Постанова

від 26.02.2025 по справі 130/832/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/832/24

Провадження № 22-ц/801/531/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуСправа № 130/832/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,

за участю сторін: представника апелянта Мараховської В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №130/832/24 за заявою Державної казначейської служби України про виправлення помилки у виконавчому листі в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Державної казначейськоїслужби України на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року про відмову у виправленні помилки у виконавчому листі, яку постановив суддя Заярний А.М. в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області, повний текст складено 08 січня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Рішенням Жмеринського міськрайонного судом Вінницької області від 18 липня 2024 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року, стягнуто з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 грн.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист.

28 жовтня 2024 року до суду першої інстанції звернулася Державна казначейська служба України про виправлення описки у виконавчому листі, оскільки при його оформленні були допущенні помилки,а саме в частині вірного зазначення обов`язкових реквізитів виданого Жмеринським міськрайонним судом виконавчого документа, а саме назви боржника замість «Державна казначейська служба України» на думку представника вірним є «Держава Україна» з одночасним виключенням коду ЄДРПОУ та його місцезнаходження.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 08 січня 2025 року відмовлено у виправленні помилки у виконавчому листі.

Ухвала суду мотивована тим, що посилання на допущену помилку є необґрунтованим та ніяким доказами не підтверджено, оскільки вказаний виконавчий лист видано на підставі рішення суду, який дослівно повторює його резолютивну частину.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Державна казначейськаслужба України подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просила ухвалу Жмеринського міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від08січня 2025року,якою відмовленоу виправленніпомилки увиконавчому листі скасувати. Зобов`язати суд першої інстанції виправити допущену описку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Рішенням Жмеринського міськрайонного судом Вінницької області від 18 липня 2024 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року, стягнуто з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 грн.

На виконання рішення суду було видано виконавчий лист.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішенняувизначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображеноу частині1 статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, аувипадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішеньуцивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013усправі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно дочастин1, 3 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставівиконавчоголиста, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зч.1ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» увиконавчому документізазначаються: 1)назва ідата видачідокумента,найменування органу,прізвище,ім`я,по батьковіта посадапосадової особи,яка йоговидала; 2)дата прийняттяі номеррішення,згідно зяким виданодокумент; 3)повне найменування(дляюридичних осіб)або прізвище,ім`я та,за наявності,по батькові(дляфізичних осіб)стягувача таборжника,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або адресамісця проживаннячи перебування(дляфізичних осіб),дата народженняборжника -фізичної особи; 4)ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формуваньстягувача таборжника (дляюридичних осіб-за наявності); реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків абосерія таномер паспорта(дляфізичних осіб,які черезсвої релігійніпереконання вустановленому порядкувідмовилися відприйняття реєстраційногономера обліковоїкартки платникаподатків таповідомили проце відповіднийконтролюючий органі маютьвідмітку впаспорті)боржника (дляфізичних осіб-платників податків); 5) резолютивначастина рішення,що передбачаєзаходи примусовоговиконання рішень; 6)дата набраннярішенням законноїсили (крімрішень,що підлягаютьнегайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, щовиконавчийлист має міститирезолютивну частинурішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення, яке є чинним.

В даній справі є чинною і відповідно підлягає виконанню саме резолютивна частинарішення Жмеринського міськрайонного судом Вінницької області від 18 липня 2024 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2024 року, яким стягнуто з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7000 грн.

Виконавчийдокумент - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих нимусправах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивноїчастинирішення, яке зазначаєтьсяу виконавчомулисті, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеногоу виконавчомулисті рішення.

Відповідно положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправитипомилку,допущену при його оформленні або видачі, чи визнативиконавчийдокумент таким, що не підлягає виконанню. Провиправлення помилкиввиконавчому документіта визнанняйоготаким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Отже, метою внесення відповіднихвиправленьє узгодження змісту виконавчого листа з рішенням суду, ухваленимусправі. При цьому, не повинен змінюватися загальний висновок і суть судового рішення, що виконується,виправленнюпідлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належить написання прізвищ та імен, адреси, найменування спірного майна, зазначення дат та строків тощо.

Наведена норма закону не містить роз`яснень або ж переліку видів помилок, допущених при оформлені або видачівиконавчоголиста, які суд вправі виправити. Отже, при вирішенні цього питання слід виходити із загальних вимог до оформленнявиконавчоголиста та конкретних обставин справи.

Виходячи з аналізу цивільно-процесуального законодавства, внесення виправлень до виконавчихлистів може бути пов`язане з такими правовими ситуаціями: - наявністьпомилки,допущеної при оформленнівиконавчоголиста. Такіпомилкиє в тексті виконавчоголиста, що виключає можливістьйогоналежного виконання, вона спотворює зміст судового рішення,йогомету тощо. Метою внесення відповіднихвиправленьє узгодження змістувиконавчоголиста з рішенням суду, ухваленимусправі; - наявність помилки, допущеної при видачівиконавчоголиста. Про допущення такоїпомилки свідчить видачавиконавчоголиста без достатньої на той момент правової підстави або з порушенням встановленого порядкуйоговидачі, абоузв`язку із виникненням обставин, що виключають виконання постановленого рішення суду. Зміствиконавчоголиста не може суперечити змісту судового рішення.

Відповідно дочастин1, 2 статті 15 Закону України «Провиконавчепровадження» передбачено, що сторонамивиконавчогопровадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава на користь чи в інтересах яких видановиконавчийлист. Боржником є визначенавиконавчимдокументом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У виконавчомулисті, виданому у цій справі 01 жовтня 2024 року, зазначено боржником Державну казначейську служби України.

Апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на правові висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року №910/23967/16, від 25 вересня 2019 року №607/5841/17 та інших, оскільки в цих постановах змінено саме резолютивну частину судового рішення, проте в даному випадку ставиться питання про виправлення помилки у виконавчому документі.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державної казначейськоїслужби України залишити без задоволення.

Ухвалу Жмеринськогоміськрайонного судуВінницької областівід 08січня 2025року провідмову увиправленні помилкиу виконавчомулисті залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Міхасішин І.В.

Стадник І.М.