Ухвала

від 21.02.2025 по справі 214/5481/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3698/25 Справа № 214/5481/24 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

УХВАЛА

21 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2025 року у цивільній справі № 214/5481/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті працівника,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Саксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 14січня 2025рокувідмовлено у задоволенні клопотання позивача Приватного акціонерноготовариства «Криворізькийзавод гірничогообладнання»зупинення провадження у справі.

З даноюухвалою Приватнеакціонерне товариство«Криворізький заводгірничого обладнання»не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову зупиненити провадження у справі.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню апелянту, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, встановлений ч.1 ст. 353 ЦПК України та до цього переліку не включено ухвалу провідмову у зупиненні провадження у справі.

Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в Ухвалі від 13 червня 2018 року, справа № 522/14750/16-ц, в Ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року, справа № 761/6099/15-ц, в Ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, справа № 623/3792/15-ц та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року, справа № 522/18296/14-ц.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, оскільки ухвала провідмову у зупиненні провадження по справі не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до переліку у ст. 353 ЦПК України, апеляційний суд, діючи на підставі п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, не приймає до розгляду та повертає апеляційну скаргу.

Враховуючи наведене та керуючисьст. 260,261, 352, 353, 357 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2025 року у цивільній справі № 214/5481/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті працівника повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: