Постанова від 04.03.2025 по справі 924/852/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Справа № 924/852/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Манжаюк Д.Л.

позивача - не з`явився

відповідача 1 - Тарасова А.Є., Баєва О.М.

відповідача 2- не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24, повний текст судового рішення складено 06.01.25 по справі №924/852/24 (суддя Муха М.Є.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24 у справі №924/852/24 позов задоволено. Визнано недійсною: додаткову угоду №2 від 21.07.2022 до договору №31/05 про постачання електричної енергії від 31.05.2022; додаткову угоду №3 від 10.08.2022 до договору №31/05 про постачання електричної енергії від 31.05.2022; додаткову угоду №5 від 30.08.2022 до договору №31/05 про постачання електричної енергії від 31.05.2022; додаткову угоду №6 від 23.09.2022 до договору №31/05 про постачання електричної енергії від 31.05.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" на користь Красилівської міської ради 91692,83грн. (дев`яносто одну тисячу шістсот дев`яносто дві гривні 83коп.) надміру сплачених коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" на користь Хмельницької обласної прокуратури 7570 грн. (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Комунального підприємства "Красилівське підприємство водопровідно - каналізаційного господарства" Красилівської міської ради 7570грн. (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24 у справі №924/852/24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Прийняти в якості доказів додаткові угоди до договору про закупівлю електричної енергії Хмельницькою обласною прокуратурою та додаткові угоди до договору про закупівлю електричної енергії Кіровоградською обласною прокуратурою, які підтверджують правомірність дій відповідача 1 та необгрунтованість позовних вимог (на переконання апелянта); скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.12.2024 у справі № 924/852/24 повністю і прийняти нове рішення, яким визнати дійсними: - додаткову угоду №2 від 21.07.2022 до договору №31/05; - додаткову угоду №3 від 10.08.2022 до договору №31/05; - додаткову угоду №5 від 30.08.2022 до договору №31/05; - додаткову угоду №6 від 23.09.2022 до договору №31/05; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору за апеляційною скаргою.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/852/24/492/25 від 28.01.25 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області. 31.01.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24 у справі №924/852/24 та призначено до розгляду на "04" березня 2025 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

10.02.2025 через підсистему "Електронний Суд" від першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Із підстав висвілених у апеляційній скарзі прокурор просить відмовити в задоволенні апеляційної, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

18.02.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

21.02.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" - Баєвої Олени Миколаївни та Тарасової Анни Євгенівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 924/852/24 - задоволено. Забезпечено заявникам участь в судовому засіданні 04.03.2025 р. о 14:30 год. у справі № 924/852/24 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (https://vkz.court.gov.ua/).

03.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача 1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява (клопотання) про зупинення провадження у справі №924/852/24 до набрання законної сили судового рішення у справі №920/19/24.

03.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" від Красилівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

04.03.2025 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача 1, які надали свої пояснення з приводу заяви (клопотання) про зупинення провадження у справі №924/852/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24; з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

31.05.2022 між ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" (постачальник) та Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (споживач) укладено договір постачання електричної енергії №31/05 за яким постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"" "09310000-5 Електрична енергія" (Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно п.3.5 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії складає 360 000кВт/год.

Ціна за 1кВт/год електричної енергії становить 3,23грн. у т.ч. вартість послуг з передачі електричної енергії 0,34564 грн. за 1кВт/год та податок на додану вартість (п.п.5.2).

Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1162800грн. у т.ч ПДВ 193 800грн.(п.5.3).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п.5.5).

Відповідно до п.5.13 після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку встановленому чинним законодавством.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.08.2022. В частині оплати до повного виконання своїх зобов`язань.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі": 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків сповивача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі або закупівлі не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю, внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію постачальник здійснює коригування шляхом збільшення / зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідної постанови НКРЕКП (п.14.3).

Відповідно до п.14.8 зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках передбачених ст.41 ЗУ "Про публічні за купівлі".

Додатком №2 до договору сторонами підписана комерційна пропозиція №1 за якою ціна договору становить 1162800грн. у т.ч. ПДВ 193800грн. Кількість електричної енергії за червень-серпень 2022 визначено в обсязі 360000 кВт/год. Ціна за 1кВт/год становить 3,23 грн., яка складається з 2,34606 грн за 1кВт/год без ПДВ, 0,34564грн. тариф за послуги з передачі електричної енергії, встановлений відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, 0,5383грн. - ПДВ.

Відповідно до ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" можливе збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю.

Зміна ціни за одиницю товару до 10 % може здійснюватись не частіше ніж 1 раз на декаду. Для встановлення наявності коливання ціни товару використовується аналітичний матеріал, що опубліковується на офіційному веб-сайті "ДП Оператор ринку".

Додатком 3 до договору погоджено обсяги очікуваного споживання електричної енергії в 2022 році: червень 120000кВт/год, липень - 120000кВт/год, серпень - 120000кВт/год.

Додатком №4 сторонами підписано порядок зміни умов договору, у т.ч. ціни одиниці товару електроенергії.

Додатковою угодою №1 від 05.07.2022 викладено п.5.3 договору в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1162800грн. з урахуванням ПДВ 193800грн. в т.ч в сумі 100000 грн. з рахунку UA 198201720344330010000048918 Держказначейської служби України та 1062000грн. з рахунку НОМЕР_1 в КБ "Приватбанк".

Додатковою угодою №2 від 21.07.2022 керуючись п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", пунктом 14.3 договору та розділом 2 Ціна Комерційної пропозиції, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 9,99%, що є не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.

Викладено перше речення п.3.5 договору у такій редакції: "Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 220136 кВт/год.".

Викладено третє речення п.2 додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" "Ціна" у наступній редакції: "Ціна за 1 кВт/год становить 3,511284 грн., яка складається з : 2,58043 за 1кВт/год (без ПДВ), 0,34564 - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, 0,585214 ПДВ".

Передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" та до ч.3 ст.631 ЦК України умови викладені у цій додаткові угоді поширюють свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 01.07.2022р.

Додатковою угодою №3 від 10.08.2022 керуючись п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", пунктом 14.3 договору та розділом 2 Ціна Комерційної пропозиції, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 2,33%, що є не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.

Викладено перше речення п.3.5 договору у такій редакції: "Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 179 715,30 кВт/год.".

Викладено третє речення п.2 додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" "Ціна" у наступній редакції: "Ціна за 1 кВт/год становить 3,583308 грн., яка складається з : 2,64045 за 1кВт/год (без ПДВ), 0,34564 - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, 0,597218 ПДВ".

Пункт 5.3 договору викладено в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1162800грн. з урахуванням ПДВ 193800грн. в т.ч в сумі 350000 грн. з рахунку UA 198201720344330010000048918 в УДКСУ у Красилівському районі Хмельницької області та 812800грн. з рахунку НОМЕР_1 в КБ "Приватбанк".

Передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" та до ч.3 ст.631 ЦК України умови викладені у цій додаткові угоді поширюють свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 11.07.2022р.

Додатковою угодою №4 від 16.08.2022 у зв`язку із початком постачання електричної енергії за об`єктом "Станція підвищеного тиску" EIC-кодом 62Z3020844668058 з 17.08.2022 відповідно до підписаної зі сторони споживача заяви приєднання від 16.08.2022 сторонами внесено зміни до додатку 1.1 договору №31/05 від 31.05.2022 про постачання електричної енергії та викладено його в новій редакції".

Додатковою угодою №5 від 30.08.2022 керуючись п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", пунктом 14.3 договору та розділом 2 Ціна Комерційної пропозиції, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 9,99%, що є не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.

Викладено перше речення п.3.5 договору у такій редакції: "Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 97622,37 кВт/год.".

Викладено третє речення п.2 додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" "Ціна" у наступній редакції: "Ціна за 1 кВт/год становить 3,899844 грн., яка складається з : 2,90423 за 1кВт/год (без ПДВ), 0,34564 - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, 0,649974 ПДВ".

Передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" та до ч.3 ст.631 ЦК України умови викладені у цій додаткові угоді поширюють свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 01.08.2022р.

Додатковою угодою №6 від 23.09.2022 визнано такою, що втратила чинність додаткова угода №5 від 30.08.2022.

Керуючись п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі", пунктом 14.3 договору та розділом 2 Ціна Комерційної пропозиції, сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару на 6,21057%, що є не більше ніж на 10% у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.

Викладено перше речення п.3.5 договору у такій редакції: "Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 100715 кВт/год.".

Викладено третє речення п.2 додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" "Ціна" у наступній редакції: "Ціна за 1 кВт/год становить 3,7800924 грн., яка складається з : 2,804437 за 1кВт/год (без ПДВ), 0,34564 - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений відповідно до постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, 0,6300154 ПДВ".

Передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п.2 Додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" та до ч.3 ст.631 ЦК України умови викладені у цій додаткові угоді поширюють свою дію на відносини між сторонами, які виникли з 01.08.2022р.

Для оплати отриманої електроенергії відповідачу 2 були виставлені рахунки №549 від 14.09.2022, 501 від 22.08.2022, 480/2 від 10.08.2022, 480 від 10.08.2022, 478 від 07.08.2022, 428 від 20.07.2022, 411 від 14.07.2022, 392/1 від 07.07.2022, 392 від 07.07.2022, 368 від 21.06.2022, 346 від 08.06.2022.

Згідно платіжних доручень №№ 286 від 15.06.2022, 294 від 22.06.2022, 11 від 08.07.2022, 335 від 13.07.2022, 343 від 15.07.2022, 347 від 18.07.2022, 360 від 22.07.2022, 361 від 25.07.2022, 19 від 12.08.2022, 18 від 12.08.2022, платіжних інструкцій №№ 424 від 24.08.2022, 432 від 31.08.2022, 458 від 08.09.2022, 459 від 09.09.2022, 477 від 21.09.2022, 487 від 23.09.2022, 496 від 26.09.2022 відповідачем 2 оплачено отриману від ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" електроенергію на загальну суму 1162799,99грн.

В матеріалах справи наявні листи постачальника №1807-2022/1 від 18.07.2022, №1008-2022/3 від 10.08.2022, №2908-2022/2 від 29.08.2022 щодо результатів проведення останнім аналізу ринку на добу наперед, збільшення середньозваженої ціни на електричну енергію до яких додано аналітичні матеріали отримані із веб-порталу ДП "Оператор ринку".

12.07.2024 прокурор звернувся до Красилівської міської ради з листом, в якому, повідомивши про безпідставну сплату споживачем коштів в загальній сумі 91692,83 грн. внаслідок укладення додаткових угод до договору від 31.05.2022 №31/05, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати інформацію щодо намірів Ради вжити у судовому порядку заходи стосовно стягнення з відповідача 1 надміру сплачених коштів за договором та визнання недійсними додаткових угод до вказаного договору.

Красилівська міська рада відповіла, що зважаючи на те, що КП "Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" є окремою юридичною особою і наділене повноваженнями самостійно представляти свої інтереси, нею не вживались і не будуть вживатись заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених за договором коштів (лист від 29.07.2024).

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до Красилівської міської ради з повідомленням від 06.08.2024, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Ради до Красилівського ПГВК та ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" про визнання недійсними додаткових угод до договору від 31.05.2022 №31/05 та стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 91682,83 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24 у справі №924/852/24 позов задоволено.

Оскаржуване судове рішення мотивовано наступними висновками: прокурором доведені підстави для представництва інтересів держави в цій справі; матеріали справи не містять інформації про ринкову (середньоринкову) ціну товару станом на дату укладення договору від 31.05.2022 та на дату укладення спірних додаткових угод, зокрема, від 21.07.2022, 10.08.2022, 30.08.2022, 23.09.2022; ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" у письмових зверненнях до Красилівського ПГВК не обґрунтувало необхідність збільшення ціни та неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері (3,23 грн).

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням апелянт зауважує на наступних доводах: при розгляді справи №924/852/24 прокурором не було надано жодного обґрунтування та не доведено необхідності його участі у справі; місцевим господарським судом не враховані умови, за яких укладалась тендерна закупівля, а саме період невизначеності і військового стану та нестабільної роботи енергосистеми України під час війни; суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України (надалі КМУ) №1178 від 12.10.2022; ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" надало достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості причин збільшення ціни та як наслідок підстав для укладення додаткових угод; суд першої інстанції не врахував судову практику щодо застосування постанови КМУ №1178 від №12.10.2022 та практику, яка підтверджує правомірність зміни ціни до ринкової в рамках коливання.

Хмельницькою обласною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу й закцентовано увагу на наступних доводах: факт нераціонального витрачання коштів комунального підприємства, яке є власністю територіальної громади, порушує інтереси як територіальної громади так і держави в цілому, що як наслідок підтверджує наявність підстав для представництва інтересів держави в цій справі прокуратурою; постанова КМУ №1178 від 12.10.2022 не може бути застосована до спірних правовідносин, адже остання додаткова угода укладена 23.09.2022, тоді як положення постанови КМУ поширюються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності; згідно сталої судової практики та наявних матеріалів у справі наявні всі правові підстави для визнання недійсними додаткових угод та стягнення 91 692 грн 83 коп.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Щодо зауважень ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" про недоведеність та відсутність обґрунтувань необхідності участі прокурора у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Предметом позову у даній справі є вимоги першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Красилівської міської ради, до відповідачів про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 91 692 грн 83 коп. надмірно сплачених коштів.

Прокурор вказує, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади.

Також прокурор звертає увагу, що у спірних правовідносинах відбулося неефективне розпорядження бюджетними коштами, здійснене на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави під час використання майна, що належить до комунальної власності.

Так, матеріали справи містять листи Хмельницької окружної прокуратури, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровані на адресу Комунального підприємства "Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" Красилівської міської ради та Красилівської міської ради та, зокрема, повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

З відповіді Красилівської міської ради Хмельницької області від 05.08.2024 №5971-24 вбачається, що заходи реагування щодо визнання додаткових угод недійсними та стягнення вказаних коштів у судовому порядку не вживались та не плануються вживатися (том 1, а.с. 95).

Колегію суддів враховується позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, де ВП ВС дійшла висновку про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2 пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

Отже, на переконання колегії суддів, даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, представництва інтересів держави у суді, а тому з наявних доказів в матеріалах справи та сформованої судової практики наявні усі правові підстави вважати обґрунтованими прокурором підстави для звернення з позовом в інтересах держави.

З огляду на відсутність підстав виснувати про порушення місцевим господарським судом визначення суб`єктного складу учасників справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне першочергово розглянути клопотання ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" про зупинення провадження у справі №924/852/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Так, відповідач 1 зазначає, що предметом оскарження є визнання недійсними додаткових угод до договору №31/05 від 31.05.2022 про постачання електричної енергії.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" звертає увагу, що перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури оскаржує дійсність додаткових угод до договору №31/05 від 31.05.2022 про постачання електричної енергії, посилаючись саме на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. З огляду на викладене вбачається пов`язаність справ. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Так, відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 29.01.2025 лише передано справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак постановлення ухвали Верховного Суду від 29.01.2025 не є безумовною підставою вважати, що Велика Палата Верховного Суду прийняла доводи, висвітлені в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №920/19/24 як підставу для перегляду та відступу від уже сформованого правового висновку (шляхом уточнення) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. До того ж, на момент ухвалення даного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні жодні відомості щодо постановлення ухвали Великої Палати Верховного Суду про прийняття до розгляду справи №920/19/24.

Колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі Верховного Суду від №920/19/24 висвітлена аргументація щодо застосування приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни ціни протягом строку дії договору). При цьому в ухвалі зауважено, що факт коливання цін має бути належним чином доведений.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянтом наголошується на не врахуванні судової практики місцевим господарським судом, зокрема, позиції, сформованої у справі №902/202/24. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №902/202/24 предметом спору у якій було визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 439 346 грн, суд, скасовуючи рішення Господарського суду Вінницької області від 18.06.2024 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №902/202/24 та направляючи на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області не враховував наявність ухвали Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №920/19/24, а констатував, що:

"Суди попередніх інстанції не спростували заперечення прокурора, що у листі ФОП Шилика О.А, від 23.08.2023, яким ініційовано внесення змін до договору вказано лише на зростання ціни на пальне з 18.07.2023 при цьому будь-яких доказів, що вказане зростання призвело до збільшення вартості товару не надано. Не з`ясували суди також і того, чи постачальник обґрунтовував неможливість виконання договору на попередніх умовах, а також причини, через які виконання укладеного договору стали для нього вочевидь невигідним, збитковим. Не містять оскаржувані судові рішення і з`ясування обставин того, чи неможливо було передбачити підвищення цін…"

Отже, суд апеляційної інстанції виснує, що:

1) приписи ст. 228 ГПК України визначають право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Таким чином норми статті 228 ГПК України не є імперативними;

2) на момент перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі Велика Палата Верховного Суду не постановила ухвалу про прийняття до розгляду справи №920/19/24, а відтак відсутні жодні правові підстави виснувати про наявність підстав для зупинення провадження у справі №924/852/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24;

3) у справі №920/19/24 колегія суддів Верховного Суду зазначає, зокрема, про важливість належності підтвердження коливання цін. При цьому у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом було встановлено, зокрема, недоведеність відповідачем 1 належними доказами факту коливання цін;

З огляду на все вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" у задоволенні заяви (клопотання) про зупинення провадження у справі № 924/852/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Щодо тверджень ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" про не застосування місцевим господарським судом постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 (надалі постанова КМУ №1178), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Апелянт зауважує, що постановою КМУ на час дії правового режиму воєнного стану, який настав з 24.02.2022 та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що договір постачання електричної енергії №31/05 укладено 31.05.2022, а додаткові угоди до договору №31/05, укладені: додаткова угода №2 - 21.07.2022, додаткова угода №3 10.08.2022, додаткова угода №5 30.08.2022, додаткова угода №6 23.09.2022. Тобто договір та усі оскаржувані додаткові угоди укладені до набрання чинності постановою КМУ №1178.

У постанові КМУ №1178 установлено, що закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою (абз. 2 п. 2 постанови).

Також у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №910/14437/23 висвітлено наступну правову позицію:

"Крім того, скаржник зазначає, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - постанова №1178; Особливості) сторонам договору дозволено збільшувати ціну одиниці товару у випадку коливання ціни на ринку на відсоток коливання ціни такого товару на ринку, що, на думку скаржника, свідчить про те, що 10-відсоткове обмеження збільшення ціни при зростанні ціни на ринку з прийняттям цієї постанови Уряду не діє.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам скаржника, якими він обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, вважає за необхідне вказати на те, що за імперативними приписами статті 58 Конституції України подальша зміна законодавства (втрата чинності законом, набрання чинності новим законом, внесення до чинних законів змін та доповнень) зворотньої дії в часі не має, не справляє вплив на правовідносини, які існували до таких змін, а зумовлює виникнення нових правовідносин.

Такі правила дії закону в часі вказують на те, що зміна законодавства не може бути підставою для відступу в порядку статті 302 Господарського процесуального кодексу України від раніше сформованих висновків Верховного Суду, а може слугувати підставою для формування Верховним Судом нових висновків щодо застосування нового законодавства…

Колегія суддів також зауважує, що посилання скаржника на постанову №1178, яку Кабінет Міністрів України ухвалив 12.10.2022, жодним чином не впливає на можливість застосування судами попередніх інстанцій у цій справі висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, до правовідносин, які виникли раніше прийняття цієї постанови, оскільки вона визначає правила та можливість зміни істотних умов договору про закупівлю, укладеного з урахуванням особливостей відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) вказаної постанови, тобто нових договорів (пункт 19 Особливостей), та не свідчить про помилковість висновків судів за результатами розгляду справи, а тому такі доводи не приймаються Верховним Судом".

Враховуючи вищезазначений сформований висновок Верховного Суду щодо застосування постанови КМУ №1178 від 12.10.2022; факт того, що договір укладено 31.05.2022, а оскаржувані додаткові угоди 21.07.2022, 10.08.2022, 30.08.2022, 23.09.2022, при цьому постанову КМУ набрала законної сили 12.10.2022, тобто після укладення оскаржуваних додаткових угод; постановою КМУ №1178 конкретно визначено, що норми постанови не екстраполюються на закупівлі товарів, робіт і послуг, які розпочаті до набрання чинності цією постановою, а завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта в частині не врахування судом першої інстанції норм, які передбачені постановою КМУ №1178 від 12.10.2022.

Щодо доводів апелянта про те, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" не надало достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості причин збільшення ціни, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію про те, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. При цьому обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, виходячи з положень ст. ст. 334, 628, 629, 632, 651, 652, 653, 655 ЦК України, ст. 189 ГК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначила, що із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 звернув увагу, що внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Враховуючи сталу судову практику, суд апеляційної інстанції виснує, що внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з яким існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №902/202/24 звернуто увагу на наступне:

" За доводами прокуратури, які залишилися без відповідного реагування та спростування судами попередніх інстанцій, прокурор звертав увагу судів, що експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 11.08.2023 №В-262, який надано постачальником, не містить реальних відомостей про коливання ціни на товар (щебенево-піщану суміш)...

Крім того, поза увагою судів, залишилося те, що у висновку від 11.08.2023 здійснено порівняння вартості щебенево-піщаної суміші на конкретні дати, а саме 18.07.2023 та 08.08.2023, тоді як постачальник звернувся із пропозицією внесення змін до замовника лише 23.08.2023, тобто після спливу 12 днів з дня видачі висновку...

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Отже, в контексті зазначеного, суди мали також надати оцінку підставам виникнення у підприємця права змінити вартість товару, що поставляється ним за договором у зв`язку із коливанням цін на ринку. При цьому Суд зазначає, що оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Викладене вище в сукупності свідчить про неналежне дослідження господарськими судами обставин щодо наявності/відсутності підстав для внесення істотних змін до договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі оспорюваної прокурором у цій справі додаткової угоди № 1."

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Верховний Суд у постановах неодноразово вказував на те, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанови від 13.10.2021 у справі №910/20141/20, від 18.03.2021 у справі №924/1240/18, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21).

Варто зауважити, що виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Суд звертає увагу на те, що постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів та обґрунтувати для замовника пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, а він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 23.11.2023 у справі №917/1009/22).

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Так, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи задля обґрунтування коливання ціни товару та необхідності внесення змін до договору надані листи ТОВ "ВОК-БІЗТРЕЙД" №1807-2022/1 від 18.07.2022, №1008-2022/3 від 10.08.2022, №2908-2022/2 від 29.08.2022 щодо результатів проведення останнім аналізу "ринку на добу" в липні у порівнянні із червнем місяцем, з 10.07.2022 у порівнянні з першою декадою місця та з 20.07.2022, з 01.08.2022 у порівняні з третьою декадою липня місяця, з 10.08.2022 у порівнянні з першою декадою серпня місяця до яких додано аналітичні матеріали, отримані постачальником із веб-порталу ДП "Оператор ринку", а також цінову довідку №1281/24 Харківської Торгово-промислової палати від 02.10.2024.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що в листах №1807-2022/1 від 18.07.2022, №1008-2022/3 від 10.08.2022, №2908-2022/2 від 29.08.2022 вказується на коливанні ціни електричної енергії, з посиланням на приписи п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (можливість зміни ціни до 10 відсотків у разі коливання ціни), водночас жодного обґрунтування неможливості виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, зазначені листи не містять. До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що долучені до листів докази, які підтверджують збільшення ціни не є належними доказами, адже дані докази є витягами з сайту (скріншоти), на яких міститься інформація про середньозважену ціну ВДР та РДН за місяць. Тобто дані листи не місять жодної аналітичної інформації у розрізі з ціною, яка була встановлено під час підписання договору 31.05.2022 та її коливання в подальшому під час укладання додаткових угод, не проаналізовано динаміку росту цін.

Отже, на момент підписання додаткових угод постачальник не надав вичерпної та достатньої аналітичної інформації, яка б підтвердила факт коливання ціни з моменту підписання договору, чим порушив норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а також актуальну судову практику Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зауважує, що оскаржувані додаткові угоди укладалися з перерахунком за попередній період. Так, додатковою угодою №2 від 21.07.2022 внесені зміни, збільшено ціну на товар та поширено дію підвищеної ціни на відносини, які виникли між сторонами з 01.07.2022. Додатковою угодою №3 від 10.08.2022 корегування ціни поширено на відносини, які виникли між сторонами з 11.07.2022. Додатковою угодою №5 від 30.08.2022 зміна ціни поширилась на правовідносини, які виникли з 01.08.2022, у той же час додатковою угодою №6 від 23.09.2022 визнано такою, що втратила чинність додаткова угода №5 від 30.08.2022 та здійснено коригування ціни також на правовідносини, які виникли з 01.08.2022. Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює укладення вищезазначених додаткових угод на дату "попереднього числа". Так, звертаючись до замовника з пропозицією внести зміни до договору і обґрунтовуючи зміну ціни на дату звернення, не є зрозумілим для суду чому змінена ціна розповсюджувала своє застосування на попередній період відносин, які вже відбулися. З`ясовані обставини викликають сумніви у добросовісній поведінці сторін договору. При цьому додаткові угоди №5 і №6 поширили свою дію на однаковий період правовідносин між сторонами, які виникли з 01.08.2022, хоча їх укладення має різне часове вираження: 30.08.2022 та 23.09.2022.

Зазначене у своїй сукупності наділяє суд апеляційної інстанції обґрунтованими сумнівами у необхідності укладення додаткових угод; дійсності коливання цін у зазначені періоди та реальній/істотній неможливості виконання постачальником договору по запропонованій замовнику на тендері ціні.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не наведено жодної правової позиції Верховного Суду, яка б підтвердила неправильність висновків місцевого господарського суду, а лише надано висновки, сформовані судами першої та апеляційної інстанцій. При цьому частина з яких скасована та направлена на новий розгляд (№902/202/24), а інша перебуває лише на стадії апеляційного перегляду (№910/11890/24). При цьому постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/11890/24 від 19.04.20244 не вирішувались питання публічних закупівель, а розглядались питання нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану, що не може вважатися релевантною справою.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" в задоволенні заяви (клопотання) про зупинення провадження у справі № 924/852/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-БІЗТРЕЙД" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.12.24 у справі № 924/852/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Матеріали справи № 924/852/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "06" березня 2025 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.