Ухвала

від 18.02.2025 по справі 240/17165/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа №240/17165/23

адміністративне провадження №К/990/4878/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними та нечинними рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, у якому просив:

-визнати протиправним та нечинним рішення №1010 27-ї сесії 8-го скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 15 червня 2022 року "Про делегування повноважень виконавчому комітету селищної ради у сфері оренди комунального майна";

-визнати протиправним та нечинним рішення №403 виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 16 грудня 2021 року "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 28.01.2021 №1 Про затвердження Регламенту виконавчого комітету та виконавчих органів Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

05 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Скаржник оскаржує, зокрема, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року. Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 03 січня 2025 року, проте цю касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду 05 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Скаржник зазначає, що 03 лютого 2025 року в суді першої інстанції ознайомився з матеріалами справи. Скаржник встановив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була надіслана на адресу скаржника Viber: за телефоном, який позивачу ніколи не належав.

Як доказ цим доводам, скаржник надає супровідний лист суду апеляційної інстанції, проте через недостатнє володіння комп`ютерної техніки, копія супровідного листа була відтворена власноруч скаржником.

Просить поновити процесуальний строк.

Так, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Верховний Суд зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що копія документа - це документ, що містить точне знакове відтворення інформації оригіналу документа. Відповідне визначення міститься у Національному стандарті України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2023.

Верховний Суд відхиляє наданий скаржником супровідний лист суду апеляційної інстанції, позаяк відтворена власноруч копія цього документа не відповідає ознаці точності відтворення інформації оригіналу супровідного листа.

Належними доказами факту неотримання копії рішення суду апеляційної інстанції може бути, наприклад, конверт з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення "за закінченням терміну зберігання". Також належним доказом невиконання Сьомим апеляційним адміністративним судом приписів статті 251 КАС України та, відповідно, неотримання скаржником копії рішення суду апеляційної інстанції, може бути лист від цього суду щодо наданої інформації про дату, спосіб надсилання копії оскаржуваної постанови учасникам справи та (не)отримання учасниками справи цього рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними через їхнє неналежне підтвердження.

Також аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору.

Водночас у тексті касаційної скарги зазначено, що у цій справі порушено права учасника бойових дій на розвиток власного бізнесу.

Указано, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.

На підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій до касаційної скарги додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

Верховний Суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак вислів «порушені права» нерозривно пов`язаний саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, та не стосується усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Ураховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме правомірність рішення №1010 27-ї сесії 8-го скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 15 червня 2022 року та рішення №403 виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 16 грудня 2021 року, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, який звернувся до суду в 2023 році та заявив дві позовні вимоги немайнового характеру.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривні.

Отже, розмір ставки в частині оскарження однієї позовної вимоги немайнового характеру складає 1073, 60 грн (2684,00 грн х0,4).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4 294, 40 гривень (200% від 1073, 60)*2 за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, заявнику касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 294, 40 гривень.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження, а також шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними та нечинними рішень.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у цій справі - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:

- подання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.

-подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений Судом строк, касаційна скарга буде повернута.

6. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов