Постанова

від 29.01.2025 по справі 924/498/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 924/498/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 (колегія суддів: Грязнов В. В., Розізнана І. В., Павлюк І. Ю.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2023 (суддя Вибодовський О. Д.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", про стягнення 7 147 231,86 грн заборгованості по розрахунках,

за участю представників:

позивача - Михайлича Р. А., Бацуци О. М.,

відповідача - Дяденчука А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" (далі - ТОВ ЗК "Приват") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - АТ "Хмельницькобленерго") 7 147 231,86 грн заборгованості по розрахунках.

2. Заявляючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що за договором про закупівлю (далі - договір) він як виконавець не зміг виконати свої зобов`язання та надати послуги з проєктно-вишукувальних робіт до кінця строку дії договору з вини самого замовника.

3. На обґрунтування вимог ТОВ ЗК "Приват" посилається на частину другу статті 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та просить стягнути передбачену договором плату в повному обсязі із врахуванням того, що рішенням суду у справі № 924/1048/17 з відповідача вже було стягнуто передоплату в розмірі 7 147 231,86 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2017 у справі № 924/949/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, визнано укладеним з дня набрання законної сили рішенням договір про закупівлю між ТОВ ЗК "Приват" та АТ "Хмельницькобленерго" на умовах поданого ТОВ ЗК "Приват" проєкту цього договору. Вищий господарський суд України постановою від 09.08.2017 вказані судові рішення у справі № 924/949/16 залишив без змін.

5. Вказаний договір вчинено за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі інженерних послуг і вважається укладеним з 11.04.2017.

6. За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.6 договору відповідач (замовник) протягом трьох робочих днів, починаючи з дня укладення договору, тобто до 14.04.2017, зобов`язується сплатити кошти позивачу (виконавцю) у розмірі 7 147 231,86 грн, що є передоплатою у розмірі 50 % від загальної вартості виконання робіт згідно з календарним планом, яка становить 14 294 463,72 грн.

7. Початок робіт встановлюється з моменту укладення договору та передачі вихідних даних відповідачем, закінчення - 30.06.2019 (пункт 4.1 договору).

8. Згідно з пунктом 9.7 договір про закупівлю дійсний до 30.06.2019, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання.

9. 12.04.2017 позивач повідомив відповідача про готовність розпочати роботи з надання послуг, для чого відповідач має передати вихідні дані та оплатити авансовий платіж (передоплату) в розмірі 50 % від ціни договору.

10. Оскільки відповідач не виконав вказані умови договору щодо оплати авансу, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення, зокрема, 7 147 231,86 грн боргу (передоплата за договором у розмірі 50 % від ціни договору).

11. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2018 у справі № 924/1048/17, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, стягнуто з відповідача на користь позивача 7 147 231,86 грн боргу, 903 880,06 грн неустойки, 430 959,58 грн інфляційних втрат, 109 264,53 грн 3 % річних та 128 870,04 грн витрат по оплаті судового збору.

12. Через невиконання (прострочення виконання) відповідачем умов договору та тривалим невиконанням рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1048/17 позивачем було подано низку позовів про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, які були задоволені такими судовими рішеннями:

- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2018 у справі № 924/672/18 стягнуто з відповідача на користь позивача 545 840,54 грн інфляційних втрат та 164 484,24 грн 3 % річних;

- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2022 у справі № 924/912/21 стягнуто з відповідача на користь позивача 1 587 596,07 грн інфляційних втрат, 449 453,19 грн 3 % річних;

- рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2023 у справі № 924/259/23 стягнуто з відповідача на користь позивача - 748 024,39 грн інфляційних втрат, 68 919,80 грн 3 % річних.

13. Суди також з`ясували, що 09.01.2019 старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58029418 щодо примусового виконання рішення суду у справі № 924/1048/17.

14. 06.04.2023 позивач отримав від відповідача лист від 24.03.2023, з яким надано вихідні дані, а саме копії установчих документів АТ "Хмельницькобленерго": виписку від 26.01.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг з протоколу від 26.04.2023 № 027 річних загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго"; статут АТ "Хмельницькобленерго", затверджений протоколом позачергових загальних зборів товариства від 31.12.2021; перелік земельних ділянок на 36 аркушах (ПЛ 110 кВ, ПЛ 35 кВ, ПЛ 10 кВ, орієнтовна площа - 91,2348 га; загальна кількість об`єктів - 1237); довідку від 23.02.2023 про балансову приналежність об`єктів, які знаходяться на земельних ділянках.

15. У відповідь на зазначений лист ТОВ ЗК "Приват", посилаючись на пункт 9.7 договору, повідомило про неможливість виконання ним договору, оскільки останній діяв до 30.06.2019, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання, а відповідно вихідні дані були передані поза строком дії договору.

16. Разом з тим, посилаючись на договірні умови щодо нерозривного зв`язку між строками надання послуг зі сплатою передоплати в розмірі 50% та передачею замовником вихідних даних, але обмежених строком дії договору - 30.06.2019, враховуючи, що загальна вартість за договором становить 14 294 463,72 грн, з яких уже стягнуто судом 7 147 231,86 грн передоплати в розмірі 50% договірної ціни, ТОВ ЗК "Приват", посилаючись на приписи частини другої статті 903 ЦК України, звернулось до суду з даним позовом.

17. На момент прийняття судом першої інстанції у даній справі виконання в примусовому порядку в межах виконавчого провадження № 58029418 рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1048/17 не відбулося.

18. Під час останнього розгляду апеляційним судом цієї справи (вересень 2024 року) було встановлено, що судові рішення у справах № 924/1048/17, № 924/672/18, № 924/912/21, № 924/259/23 виконані в повному обсязі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

19. Суди розглядали справу неодноразово.

20. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2023 в задоволенні позову відмовлено.

21. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.10.2023 скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2023 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.

22. Постановою від 07.12.2023 Верховний Суд скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та передав справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

23. За наслідками нового розгляду справи Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.03.2024 скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2023 та ухвалив нове рішення - про задоволення позову.

24. Постановою від 23.05.2024 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго", постанову апеляційного господарського суду скасував та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

25. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

26. Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що відносини між позивачем та відповідачем є відносинами між замовником та підрядником, а спірний договір про закупівлю за правовою природою є договором на виконання підрядних робіт, результатом виконання яких є проведення проектно-вишукувальних робіт, комплексу земельно-кадастрових робіт з метою виготовлення для відповідача відповідної землевпорядної документації.

27. Водночас зобов`язання за договором, який за своєю правовою природою є договором підряду, позивачем виконані не були, за період з квітня 2017 року по травень 2023 року жодного акта щодо прийняття виконаних робіт не складено і не надано замовнику для узгодження, що свідчить про відсутність у відповідача обов`язку виплатити позивачеві плату, передбачену договором, у повному обсязі.

Короткий зміст касаційної скарги

28. ТОВ "ЗК "Приват" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове - про задоволення позову.

29. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про наявність підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

30. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказав, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норму статті 837 ЦК України, в той час як мав застосовувати приписи статті 901 ЦК України. Таке порушення норм матеріального права сталося в результаті неврахування висновків Верховного Суду як у подібних правовідносинах, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 року у справі № 910/1248/23 щодо суті послуги як окремого виду цивільних прав та її відмінностей від інших об`єктів, таких, як роботи.

31. Скаржник зазначає також, що від правових висновків у справі № 910/1248/23 Верховний Суд не відступав і підтвердження такої позиції міститься і в інших постановах, зокрема, постанові Верховного Суду від 27.08.2024 у справі № 910/5172/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц.

32. На обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами не було надано належної оцінки судовим рішенням у справах № 924/949/16, № 924/1048/17, № 924/672/18 у контексті встановлення рішеннями у згаданих справах преюдиціальних обставин для розгляду цієї справи.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

33. 13.11.2024 АТ "Хмельницькобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів - без змін.

34. Відповідач зазначає, що у справі № 910/1248/23 не розглядалися питання про розмежування договорів підряду та договорів надання послуг, а тому вона не містить висновків з тих питань, про які зазначає скаржник у скарзі. До того ж вказані скаржником пункти відповідної постанови Верховного Суду у справі № 910/1248/23 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц були враховані апеляційним судом при розгляді даної справи та мотивуванні оскаржуваної постанови.

35. АТ "Хмельницькобленерго" також вважає, що скаржник не підтвердив підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки у скарзі не зазначив обставини, які мають преюдиціальне значення та не були враховані судами при розгляді цієї справи.

Позиція Верховного Суду

36. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

37. Предметом касаційного оскарження є рішення першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, в основу яких покладено правову кваліфікацію укладеного між позивачем та відповідачем договору саме як договору підряду, а не договору про надання послуг.

38. Скаржник не погоджується із відповідним застосуванням судами у цій справі норм матеріального права (статей 837, 901 ЦК України) та зазначає про те, що таке застосування відбулося без врахування висновків Верховного Суду, які містяться у постановах, зазначених скаржником у касаційній скарзі, а також без врахування преюдиційних обставин, які були встановлені судовими рішеннями у справах № 924/949/16, № 924/1048/17, № 924/672/18 щодо природи договору.

39. Колегія суддів погоджується з відповідними доводами скаржника та вважає, що в результаті неправильного застосування норм права судами було зроблено неправильну кваліфікацію спірного договору як договору підряду.

40. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 року у справі № 910/1248/23 були зроблені наступні висновки (пункти 60- 63, 65):

"60. Відповідно до ст.177 ЦК послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

61. Договір надання послуг передбачає, що одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК).

62. За змістом ст.901 ЦК договір про надання послуг передбачає наявність завдання від замовника, за яким виконавець надає замовнику послугу, що споживається в процесі вчинення дії чи здійснення певної діяльності. Предметом такого договору є послуга, результат якої є завжди немайновим, хоча може мати речову форму. Послуга невіддільна від джерела, тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання.

63. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.

65. … Зокрема, послуга існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду..."

41. Враховуючи наведені вище характеристики послуги як окремого об`єкта цивільних прав, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що до спірних правовідносин мала бути застосована стаття 901 ЦК України (проте суди попередніх інстанцій помилково її не застосували), а підстав для застосування статті 837 ЦК України не було (проте суди, навпаки, застосували саме її).

42. Отже внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, у даній справі судами було зроблено помилкову кваліфікацію правовідносин сторін, а спірний договір за своїм змістом та природою є договором про надання послуг.

43. Попри те, що доводи скаржника в частині помилкової правової кваліфікації спірного договору підтвердилися, неправильне застосування норм матеріального права з огляду на фактичні обставини даної справи не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі. Такого висновку колегія суддів дійшла, зважаючи на таке.

44. Звертаючись із цим позовом про стягнення із замовника плати за договором про надання послуг в повному обсязі, позивач виходив з того, що він як виконавець не міг приступити до виконання договору до виконання своїх обов`язків замовником, а оскільки останній виконав їх вже після закінчення строку договору, то, на думку виконавця, це унеможливило виконання ним договору.

45. За умовами договору строк виконання обов`язків виконавцем залежав від виконання замовником своїх обов`язків щодо: (1) здійснення передоплати в розмірі 50 % від договірної ціни та (2) передачі вихідних даних.

46. Як було встановлено судами, 06.04.2023 замовник надав виконавцю вихідні дані, а попередня оплата, присуджена згідно із судовим рішенням у справі № 924/1048/17, була стягнута на користь виконавця вже після подання ним позову у даній справі (11.05.2023).

47. Тобто замовник виконав свої обов`язки, передбачені договором, після закінчення строку його дії (30.06.2019).

48. Підставою позову позивач визначив настання з вини замовника неможливості виконати договір виконавцем у зв`язку із закінченням строку договору.

49. У контексті наведених вище доводів скаржника колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з відповідача плати за договором про надання послуг в повному обсязі на підставі частини другої статті 903 ЦК України відсутні з таких мотивів.

50. Так, відповідно до зазначеної норми Кодексу (друге речення частини другої статті 903 ЦК України) якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

51. Частиною першою статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

52. Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

53. Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

54. Приписи статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

55. Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (частина перша).

56. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина друга).

57. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право, зокрема, відмовитися від виконання свого обов`язку частково або в повному обсязі (частина третя).

58. Враховуючи встановлені судами обставини, невиконання договору позивачем після виконання своїх обов`язків відповідачем (після закінчення строку дії договору) може свідчити про реалізацію його права на відмову від виконання обов`язку з підстав, які передбачені законом, однак не про неможливість виконати договір.

59. Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19, припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним. Зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору, чи ні.

60. Наведене вище спростовує довід скаржника про те, що у зв`язку із закінченням строку дії договору настала неможливість виконати договір (його обов`язки за договором).

61. Враховуючи те, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, твердження позивача щодо настання неможливості виконання ним договору є необґрунтованими, а відповідні вимоги передчасними з огляду на чинність зобов`язань виконавця та умов договору щодо проведення повних розрахунків з відстрочкою платежу після надання послуг (пункти 2.3, 2.6 договору).

62. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності вирішення спору у цій справі з урахуванням наведених вище мотивів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

64. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

65. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

66. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Землевпорядна компанія "Приват" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі № 924/498/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач