Ухвала від 21.08.2025 по справі 420/31774/24

УХВАЛА

21 серпня 2025 року

Київ

справа № 420/31774/24

адміністративне провадження № К/990/33678/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 420/31774/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 08.08.2025.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 12.06.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звернув увагу скаржника, що під час вирішення справи суди врахували низку висновків Верховного Суду, ухвалених як у складі колегії суддів, так і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (зокрема, від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, від 24.12.2024 у справі № 280/1431/23), але скаржник не обґрунтував неможливість та/або помилковість їх врахування. Суд зауважив, що приведене у касаційній скарзі обґрунтування щодо правильності оформлення наказу на проведення фактичної перевірки є таким, що наведено безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позову та виходять за межі цих висновків і доводів відповідача щодо суті виявлених порушень. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 17.07.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Скаржник у вдруге поданій касаційній скарзі змінив посилання з пункту 1 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив, що суди не надали належної оцінки доказам у цій справі. Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Втретє поданій касаційній скарзі скаржник змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 3 на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами не враховано висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23 відповідно до якого «Видання наказу про проведення перевірки на підставі доповідної записки, робить обґрунтованою необхідність перевірки, відповідає вимогам статті 80 Податкового кодексу України, що дозволяє проводити фактичні перевірки на підставі отриманої від органів державної влади або органів місцевого самоврядування інформації, яка вказує на порушення податкового законодавства платником». Також звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, від 04.03.2021 у справі № 803/1171/17 від 25.07.2023 у справі № 815/4434/17, від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19, від 07.02.2024 у справі №280/6422/22.

Слід зазначити, що Верховний Суд в ухвалі від 12.06.2025 про повернення вперше поданої касаційної скарги ГУ ДПС звертав увагу скаржника, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів наявність фактичної підстави в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення перевірки позивача, а саме: наявність інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Відсутність законної підстави для проведення перевірки суди визнали обставиною, що тягне за собою незаконність її проведення, як наслідок, незаконність прийнятих за її результатами рішень.

Також, втретє поданій касаційній скарзі скаржник так і не наводить будь-яких аргументів стосовно того, в чому полягає помилковість посилань судів попередніх інстанцій на висновки викладені у постановах Верховного Суду, ухвалених як у складі колегії суддів, так і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (зокрема, від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, від 24.12.2024 у справі № 280/1431/23).

Відповідно, приведене у касаційній скарзі обґрунтування є таким, що наведено безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позову. Виходять за межі цих висновків і доводи відповідача щодо суті виявлених порушень.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 420/31774/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖБУД 33» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон