Постанова

від 29.05.2024 по справі 380/6132/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 380/6132/20

адміністративне провадження № К/990/30744/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (колегія у складі суддів Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Шевчук С.М.)

у справі № 380/6132/20

за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2

до Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради,

треті особи - Львівська міська рада, Відділ освіти Сихівського та Личаківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Відділ освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 160 Львівської міської ради,

про визнання протиправними та нечинними наказу, рішення.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася до суду із позовом до Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, у якому просила:

- визнати протиправним та нечинним наказ Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.09.2018 № 535р "Про затвердження Положення щодо організації роботи з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова";

- визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.09.2019 № 883 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова".

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Відповідно до протоколу засідання від 09.10.2017 №73-В психолого-медико-педагогічної консультації ОСОБА_2 рекомендовано, зокрема, навчання за програмою розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення до початку шкільного навчання.

4. ОСОБА_2 навчався у спеціальній логопедичній групі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради. На час виникнення спору ОСОБА_2 є учнем загальноосвітньої середньої школи та не користується послугами дошкільної освіти.

5. Ухвалою Львівської міської ради від 13.07.2018 № 3740 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова" дозволено Управлінню освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради перепрофілювати з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу, вносити відповідні зміни до штатних розписів закладів дошкільної освіти (вивести штатні одиниці вчителів-логопедів).

6. На виконання цієї ухвали Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийняло наказ від 27.07.2018 №306 "Про зміну мереж груп у закладах дошкільної освіти м. Львова", яким, зокрема, наказано начальникам відділів освіти Департаменту перепрофілювати у закладах дошкільної освіти м. Львова з 01.10.2018 групи для дітей з вадами мовлення у групи загального типу, внести зміни з 01.10.2018 до штатних розписів закладів дошкільної освіти м. Львова та вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним введенням посад відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з вадами мовлення.

7. На виконання зазначених ухвали та наказу відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийняв наказ від 03.08.2018 №356 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів", а Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради - наказ від 28.09.2018 №73-0/д "Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу".

8. ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітнього сина, якому було рекомендовано відвідувати спеціальну групу закладу дошкільної освіти, звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 13.07.2018 №3740, визнати протиправним та скасувати наказ Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 №306р, визнати протиправним і скасувати наказ Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) від 28.09.2018 №73-0/д, визнати протиправними дії відповідачів щодо перепрофілювання у закладах дошкільної освіти груп для дітей з вадами мовлення у групи загального типу та щодо переведення малолітнього ОСОБА_2 логопедичної групи в групу загального розвитку Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради, зобов`язати відповідачів учинити дії на відновлення порушеного права.

9. За цією позовною заявою Львівським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в справі №1340/5664/18. За наслідком розгляду такої справи рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №1340/5664/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 і постановою Верховного Суду від 30.04.2020, позов ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 було задоволено частково.

Було визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 13.07.2018 №3740 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова", визнано протиправним і скасовано наказ Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 27.07.2018 №306р "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова", визнано протиправним і скасовано наказ Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.08.2018 №356 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти районів", визнано протиправним і скасовано наказ Львівського дошкільного навчального закладу ясла-садок №160 Львівської міської ради Львівської області (Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради) від 28.09.2018 №73-0/д "Про перевід дітей з вадами мовлення у групу загального типу в частині переведення ОСОБА_2 (11 група) з логопедичної групи в групу загального розвитку.

10. На виконання зазначеної вище ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3740 було прийнято інші акти, а саме: наказ Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 03.09.2018 №535р "Про затвердження Положення щодо організації роботи з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова".

11. Окрім того, Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 20.09.2019 № 883 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова". Цими актами затверджено відповідні положення щодо організації роботи з дітьми з порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова, якими врегульовано основні завдання роботи з дітьми з порушеннями мовлення, питання організації логопедичної роботи, роботи учителів-логопедів, аспекти логокорекційної роботи тощо (наказ від 03.09.2018 №535р, від 03.09.2018 №535р), а також дозволено Управлінню освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради перепрофілювати з 01.09.2019 групи для дітей з порушеннями мовлення у групи загального типу, а також наказано цьому ж управлінню внести з 01.09.2019 відповідні до штатних розписів закладів дошкільної освіти м. Львова та вивести штатні одиниці вчителів-логопедів з одночасним унесенням відповідних фахівців для надання спеціалізованої допомоги дітям дошкільного віку з порушеннями мовлення (рішення від 20.09.2019 № 883).

12. Позивачка вважає, що зазначені наказ та рішення порушують права та інтереси її малолітнього сина ОСОБА_2 , тому звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. Позивачка вважає, що оскаржувані рішення призвели до неможливості продовження сином позивачки відвідування саме спеціальної корекційної групи в закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №160 Львівської міської ради - логопедичної групи, до якої він був рекомендований за висновком психолого-медико-педагогічної консультації (протокол засідання від 09.10.2017 №73-В).

Оскаржувані наказ та рішення є протиправними, оскільки вони ґрунтуються на скасованому в судовому порядку рішенні органу місцевого самоврядування й відтворюють зміст незаконного рішення. Такі акти є неправомірними з тих самих підстав, що й акти, які були предметом дослідження у справі №1340/5664/18 і є очевидно незаконними й такими, що порушують права та інтереси малолітнього сина позивачки в сфері дошкільної освіти.

14. Відповідач - Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - заперечив проти доводів і вимог позивачки, стверджуючи про безпідставність заявленого позову. Чинним законодавством України визначено, що створення спеціальних груп для розвитку дітей, наприклад із порушенням мови, у дошкільних навчальних закладах є правом засновника (власника), а не його обов`язком.

Управління освіти стверджує, що наказ дійсно було прийнято на виконання рішень, визнаних недійсними у справі №1340/5664/18, проте цей наказ є індивідуальним актом і вичерпав свою дію при здійсненні перепрофілювання логопедичних груп, відтак не потребував і не потребує скасування, як і не може бути ретроспективно предметом судового оскарження.

Окрім того, Управління освіти зауважило, що згодом, враховуючи розвиток ситуації щодо організації роботи з дітьми з порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти, на локальному рівні було проведено відповідні консультації з громадськістю та прийнято рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.09.2019 №883 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова», яке покликане сприяти допомозі дітям із порушеннями мовлення.

Рішення, які позивачка оскаржила до суду, не звужують прав чи інтересів зацікавлених осіб на користування дошкільною освітою, а навпаки, конкретизують певні аспекти та надають можливість кращого задоволення потреб окремих категорій споживачів таких послуг.

Також відповідач вважає, що звернення ОСОБА_1 з цим позовом у інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 не узгоджується з вимогою закону щодо вирішення судом певного реально існуючого спору та ефективністю судового рішення, оскільки син позивачки не користується дошкільною освітою, а є учнем другого класу середньої загальноосвітньої школи. Таким чином, спірними рішеннями права ОСОБА_2 не можуть порушуватися, а задоволення цього позову не може призводити до їх відновлення.

15. Відповідач - Виконавчий комітет Львівської міської ради - проти позову заперечив. Вказував на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу, це є правом засновника відповідного закладу.

Оскаржуване рішення вичерпало дію та не підлягає скасуванню, оскільки є актом індивідуального характеру. Більше того, акти, які позивачка вважає протиправними, не містять жодних дефектів, які би могли бути підставою для таких висновків, і вони незаконним чином не втручаються в права та інтереси інших осіб.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.06.2022 відмовив у задоволенні позову.

17. Суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо певного способу врегулювання діяльності закладів дошкільної освіти на території міста не має ані актуального, ані перспективного впливу на обсяг прав ОСОБА_2 , а позивачка не надала жодних розумних обґрунтувань у цій частині. Сумнівним є можливість відновлення ОСОБА_2 відвідування й навчання саме в дошкільних навчальних закладах м. Львова, а судове рішення в цій справі не може ретроспективно змінити чи відновити певні минулі правовідносини. Задоволення цього позову може призвести до якого-небудь ефективного поновлення прав такої особи в розрізі здобуття нею дошкільної освіти.

Суд наголосив на тому, що вирішення спору, який не виник унаслідок дійсного порушення прав, свобод чи інтересів позивача (особи, в інтересах якої заявлено позов), а також ухвалення рішення, яке не спрямоване на їх ефективного поновлення не відповідає меті, завданню та засадам адміністративного судочинства. Таким чином, суд відзначив, що не будучи вже учасником певних конкретних публічно-правових відносин, не маючи реально існуючого спору в його межах, сторона позивача не має належних підстав для вимоги щодо вирішення судом певних аспектів таких правовідносин, а також, вона не володіє й універсальними контрольними чи наглядовими функціями та не наділена компетенцією забезпечувати публічний правопорядок (зокрема, оскаржуючи в судовому порядку ті рішення, які вважає неправомірними), тобто, не може діяти actio popularis.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що обставини справи не підтверджують реальне порушення оспорюваними рішеннями прав, свобод чи інтересів малолітнього сина позивачки й не засвідчують можливість їх поновлення внаслідок вирішення цієї справи, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Відсутність матеріально-правової заінтересованості особи, в інтересах якої подано позов, і відсутність порушеного права чи інтересу є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Висновки щодо правомірності оскарженого рішення не мають окремого правового значення при вирішенні даної справи, тому немає підстав для їх перевірки.

18. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.10.2022 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022, ухвалив нове рішення про задоволення позову.

19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку з визнанням протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 № 3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», яка стала передумовою для прийняття Управлінням освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради наказу від 03.09.2018 № 535р "Про затвердження Положення щодо організації роботи з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова", Виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення від 20.09.2019 № 883 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова", є підстави для визнання вказаних рішень також протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Виконавчий комітет Львівської міської ради подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022.

21. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що представник виконавчого комітету не міг прибути у судове засідання 18.10.2022 о 09:30 через оголошення повітряної тривоги з 08:24 до 10:03, був відсутній під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Покликаючись на постанови Верховного Суду України від 24.02.2015 у справі №21-34а/15, від 15.12.2015 у справі №21-5361а15, від 01.12.2015 у справі №21-3222а15, постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 01.07.2019 у справі №460/1019/16-а скаржник зазначає, що ОСОБА_2 не має права на звернення до суду з цим позовом, оскільки його права на час звернення до суду з позовом не порушено, він є учнем загальноосвітньої середньої школи, не користується послугами дошкільної освіти. Законодавство не передбачає обов`язку органів місцевого самоврядування створювати у дошкільних навчальних закладах групи компенсуючого типу.

22. Ухвалою від 28.11.2022 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

23. 19.12.2022 надійшов відзив від Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому підтримано аргументи касаційної скарги.

24. Позивач у відзиві зазначає про правомірність висновків суду апеляційної інстанції. Виходячи зі змісту абз. 4 ч. 3 ст.12 Закону України «Про дошкільну освіту», малолітній ОСОБА_2 на підставі індивідуального скерування відділу Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №125 від 03.11.2017 та Витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації від 09.10.2017 №73-В, мав право навчатися у групі спеціального типу (логопедичній) для дітей з вадами мовлення в ЗДО №160 Львівської міської ради аж до досягнення ним восьми років, тобто до кінця 2020/2021 навчального року. Це встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тому навіть станом на час пред`явлення даного похідного позову, право дитини на спеціальну дошкільну освіту все ще перебувало у стані порушення, що передбачає право позивача на звернення до суду.

Стосовно проведення судового засідання під час повітряної тривоги позивач покликається на ч. 2 ст. 350 КАС України (не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи), зазначає, що відповідач отримав повістку та не заявляв клопотання про розгляд справи за його участі.

Також відзив позивача містить аргументи, які були наведені в апеляційній скарзі.

Позивач просила здійснювати розгляд справи за її участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

26. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

27. Критерії для визначення законного інтересу, що підлягає судовому захисту, викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що законний інтерес характеризується такими ознаками:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) визначений, тобто, благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним;

(г) персоналізованим (суб`єктивним), тобто належати конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу, є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) неправовий характер вимог - не породжують правових наслідків для позивача; це виключає можливість віднесення спору до "юридичного" відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес, за захистом якого позивач може звернутися до суду, має бути:

а) порушеним (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися), або

б) порушуватися (щодо протиправних діянь, які тривають), або

в) в його реалізації можуть існувати перешкоди (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі), або

г) інші ущемлення законних інтересів.

У відповідності до вимог ч.2 та 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

28. Рішення суду першої інстанції базувалося саме на відсутності у малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого звернулася мати ОСОБА_1 , порушеного права та інтересу, можливості ефективного захисту її прав чи інтересів у обраний позивачем спосіб.

29. Доводи апеляційної скарги позивача, відзивів на неї стосувалися права на звернення до суду, способу захисту такого права, строків оприлюднення оскаржуваних нормативно-правових актів, проведення громадських слухань, підготовки проектів нормативно-правових актів, правомірності чи неправомірності справляння плати за харчування дітей, використання бюджетних коштів, порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.ст. 49, 90 КАС України) щодо залучення третіх осіб, відмови у виклику свідків та витребування доказів.

30. Суд звертає увагу, що такі доводи є суттєвими і мають значний вплив на вирішення цієї справи, а тому суд апеляційної інстанції повинен був надати їм належну оцінку, що не було здійснено.

31. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки жодному з вказаних аргументів, обмежився посиланням на рішення у справі №1340/5664/18, зазначивши, що у зв`язку з встановленням судами протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради від 13.07.2018 №3740 «Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова», яка стала передумовою для прийняття Управлінням освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради наказу від 03.09.2018 №535р "Про затвердження Положення щодо організації роботи з дітьми із порушеннями мовлення у закладах дошкільної освіти м. Львова" та Виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення від 20.09.2019 №883 "Про зміну мережі груп у закладах дошкільної освіти м. Львова та затвердження Положення про організацію роботи з дітьми із порушеннями мовлення в закладах дошкільної освіти м. Львова", вказані похідні рішення також є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

32. Пунктом 4 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

33. Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений ст. 9 КАС України, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

34. Відповідно до п. 1-3 ч. 4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Аналогічні вимоги щодо мотивованості оцінки аргументів у постанові суду апеляційної інстанції наведено у ч.3 ст. 322 КАС України.

35. Крім того, у касаційній скарзі відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу 18.10.2022 під час повітряної тривоги.

36. 18.10.2022 з 08 год. 22 хв. до 10 год. 03 хв. у Львові та Львівській області пролунав сигнал повітряної тривоги. О 10 год 33 хв. було оголошено відбій повітряної тривоги. Інформація про це є загальновідомою і відображена, зокрема, на таких веб-ресурсах: https://portal.lviv.ua/news/2022/10/18/na-lvivshchyni-oholosyly-povitrianu-tryvohu, https://alarmmap.online/region/lvivska-oblast/lvivskyy-rayon/lvivska-terytorialna-hromada/air/

37. Судове засідання у справі було призначено на 18.10.2022 на 9 год 30 хв.

38. Згідно з протоколом судового засідання від 18.10.2022 о 9 год. 30 хв. головуючий суддя відкрив судове засідання, а о 9 год. 50 хв. судове засідання було закінчено.

39. Тобто суд апеляційної інстанції провів засідання під час повітряної тривоги, при цьому зазначивши в рішенні, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу».

40. У постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 523/11536/19 зазначено, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

41. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21), від 21.02.2023 у справі №916/3496/20, від 06.09.2023 у справі № 2-2823/11.

42. Суд звертає увагу, що апеляційна скарга позивача містила прохання розглядати справу за її участі, у відзиві відповідача хоча й не містилося такого клопотання, але й не було прохання розглядати справу без його участі.

43. Відповідно до п. 2-3 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами

44. У постанові від 17.01.2024 у справі №2-2823/11 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду відзначив:

« 58. Апеляційний суд не звернув увагу, що: принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; не врахував, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин; недопущення сторони у судове засідання у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду.

59. Крім того, апеляційний суд не звернув увагу, що висновок в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 про те що «неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи» зроблений касаційний судом не у зв`язку із ситуаціє, коли оголошена повітряна тривога.

60. Отже, апеляційний суд не застосовував відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в здійсненні ними процесуальних прав, тому відбулося обмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи, що є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду».

45. Не зважаючи на те, що висновки у цій справі зроблено щодо принципів цивільного судочинства, Суд вважає їх застосовними і до справи, що розглядається, з огляду на ідентичність вказаних принципів і в адміністративному судочинстві.

46. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

47. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

48. Згідно з ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Суд вважає мотивування постанови суду апеляційної інстанції таким, що не відповідає вимогам ст. 322 КАС України.

50. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок недослідження доказів у справі та ненадання відповідей на аргументи сторін, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

51. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, надати відповідь на аргументи сторін та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 380/6132/20 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб