Ухвала

від 13.09.2023 по справі 363/4638/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"13" вересня 2023 р. Справа № 363/4638/22

УХВАЛА

13 вересня 2023 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника ОСОБА_5 ;

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022111150001152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух кримінального провадження.

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022111150001152 від 18.10.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 грудня 2022 року було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні документи, подані учасниками судового провадження під час підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 було подано 3 (три) скарги на рішення слідчих, ухвалених під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12022111150001152 від 18.10.2022 року: 1) скарга на постанову від 19.10.2022 року про виправлення описки - «машиничної» помилки, винесеної керівником органу досудового розслідування - начальником відділення СВ Вишгородського УП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року; 2) скарга на постанову від 18.10.2022 року про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні та старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих від 18.10.2022 року у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року; 3) скарга на постанову від 19.10.2022 року про визнання речовим доказом, винесеної слідчим Вишгородського УП ГУНП у Київській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року.

На додаток до цього, у підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_5 також було подано 13 (тринадцять) клопотань про надання тимчасового доступу: 5 (п`ять), з яких вже були вирішені ухвалами суду від 29.03.2023 року та від 05.04.2023 року, і 6 (шість) клопотань з яких стосуються надання доступу до відомостей за конкретними номерами мобільних телефонів, одне клопотання - доступу до ЄРДР щодо руху у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.09.2022 року, одне клопотання - доступу до інформації, яка міститься в пошукових системах - Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України («Армор», також ІІПС ОВС) та «Факт відносно конкретних осіб. Останні 8 (вісім) з названих клопотань ще не були розглянуті судом.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження щодо поданих скарг на рішення слідчих та клопотань про надання тимчасового доступу.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив заперечення як проти задоволення, так і проти розгляду поданих стороною захисту скарг на рішення слідчих та клопотань про надання тимчасового доступу. Позиція сторони обвинувачення була обґрунтована тим, що відповідно до положень ст.ст. 314, 315 КПК України підготовче судове засідання, як етап судового провадження, має організаційно-технічний характер, оскільки являє собою сукупність процесуальних дій та процесуальних рішень, які вчиняються та приймаються для створення належних умов щодо проведення повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого судового розгляду, який здатен буде досягати завдань кримінального провадження, що передбачені у ст. 2 КПК України. У свою чергу подані стороною захисту скарги та клопотання жодним чином не пов`язані з питанням організаційно-технічного характеру та визначенням можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, а навпроти являють собою позицію щодо недопустимості та неналежності певних доказів, зібраних під час досудового розслідування, що має бути предметом оцінки суду під час судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.

У кінцевому підсумку прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення поданих стороною захисту скарг та клопотань, оскільки вони є передчасними та мають бути предметом розгляду суду під час судового розгляду в аспекті оцінки відповідних доказів, встановлення обставин та фактів вчиненого кримінального правопорушення. На додаток до цього прокурор зазначив, що подання стороною захисту великої кількості однакових за змістом та підставами скарг і клопотань під час підготовчого судового засідання призводить до затягування судового процесу, порушення принципу розумних строків та має ознаки зловживання процесуальними правами.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав подані його захисником ОСОБА_5 скарги та клопотання, просив їх задовольнити.

У свою чергу захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав подані ним скарги та клопотання, просив їх задовольнити, однак заперечив проти визначеного головуючим суддею порядку їх розгляду. Так, захисник ОСОБА_5 зазначав, що стороною захисту на даному етапі кримінального провадження було подано не всі заяви, скарги та клопотання, які вони мають намір подати до суду під час підготовчого судового засідання. На додаток до цього захисник ОСОБА_5 заперечив проти викладу короткого змісту поданих ним процесуальних документів, оскільки для забезпечення повного, всебічного їх розгляду сторона захисту вважає за доцільне оголошувати повний їх зміст, що і є узгодженою позицією захисника з обвинуваченим. Крім цього, захисник ОСОБА_5 вказав, що обмеження судом можливості сторони захисту оголошувати подані процесуальні документи є порушенням права на захист та негативно позначається на завданнях кримінального провадження.

IV. Процесуальна поведінка сторони захисту та інші обставини, на які суд вважає за доцільне звернути увагу.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022111150001152 від 18.10.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, надійшов до суду 28.12.2022 року. Ухвалою суду від 29.12.2022 року у відповідності до вимог ст. 314 КПК України було призначено підготовче судове засідання.

Станом на 13.09.2023 року в межах даного кримінального провадження було проведено 30 (тридцять) підготовчих судових засідань, які в переважній більшості призначалися раз на один тиждень з урахуванням організаційних складнощів, пов`язаних з конвоюванням обвинуваченого до зали судових засідань. Більшість вказаних підготовчих засідань тривали більше двох годин, а перерва між ними оголошувалася внаслідок закінчення робочого часу суду.

Певна частина підготовчих судових засідань була відкладена через неявку захисника ОСОБА_5 без поважних причин або без їх повідомлення взагалі. У зв`язку з цим 01 березня 2023 року Вишгородським районним судом Київської області було постановлено окрему ухвалу відносно захисника ОСОБА_5 , якою ухвалено порушити перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. На виконання вимог ухвали суду від 01.03.2023 року від кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшов лист № 248 від 16.03.2023 року, яким ухвалу суду від 01.03.2023 року повернуто без відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_5 через наявність недоліків в оформленні скарги (заяви) щодо наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Одночасно з цим письмово повідомлено адвоката ОСОБА_5 про необхідність дотримання вимог процесуального законодавства та належного виконання своїх професійних обов`язків.

На додаток до цього проведення підготовчих судових засідань ускладнювалося неналежною процесуальною поведінкою з боку як обвинуваченого ОСОБА_4 , так і його захисника ОСОБА_5 . Так, починаючи з підготовчого судового засідання від 12.04.2023 року, обвинувачений ОСОБА_4 постійно скаржився на погане самопочуття, внаслідок чого як перед засіданням, так і під час засідань неодноразово викликалася швидка медична допомога, представники якої після проведення медичних маніпуляцій констатували факт наявності в обвинуваченого хронічного захворювання і його можливість брати участь у судовому засіданні. Через погане самопочуття обвинуваченого суд вимушений був розпочинати засідання з запізненням, переривати їх проведення або взагалі відкладати або оголошувати перерву.

У зв`язку з поганим самопочуттям обвинуваченого судом неодноразово до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції та Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області направлялися запити, зокрема, від 04.05.2023 року (Т. 3, а.с. 173-174), від 30.05.2023 року (Т. 4, а.с. 95-97), від 04.09.2023 року (Т. 5, а.с. 221-223). У відповідь на вказані запити від Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, як установи уповноваженої на надання медичної допомоги особам, які утримуються під вартою в ДУ «Київській слідчий ізолятор» надходили листи, зокрема, від 11.05.2023 року № 722 (Т. 3, а.с. 212-213), від 06.06.2023 року № 875 (Т. 4, а.с. 140), від 08.09.2023 року № 1557, в яких кожного разу констатувалося, що стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 є стабільним, відповідає перебігу наявного хронічного захворювання, внаслідок чого потребує прийому лікарських препаратів, які він може отримувати в умовах ДУ «Київській слідчий ізолятор». На додаток до цього кожного разу констатувалася можливості обвинуваченого ОСОБА_4 брати участь у судових засіданнях.

У свою чергу неналежна процесуальна поведінка захисника ОСОБА_5 також перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання з дотриманням принципу розумних строків. Так, захисник ОСОБА_5 неодноразово не з`являвся у підготовче судове засідання без повідомлення причин або з причин, які були визнані судом неповажними. Поруч з цим захисник ОСОБА_5 неодноразово без належного попередження запізнювався у призначене підготовче судове засідання, про проведення якого він був завчасно повідомлений у відповідності до вимог процесуального законодавства. У зв`язку з неявкою або запізненням захисника обвинувачений ОСОБА_4 кожного разу відмовлявся йти на будь-який процесуальний контакт з судом та заперечував проти проведення будь-яких процесуальних дій, у тому числі проти залучення йому безоплатного захисника.

Окремо суд звертає увагу, що протягом 30 (тридцяти) підготовчих судових засідань захисником ОСОБА_5 у кінцевому підсумку було подано 3 (три) скарги на рішення слідчих, ухвалених під час досудового розслідування, а також 13 (тринадцять) клопотань про надання тимчасового доступу. Більшість поданих клопотань мають великий обсяг, надсилалися на офіційну електронну адресу Вишгородського районного суду Київської області за декілька хвилин до самого підготовчого судового засідання. Всі клопотання є однотипними, подібними, містять у собі матеріали досудового розслідування, що за своєю суттю є доказами та не можуть бути досліджені судом під час підготовчого судового засідання, про що суд неодноразово зазначав у своїх ухвалах та безпосередньо в судовому засіданні. Не зважаючи на це, захисник ОСОБА_5 продовжував подавати до суду клопотання про тимчасовий доступ з тих самих підстав, з тим самим обґрунтуванням та з тією ж самою правовою метою, зазначаючи, що сторона захисту самостійно визначає кількість клопотань та заяв, які потрібно подати.

У підготовчих судових засіданнях неналежна процесуальна поведінка захисника ОСОБА_5 також проявлялася у невиконанні вимог головуючого по справі, перекрикуванні судді та прокурора, ненаданні можливості кожній стороні кримінального провадження висловити свою думку, прямому ігноруванні вимог головуючого та порядку судового засідання. Поведінка, висловлювання захисника ОСОБА_5 під час підготовчого судового засідання за своєю сутністю є проявом неповаги до суду, нехтуванням загальноприйнятих процесуальних норм поведінки та зловживанням своїми процесуальними правами.

Поруч з поданням великої кількості клопотань, які не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання, захисник ОСОБА_5 постійно наголошував на необхідності висловленні стороною захисту повної своєї позиції щодо кожного поданого клопотання. Однак замість надання конкретної, вичерпної та обґрунтованої позиції захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні дослівно та повільно перечитував подані ним клопотання, ігноруючи вимоги головуючого щодо обмеженого процесуального часу та необхідності короткого викладу змісту поданих клопотань.

Зухвало ігноруючи вимоги головуючого, затягуючи процесуальний хід даного кримінального провадження, захисник ОСОБА_5 двічі заявив відвід головуючому в межах підготовчого судового засідання. За результатами розгляду відводу в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2023 року (Т. 4, а.с. 93-94) було констатовано: «у справі призначено і проведено за участю всіх учасників справи 12 судових засідань, захисником подано 10 письмових клопотань та скарг, які підлягають вирішенню в порядку ст. 315 КПК України. Всі подані клопотання захисником ще не оголошено й у справі має місце зволікання з їх усним заявленням в порядку ст. 315 КПК України. Протягом судових засідань захисник виступав у суді і мав слово близько 4 годин 15 хв.». У кінцевому підсумку, заявлений відвід розцінено як зловживання захисником процесуальними правами.

У свою чергу в ухвалі від 26.07.2023 року, постановленої за результатами розгляду повторного відводу (Т. 5, а.с. 157-158), зазначено про наявність ознак недобросовісної поведінки захисника ОСОБА_5 , що призводить до затягування судового процесу та порушення принципу розумних строків. При цьому у судове засідання з розгляду заявленого відводу захисник ОСОБА_5 навіть не з`явився, що свідчить про реалізацію стороною захисту своїх процесуальних прав на шкоду кримінальному провадженні та незацікавленість у належному русі даної справи.

Не зважаючи на це, захисник ОСОБА_5 продовжував направляти письмові клопотання, порушувати встановлений порядок судового засідання, забирати на себе весь відведений процесуальний час, ігнорувати вимоги головуючого, продовжуючи поводити себе всупереч вимогам Правил адвокатської етики та затягувати рух даного кримінального провадження.

На переконання суду в аспекті дотримання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, неможливо ігнорування принципу верховенства права, зокрема, у випадках, коли поведінка учасників судового провадження свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїми процесуальними правами. Аналогічний висновок викладено в ухвалі ККС ВС від 17.09.2018 року у справі № 202/4467/14-к.

Суд, з урахуванням позиції ЄСПЛ («Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства») вважає, що хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.

У постанові ЄСПЛ від 19.01.1989 по справі «Камасинський проти Австрії» (Kamasinskiv. Austria), SeriesA, №168, §65 та постанові ЄСПЛ від 21.04.1998 по справі «Дауд проти Португалії» (Daudv. Portugal),Reportsof Judgmentsand Decisions 1998-II, §38) суд заявив, що з незалежності юридичної професії від держави слідує, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим та його адвокатом, незалежного від того чи був адвокат призначений від системи правової допомоги, чи був найнятий у приватний спосіб. Компетентні національні органи зобов`язані втрутитися, тільки якщо неналежне виконання призначеним адвокатом своїх обов`язків, пов`язане з забезпеченням ефективного представництва.

У рішенні від 01 липня 2014 року у справі «S.A.S. проти Франції», в п. 66 ЄСПЛ, визначив, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.

З урахуванням цього суд робить висновок, що хоча чинне кримінальне процесуальне законодавство не закріплює ані поняття, ані засобів протидії зловживанню процесуальним правам, використання своїх процесуальних прав на шкоду кримінальному провадженню чи з іншою метою, ніж передбачена для реалізації таких прав, є неприпустимим з точки зору принципу верховенства права, що послідовно тягне за собою порушення інших засад кримінального судочинства.

Вищезазначені обставини, поведінка сторони захисту під час підготовчих судових засідань є не тільки зловживанням процесуальними правами, спробами затягування судового процесу та руху кримінального провадження, але і в цілому розцінюється судом як негативна, неприйнятна, недисциплінована, неетична та зухвала, що у свою чергу ставить під сумнів дотримання захисником ОСОБА_5 адвокатської етики, загальноприйнятних норм поводження у судовому засіданні та процесуального спілкування з іншими учасниками справи.

Так само доводи захисника ОСОБА_5 щодо наявності великої кількості неподаних клопотань суд розцінює як зловживання процесуальними правами, оскільки за весь час проведення підготовчих судових засідань у сторони захисту було безліч часу для підготовки та подання всіх необхідних письмових процесуальних документів. Однак, не зважаючи на це, діючи умисно, сторона захисту методично та вибірково кожного разу тільки в день проведення підготовчого судового засідання, а не завчасно до нього подає клопотання з метою подальшого відтягування питання призначення справи до судового розгляду.

З урахуванням викладеного судом у підготовчому судовому засіданні від 13.09.2023 року було обмежено можливість захисника ОСОБА_5 дослівного викладення своїх письмових клопотань з метою унеможливлення подальшого затягування судового процесу.

V. Щодо поданих захисником ОСОБА_5 скарг на рішення слідчих, ухвалених під час досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12022111150001152 від 18.10.2022 року.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Ані ч. 2 ст. 303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.

Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки діям та рішенням представників сторони обвинувачення, в тому числі, з точки зору їх законності, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства які, на думку захисту, були допущенні при їх прийнятті.

На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника ОСОБА_5 щодо допущених порушень під час досудового розслідування підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Крім цього, суд звертає увагу, що положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України прокурору заборонено при зверненні до суду з обвинувальним актом подавати будь-які інші документи, ніж ті, що прямо визначені процесуальним законодавством. Вказаний нормативний припис підкреслює специфіку та завдання підготовчого судового засідання, оскільки під час нього предмет судового розгляду обмежується питаннями можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду чи необхідності прийняття інших рішень, визначених у ч. 3 ст. 314 КПК України.

У контексті цього суд нагадує, що ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Вищевикладене свідчить про те, що розгляд поданих захисником ОСОБА_5 скарг потребує не тільки оцінки прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень та вчинених процесуальних дій, а відповідно і оцінки доказів, що були зібрані під час досудового розслідування, але і з метою забезпечення змагальності судового процесу передбачає необхідність надання можливості стороні обвинувачення висловити свою позицію щодо поданих скарг. Однак сформувати вказану позицію, як і обґрунтувати її відповідними доказами, вбачається для сторони обвинувачення як неможливе з огляду на заборону подавати до суду будь-які інші документи, ніж ті, що визначені у ч. 4 ст. 291 КПК України. Тому розгляд поданих стороною захисту скарг позбавляє сторону обвинувачення належної правової можливості реалізувати свої процесуальні права та в межах змагальної процедури висловити свою позицію.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання є неможливим з огляду на завдання та специфіку підготовчого судового засідання, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у їх задоволенні.

Одночасно, суд роз`яснює, що сторона захисту не позбавлена можливості відстоювати свою позицію під час судового розгляду, особливо під час дослідження відповідних доказів, на властивості яких, як вбачається з позиції сторони захисту, впливають оскаржувані рішення слідчих, прийняті під час досудового розслідування.

VI. Щодо поданих стороною захисту клопотань про надання тимчасового доступу.

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_5 було подано 8 (вісім) клопотань про надання тимчасового доступу: 1) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_1 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ» з можливістю її вилучення; 2) про надання тимчасового доступу до детальної інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.09.2022 року із зазначенням всіх відомостей без виключення; 3) про надання тимчасового доступу до усієї інформації, яка міститься в пошукових системах - Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України («Армор», також ІІПС ОВС) та «Факт» відносно конкретних осіб; 4) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_2 , яка перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», з можливістю її вилучення; 5) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_3 , яка перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», з можливістю її вилучення; 6) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_4 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ», з можливістю її вилучення; 7) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_5 , яка перебуває у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», з можливістю її вилучення; 8) про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_6 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ», з можливістю її вилучення.

Вирішуючи можливість їх задоволення, суд виходить з наступного.

Аналіз положень ст. 314, 315 КПК України дає можливість суду зробити висновок, що основним завданням підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні є вирішення організаційно-розпорядчих питань, які пов`язані виключно з підготовкою справи до розгляду по суті з тією метою, щоб судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався ефективно, оперативно та у відповідності до завдань кримінального провадження, що визначені у ст. 2 КПК України. Тобто, під час підготовчого судового засідання за винятком окремих випадків (надходження угоди у кримінальному провадженні або наявність чітко визначених підстав для закриття кримінального провадження) суд не має права досліджувати докази та на основі них встановлювати, підтверджувати чи спростовувати у будь-який спосіб обставини та факти, що викладені в обвинувальному акті, стосуються суті обвинувачення чи в будь-якій інший спосіб занурюватися у питання, які стосуються розгляду обвинувачення по суті.

Оцінка фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доказів та правової кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, здійснюються та вирішуються виключно на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судом рішенням.

Отже, під час підготовчого судового засідання суд у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства має зосереджуватися саме на вирішенні організаційно-розпорядчих питань, які стосуються створення, забезпечення всіх належних умов для проведення ефективного, оперативного, своєчасного та справедливого судового розгляду обвинувачення по суті у відповідності до завдань кримінального провадження.

З метою забезпечення належних умов проведення судового розгляду та виконання під час останнього завдань кримінального провадження, а також досягнення дієвості кримінального провадження у ч. 3 ст. 315 КПК України зазначається, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

У той же час суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання проводиться за правилами та у порядку, що визначені для судового розгляду з урахуванням особливостей та винятків, що передбачені безпосередньо для підготовчого судового засідання.

У ч. 1, 2 ст. 333 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Отже, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, застосувати, змінити, продовжити або скасувати захід забезпечення кримінального провадження у порядку, передбаченому для вирішення відповідних питань під час досудового розслідування. Розглядаючи відповідні клопотання щодо заходів забезпечення кримінального провадження під час підготовчого судового засідання та судового розгляду, суд, крім загального порядку розгляду цих клопотань, має також врахувати причин, через які заходи забезпечення кримінального провадження не були здійснені під час досудового розслідування.

Заходи забезпечення кримінального провадження - це передбачені КПК України заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Аналіз ст. 132, 159-166 КПК України дає можливість зробити висновок, що чинне процесуальне законодавство передбачає загальні та спеціальні умови, сукупна наявність яких є необхідною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому загальні умови встановлюють підстави, які стосуються всіх заходів забезпечення кримінального провадження, а спеціальні встановлюють підстави для тих заходів забезпечення кримінального провадження, для яких вони передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Аналогічне положення міститься у ч. 2 ст. 159 КПК України, в якій встановлюється, що тимчасовий доступ до речей та документів надається на підставі ухвали слідчого судді або суду, якщо відповідне клопотання подається під час судового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

При цьому якщо речі та документи, про тимчасовий доступ до яких подається клопотання стороною кримінального провадження, містять охоронювану законом таємницю (ст. 162 КПК України), то у відповідності до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів у такому разі лише, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Отже, тимчасовий доступ до речей та документів - це примусовий захід забезпечення кримінального провадження, що може бути застосований під час кримінального провадження з метою забезпечення виконання його завдань та досягнення його дієвості. Під час підготовчого судового засідання тимчасовий доступ до речей та документів надається на підставі ухвали суду за клопотанням сторони кримінального провадження лише у випадку, якщо сторона кримінального провадження, яка подала клопотання, доведе, що відповідні речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні певної особи; ці документи або речі самі по собі або у сукупності з іншими речами і документами провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; а також ці речі і документи не містять у собі охоронювану законом таємницю. При цьому суд враховує можливість отримання відповідних речей та документів без застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також причини, через які сторона кримінального провадження не звернулася з відповідним клопотанням під час досудового розслідування.

При цьому суд вважає за доцільне звернути увагу, що надання законодавцем можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі тимчасового доступу до речей та документів, під час підготовчого судового засідання повинно співвідноситися у належному балансі з завданнями та призначенням самого підготовчого судового засідання, специфікою його проведення. Зазначене свідчить, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час підготовчого судового засідання не повинно бути самоціллю та не повинно підмінятися з їх належним застосуванням саме під час досудового розслідування, що спрямовано на збирання доказів, отримання певних відомостей та документів. Тому під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження є абсолютно винятковим процесуальним механізмом, застосування якого було неможливим під час досудового розслідування, а незастосування якого погіршить умови проведення судового розгляду та призведе до його неповноти.

Судом встановлено, що шість з числа поданих захисником ОСОБА_5 клопотань про надання тимчасового доступу стосуються надання відомостей за номером телефону конкретних осіб, які в різний спосіб були залучені до кримінального провадження № 12022111150001152 від 18.10.2022 року під час проведення слідчих (розшукових) дій в різних процесуальних статусах, зокрема, понятих, свідків. На переконання сторони захисту вказані особи, за номером телефону яких запитується інформація, не можуть вважатися об`єктивними та неупередженими, що ставить під сумнів правомірність процесуальних дій та процесуальних рішень, проведених та прийнятих під час досудового розслідування, а відповідно і доказів, отриманих в їх результаті.

У межах даного кримінального провадження судом вже вирішувалися клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номерами телефонів, зокрема, в ухвалі від 05.04.2023 року. При цьому суд звертає увагу, що клопотання, які були вирішені в межах вказаної ухвали, за підставами, оформленням, нормативним обґрунтуванням, підставами подання та правовою ціллю, досягнення якої планується за рахунок поданих клопотань, є ідентичними, а саме - доведення необ`єктивності та упередженості осіб, які залучалися як свідки та поняті під час досудового розслідування.

В ухвалі суду від 05.04.2023 року було зроблено висновок, що подані клопотання не відповідають вимогам ч. 5 ст. 163 КПК України, а саме: стороною захисту не доведено, що конкретна інформація за номером телефону перебуває у володінні конкретної юридичної особи; не обґрунтовано неможливість отримання вказаних відомостей, які за своєю сутністю є охоронюваною законом таємницею, в інший спосіб, ніж через застосування заходу забезпечення кримінального провадження; не доведено спроби отримання вказаної інформації самостійно в інший спосіб, ніж через застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також не зазначено причини, через які клопотання не заявлялися під час проведення досудового розслідування.

На додаток до цього стороні захисту було роз`яснено, що відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Таким чином, особи, які залучилися як поняті під час проведення процесуальних дій, під час судового розгляду можуть бути допитані як свідки. При цьому процесуальний механізм допиту свідків під час судового розгляду передбачає не тільки приведення свідків під присягу, що забезпечується попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, але і можливістю сторони захисту брати участь у допиті таких свідків, ставити їм запитання, у тому числі направлені на встановлення загальної картинки репутації такого свідка та достовірності його показань.

Зважаючи на те, що процесуальним законодавством передбачено механізми та процедури перевірки неупередженості та незацікавленості понятих під час проведення процесуальних дій, які не пов`язані з втручанням в охоронювану законом таємницю, права на повагу до приватного життя, права на захист персональних даних, суд не вбачав підстав для надання тимчасового доступу до запитуваної інформації з огляду на відсутність виключних обставин, які вказують на можливість встановлення важливих обставин та фактів кримінального провадження лише шляхом надання доступу до цієї інформації.

Зважаючи на те, що шість вищезазначених клопотань про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону є ідентичними попереднім, однак стосуються інших осіб та номерів телефону, суд не вбачає за доцільне відступати від своїх висновків, викладених в ухвалі від 05.04.2023 року.

У зв`язку з цим при розгляді даних клопотань суд звертає увагу, що стороною захисту не доведено, що запитувана інформація перебуває у володінні вказаної нею юридичної особи; неможливість отримання такої інформації, що є охоронюваною законом таємницею, в іншій спосіб, ніж через заходи забезпечення кримінального провадження; не зазначено про спроби отримання інформації самостійно в інший спосіб, ніж через заходи забезпечення кримінального провадження; не обґрунтовано причин, через які такі клопотання не були подані під час досудового розслідування.

Оскільки подані клопотання стосуються доводів сторони захисту щодо упередженості та необ`єктивності певних осіб, що залучалися для проведення певних процесуальних дій під час досудового розслідування, то відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України сторона захисту під час судового розгляду не позбавлена можливості допиту вказаних осіб з метою підтвердження або спростування своїх доводів. Крім того, сторона захисту не позбавлена можливості заявлення відповідних доводів при оцінці доказів, отриманих внаслідок відповідних процесуальних дій за участю вказаних осіб.

Вищевикладені висновки повністю застосовні і до клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до усієї інформації, яка міститься в пошукових системах - Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України («Армор», також ІІПС ОВС) та «Факт» відносно конкретних осіб. Вказане клопотання так само стосується оцінки доказів, отриманих внаслідок проведення процесуальних дій за участю осіб, які на переконання сторони захисту не можуть вважатися незаінтересованими особами. У зв`язку з цим відповідні доводи сторони захисту є передчасними та можуть бути перевірені за допомогою процесуальних механізмів, які визначені процесуальним законодавством та застосовуються під час проведення судового розгляду.

Відповідні висновки суд покладає в основу своєї відмови у задоволенні клопотання про надання тимчасового доступу до детальної інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.09.2022 року із зазначенням всіх відомостей без виключення. На додаток до цього суд звертає увагу, що стороною захисту не надано жодного офіційного підтвердження того факту, що вказане кримінальне провадження взагалі існує, а досудове розслідування в його межах завершено. Надання доступу до відомостей кримінального провадження,у тому числі його рух, досудове розслідування в якому триває та особам, які не є його безпосередніми учасниками, призведе до порушення таємниці досудового розслідування, що визначена у ст. 222 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного у задоволенні всіх клопотань захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу слід відмовити.

VII. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Перед учасниками судового провадження було поставлено на обговорення питання щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово. Будь-яких заяв, клопотань під час підготовчого судового засідання прокурором подано не було.

Обвинувачений ОСОБА_4 будь-якої позиції, крім як підтримання клопотань та скарг його захисника ОСОБА_5 , не висловив.

Захисник ОСОБА_5 пропозицію суду висловити позицію щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду повністю проігнорував, зазначаючи про необхідність дослівного викладу поданих ним скарг та клопотань.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Вишгородському районному суду Київської області.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого складений у відповідності з вимогами КПК України, порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді в межах даного кримінального провадження, слід визначити наступним: обвинувачений, захисник, прокурор, потерпіла.

Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент призначення судового розгляду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2023 року було продовжено до 23 жовтня 2023 року. Учасники судового засідання не заявляли клопотань про обрання, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу.

Керуючись статтями 159-166, 303-307, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову від 19.10.2022 року про виправлення описки - «машиничної» помилки, винесеної керівником органу досудового розслідування - начальником відділення СВ Вишгородського УП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року - відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову від 18.10.2022 року про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні та старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих від 18.10.2022 року у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року - відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову від 19.10.2022 року про визнання речовим доказом, винесеної слідчим Вишгородського УП ГУНП у Київській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.10.2022 року - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_1 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ» з можливістю її вилучення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до детальної інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху у кримінальному провадженні № 12022111150001152 від 18.09.2022 року із зазначенням всіх відомостей без виключення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до усієї інформації, яка міститься в пошукових системах - Інтегрованій інформаційно-пошуковій системі органів внутрішніх справ України («Армор», також ІІПС ОВС) та «Факт» відносно конкретних осіб - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_2 , яка перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», з можливістю її вилучення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_3 , яка перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», з можливістю її вилучення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_4 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ», з можливістю її вилучення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_5 , яка перебуває у володінні Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», з можливістю її вилучення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації за номером телефону НОМЕР_6 , яка перебуває у володінні Телекомунікаційної компанії «КИЇВСТАР, ПРАТ», з можливістю її вилучення - відмовити.

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12022111150001152 від 18.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на 20 вересня 2023 року о 14 год. 15 хв.

Викликати для участі у судовому засіданні обвинуваченого, захисника, прокурора, потерпілу.

Доставити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ДУ «Київський слідчий ізолятор» до Вишгородського районного суду Київської області в судове засідання на 14 год. 15 хв. 20 вересня 2023 року.

Судовий розгляд здійснювати одноособово.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1