул. Замкова, 24 -42750 грн. Згідно схеми

розташування будівель на території по вул. Замкова, 24, нежитлова будівля

(їдальня) позначена літерою А1, а1 станом на 10.12.2003р. 

Також в матеріалах

інвентаризаційної справи містяться Інвентаризаційні відомості (т.с. 1, ас.

244-245) основних фондів по фабриці Олександрія станом на 01.03.1994р., із

зазначенням адреси. Зокрема, згідно Інвентаризаційної відомості основних фондів

по фабриці Олександрія станом на 01.03.1994р. м. Біла Церква, вул. Замкова, 24

рахується будівля столової цегляний павільйон, 01.04.88р. вводу в експлуатацію

балансовою вартістю 34030068 укр. крб. Згідно Інвентаризаційної відомості

основних фондів по фабриці Олександрія станом на 01.03.1994р. м. Біла Церква,

вул. Замкова, 10, рахується будівля газозварювальної ділянки 01.04.80р. вводу в

експлуатацію, балансовою вартістю 5387328 укр. крб., та павільйон П-470

01.04.60р. вводу в експлуатацію вартістю 12906030 укр. крб. Зазначені

інвентаризаційні відомості підписані складом комісії, що призначена Наказом №39

від 28.02.1994р. по Орендному підприємству фабрика «Олександрія»«Про проведення

інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових

коштів і розрахунків»(т.с. 2, а.с. 31).

Також, згідно відповіді на судовий

запит Білоцерківської міської СЕС (від 09.11.2007р. №3116) в квітні 2002 р.

міською СЕС розглядались матеріали щодо реконструкції їдальні під кафе за

адресою Замкова, 24, на підставі розпорядження Білоцерківського міськвиконкому

від 19.03.01. №1591 про дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт на

реконструкцію власного нежитлового приміщення (колишньої їдальні) по вул.

Замковій, 24, під кафе ОСОБА_3.

Крім того, як вбачається з

примірників договору купівлі-продажу та Переліку нерухомого майна, яке

приватизоване у складі цілісного майнового комплексу (додаток до договору), що

були подані АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика», на зворотній стороні договору

купівлі-продажу 16.01.2001р. Білоцерківським МБТІ проставлено реєстровий напис,

згідно з якого будівля за адресою по вул. Замкова, 24 площею 212,4 кв.м.

зареєстровано за АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика 16.01.2001р., та

нотаріусом проставлено відмітку про відчудження будівлі згідно з договором

купівлі-продажу від 26.01.2001р. 

Відповідно до витягу про реєстрацію

права власності №5566164 від 24.11.2004р. у власності АТВТ «Білоцерківська

швейна фабрика» перебувала також частина приміщення по вул. Замкова, 24 та

згідно з відміткою на витягу була відчуджена 21.12.2004р.

При цьому, за переліком переліку

нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу, за

адресою Замкова, 24 були приватизовані лише павільйон з добудовою та металева

огорожа.

Отже, сукупність наведених доказів

свідчить, що приміщення столової (їдальні), що під час приватизації не увійшла

до статутного фонду АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»та була об'єктом

державної власності, знаходилась не за адресою м. Біла Церква, вул. Замкова,

10, а за адресою м. Біла Церква, вул. Замкова, 24,  була без законних підстав 16.01.2001р.,

зареєстрована Білоцерківським МБТІ за АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика», а

останнім, 26.01.2001р., як підтверджується матеріалами справи, відчуджена за

договором купівлі-продажу від 26.01.2001р. громадянину ОСОБА_3. (в подальшому

розподілено між ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 за

рішенням суду).

Щодо приміщення павільйону П-470 за

адресою вул. Замкова, 10, який придбаний позивачем за зустрічним позовом, суд

враховує наступне:

Відповідно до матеріалів технічної

інвентаризації приміщення за адресою Замкова, 10, що подані як позивачем за

первісним, так і позивачем за зустрічним позовом вбачається, що приміщення має

внутрішню площу 117, кв.м. (зовнішня 133,6 кв.м.) та розташоване за адресою

вул. Замкова, 10. Згідно відповіді на судовий запит Білоцерківського МБТІ  від 20.08.2007р. по вул. Замкова 10

розташована одна  нежитлова будівля площею

117 кв.м.

Наявність такого приміщення також

підтверджується схемою генерального плану будівель по Замковій 10 (за підписом

та мокрою печаткою управління архітектури виконкому Білоцерківської міськради,

оригінал оглянуто в засіданні) 1983р. (тобто до будівництва столової 1988р.) та

матеріалами інвентаризаційної справи домоволодіння по вул. Замкова, 10, що

надана на огляд прокуратурою м. Біла Церква (копії залучені до матеріалів

справи). Зазначена будівля павільйону П-470 увійшла до статутного фонду під час

приватизації 1994р. АТВТ «Білоцерківська швейна фабрика»(відповідно до переліку

нерухомого майна, що додається до договору купівлі-продажу, Інвентаризаційної

відомості основних фондів по вул. Замкова, 10, що знаходились в матеріалах

інвентаризаційної справи БТІ) та в подальшому, як власність була АТВТ

«Білоцерківська швейна фабрика»за відплатним договором, що посвідчений

нотаріально, відчужена 18.08.2006р. (т.с. 1, а.с. 60) та за актом приймання

передачі передана позивачці за зустрічним позовом СПД ОСОБА_1

Суд не приймає до уваги посилання

відділення фонду держмайна, на звіт про оцінку майна приміщення площею 117

кв.м., в якому за твердженням фонду зазначено, що  приміщення є колишньою столовою, оскільки

зазначений висновок не є висновком судового експерта наданим у встановленому

порядку, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність. Крім того,

поданий висновок містить суперечливі дані, щодо об'єкта оцінки. Зокрема,

відповідно до п.3.1 висновку -об'єктом оцінки є будівля виробничого комплексу,

а за п. 3.3 -це будівля колишньої столової. При цьому, експерт зазначає, що

будівля не оздоблена системами каналізації та водостоків, системою вентиляції

та холодного водопостачання, сантехнічні приміщення -загальні для всіх

користувачів на вулиці. На переконання суду наведені характеристики будівлі

свідчать про неможливість розташування в ньому постійно діючого закладу

харчування, та відповідно - хибність висновків наведених експертом.

Щодо договору оренди на спірне

приміщення між відділенням фонду держмайна та відповідачем1, суд не приймає

його до уваги як допустимий доказ належності спірного приміщення павільйону

площею 117 кв.м. орендодавцю на момент передачі майна в оренду. Право

розпорядження майном, зокрема передачі у найм, відповідно до ст.ст. 317, 761 ЦК

України належать власнику майна, або особі якій належать майнові права. Як

встановлено в ході розгляду справи, право власності на зазначене приміщення як

на об'єкт нерухомості було оформлено відділенням фонду держмайна лише в 2007р.,

при цьому, як було пояснено представником фонду в ході розгляду справи, з часу

закінчення приватизації в 1994р., ніяких дій щодо збереження державного майна,

його інвентаризації тощо, не вчинялось.

Відповідно до ст. 321 ЦК України

право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього

права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права

власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку,

встановлених законом. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності

набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право

власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону

або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як свідчать матеріали справи,

Регіональним відділення фонду державного майна по Київський області на підставі

рішення виконкому Білоцерківської міської ради №78 від 27.02.2007р. отримано

03.03.2007р. Свідоцтво на право власності на нежитлове приміщення (їдальня) по

вул. Замкова, 10 в м. Біла Церква, загальною площею 117,7 кв.м., за Державою в

особі Верховної Ради в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду

Державного майна України по Київській області, яке зареєстроване

Білоцерківським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу № 9

за №18044239 від 06.03.2007 року.

Як встановлено в ході розгляду

справи адресу приміщення було визначено за довідкою АТВТ «Білоцерківська швейна

фабрика»№135 від 26.06.2003р. (м. Біла Церква по вул. Замкова, 10), зміст якої

не відповідає фактичним обставинам, оскільки столова державної власності

знаходилась за адресою Замкова, 24. 

Отже, право власності 03.03.2007р. на підставі рішення від 27.02.2007р.

фондом держмайна було оформлено на приміщення, яке не було об'єктом державної

власності (увійшло під час приватизації до статутного фонду), та на підставі

договору купівлі-продажу від 18.08.2006р. належало приватній особі - позивачці

за зустрічним позовом - СПД ОСОБА_1

Рішення виконавчого комітету

Білоцерківської міської ради №78 від 27.02.2007р. (п. 1.4) на підставі якого

фондом держмайна оформлено свідоцтво про право власності від 03.03.2007р, за

протестом прокурора було скасовано 24.07.2007р. рішенням виконавчого комітету

№319.

Як свідчать наявні в матеріалах

справи докази, СПД ОСОБА_1 набула право власності на приміщення павільйону

П-470 площею 117 кв.м. у встановленому законодавством порядку за правочином,

укладеним між нею та власником павільйону - АТВТ «Білоцерківська швейна

фабрика». Придбане приміщення не є об'єктом державної власності як вважає,

відділення фонду держмайна, оскільки втратило такий статус 1994р. з моменту

його приватизації, та в подальшому відповідно не могло бути об'єктом оренди як

державне майно.

Оскільки відділення фонду держмайна

вважає приміщення по вул. Замковій, 10 державною власністю, вимагає виселення з

приміщення  відповідачів, не маючи на те

жодних правових підстав, а отже, не визнає право власності набуде СПД ОСОБА_1

за договором від 18.08.2006р., право власності підлягає захисту.

Відповідно до ст. 16 ЦК України

способом захисту цивільних прав та інтересів є зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про

визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право

власності.

З огляду на наведене позовна вимога

зустрічного позову щодо визнання права власності є обґрунтованою, в повному

обсязі доведеною матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно вимога відділення фонду

держмайна по первісному позову про виселення відповідачів із зазначеного

приміщення, є безпідставною, не ґрунтується на фактичних обставинах, в повному

обсязі спростовується матеріалами справи та не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги зустрічного позову про

визнання недійсним Свідоцтва про право власності, суд вважає, що в цій частині

провадження підлягає припиненню оскільки, свідоцтво про право власності не є

актом органу  в розумінні ст. 12 ГПК

України, ст. 16 ЦК України. Свідоцтво є письмовим документом, що посвідчує право,

проте правовстановлюючим документом, є рішення виконкому Білоцерківської

міськради від 27.02.2007р., яке станом на час вирішення спору по суті

скасовано. Отже спір в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності

не підлягає вирішенню в господарських судах.

З огляду на наведене, первісний

позов задоволенню не підлягає як безпідставний. Зустрічний позов підлягає

задоволенню частково, в решті провадження у справі підлягає припиненню.

Витрати по сплаті державного мита

та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються

на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись

ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, п.1. ч .1 ст. 80, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

:

1. В задоволенні первісного позову

відмовити в повному обсязі.

2. Зустрічний позов задовольнити

частково.

3. Визнати за СПД ОСОБА_1 право

власності на металевий павільйон «П-470»літера «Ж»площею 117,7 кв.м., який

знаходиться за адресою: вул. Замкова, 10, м. Біла Церква Київська область.

4. Стягнути з Регіонального

відділення фонду державного майна по Київській області (01196, м. Київ, пл.

Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 19028107) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, № свідоцтва НОМЕР_1) 142 грн. державного мита та

49 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 

5. Провадження в частині позовних

вимог за зустрічним позовом визнання недійсним свідоцтва про право власності

від 03.03.2007р. сер. САВ № 414353 на нежитлову будівлю, літера «Ж», площею

117,7 кв.м.  припинити.

Головуючий суддя   Суддя   Суддя

Є.П. Євграфова                                         О.О.

Рябцева                                          Ю.В.

Подоляк