Постанова

від 29.04.2025 по справі 420/31774/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31774/24

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. Дата і місце ухвалення: 24.02.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

при секретарі - Гудзікевич Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2024р. №00137170705 та №00137160705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Полтавській області за наслідками фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33», проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за відсутності, передбачених п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, підстав для її здійснення. Зокрема, у наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3697-п від 21.08.2024р. окреслено загальну мету здійснення контролюючого заходу без вказівки на конкретну підставу проведення перевірки. Контролюючий орган не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. До того ж, передбачені в наказі про проведення перевірки питання не включають в себе перевірку порядку ведення обліку товарних запасів, ведення обліку товарів в місцях їх реалізації, тобто відповідач фактично вийшов за межі передбаченої фактичної перевірки. Позивач зазначав і про незаконність застосування до ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» штрафної санкції в розмірі 150%, оскільки відповідно до ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафна санкція в такому розмірі застосовується «за кожне наступне вчинене порушення», тоді як до цієї перевірки будь-які порушення щодо позивача відповідачем не встановлювалось. Нарахування на підставі п.1 ст.17 Закону штрафної санкції за відсутність QR-коду у фіскальних чеках, за твердженнями товариства, є проявом надмірного формалізму. Відсутність у розрахункових документах QR-коду не спростовує того факту, шо такі розрахункові документи були видані покупцям і в цих документах зазначена повна сума покупки. Застосування санкцій за ст.20 Закону передбачено у разі реалізації не облікованого товару, в той час як при перевірці не встановлений факт реалізації не облікованого товару. До того ж, в акті перевірки жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення п.12 ст.3 Закону, звідки було взято вартість товару, реалізованого начебто з порушенням порядку ведення обліку, сума за Z-звітами відрізняється від суми, вказаної в акті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00137170705 від 30.09.2024р. на суму штрафних санкцій 1 910 344,63 грн. та №00137160705 від 30.09.2024р. на суму штрафних санкцій 2 040 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» витрати по сплаті судового збору у сумі 22948,62 грн., сплачені за платіжним дорученням №439 від 22.10.2024р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 24.02.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за наслідком проведення перевірки, призначеної без законних підстав на її проведення. Згідно практики Верховного Суду, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення в наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. У даному випадку наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024р. №3693 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» прийнятий з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на підставі ст.19-1, ст.20, п.п.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Зміст наказу є таким, що відповідає вимогам, встановленим ПК України, наказ прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених підстав для її проведення. А відтак, не доведеним є допущення податковим органом порушення норм закону та процедури, або вихід за межі наявних повноважень, наслідком чого може бути незаконність перевірки та прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Також, апелянт посилається на те, що встановлені перевіркою факт не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документу, встановленого зразку, як і факт незабезпечення ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством, підтверджено матеріалами справи та не спростовано ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» належними доказами.

Посилається апелянт і на обґрунтованість застосування до ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» податковим повідомленням-рішенням №00137160705 від 30.09.2024р. штрафних санкцій в розмірі 2 040 грн. Зазначає, що перший випадок порушення товариством п.85.2 ст.85 ПК України виявлено податковим органом під час фактичної перевірки товариства за місцем фактичного провадження діяльності (м.Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 81/1), результати якої оформлено актом від 02.09.2024р. №2477/04-36-07-08-РРО-36945330, фінансова санкція по якому застосована згідно податкового повідомлення-рішення від 30.09.2024р. №00137180705 у розмірі 1020,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024р. №3693, у період з 22.08.2024р. по 30.08.2024р. головними державними інспекторами відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Полуніним Ю.О. та Бурчак Д.М. проведено фактичну перевірку господарської одиниці будівельного магазину « 33 м.кв.», розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний 53-2, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33».

За результатами перевірки складений акт №2478/04-36-07-08/РРО-36945330 від 02.09.2024р., яким зафіксовано порушення товариством пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в магазині проведено розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, без видачі розрахункового документу, встановленого зразка, а саме: в період серпня 2024 року проведені операції через ПРРО №4000761263 без наявності на фіскальних чеках обов`язкового реквізиту QR-коду на суму 696592,93 грн., та через ПРРО №4000761266 на суму 67594,92 грн. Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій складає 764137,85грн.

Також, зафіксовано порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та реалізації товару необлікованого у встановленому порядку на загальну суму 764137,85 грн., що підтверджено інформацією з бази ДПС України. Всіх документів, пов`язаних з предметом перевірки, за запит контролюючого органу уповноваженою особою товариства не надано.

У відповідності до вимог п.1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020р. №470 (із змінами та доповненнями), матеріали перевірки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області передало для розгляду до Головного управління ДПС у Полтавській області.

30.09.2024р., на підставі акту перевірки №2478/04-36-07-08/РРО-36945330 від 02.09.2024р., Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00137170705, яким до ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 1 910 344,63 грн. за порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР;

- №00137160705, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 040 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» оскаржило їх в судовому порядку. Незаконність спірних рішень товариство обґрунтовувало як незаконністю проведеної фактичної перевірки, яка не тягне за собою правових наслідків, так і відсутністю в його діях порушень вимог Закону №265/95-ВР та ПК України, зафіксованих актом перевірки №2478/04-36-07-08/РРО-36945330 від 02.09.2024р.

Вирішуючи спір суд першої інстанції визнав такими, що не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, посилання позивача на відсутність в його діях порушень пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, зафіксованих актом перевірки №2478/04-36-07-08/РРО-36945330 від 02.09.2024р.

Рішення суду першої інстанції у відповідній частині ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» не оскаржено.

Підставою для задоволення позову товариства та скасування спірних податкових повідомлень-рішень став висновок суду першої інстанції, що спірні рішення прийнято Головним управлінням ДПС у Полтавській області за наслідком проведення перевірки, призначеної без законних підстав на її проведення. Суд зазначив, що юридичною підставою для проведення перевірки у наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024р. №3693 зазначено пп.80.2.2 п.80.2. ст.80 ПК України. Проте, за висновками суду, призначення фактичної перевірки на підставі вказаної норми, за відсутності інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, свідчить про відсутність законної підстави для її призначення та незаконність її проведення. Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на протокол засідання підгрупи з питань справляння сплати ПДФО у складі міської групи з питань виконання показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету від 01.08.2024р., зазначивши, що у вказаному протоколі та супровідному листі до нього відсутні відомості про можливі порушення ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення чи на підставі якої інформації дійшли таких висновків. А відтак, за висновками суду, не дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки безперечно тягне за собою протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень та це є достатньою підставою для визнання їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.80.1, п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію.

У наказі від 21.08.2024р. №3693 підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «З метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), керуючись ст.19-1, ст.20, п.п. 69.2-2, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п.75.1.3 ст.75, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України».

У постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Судова палата акцентувала увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Верховний Суд послідовно дотримується позиції про необхідність перевіряти у спорах цієї категорії як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

Підпункт 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контролю, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації «яка свідчить про можливі порушення» дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Верховний Суд, скасовуючи у справі №420/16308/22 рішення суду першої та апеляційної інстанції, в постанові від 21.06.2024р. зазначив, що з огляду на підстави позовних вимог в першу чергу суди повинні були належним чином перевірити дотримання контролюючим органом процедури проведення фактичної перевірки позивача, для чого:

1) встановити дійсні правову і фактичну підстави, які стали приводом для проведення фактичної перевірки,

2) перевірити їх взаємозв`язок із зазначеним у наказі предметом перевірки, тим самим окреслити межі перевірки питаннями, які могли бути охоплені під час проведення такої, а в подальшому,

3) перевірити узгодженість виявлених під час перевірки порушень до дійсного предмета і підстав перевірки. Виключно після висновку про дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки або ж висновку про те, що допущені порушення не тягнуть за собою протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суди мали надати правову оцінку висновкам контролюючого органу по суті виявлених порушень із застосуванням норм матеріального права, які були чинними на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач наполягав на наявності підстав для проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на підтвердження чого посилався на отримання від виконкому Криворізької міської ради Департаменту соціальної політики листа від 06.08.2024р. №10/06/3383 «Щодо виконання протоколу засідання від 01.08.2024р. з питань показників бюджету Криворізької міської територіальної громади».

Згідно наявного в матеріалах справи протоколу засідання підгрупи з питань справляння сплати ПДФО у складі міської робочої групи з питань виконання показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету від 01.08.2024р., члени підгрупи вирішили за результатами обговорення на засіданні робочої групи надати рекомендації серед яких під №13 ГУ ДПС у Дніпропетровській області (за згодою) провести фактичну перевірку ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» в частині дотримання касової дисципліни суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у мережі магазинів « 33кв.м» за адресами: вул.Сергія Колачевського 81/1, вул.Віталія Матусевича 4а, мкр.5-й Зарічний 53а; вжити всіх можливих заходів у напрямку сплати ПДФО до бюджету міста.

Надалі, з посиланням на вказаний протокол, начальником відділу фактичних перевірок С.Половиця та начальником управління податкового аудиту Д.Макаровим на ім`я заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області складена доповідна записка з пропозицією призначити фактичну перевірку ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33».

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у протоколі від 01.08.2024р. та в супровідному листі, яким контролюючому органу надіслано вказаний протокол, відсутні відомості про можливі порушення ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення чи на підставі якої інформації дійшли таких висновків.

Про надходження в установленому законодавством порядку будь-якої іншої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «ПРЕСТИЖБУД 33» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів) Головне управління ДПС у Полтавській області не зазначає та колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що призначення фактичної перевірки за відсутності інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, свідчить про відсутність законної підстави для її призначення та незаконність її проведення.

Питання щодо впливу процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, неодноразово вирішувалось Верховним Судом, яким сформовано сталу правову позицію щодо того, що невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Верховним Судом у постанові від 24.12.2024р. по справі №580/9282/23 зазначено, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Дії контролюючого органу стосовно невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, про що зазначив Верховний Суд у постановах від 21.01.2025р. по справі №160/4965/24, від 18.12.2024р. по справі №520/2099/23.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 30.09.2024р. №00137170705 та №00137160705 підлягають скасуванню як такі, що прийняті за наслідками перевірки, наявності правових підстав для призначення якої у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не існувало.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС у Полтавській області та скасування рішення від 24.02.2025р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук