Ухвала

від 17.02.2025 по справі 638/10630/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 638/10630/21

провадження № 61-1252ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від24 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Харківська товарна біржа, про визнання недійсним договору іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію іпотеки, скасування запису про державну реєстрацію обтяження,

постановив ухвалу про наступне:

1. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2024 року у справі № 638/10630/21 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 27 червня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за реєстровим № 1823, яким передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано записи про державну реєстрацію іпотеки цієї квартири та про державну реєстрацію обтяження квартири. Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

2. 26 березня 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 900,00 грн.

3. Заява обґрунтована тим, що 25 березня 2024 року був підписаний акт виконаних робіт до договору про падання правової допомоги, згідно з яким гонорар складає 28 900,00 грн. Разом з тим, 06 березня 2024 року була подана заява про те, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, які будуть заявлені до відшкодування, будуть надані після ухвалення рішення суду.

4. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 638/10630/21.

5. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року у складі судді Латки І. П. заяву позивача задоволено. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 900,00 грн.

7. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване так:

- послуги, які надавались адвокатами позивачу, є такими, що відповідають як критеріям розумності, так і критеріям необхідності, оскільки саме ці послуги стали ключовими для розгляду справи;

- розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28 900,00 грн є обґрунтованим, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи й обсяг виконаних адвокатом робіт, приймаючи до уваги надані документи, які підтверджують понесені витрати;

- послуги, зазначені в акті виконаних робіт від 25 березня 2024 року, дійсно були надані позивачу та були необхідними в аспекті надання якісної правничої допомоги;

- додаткова винагорода у розмірі 8 100,00 грн передбачена пунктом 1.5 договору від 20 червня 2021 року;

- суд відхилив доводи представника ОСОБА_3 про безпідставність такої послуги як представництво інтересів в суді першої інстанції вартістю 15 000,00 грн, оскільки такий вид правової допомоги був наданий позивачу його представниками шляхом безпосередньої участі останніх в судових засіданнях.

8. Постановою Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з 28 900,00 грн до 15 000,00 грн в рівних частинах з кожного.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь позивача 15 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2024 року вимоги позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Харківська товарна біржа, про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння залишені без розгляду.

10. 23 січня 2025 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року та залишити в силі додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року.

11. Касаційну скаргу позивач обґрунтував так:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19, Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц;

- сторона, яка заявляє клопотання про зменшення суми судових витрат, зобов`язана довести неспівмірність таких витрат. Саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами;

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- позивач заявив до стягнення 28 900,00 грн, в той час як відповідач ОСОБА_3 вказував попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 81 000,00 грн, тобто витрати позивача є значно меншими. Разом з тим, представник ОСОБА_3 заявляє клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач і яка ще й підлягає розподілу між сторонами;

- слід врахувати також поведінку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які уклали іпотечний договір від 27 червня 2018 року через 1 рік і 3 місяці після укладення договору позики. Для уникнення судового спору і, як наслідок, компенсації судових витрат відповідачі мали можливість врегулювати спір мирним шляхом, розрахувавшись за договором позики, однак цього не зробили;

- суд апеляційної інстанції не навів доводів щодо нерозумності витрат на правничу допомогу та їх неспівмірності.

12. Верховний Суд робить висновки, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

13. Вказаною нормою ЦПК (див. пункт 12) передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

14. В цьому випадку матеріали касаційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення свідчать про те, що доводи, наведені позивачем у скарзі, не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення чи його невідповідності висновку, викладеному у постанові Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

15. Мотивами, з яких суд дійшов такого висновку, є наступне.

16. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

17. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

18. Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

19. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК).

20. У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

21. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

22. За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

23. Верховний Суд уже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.

24. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

25. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

26. Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 березня 2024 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з однієї сторони і позивачем з іншої сторони був підписаний акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 20 червня 2021 року. В акті вказаний перелік робіт, виконаних адвокатами, а також передбачена додаткова винагорода у розмірі 8 100,00 грн. Загальна сума, що підлягає сплаті, визначена у розмірі 28 900,00 грн.

28. Ураховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатами робіт, виходячи із принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських витрат і розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, а також того, що частина позовних вимог була залишена без розгляду, беручи до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3 на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, до 15 000,00 грн.

29. Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, зводяться до його незгоди з висновком апеляційного суду та оцінкою доказів, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

30. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах, на які посилається позивач у касаційній скарзі (див. пункт 11).

31. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК.

Керуючись статтями 258-261, 394 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від24 грудня 2024 року у справі № 638/10630/21.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков