Ухвала

від 18.02.2025 по справі 906/1141/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"18" лютого 2025 р. Справа № 906/1141/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Миханюк М.В.

судді Саврій В.А.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Житомирської обласної прокуратури про повернення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 07 березня 2024 року (повний текст складено 15.03.2024) у справі №906/1141/21 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"

до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 06.10.2021 №1120

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07 березня 2024 року у справі №906/1141/21 позов Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 06.10.2021 №1120 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області від 06.10.2021 № 1120 "Про свідоцтво на право власності".

Присуджено до стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області на користь Дочірнього підприємства "Житомиртурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" 2270,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В.) від 17.06.2024 у справі №906/1141/21 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.03.2024 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, 18.07.2024 Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 07.03.2024; скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 07 березня 2024 року закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Зазначена ухвала мотивована тим, що питання про права і обов`язки Житомирської обласної державної адміністрації судом першої інстанції при розгляді даного спору не вирішувалися, а судом було розглянуто наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншого учасника провадження у справі (відповідача) і повторний апеляційний перегляд рішення Господарського суду Житомирської області 07.03.2024 буде суперечити принципу остаточності рішення, тобто неприпустимості повторного вирішення спору, що вже вирішений.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі №906/1141/21.

17 лютого 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Житомирської обласної прокуратури про повернення судового збору, в якій заявник посилаючись на положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 4 ст. 231 ГПК України, просить суд повернути Житомирській обласній прокуратурі судовий збір в розмірі 3405,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.03.2024 у справі №906/1141/21.

Колегія суддів, розглянувши заяву Житомирської обласної прокуратури про повернення судового збору, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачають можливість повернення судового збору лише в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що серед переліку підстав для повернення судового збору ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, відсутня така підстава, як закриття апеляційного провадження у справі.

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття апеляційного провадження".

Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Разом з цим, підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, процесуальна дія суду із закриття провадження у справі та передумови її здійснення регламентуються ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та не є тотожною закриттю апеляційного провадження, яке здійснюється у порядку, встановленому ст. 264 цього Кодексу.

У разі закриття судом апеляційної інстанції саме провадження у справі, він одночасно переглядає й судовий акт місцевого господарського суду (скасовує його повністю або в певній частині тощо). Поряд із цим, у разі закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виключно встановлює наявність підстави для такого закриття і не здійснює апеляційного перегляду прийнятого судового рішення.

Отже, наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття апеляційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Відтак, закриття провадження у справі (в тому числі в апеляційній інстанції) і закриття апеляційного провадження є різними процесуальними діями, позаяк закриття провадження у справі стосується усієї справи в цілому (загалом), у той час як закриття апеляційного провадження стосується лише однієї із стадій розгляду справи, тобто її апеляційного розгляду.

Наведене підтверджує різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".

До того ж зазначені процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття апеляційного провадження) регулюються й різними правовими нормами Господарського процесуального кодексу України, - відповідно ст. 231 та ст. 264 названого Кодексу.

Отже, закриття апеляційного провадження є процесуальною дією не лише не тотожною, а відмінною від закриття провадження у справі (в цілому).

Вищенаведені висновки узгоджуються позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 13.05.2021 у справі №925/1221/17, в ухвалах від 08.12.2021 у справі №916/2623/20, від 15.08.2023 у справі №925/1609/20, від 18.09.2023 у справі №910/21368/21, від 20.09.2023 у справі №904/9705/21, в яких також зазначено, що закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами Господарського процесуального кодексу України (ст. 231 та ст.ст. 264, 296 Господарського процесуального кодексу України, відповідно).

Повернення судового збору у випадку закриття апеляційного провадження пунктом 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, що унеможливлює задоволення заяви про повернення судового збору. Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду, від 29.05.2019 у справі №820/4918/16 та від 22.11.2019 у справі №816/731/16, а також ухвалах Верховного Суду від 29.01.2024 у справі №910/14417/22, від 04.12.2023 у справі №917/1586/21, від 19.09.2023 у справі №910/12159/20, від 02.08.2023 у справі №922/3742/19, 09.01.2023 у справі №911/3730/16 (911/677/21), від 30.09.2024 у справі №910/14500/23

Враховуючи, що у цій справі має місце закриття апеляційного провадження, а не закриття провадження у справі загалом, то зазначене не входить до передбаченого ст. 7 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку підстав для повернення судового збору (аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2763/18, від 12.05.2020 у справі №910/14002/18 та від 21.01.2021 у справі №924/881/16), з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Житомирської обласної прокуратури про повернення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Житомирської обласної прокуратури про повернення судового збору в розмірі 3405,00 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.03.2024 у справі №906/1141/21.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.