Ухвала

від 17.02.2025 по справі 759/26865/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 759/26865/21

провадження № 61-1805ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року у справі за позовом Житлово-Будівельного Кооперативу «Індикатор-12» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Житлово-Будівельний Кооператив «Індикатор-12» (далі - ЖБК «Індикатор-12») звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , в якому просив суд: усунути перешкоди в користуванні належним майном шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року позовні вимоги ЖЖБК «Індикатор-12» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні належним ЖБК «Індикатор-12» майном, шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК «Індикатор-12» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Т. М. залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року залишено без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЖБК «Індикатор-12» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у сумі 6 000,00 грн, по 3 000,00 грн з кожного.

13 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк Т. М. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

У постанові Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року не вказана дата виготовлення повного тексту постанови, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 15 січня 2025 року (середа).

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року зареєстрована 26 грудня 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 27 грудня 2024 року.

У касаційній скарзі представник заявника заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначила, що суд апеляційної інстанції не повідомив її та ОСОБА_1 , у встановлений законодавством спосіб, про дату і час розгляду даної справи, яку було призначено на 16 грудня 2024 року.

Зазначила, що в грудні 2024 року у неї не було повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді, так як повноваження закінчилися, а новий договір про надання правничої допомоги у даній справі вони уклали 07 лютого 2025 року.

Вказує, що 26 грудня 2024 року в її електронний кабінет у підсистемі «Електронний Суд» надійшла оскаржувана постанова Київського апеляційного суду. ОСОБА_1 до теперішнього часу не отримав постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року, а електронного кабінету він не має. Тому про оскаржуване рішення ОСОБА_1 дізнався від адвоката Семенюк Т. М. 07 лютого 2025 року, а саме після укладення нового договору про надання правничої допомоги від 07 лютого 2025 року.

Однак, Верховний Суд зауважує, що представником заявника не надано жодного доказу на підтвердження того, що судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення сторонам (зокрема, заявнику ОСОБА_1 ) копії постанови.

На підтвердження клопотання представник заявника надала картку руху документа у підсистемі «Електронний суд».

Оскільки представником заявника не надано доказів порушення судом апеляційної інстанції порядку направлення сторонам копії постанови та не вказано конкретних обставин та поважних причин, що завадили їй вчасно подати касаційну скаргу, то касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для вказання поважних причин та подання відповідних доказів.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, заявник та його представник повинні були цікавитися рухом справи, оскільки суд апеляційної інстанції розглядав справу за апеляційною скаргою заявника, яку подано його представником, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979ск24) зазначено, що особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження.

Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Т. М. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів

в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення копій цієї касаційної скарги ЖБК «Індикатор-12» та ОСОБА_2 представник заявника не надала.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни про поновлення процесуального строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк Тетяни Миколаївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць