Рішення від 24.02.2025 по справі 420/31774/24

Справа № 420/31774/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участі : секретаря Ростомової А.П., представників: позивача Чайки О.Ю., відповідача Бушуєвої О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00137170705 від 30.09.2024 року на суму штрафних санкцій 1 910344,63 грн.; - визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00137160705 від 30.09.2024 року на суму штрафних санкцій 2 040 грн., мотивуючи це тим, що у Наказі від 21.08,2024 року № 3693-л відсутні будь-які посилання на наявність відповідних підстав, щодо призначення перевірки як і не відображено наявність та або/отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства контроль за яким покладено на контролюючи органи. Тому позивач вважає, що призначення та проведення відповідної фактичної перевірки щодо Позивача, було здійснено неправомірно. Податковий орган робить висновки про начебто наявні з боку платника податків порушення п. 12. ст. З Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому, наказ на перевірку не містить такого кола питань як «перевірка порядку ведення обліку товарних запасів |тошо». Передбачені у Наказі про проведення перевірки питання не включають в себе порядок ведення обліку товарних запасів, ведення обліку товарів в місцях їх реалізації, тобто відповідач фактично вийшов за межі передбаченої фактичної перевірки, Вказує на відсутність у наказі на перевірку тривалості проведення перевірки, Вказує на розбіжності що містяться у акті перевірки, податковому повідомленні рішенні , розрахунку штрафних санкцій та акту відмови щодо дат, Зазначає, що статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів. Вважає, що застосування штрафної санкції в розмірі 150% є незаконним, оскільки відповідно до п.,1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафна санкція в такому розмірі застосовується «за кожне наступне вчинене порушення», тоді як до цієї перевірки таке порушення щодо позивача відповідачем не встановлювалось. Нарахування на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафної санкції за відсутність «QR-коду» у фіскальних чеках є проявом надмірного Формалізму. Відсутність же у відповідних розрахункових документах «QR-коду» не спростовує того факту, шо такі розрахункові документи були видані покупцям і в цих документах зазначена повна сума покупки. | Застосування санкцій за ст.20 передбачено у разі реалізації не облікованого товару, в той час як при перевірці, відповідно до Акту, не встановлений факт реалізації не облікованого товару. Також, ТОВ «Престижбуд 33» на відповідний запит податкового органу було надано всі необхідні документи, що підтверджують відповідне ведення обліку товарів, що знаходяться в місці реалізації. В Акті перевірки жодним чином не обґрунтовано, чому саме полягає порушення п. 12 ст. З ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугу». Перевіряючими не обґрунтовано звідки було взято вартість товару, реалізованого начебто з порушенням порядку ведення обліку. Та сума за Z-звітами відрізняється від суми вказаної в акті. Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, ППР надсилається (вручається) за кожною штрафною санкцією, тобто за кожним штрафом окремо. Тобто у разі застосування штрафів за кілька правопорушень штрафи за кожним з них мають надсилатися окремим ППР. В даному випадку, оскаржуване податкове повідомлення рішення №0013717 0705 від 30.09.2024 року , всупереч наведеній нормі, складено два окремих «начебто» порушення єдиним документом.. В ППР №0013716 0705 від 30.09.2024 року не зазначено який конкретний абзац частина ст.44 ПКУ порушені виходячи із їх великої кількості.

Податковий орган надав вимогу про надання документів 22.08.2024 року (четверг) та вимагав надати документи 26.08.2024: року (понеділок). За своїм змістом та суттю вимога сформована таким чином та з такими строками, що унеможливлюють її виконання в повному обсязі. При цьому ТОВ «Престижбуд 33» на вказану вимогу відреагувало в силу наданого часу, та надало податковому органу необхідні документи.

Ухвалою суду від 15.10.2024 року позов залишено без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.01.2025 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

12.12.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому відповідач позов не визнає з підстав того, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 191, ст. 20, пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України), на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024 № 3693-П та направлень від 21.08.2024№ 6985, 6989 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, б. 53/А.

При вході на перевірку представника ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» Фетюка К.Ф. ознайомлено з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024 № 3693-П та направленнями від 21.08.2024 № 6985, 6989, про що свідчать відповідні відмітки в направленнях на перевірку.

Результати фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» оформлено актом від 02.09.2024№ 2478/04-36-07-08/РРО-36945330, згідно висновку якого встановлено порушення:

п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі - ЗУ № 265/95-ВР) - не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції;

п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР - не ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України, за місцем їх реалізації;

пп. 20.1.6, пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 ПК України - ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відповідності до вимог п. 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 із змінами та доповненнями, направлено до Головного управління ДПС у Полтавській області матеріали вказаної фактичної перевірки для винесення рішення згідно законодавства.

На підставі акту перевірки від 02.09.2024 № 2478/04-36-07-08/РРО-36945330 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.09.2024 № 00137170705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1910344,63 грн, від 30.09.2024 № 00137160705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 гривень. Щодо відсутності у наказі підстави для проведення перевірки то якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. У нашому випадку, наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024 № 3693-П про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» прийнятий з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на підставі ст. 191, ст. 20, пп. 69.22 п. 69підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 75.1.3, п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто його зміст є таким, що відповідає вимогам, встановленим ПК України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених підстав для її проведення, що узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постановах від 26.03.2024 по справі № 420/9909/24. Вимогами Положення № 13 зазначено, що одним із обов`язкових реквізитів фіскального чека є QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/ фіскальний номер ПРРО. Так, під час проведення фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за адресою фактичного провадження діяльності: м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, б. 53/А, встановлено, що у господарській діяльності суб`єкт господарювання використовує програмні реєстратори розрахункових операцій № 4000761263 та № 4000761266.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що суб`єктом господарювання в період серпня 2024 року не забезпечено видачу фіскальних чеків встановленої форми та змісту, а саме: у фіскальних чеках відсутній обов`язковий реквізит - QR-код (через ПРРО ф.н. 4000761263 - на суму 696542,93 грн, через ПРРО ф.н. 4000761266 - на суму 67594,92 грн), що підтверджується витягами з бази СОД РРО, які є додатками до акту фактичної перевірки від 02.09.2024 № 2478/04-36-07-08/РРО-36945330.

Таким чином, ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» порушено п. 1, 2 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР та застосовано штрафні санкції у розмірі 764137,85 грн, відповідно до абз. 1, 2 п. 1 ст. 17 ЗУ № 265/95-ВР. Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350. Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги)...

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не пройматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. Згідно з абз. 6 ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З огляду на об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта, суб`єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, а саме за відсутності відповідних розрахункових документів.

За першу з таких операцій потрібно застосують штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі).

Приписами вказаних норм встановлено відповідальність, зокрема за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій(відсутність відповідних розрахункових документів), при цьому розмір фінансової санкції за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Тому кожне конкретне правопорушення, встановлене п. 1 ст. 17 Закону № 265, є закінченими з моменту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, а саме за відсутності відповідних розрахункових документів.

Як наслідок, за першу з таких операцій потрібно застосувати штраф як за перше порушення, а за кожну наступну як за повторне (у підвищеному розмірі).

У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно акту фактичної перевірки від 02.09.2024 № 2478/04-36-07-08/РРО-36945330 вказано, що за порушення п. 1, 2 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 150%.

Перший випадок порушення ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР виявлено податковим органом під час фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 81/1, результати якої оформлено актом від 02.09.202 №2477/04-36-07-08-РРО-36945330, фінансова санкція по якому застосована згідно податкового повідомлення- рішення від 30.09.2024 №00137190705 у розмірі 100%. Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 150 відсотків вартості товарів проданих з порушенням, відповідно до висновків акту фактичної перевірки від 02.09.2024 № 2478/04-36-07-08/ РРО-36945330 є обґрунтованим. Зазначене підтверджується поясненнями особи, представником ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» Фетюка Костянтина Федоровича, який зазначив, що первинні документи на товар, договори, установчі та реєстраційні документи, не можуть бути надані у зв`язку з тим, що за адресою магазину: м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, б. 53/А відсутні та знаходяться у центральному офісі.

Cт. 20 Закону № 265/95-ВР була викладена у новій редакції, в якій передбачено відповідальність суб`єкта господарювання як за реалізацію не облікованих товарів, так і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів. Таким чином , реалізацію не облікованих товарів визначено самостійної підставою для застосування штрафної санкції. При цьому, зазначеним Законом було уведено обов`язок суб`єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів. Зміни до Закону № 265/95-ВР передбачають розширене коло обов`язків суб`єкта господарювання та збільшену кількість підстав, за яких може бути накладено відповідальність.

Перевіркою ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за адресою провадження діяльності: м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, б. 53/А встановлено факт ненадання посадовим (службовим) особам органу ДПС всіх документів, що стосуються об`єкта перевірки.

Так, працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровський області представнику ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» Фетюку Костянтину Федоровичу 22.08.2024 об 14:20 вручено письмову вимогу про надання платником податків документів, серед яких: документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей; накладні на прибуття ТМЦ, ТТН; пояснення щодо відсутності обов`язкових реквізитів у розрахункових документах (чеках ПРРО). Зазначені документи необхідно було надати в терміни проведення перевірки. Окрім цього, представнику ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» Фетюку Костянтину Федоровичу працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровський області

22.08.2024р. об 14:00 вручено письмову вимогу про надання платником податків документів, серед яких: книга обліку розрахункових операцій; касові книги; первинні касові документи; накази(розпорядження), розрахунки на встановлення лімітів залишку готівки в касі; журнал обліку прибуткових та видаткових касових ордерів, звіти про використання коштів (авансові звіти) тощо. Зазначені документи необхідно було надати до 11:00 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. За зазначеним запитом так і не були надані до перевірки банківські виписки, документи щодо обліку товарно-матеріальних цінностей, договори тощо, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Перший випадок порушення ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» п. 85.2 ст. 85 ПК України виявлено податковим органом під час фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 81/1, результати якої оформлено від 02.09.2024 № 2477/04-36-07-08-РРО-36945330, фінансова санкція по якому застосована згідно податкового повідомлення-рішення від

№ 00137180705 у розмірі 1020 гривень.

Таким чином, обґрунтованим є застосування до ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2024 № 00137160705 штрафу у розмірі 2040 гривень.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операції, ведення касових операції, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками 21.08.2024 року виданий наказ №3692-о про проведення фактичної перевірки ТОВ «Престижбуд 33» в період з 22.08.2024 року тривалістю не більше 10 діб, період діяльності який перевіряється з 01.11.2021 року по дату завершення фактичної перевірки. Підставою перевірки у наказі№3692-о зазначено пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Та посилання на пп.п80.2.2 ПКУ відбулось через надходження від Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради листа вих.№74170/5 від 07.08.2024 року до якого був доданий протокол засіданні підгрупи з питань справляння сплати ПДФО у складі міської групи з питань виконання показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету від 01.08.2024 року (копія знаходиться в матеріалах справи).

На підставі наведеного наказу та направлень на перевірку №6985 та №6989 від 21.08.2024р. перевіряючими 22.08.2024 року проведена фактична перевірка господарської одиниці -будівельного магазину « 33м.кв.» розташованого за адресою: м.Кривий Ріг мікрорайон 5-й Зарічний 53-2 у якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Престижбуд 33».

За результатами перевірки складений акт №2478/04-36-07-08/РРО-36945330 від 02.09.2024 року.

Перевіркою встановлено, що в серпні 2024 року в магазині проведена розрахункова операція без застосування РРО/ПРРО, без видачи розрахункового документу встановленого зразка, а саме в період серпня 2024 року проведені операції через ПРРО № 4000761263 без наявності на фіскальних чеках обов`язкового реквізиту QR-коду на суму 696592,93грн., та через ПРРО № 4000761266 на суму 67594,92грн., загальна сума складає 764137,85грн. та порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та реалізації товару в необлікованому встановленому порядку на загальну суму 764137,85грн., що підтвердженого інформацією з бази ДПС України., не надання посадовим особам всіх документів пов`язаних з предметом перевірки (банківських виписок, документів щодо обліку ТМЦ тощо) (т.1 а.с. 53-56).

Матеріали перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були переслані до Головного управління ДПС в Полтавській області яке за наслідками розгляду матеріалів перевірки прийняло податкове повідомлення -рішення форми «ПС» №0013716 0705 від 30.09.2024 року яким до позивача за порушення пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 п.85.2 ст.85 ПК України застосовано штрафна санкція на суму 2040грн.(а.с.48), та податкове повідомлення-рішення №0013717 0705 від 30.09.2024 року яким за порушення ст.3 п.1,2, 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95 застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1910344,63грн. (т.1 а.с.49).

З вказаними податковим повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Джерела права та висновки суду.

Щодо аргументу позивача про відсутність підстав для проведення перевірки у наказі №3693-о крім посилання на пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, та не зазначення належних строків проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Пункт 80.2 статті 80 ПК України, передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Щодо обов`язку у контролюючого органу у повному обсязі розкривати в наказі про призначення перевірки зміст наявної (отриманої) інформації та відображати факти, які вказують на можливе порушення платником податків законодавства, тобто конкретизацію фактичної підстави (яка саме інформація отримана із посиланням на норми права, які можливо порушив платник, з зазначенням доказів такого порушення) то Верховний суд по справі №420/9909/23 від 26 березня 2024 року зазначив правову позицію, що: «У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Юридичною підставою для проведення перевірки у наказі відповідачем зазначено пп.80.2.2 п.80.2. ст.80 ПКУ.

Та як встановлено судом підставою для призначення фактичної перевірки був протокол засіданні підгрупи з питань справляння сплати ПДФО у складі міської групи з питань виконання показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету від 01.08.2024 року .

Згідно вказаного протоколу члени підгрупи вирішили за результатами обговорення на засіданні робочої групи надати рекомендації серед яких під № 13 ГУ ДПС у Дніпропетровській області (за згодою ) провести фактичну перевірку ТОВ «Престижбуд33» в частині дотримання касової дисципліни суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у мережі магазинів «33кв.м» за адресами: вул.Сергія Колачевського 81/1, вул.Віталія Матусевича 4а, мкр.5-й Зарічний 53а. Вжити всіх можливих заходів у напрямку сплати ПДФО до бюджету міста.

Надалі з посиланням на вказаний протокол начальником відділу фактичних перевірок С.Половиця та начальником управління податкового аудиту Д.Макаровим на ім`я заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області складена доповідна записка з пропозицією призначити фактичну перевірку ТОВ «Престижбуд33».

Та у вищевказаному протоколі та супровідному листі відсутні відомості про можливі порушення ТОВ податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення чи на підставі якої інформації дійшли таких висновків.

А тому суд вважає, що пропозиція підгрупи відповідачу перевірити дотримання платником податків касової дисципліні та вжити заходів у напрямку сплати ПДФО до бюджету, (що входить до завдань та повноважень відповідача) без зазначення інформації про можливі порушення певних норм податкового законодавства, дає підстави суду розцінювати таке звернення як бажання органів міської ради збільшити надходження ПДФО до бюджету територіальної громади за відсутності жодної інформації про порушення податкового законодавства з боку ТОВ.

Проте призначення фактичної перевірки за відсутності інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи свідчить про відсутність законної підстави для її призначення та незаконність її проведення.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, сформулював правову позиції відповідно до якої констатовано право платника податків оскаржувати податкові повідомлення-рішення з підстав порушення податковим органом процедури призначення та проведення перевірки незалежно від того, чи були його посадові особи допущені до проведення перевірки.

Щодо аргументу позивача про відсутність у наказі конкретної дати закінчення фактичної перевірки, то суд зазначає наступне.

В наказі №3693-п від 21.08.2024 року зазначена дата початку перевірки -22.08.2024 року та її тривалість -не більше 10діб, що відповідає положенням п.82.3 ст.82 ПК України, що тривалість перевірки не може перевищувати 10 діб, та акт перевірки складений 02.09.2024 року, та відповідно до ст.86 ПК України строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). Позивач не навів у позові, як відсутність конкретної дати закінчення перевірки у наказі порушило його права та інтереси, а тому суд вважає, що позивач не довів, що дана обставина вплинула на результат перевірки, та про це у позові не зазначено.

Щодо податкового повідомлення -рішення форми «ПС» №0013716 0705 від 30.09.2024 року яким до позивача за порушення пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 п.85.2 ст.85 ПК України застосовано штрафна санкція на суму 2040грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом в перший день проведення перевірки 22.08.2024 року перевіряючими надана представнику ТОВ письмова вимога надати 26.08.2024 року о 11-50 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області документи за переліком: в т.ч. п.6 -документи щодо обліку товарних запасів у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей, п.14 -виписки банків та інші (т.1 а.с.77).

Документи позивачем до перевіряючих були надані 28.08.24р. та не у повному обсязі без надання усіх витребуваних у вимозі документів, а саме -банківських виписок та документів щодо обліку товарних запасів, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей.(т.1 а.с.60,61), що позивачем не спростовано.

Як передбачено ч.1 ст.15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР визначені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно п.85.2. ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідальність за невиконання вимог ст.85 ПК України встановлена п.121.1. ст.121 ПК України : «Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Позивач зазначає, що повторності порушення не було, тому відповідач неправомірно застосував 2040грн. штрафу.

Проте судом встановлено, що за наказом ГУ ДПС в Дніпропетровській області №3697-п від 21.08.2024 року проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за місцем провадження діяльності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 81/1, за результатами якої 30.09.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення № 00137190705 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1591287,77грн, та від № 00137180705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

Та за ППР № 00137180705 від 30.09.2024р. до ТОВ «Престижбуд 33» застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1020,00 гривень за порушення п.85.2 на підставі п.121.1 ст.121 ПК України (т.1 а.с.210), а саме за ненадання посадовим особам органу ДПС всіх документів, що стосуються об`єкта перевірки (банківські виписки, документи щодо обліку ТМЦ, договори тощо) (т.1 а.с.196).

Виходячи з даних обставин суд погоджується, з тим, що відповідачем за результатом проведення іншої фактичної перевірки до ТОВ вже застосована штрафна санкція за порушення п.121.1 ст.121 ПК України у розмірі 1020грн, а тому податкове повідомлення -рішення форми «ПС» №0013716 0705 від 30.09.2024 року яким до позивача за порушення пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 п.85.2 ст.85 ПК України застосовано штрафна санкція на суму 2040грн. винесено правомірно.

Щодо вимоги скасувати податкове повідомлення рішення № 00137170705 від 30.09.2024 року на суму штрафних санкцій 1 910344,63 грн. суд зазначає наступне.

З розрахунку штрафних санкцій згідно акту фактичної перевірки вбачається, що сума штрафних санкцій 1910344,63грн. складається з 1 146 206,78грн. ( 764137,85грн.х2) штрафної санкції за порушення п.1,2 ст.3 Закону України №265/95 та 764137,85грн., штрафної санкції за порушення п.12 ст.3 ЗУ №265/95.

Відповідно до п.1,2 ст.3 Закону України №265/94 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно п.12 ст.3 ЗУ №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Та як встановлено перевіряючими та не спростовано позивачем фіскальні чеки на операції продажу товарів під час фактичної перевірки не містили QR-код та згідно даних Системи обліку даних РРО в період з 01.08.2024 року по 28.08.2024 року ТОВ проведено операцій на суму: через ПРРО № 4000761263 - 696592,93грн., та через ПРРО № 4000761266 на суму 67594,92грн. всього 764137,85грн.

Відповідно до ст.2 ЗУ №265/95 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно ст.3 ЗУ №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.1 та п.2 Розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26).

аналогічна вимога міститься у розділі ІІІ до фіскального касового чеку видачі коштів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, QR -код є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Суд також враховує, що Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Тому суд вважає, що відповідачем правомірно при визначені суми штрафної санкції використано інформації з СОД РРО.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) коду, сум операцій, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Щодо застосування штрафної санкції у розмірі 150%, то суд зазначає наступне.

Як раніше вже вказувалось судом за наказом ГУ ДПС в Дніпропетровській області №3697-п від 21.08.2024 року проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» за місцем провадження діяльності за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 81/1, за результатами якої 30.09.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення № 00137190705 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1591287,77грн, та від № 00137180705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 гривень.

Та податковим повідомленням-рішенням № 0013719 0705 від 30.09.2024 року (т.1 а.с.207) застосовано до позивача штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1591287,77грн. за порушення ст.3 п.1,2,12 ЗУ №265/95. Та з розрахунку штрафних санкцій згідно акту перевірки №2477-04-36-07-08-РРО/36945330 (т.1 а.с.211) вбачається, що за перше порушення на суму 45грн. до позивача застосована штрафна санкція на суму 100%, а на решту 150%, а тому суд вважає, що відповідач правомірно застосував до ТОВ санкцію у розмірі 150%.

Також судом встановлено, що ТОВ не надав перевіряючим на їх вимогу документи щодо обліку товарних запасів, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей на підтвердження товарних операцій проведених ТОВ через ПРРО на суму 764 137,85грн. у серпні 2024 року, так само не було їх надано після складання акту перевірки до контролюючого органу для врахування, та не надано суду під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, надання платником фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження ведення бухгалтерського обліку та правомірності формування ним показників податкового обліку. Обов`язок платника зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Якщо ж платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки, такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно статті 20 ЗУ №265/95 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Тому суд доходить висновку, що відповідач з дотриманням положень діючого законодавства застосував до позивача за реалізацію товарів у серпні, які не обліковані у встановленому порядку суму штрафних санкцій у розмірі 764137,85грн.

Водночас суд враховує, що Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформовано висновок, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за наслідком проведення перевірки призначеної без законних підстав на її проведення.

Згідно з позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню тому судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 2, 6-11,139, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС в Полтавській області задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Полтавській області: № 00137170705 від 30.09.2024 року на суму штрафних санкцій 1 910344,63 грн., та № 00137160705 від 30.09.2024 року на суму штрафних санкцій 2 040 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» витрати по сплаті судового збору у сумі 22948,62грн. сплачені за платіжним дорученням №439 від 22.10.2024р.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» (73000, м. Херсон, Кіндійське шосе, буд. 306) код ЄДРПОУ 36945330.

Відповідач: Головне управління ДПС в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4) код ЄДРПОУ ВП 44057192.

Суддя Е.А. Іванов