Ухвала

від 26.02.2025 по справі 380/6132/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №380/6132/20

адміністративне провадження №К/990/5283/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №380/6132/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівської міської ради, відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради про визнання протиправними та нечинними наказу, рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У 2020 році ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівської міської ради, відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним наказ Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03 вересня 2018 року №535р "Про затвердження Положення щодо організації роботи з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова";

- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 вересня 2019 року №883 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова".

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу позивача задоволено в повному обсязі, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №380/6132/20 скасовано.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2024 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради задоволено частково, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №380/6132/20 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено в повному обсязі.

05 грудня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Львівської міської ради, у якій скаржник просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі № 380/6132/20.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2024 року повернуто касаційну скаргу у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не були викладені підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

07 січня 2025 року Виконавчий комітету Львівської міської ради повторно звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі № 380/6132/20.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2025 року повернуто касаційну скаргу у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не були викладені підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

10 лютого 2025 року Виконавчий комітету Львівської міської ради втретє звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі № 380/6132/20.

Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанцій скаржником було подано в межах строків на касаційне оскарження.

Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Звертаючись третій раз із касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що після повернення касаційних скарг скаржником в межах установленого строку було повторно подано касаційну скаргу.

Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим паче за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.

Верховний Суд звертає увагу, що статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що подання касаційної скарги після повернення Верховним Судом попередньо поданої касаційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, позаяк процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що ця касаційна скарга подана втретє через тиждень після її повернення Верховним Судом, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, скаржнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними вказані Виконавчим комітетом Львівської міської ради підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №380/6132/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівської міської ради, відділу освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради про визнання протиправними та нечинними наказу, рішення - залишити без руху.

Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: В.М. Шарапа

С.М. Чиркін