Ухвала

від 17.02.2025 по справі 922/3274/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3274/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025

та на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2021

у справі № 922/3274/19

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області

до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області;2. Фермерського господарства "Щастя-2016"; 3. ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Близнюкіської селищної ради Лозівського району Харківської області,

про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів, зобов`язання повернути земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.01.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (повний текст складено 23.01.2025) та на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі № 922/3274/19, сформована в системі "Електронний суд" 28.01.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.01.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Чумак Ю.Я.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн.

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З тексту оскаржуваних судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що предметом позову у даній справі є 14 вимог немайнового характеру: 1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 04.02.2015 № 212-СГ; 2) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 10.03.2015 № 505-СГ; 3) визнання недійсним договору від 30.04.2015 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419947563206); 4) скасування їх державної реєстрації від 07.05.2015 № 9588726; 5) визнання недійсним договору від 30.04.2015 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419937163206); 6) скасування їх державної реєстрації від 07.05.2015 № 9590012; 7) визнання недійсним договору від 30.04.2015 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574075763206); 8) скасування їх державної реєстрації від 07.05.2015 № 9590649; 9) визнання недійсним договору від 30.04.2015 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574130763206); 10) скасування їх державної реєстрації від 07.05.2015 № 9591613; 11) зобов`язання повернути земельну ділянку площею 32,5072 га (кадастровий номер 6320683500:01:000:0105); 12) зобов`язання повернути земельну ділянку площею 31,8430 га (кадастровий номер 6320683500:01:000:0104); 13) зобов`язання повернути земельну ділянку площею 14,0977 га (кадастровий номер 6320682000:01:001:0648); 14) зобов`язання повернути земельну ділянку площею 17,0947 га (кадастровий номер 6320682000:01:001:0653).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 позов задоволено частково.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 922/3274/19, вказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним Договір від 30.04.2015 оренди землі площею 32,5072 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0105 та додаткову угоду від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419947563206), укладені між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016"; визнано недійсним договір від 30.04.2015 оренди землі площею 31,8430 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0104 та додаткову угоду від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419937163206), укладені між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016"; визнати недійсним договір від 30.04.2015 оренди землі площею 14,0977 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0648, та додаткову угоду від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574075763206), укладені між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016"; визнано недійсним договір від 30.04.2015 оренди землі площею 17,0947 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0653, та додаткову угоду від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574130763206), укладені між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016"; зобов`язано Фермерське господарство Щастя-2016 повернути Близнюківській селищній раді Лозівського району Харківської області земельні ділянки: площею 32,5072 га (к.н. 6320683500:01:000:0105), площею 31,8430 га (к.н. 6320683500:01:000:0104), площею 14,0977 га (к.н. 6320682000:01:001:0648), площею 17,0947 га (к.н. 6320682000:01:001:0653).У решті позовних вимог відмовлено.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

У касаційній скарзі заявник просить рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 922/3274/19 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, тому з урахуванням кількості вимог немайнового характеру та з огляду на те, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, тому за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі у сумі 43 030,40 грн (14 вимог х 1 921 грн х 200 % х 0,8).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 43 030,40 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить виклад обставин справи, обґрунтування порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення такого недоліку касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним обґрунтуванням наявності цієї підстави (цих підстав).

При цьому Суд зауважує, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) та надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 43 030,40 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 та на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі № 922/3274/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.