Ухвала від 17.07.2025 по справі 420/31774/24

УХВАЛА

17 липня 2025 року

Київ

справа № 420/31774/24

адміністративне провадження № К/990/28457/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №420/31774/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 03.07.2025.

Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 12.06.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звернув увагу скаржника, що під час вирішення справи суди врахували низку висновків Верховного Суду, ухвалених як у складі колегії суддів, так і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (зокрема, від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 24.12.2024 у справі № 280/1431/23), але скаржник не обґрунтував неможливість та/або помилковість їх врахування. Суд зауважив, що приведене у касаційній скарзі обґрунтування щодо правильності оформлення наказу на проведення фактичної перевірки є таким, що наведено безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позову та виходять за межі цих висновків і доводів відповідача щодо суті виявлених порушень. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту вдруге поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди не надали належної оцінки доказам, а саме: наказу від 21.08.2024 №3693-П про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33», доповідній записці управління податкового аудиту, листу Виконкому Криворізької міської ради Департаменту соціальної політики від 06.08.2024 № 10/06/3383, адже зазначені документи містили інформацію про можливі порушення позивачем вимог касової дисципліни та є обґрунтованими підстави для призначення та проведення фактичної перевірки. Однак подальшому відсутнє обґрунтування визначеної підстави, а викладено обставини справи.

Посилання ГУ ДПС на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України мають загальний і формальний характер, не зазначені обов`язкові умови, що мають бути зазначені при оскарженні судового рішення на цій підставі. Так, скаржником не зазначено ні норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції та щодо застосування якої не сформульовано висновок Верховного Суду, ні висновок щодо правильного застосування такої норми права (на думку скаржника).

Більш того, зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що цей суд дослідив і надав правову оцінку тим доказам, про не дослідження яких зазначає ГУ ДПС в касаційній скарзі. Суд зазначив, що в наданих документах відсутні відомості про можливі порушення податкового законодавства. Про надходження в установленому законодавством порядку будь-якої іншої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка б свідчила про можливі порушення законодавства, не встановлено.

Тобто, за змістом доводів касаційної скарги відсутність висновку Верховного Суду скаржник фактично пов`язує з необхідністю відповіді на питання, чи були наявні підстави для призначення перевірки конкретно у цій справі, що суперечить правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 12.06.2025 вже звертав увагу скаржника, що під час вирішення справи суди врахували низку висновків Верховного Суду, ухвалених як у складі колегії суддів, так і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (зокрема, від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, від 24.12.2024 у справі № 280/1431/23).

Проте у касаційній скарзі так і не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також у касаційній скарзі міститься розділ під назвою «Щодо порушення норм процесуального права статей 72, 90, 242 КАС України», однак, скаржник не визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і відповідний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України з наведенням відповідного обґрунтування. Незгода ГУ ДПС зі здійсненою судами правовою оцінкою наявним у матеріалах справах доказам, як наслідок - з результатом розгляду справи, не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

Доводи про обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатом проведеної перевірки (по суті виявлених порушень) виходять за межі висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 420/31774/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон