Ухвала

від 24.02.2025 по справі 363/4638/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"24" лютого 2025 р. Справа № 363/4638/22

УХВАЛА

24 лютого 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022111150001152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт разом по кримінальному провадженню № 12022111150001152 від 18.10.2022 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду від заставодавця ОСОБА_6 надійшло клопотання про зменшення розміру застави, визначеної обвинуваченому ОСОБА_4 як альтернативний запобіжний захід, визначення її на рівні 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та повернення у зв`язку з цим відповідної частини сплаченої застави. Клопотання було мотивовано тим, що на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2023 року ОСОБА_6 вніс за обвинуваченого ОСОБА_4 заставу у розмірі 214720 грн. 00 коп., у зв`язку з чим обвинуваченого ОСОБА_4 було звільнено з-під варти. З моменту внесення застави у житті ОСОБА_6 настали непередбачувані життєві обставини смерть близьких родичів, виникнення кредитної заборгованості, потреби у додатковому догляді, утриманні та піклуванні щодо своєї матері. Вказані обставини зумовили понесення великих фінансових витрат та необхідність отримання додаткових грошових коштів, зокрема, частини коштів, що були витрачені на внесення застави за обвинуваченого. Оскільки ОСОБА_4 жодного разу з моменту внесення застави не порушував покладені на нього обов`язки, не перешкоджав руху кримінального провадження, застава не звернута в дохід держави, то зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і повернення у зв`язку з цим відповідної частини не позначиться на виконанні обвинуваченим своїх обов`язків та завданнях кримінального провадження. Натомість повернута частина грошових коштів допоможе ОСОБА_6 у вирішенні виниклих життєвих проблем.

У судовому засіданні заставодавець ОСОБА_6 підтримав подане клопотання, наполягав на його задоволенні, в обґрунтування заявленого клопотання надав пояснення та аргументи, що викладені вище.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення поданого клопотання, зазначивши про відсутність підстав для зменшення розміру застави. В обґрунтування своїх заперечень прокурором було зазначено, що в межах іншого кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у виді застави, однак застосування цього заходу виявилося недостатнім для стримування обвинуваченого від вчинення нового кримінального правопорушення та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 подане клопотання підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. На додаток до цього, захисник ОСОБА_5 підтвердив можливість зменшення розміру застави у зв`язку з позитивною процесуальною поведінкою обвинуваченого та не порушення ним покладених на нього обов`язків протягом тривалого часу. Крім того, захисником було зазначено, що в межах інших кримінальних проваджень відсутній обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 , у зв`язку з чим необґрунтованим є посилання прокурора на неможливість зменшення розміру застави через можливе порушення обвинуваченим своїх обов`язків по заставі в інших провадженнях.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 23.08.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 23.10.2023 року. Цією ж ухвалою визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., а також перелік процесуальних обов`язків, що покладаються на обвинуваченого у разі внесення застави, строк їх дії. Ухвала набрала законної сили 29.08.2023 року.

Згідно листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» № 08/19764 від 06.10.2023 року (Т. 6, а.с. 218) обвинувачений ОСОБА_4 06.10.2023 року був звільнений з-під варти згідно ухвали суду від 23.08.2023 року у зв`язку з внесенням за нього застави.

З листа ТУ ДСА в Київській області № 02-16/2218/23 від 18.10.2023 року та доданої до нього виписки з рахунку (Т. 6, а.с. 170-172), судом підтверджено, що на депозитний рахунок Територіального управління згідно ухвали суду від 23.08.2023 року надійшли кошти від ОСОБА_6 у якості застави за ОСОБА_4 у розмірі 214720 грн. 00 коп.

Питання про звернення застави в дохід держави чи повернення її заставодавцю в межах цього кримінального провадження не вирішувалося. Судовий розгляд справи триває.

У зв`язку з цим суд звертає увагу, що питання про зменшення розміру застави та повернення у зв`язку з цим її частини є питанням зміни запобіжного заходу, оскільки потребує встановлення тих обставин, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді застави, перестали існувати або продовжують існувати в меншій мірі, у зв`язку з чим виконання обвинуваченим своїх обов`язків може забезпечити менший розмір застави.

Аналіз положень ст. 200-201 КПК України дає можливість зробити висновок, що правом на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу наділені лише слідчий за погодженням з прокурором або безпосередньо прокурор, з боку сторони обвинувачення, та підозрюваний, обвинувачений, з боку сторони захисту. Інші учасники кримінального провадження, у тому числі заставодавець, не наділений правом ініціювання питання про зміну запобіжного заходу, у тому числі застави, що була ним внесена за обвинуваченого.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно абз. 3 ч.4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.

З моменту внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду, строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Закінчення строку дії покладених на обвинуваченого судом обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення внесеної застави.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

При цьому, після внесення грошових коштів як застави за обвинувачену особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України, діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України, цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу.

З огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, у встановленому законом порядку розмір застави не зменшувався, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру та повернення застави.

Долучені до клопотання документи на підтвердження існування складних життєвих обставин у заставодавця ОСОБА_6 не спростовують вищевикладених висновків суду. Крім того, ОСОБА_6 не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є його родичами та членами сім`ї, тобто не доведено наявність родинних стосунків з особами, на ім`я яких видано долучені до клопотання посвідчення серії НОМЕР_1 (Т. 10, а.с. 50), свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 10.06.2024 року (Т. 10, а.с. 51), свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 17.07.2024 року (Т. 10, а.с. 52).

Долучене до клопотання повідомлення про наявність заборгованості за електроенергію (Т. 10, а.с. 53) також не дає можливості встановити його належність заставодавцю ОСОБА_6 , оскільки рахунок на оплату електроенергії відкритий на третю особу, а доказів проживання ОСОБА_6 за вказаною адресою клопотання не містить.

Наданий суду додаток № 2 до кредитного договору № 24081200016095 від 12.08.2024 року (Т. 10, а.с. 54) містить лише реквізити для погашення заборгованості і не вказує на те, що ОСОБА_6 має порушення грошового зобов`язання у зв`язку з нестачею грошових коштів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_6 про зменшення розміру застави відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено і проголошено 28.02.2025 року о 10 год. 30 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1