Постанова

від 05.03.2025 по справі 463/10998/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

справа № 463/10998/23

провадження № 61-15762св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Курилич Андрій Ярославович, на постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» (далі - ДП «Ліси України») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що наказом ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к його було звільнено з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

06 липня 2023 року його було прийнято на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» згідно із наказом від 05 липня 2023 року № 287/К/тр.

Про прийняття позивача на роботу було вчинено відповідний запис у трудовій книжці.

Однак в подальшому його було повідомлено про звільнення із даної посади та повернуто трудову книжку, в якій зроблено відмітку під № 33 про те, що запис про прийняття на роботу є недійсним.

З 12 липня 2023 року по час звернення з позовом до суду його до роботи не допускають, заробітну плату не нараховують.

З урахуванням викладених обставин позивач просив суд поновити його на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 року.

Стягнуто з ДП «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 липня 2023 року до 11 квітня 2024 року в розмірі 150 428,70 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем з 06 липня 2023 року виникли фактичні трудові відносини, внаслідок чого мало місце прийняття позивача на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство». Такі відносини тривали до 12 липня 2023 року, їх припинення здійснене з ініціативи відповідача, без згоди позивача та без необхідної правової підстави.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДП «Ліси України» оскаржило його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ДП «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» задоволено.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 квітня 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо укладення 05 липня 2023 року трудового договору між сторонами у справі щодо прийняття позивача на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 року, зокрема письмового трудового договору або наказу про його оформлення (прийняття на роботу).

Також відсутні докази на підтвердження перебування сторін у фактичних трудових відносинах з 06 липня 2023 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Курилич А. Я., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року, сформованою в системі «Електронний суд».

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Також заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

24 січня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що наказом ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту першого частини першої статті 36 КЗпП України.

Відповідний запис про звільнення 05 липня 2023 року внесено до трудової книжки позивача під № НОМЕР_1 провідним інженером з підготовки кадрів ОСОБА_2 , про що свідчить її особистий підпис.

Наказом ДП «Ліси України» від 05 липня 2023 року № 286/К/тр «Про оголошення наказу ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к» визначено: 1) оголосити наказ ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту першого частини першої статті 36 КЗпП України; 2) Головному бухгалтеру виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 12 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки. Підстава: наказ ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к.

Законність цього звільнення позивачем не оспорюється.

У трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис № 33 від 06 липня 2023 року такого змісту: «Прийнятий на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України». Наказ від 05.07.2023 № 287/К/тр».

Після цього запису відсутні відомості щодо особи, яка його вчинила.

Під цим записом міститься інший запис такого змісту: «Запис № 33 не дійсний. Пров. інженер з п/к ОСОБА_2 », а також наявний підпис останньої.

Листом від 17 листопада 2023 № 32809/6/13-01-54-03 Головним управлінням ДПС у Львівській області повідомлено, що відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» філією «Львівське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 45111920) подано 05 липня 2023 року (початкове) Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (наказ № 287/К/тр від 05 липня 2023 року) та подано 07 липня 2023 року (скасовуюче) Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (наказ № 287/К/тр. від 05 липня 2023 року) по громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )».

Згідно з поясненнями головного бухгалтера філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» Віоріки Висоцької, яка 05 липня 2023 року подала до бази даних ІКС «Податковий блок» повідомлення про прийняття працівника на роботу, таке повідомлення нею було зроблено на підставі усного її повідомлення ОСОБА_1 про його прийняття на посаду лісничого на підставі наказу № 287/К/тр від 05 липня 2023 року, реквізити якого внесені нею до відповідного повідомлення. 06 липня 2023 року їй стало відомо, що такий наказ щодо ОСОБА_1 не виносився, а наказ № 287/К/тр від 05 липня 2023 року стосувався переведення іншої особи - ОСОБА_4 , тому 07 липня 2023 року нею було подано скасовуючи повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на посаду лісничого.

Наказ ДП «Ліси України» від 05 липня 2023 року № 287/К/тр про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» в матеріалах справи відсутній, наявність такого наказу відповідачем заперечується.

Разом із тим, як убачається зі змісту наказу ДП «Ліси України» від 05 липня 2023 року № 287/К/тр «Про переведення ОСОБА_4 », цим наказом переведено ОСОБА_4 , виконуючого обов`язки лісничого Красівського лісництва, за його згоди з 06 липня 2023 року на посаду лісничого Красівського лісництва з оплатою праці згідного штатного розпису.

Згідно табеля обліку використання робочого часу філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» за липень 2023 року ОСОБА_1 (табельний № 99) табельований з 3 по 5 липня 2023 року як такий, що виходив у ці дні на роботу - 8 годин щодня. Всього відпрацьовано за місяць - 3 дні (24 години).

У журналі реєстрації наказів з кадрових питань (особового складу) філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» за 2023 року (номенклатурний номер 21.17-09-29 ), оригінал якого оглянутий апеляційним судом та учасниками справи в судовому засіданні 24 жовтня 2024 року, 05 липня 2023 року зареєстровано 5 наказів, зокрема: під номером 286/К/тр наказ про звільнення (оголошення про звільнення) ОСОБА_1 з посади директора філії, а під номером 287/К/тр про переведення ОСОБА_4 .

Як убачається з журналу реєстрації заяв філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України», оригінал якого оглянутий судом та учасниками справи в судовому засіданні 24 жовтня 2024 року, 05 липня 2023 року у цьому журналі не зареєстровано жодних заяв ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 43 Конституції України установлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45) (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).

Частиною першою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У справі, що переглядається, при зверненні із позовом ОСОБА_1 стверджував про наявність трудових відносин між ним та відповідачем з 06 липня 2023 року, пояснив, що його з вказаної дати було прийнято на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» на підставі наказу від 05 липня 2023 року № 287/К/тр.

ДП «Ліси України» в особі філії «Львівське лісове господарство» заперечує факт існування таких трудових відносин з ОСОБА_1 .

Встановлено, що наказом ДП «Ліси України» від 04 липня 2023 року № 667-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 05 липня 2023 року за угодою сторін відповідно до пункту першого частини першої статті 36 КЗпП України.

Наказ ДП «Ліси України» від 05 липня 2023 року № 287/К/тр про призначення ОСОБА_1 на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» в матеріалах справи відсутній. Наявність такого наказу відповідачем заперечується.

Разом із тим, як убачається зі змісту наказу ДП «Ліси України» від 05 липня 2023 року № 287/К/тр «Про переведення ОСОБА_4 », таким наказом переведено іншу особу - ОСОБА_4 , виконуючого обов`язки лісничого Красівського лісництва, за його згоди з 06 липня 2023 року на посаду лісничого Красівського лісництва з оплатою праці згідного штатного розпису.

У журналі реєстрації наказів з кадрових питань (особового складу) філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» за 2023 року (номенклатурний номер 21.17-09-29), оригінал якого оглянутий апеляційним судом та учасниками справи в судовому засіданні 24 жовтня 2024 року, 05 липня 2023 року зареєстровано 5 наказів, зокрема: під номером 286/К/тр наказ про звільнення (оголошення про звільнення) ОСОБА_1 з посади директора філії, а під номером 287/К/тр наказ про переведення ОСОБА_4 .

Згідно табеля обліку використання робочого часу філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» за липень 2023 року ОСОБА_1 (табельний № 99) табельований з 3 по 5 липня 2023 року як такий, що виходив у ці дні на роботу - 8 годин щодня. Всього відпрацьовано за місяць - 3 дні (24 години).

Не підтверджено наявність трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем з 06 липня 2023 року і відповідними дійсними записами у трудовій книжці позивача.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження укладення 05 липня 2023 року трудового договору між сторонами у справі щодо прийняття позивача на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 року, зокрема письмового трудового договору або наказу/розпорядження про його оформлення (прийняття на роботу).

Також відсутні докази виконання ОСОБА_1 роботи у філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 06 липня 2023 рокуі без укладення трудового договору, отримання ним винагороди за виконану роботу за вказаний період часу.

При цьому слід приймати до уваги, що встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц (провадження № 61-10916св18), від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19.

У справах позовного провадження встановлення факту трудових відносин, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Оскільки ОСОБА_1 позивачем не доведено факту перебування сторін у трудових відносинах з 06 липня 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на наявність у його трудовій книжці запису № 33 від 06 липня 2023 року про його прийняття на посаду головного лісничого філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» згідно із наказом від 05 липня 2023 року № 287/К/тр не може бути прийняте судом до уваги, оскільки вказаний запис визнано недійним у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N58, зокрема пунктів 2.6, 2.10.

Крім того, як зазначено вище, наказ від 05 липня 2023 року № 287/К/тр стосується питань переведення іншого працівника філії «Львівське лісове господарство» ДП «Ліси України» - ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним журналом реєстрації наказів з кадрових питань.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційним судом з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Посилання заявника, як на підставу касаційного оскарження, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлював подібні за змістом висновки.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Курилич Андрій Ярославович, залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов